Ухвала суду № 102547411, 12.01.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/13/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12.01.2022 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації № 9,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації № 9.

За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частинами 1 - 3, 7 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Як передбачено у ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

В ст. 44 ГПК України визначено процесуальну правоздатність та процесуальну дієздатність. Так, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника (частини 1, 5 цієї статті).

Відповідно до ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Зі змісту вказаних норм убачається, що сторонами в господарському процесі можуть бути державні органи та органи місцевого самоврядування, які наділені статусом юридичної особи та здатні мати процесуальні права та обов`язки (процесуальна правоздатність).

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (ч. 4 ст. 56 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб як, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 893 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43142559).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

В п. 3 даної Постанови визначено, Державній податковій службі забезпечити утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

За змістом ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, можуть утворюватися в межах граничної чисельності державних службовців та працівників відповідного центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, ліквідовуватися, реорганізовуватися керівником відповідного центрального органу виконавчої влади як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 р. № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Івано-Франківській області.

Відокремлений підрозділ - це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює усі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і їм присвоюється ідентифікаційний код. Однак ці норми не змінюють правового статусу філії, не дають їй права самостійно, від свого імені виступати особою в цивільному обороті, не наділяють її самостійною правоздатністю і дієздатністю, не дають їй права самостійно бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з даними, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у Івано-Франківської області є відокремленим підрозділом, тип відокремленого підрозділу філія (інший відокремлений підрозділ), ідентифікаційний код 43968084. Повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, до якої належить відокремлений підрозділ Державна податкова служба України, 43005393.

Отже, Головне управління ДПС у Івано-Франківської області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, не є самостійною юридичною особою, входить до складу Державної податкової служби України, а тому у силу приписів статей 4, 44, 45 ГПК України не має процесуальної дієздатності.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За змістом ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Також слід зазначити, що повернення даної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, зокрема, за умови звернення до суду з такою заявою юридичною особою, а у разі необхідності - юридичною особою в особі її відокремленого підрозділу.

Керуючись статтями 2, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 4, 20, 45, 174, 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації № 9 з додатками - повернути Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Суддя І. В. Ткаченко