Ухвала суду № 102547897, 10.01.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 січня 2022 року Справа № 915/1875/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО», 01042, м. Київ, б-р Марії Приймаченко, 1/27, оф. 304/3, код ЄДРПОУ 41396936, електронна пошта: brandpro.info@gmail.com,

представник позивача - Гриців Анна Геннадіївна, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ», 54005, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, буд. 28, оф.7, код ЄДРПОУ 41885310,

про: стягнення 1500000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.12.2021 (Документ сформований в системі «Електронний суд»), в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» компенсацію в розмірі 150000,00 грн.

В обгрунтування позову посилається на те, що відповідач на сайті та на сторінках відповідача в соціальних мережах здійснює використання твору, права на який належать позивачу і, таким чином, порушує права позивача на вказаний твір. Зазначає, що оскільки право на розміщення в мережі Інтернет творів (персонажів) є правом позивача, отриманим ним за ліцензійним договором №03/07/17-ВР, і зважаючи на те, що позивач не надавав жодних дозволів (ліцензій) відповідачу на розміщення на сайті відповідача відповідного твору, таким чином вважає, що відповідач вчиняє порушення майнових прав позивача на відповідні твори.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глав 1-2 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з пп. 11 п. 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.

В ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі № 908/592/19.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд зазначає, що дана справа відповідно до положень чинного процесуального законодавства не є малозначною, представником за якою, згідно ч.2 ст. 58 ГПК України може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» сформована у системі «Електронний суд» 28.12.2021 Гриців Анною Геннадіївною та зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» 28.12.2021.

Згідно матеріалів, до позову позивачем додано Довіреність від 25.10.2021, якою ТОВ «БРЕНД ПРО» в особі директора Сошиної Ю.О., що діє на підставі Статуту, цією довіреністю уповноважує Гриців Анну Геннадіївну представляти інтереси довірителя та вести від його імені справи у судах всіх інстанцій.

Додана до позовної заяви Довіреність від 25.10.2021 не містить повноважень Гриців Анни Геннадіївни як адвоката на право підписання позовної заяви.

Позовна заява ТОВ «БРЕНД ПРО» підписана її представником Гриців А.Г. на підставі Довіреності без надання доказів на підтвердження того, що Гриців А.Г. має статус адвоката.

З огляду на наведене вище, оскільки до матеріалів позову не додано доказів на підтвердження того, що представник позивача Гриців А.Г. у даній справі має право відповідно до закону представляти ТОВ «БРЕНД ПРО» у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва, то суд вважає, що позивачем до позовної заяви б/н від 28.12.2021 не надано належних доказів, які підтверджують, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка має на це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем в підтвердження оплати судового збору до матеріалів позову додано платіжне доручення № 280 від 24.12.2021 на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Судом перевірено зарахування судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дата проведення банком - 24.12.2021) та встановлено, що факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за наданим платіжним дорученням відсутній.

Позивачу необхідно надати довідку органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 280 від 24.12.2021 в розмірі 2270,00 грн., до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву б/н від 28.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» - залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕНД ПРО», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана суддею 10.01.2022 після виходу судді з відпустки.

Суддя Н.О. Семенчук