YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Харківська область

/

Господарський суд Харківської області

Ухвала суду № 102548235, 12.01.2022, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення

12.01.2022

Номер справи

922/5120/21

Номер документу

102548235

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

12 січня 2022 року Справа № 922/5120/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент", (вх. № 386 від 11.01.2021) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент", (адреса: 61054, м. Харків, вул. Клочківська, 244; код ЄДРПОУ: 41832410) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Клочківська, 244; код ЄДРПОУ: 40058810) про стягнення 10160508,19 грн.

за участю представників сторін:

позивача – Замніус А.Ю. (ордер СВ № 1023795 від 28.12.2021)

відповідача – Кореняк Ю.С. (ордер ВВ № 1021060 від 12.01.2022);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (далі - відповідач) 10160508,19 грн.

Позов обгрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем умов договору позики від 04.01.2016 щодо повернення на користь позивача отриманих в позику грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; зазначену справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.01.2021.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження позивач звернувся до суду з заявою (вх. № 386 від 11.01.2022) про вжиття заходів забезпечення позову в якій просить суд:

1. Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй», код ЄДРПОУ 40058810, в межах суми боргу в розмірі 10 160 508, 19 грн. (десять мільйонів сто шістдесят тисяч п`ятсот вісім грн. 19 коп.), а саме, на 1/2 частки у праві власності наступних об`єктів нерухомого майна:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 3а, 636, 67-:-102, 114-:-116, приміщення антресолі №125-:-147 в літ. Г-1 загальною площею 6219,5 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1453220463101);

- нежитлові приміщення антресолі № 118, 120-:-124, 125а, приміщення антресолі 2-го рівня № 148 в літ. Г-1, загальною площею 1034,9 кв.м, які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1797042863101);

- нежитлову будівлю літ. Г’-З, загальною площею 1678.2 кв. м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885763863101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 35-46, антресолі №47, 48 в будівлі літ. Г-1, загальною площею 208.5 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885662163101);

- нежитлову будівлю літ. Л-2, загальною площею 851.8 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885703563101);

- нежитлову будівлю літ. Ф-1, загальною площею 69.9 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885728463101);

- нежитлову будівлю літ. Ц-2, загальною площею 765,0 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885744463101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3 в літ. Ш-2, загальною площею 284.7 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885621063101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 14, 15 в літ. А'-З, загальною площею 84.4 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885572263101).

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40058810), третім особам, а також будь-яким державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, усім посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну власника, поділ, об`єднання, зміну інших характеристик, передачу третім особам будь-яких речових прав, щодо належної Товариству з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» (код ЄДРПОУ 40058810) частки в розмірі 1/2 наступних об`єктів нерухомого майна:

- нежитлові приміщення 1-го поверху №3а, 636, 67-:-102, 114-:-116, приміщення антресолі №125-:-147 в літ. Г-1 загальною площею 6219,5 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1453220463101);

- нежитлові приміщення антресолі № 118, 120-:-124, 125а, приміщення антресолі 2-го рівня № 148 в літ. Г-1, загальною площею 1034,9 кв.м, які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1797042863101);

- нежитлову будівлю літ. Г'-З, загальною площею 1678.2 кв. м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885763863101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 35-46, антресолі №47, 48 в будівлі літ. Г-1, загальною площею 208.5 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885662163101);

- нежитлову будівлю літ. Л-2, загальною площею 851.8 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885703563101);

- нежитлову будівлю літ. Ф-1, загальною площею 69.9 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885728463101);

- нежитлову будівлю літ. Ц-2, загальною площею 765,0 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885744463101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3 в літ. Ш-2, загальною площею 284.7 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885621063101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 14, 15 в літ. А’-З, загальною площею 84.4 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885572263101).

Вказана заява обґрунтована з посиланням на те, що сума позовних вимог в межах даної справи є значною, та становить 10160508,19 грн., тоді як ініціювання позивачем судового процесу зі стягнення зазначеної заборгованості може слугувати додатковою підставою для того, що відповідач, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань, може реалізувати все наявне в нього майно, тобто своїми діями створить ситуацію за якої виконання судового рішення, у випадку його винесення на користь позивача, буде практично неможливо. Таким чином, на думку позивача, існує обґрунтована загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду.

