Рішення № 102547421, 10.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.01.2022Справа № 911/2254/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (73000, обл. Херсонська, м. Херсон, вул. Перекопська, будинок 178; ідентифікаційний код: 42117825)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ-2" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 129, літ. А, нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 90); ідентифікаційний код: 35644152)

про стягнення 66 636, 57 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулсь Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ-2" про стягнення заборгованості в розмірі 66 636, 57 грн, яка утворилася у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання електричної енергії № 37491844.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ-2" про стягнення 66 636, 57 грн разом із доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У запропонований в ухвалі від 20.10.2021 п`ятнадцятиденний строк відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ-2" є 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 129, літ. А, нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 90).

Суд зазначає, що ухвала суду від 20.10.2021 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105481373820, однак, конверт з вказаною ухвалою повернувся на адресу суду із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 911/2254/21 за правилами спрощеного позовного провадження належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.06.2018 ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "ХОЕК") отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП).

Як слідує із матеріалів справи, в грудні 2018 року ТОВ "АРФ-2" звернулося до ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" із заявою - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції "вільна ціна - стандарт 2". адреса місцезнаходження об`єкту споживача: м. Херсон, пр-кт Ушакова, 35-а.

Початком постачання електричної енергії зазначено 01.01.2019.

01.01.2019 ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" розпочато постачання електричної енергії до об`єктів споживача на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу № 37491844, за умовами якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 договору).

Позивач вказує, що на виконання обумовлених договором № 37491844 зобов`язань, виставляв відповідачу рахунки на оплату об`єму спожитої ним активної електроенергії.

Водночас, вказані рахунки у повному об`ємі та у встановлений договором строк сплачені не були, що призвело до порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором.

За розрахунковий період лютий 2021 року ТОВ "ХОЕК" від AT "Херсонобленерго", як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем - 52546 кВт/год.

За спірний період позивач виставив відповідачу рахунок за спожиту електроенергію (автоматично відображався в "персональному кабінеті" споживача, логін: 37491844, е-mail: pdf.admiral@gmail.com тел. 380954633614), який був отриманий відповідачем та не сплачений у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за отримані послуги електропостачання в розмірі 66 636, 57 грн, що й послугувало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" балансуюча група - об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання.

В п. 5.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 передбачені права електропостачальника:

- на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;

- звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України;

- на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства;

- на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України;

У свою чергу споживач у відповідності п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії зобов`язаний:

- сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

- за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

За умовами п. 2.3.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 місяць.

У відповідності до п. 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем.

Відповідно до 4.14. Правил роздрібного ринку електричної енергії платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Як про це вказує позивач та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, за розрахунковий період лютий 2021 року ТОВ "ХОЕК" від AT "Херсонобленерго", як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем - 52546 кВт/год.

Позивач вказує, що за лютий 2021 року, позивач виставив відповідачу рахунок за спожиту електроенергію (автоматично відображався в "персональному кабінеті" споживача, логін: 37491844, е-mail: pdf.admiral@gmail.com тел. 380954633614), який відповідно був отриманий відповідачем, водночас, не сплачений в повному обсязі.

Як встановлено судом, згідно рахунку № 374491844 позивачем було нараховано за лютий 2021 року - 133 357, 51 грн та 65 279, 06 грн - борг станом на 01.02.2021.

У свою чергу, відповідачем було здійснено часткову оплату: 32 000, 00 грн - 08.02.2021, 25 000, 00 грн - 12.02.2021, 40 000, 00 грн - 18.02.2021, 35 000, 00 грн - 01.03.2021.

Відтак, заборгованість відповідача за отримані послуги електропостачання становить - 66 636, 57 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт звіряння розрахунків станом на 13.05.2021 відповідно до якого заборгованість споживача становить 66 636, 57 грн.

Суд вказує, що станом на час розгляду даної справи, доказів, щоб слідували про сплату боргу в сумі 66 636, 57 грн в матеріалах справи не міститься.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника щодо виконання взятого на себе зобов`язання, а кредитора - щодо прийняти ним особисто виконання такого зобов`язання.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду доказів здійснення виконання ним своїх обов`язків за договором, а саме, доказів оплати переданої позивачем та відповідно спожитої відповідачем електричної енергії, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про постачання електричної енергії положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 66 636, 57 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРФ-2" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 129, літ. А, нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 90); ідентифікаційний код: 35644152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (73000, обл. Херсонська, м. Херсон, вул. Перекопська, будинок 178; ідентифікаційний код: 42117825) заборгованість в розмірі 66 636 (шістдесят шість тисяч шістсот тридцять шість) грн 57 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.01.2022

Суддя Д.О. Баранов