В порядку, визначеному ч. 3-4 ст. 140 ГПК України, судом прийнято рішення про розгляд зазначеної заяви в судовому засіданні 12.01.2022 о 10:00 з викликом сторін.

Повідомлення сторін про час та місце розгляду справи здійснювалося шляхом направлення відповідних телефонограм.

На судове засіданні 12.01.2022 прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача наполягає на задоволенні вказаної вище заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник відповідача проти задоволення цієї ж заяви заперечує.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 386 від 11.01.2022) про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі N 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі N 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі N 922/3502/19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно із частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 року Верховного Суду у справі N 905/2130/17 та від 13.02.2018 року у справі N 911/2930/17.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Як вже зазначалося, предметом розгляду суду в межах даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача 10160508,19 грн. боргу, який виник у останнього в зв`язку з невиконанням умов договору позики від 04.01.2016. Сума позовних вимог в межах даної справи є значною.

Суд констатує відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів наявності у відповідача грошових коштів в кількості, достатній для виконання судового рішення у даній справі, у випадку його винесення на користь позивача.

Разом з тим, в судовому засіданні 12.01.2022 представник відповідача заперечуючи проти задоволення заяви вказав, що зобов`язання за договором позики від 04.01.2016 не може бути виконано відповідачем одномоментно, оскільки у відповідача відсутні грошові кошти в кількості, достатній для задоволення відповідних вимог позивача, тоді як активної господарської діяльності, за рахунок якої можливе накопичення коштів, підприємством відповідача тимчасово не ведеться, а єдиним активом підприємства є нежитлові приміщення щодо яких позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у випадку відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна (в т.ч. з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань за договором позики від 04.01.2016), останній такими діями може створити ситуацію за якої виконання судового рішення по даній справі, у випадку його винесення на користь позивача, буде значно ускладнене або взагалі буде практично неможливо.

Таким чином, в даному випадку існує обґрунтована загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, у зв`язку з чим є необхідним накласти арешт на все нерухоме майно боржника, зазначене в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, в межах суми позовних вимог.

Суд зазначає, що все нерухоме майно, на яке позивач просить суд накласти арешт, належить відповідачу на праві власності, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 294216387 від 11.01.2022.

Належність права власності на це нерухоме майно саме відповідачу не спростовується і представником відповідача в судовому засіданні 12.01.2022.

Суд також враховує, що обрані заходи забезпечення позову не будуть мати наслідком припинення господарської діяльності підприємства відповідач, не призведуть до погіршення стану належного йому майна чи зниження його вартості, не позбавляють відповідача права користуватися таким майном, та не припиняють такого права. При цьому такі заходи спрямовані на зменшення ризику відчуження спірного майна іншим особам, на нівелювання ризиків пов`язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна, та застосовуються судом виключно як гарантія задоволення вимог позивача у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Суд також враховує, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не порушують прав осіб, що не є учасниками судового процесу, та співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Суд також зазначає, що наявність судового арешту на нерухоме майно відповідача у даній справі, накладеного згідно з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2021 по справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21) не впливає на правову кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки спір в зазначеній справі не має будь-якого відношення до спору, яких існує між сторонами в межах даної справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви (вх. № 386 від 11.01.2022) про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент", (вх. № 386 від 11.01.2021) про вжиття заходів забезпечення позову.

1. Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» (код ЄДРПОУ 40058810), в межах суми боргу в розмірі 10160508,19 грн. (десять мільйонів сто шістдесят тисяч п`ятсот вісім грн. 19 коп.), а саме, на 1/2 частки у праві власності наступних об`єктів нерухомого майна:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 3а, 63б, 67-:-102, 114-:-116, приміщення антресолі №125-:-147 в літ. Г-1 загальною площею 6219,5 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1453220463101);

- нежитлові приміщення антресолі № 118, 120-:-124, 125а, приміщення антресолі 2-го рівня № 148 в літ. Г-1, загальною площею 1034,9 кв. м, які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1797042863101);

- нежитлову будівлю літ. Г’-3, загальною площею 1678.2 кв. м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885763863101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 35-46, антресолі № 47, 48 в будівлі літ. Г-1, загальною площею 208.5 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885662163101);

- нежитлову будівлю літ. Л-2, загальною площею 851.8 кв. м., яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 257 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 885703563101);