Рішення № 102546973, 12.01.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8627/21Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35, ідентифікаційний код 38981412) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) про стягнення 543,49 грн. 0,1% річних, 50 674,18 грн. інфляційних втрат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом вих.№113 від 25.10.2021 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованості на загальну суму 50 681,69 грн., з яких:

- 5 125,90 грн. 0,1% річних;

- 45 555,79 грн. інфляційні втрат.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 662,00 грн.

Також позивач просить суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 позивачем надані послуги, що підтверджується Актами надання послуг №118 від 30.11.2020 та №122 від 21.12.2020, які визнані підписаними, а послуги наданими рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2107/21, а постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 - рішення залишено без змін. В результаті прострочення оплати, у відповідача виникла заборгованість, оскільки сплатити за листопад 2020 року необхідно було у період до 30.12.2020, а за грудень 2020 року до 30.01.2021, отже, у позивача виникло право на стягнення штрафних санкцій, незалежно від сплаченої відповідачем суми заборгованості станом на подання позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/8627/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 04.11.2021 надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог внаслідок існування заборгованості у період з 30.10.2020 по 27.11.2020 в розмірі 393 722,56 грн. за послуги охорони надані у вересні 2020 року, які підтверджується Актом надання послуг №73 від 30.09.2020. Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 56 112,08 грн., з яких:

- 5 437,90 грн. 0,1% річних;

- 50 674,18 грн. інфляційні втрат.

До суду 24.11.2021 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та у судових витратах у сумі 24 662,00 грн. У разі задоволення позовних вимог відповідач просить суд врахувати контррозрахунок відповідача та зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%. Відповідач зазначає, що внаслідок виявлених помилок в розрахунках розмір 0,1% річних становить 512,19 грн.

Щодо зменшення розміру нарахованого штрафу до 50% відповідач зазначає, що зобов`язання щодо сплати позивачеві коштів за надані послуги виконані відповідачем в повному обсязі. Крім того, доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, вимоги про стягнення яких взагалі повивачем не заявлялись, матеріали справи не містять. Крім того, відповідач зазначає, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою КМУ від 04.03.2015 №83.

Також відповідач зазначає, що в умовах, коли стан автомобільних доріг в Україні залишав кращого, а також можливості в будь-який момент оголошення нового військовоого стану та позбавлення оборотних грошових коштів АТ "Українська залізниця" як стратегічного та надійного перевізника військових вантажів підриває безпеку держави. Таким чином, нарахований штраф є значним. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правові призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.6 Про можливість зменшення штрафу через значний розмір неустойки свідчить судова практика: Постанова ВГСУ від 28.11.2017 у справі № 905/3376/16, від 28.02.2017 у справі № 904/6888/16, від 23.05.2017 у справі №910/15430/16, від 20.06.2017 у справі №904/9947/16.

При цьому незважаючи на скрутне фінансове становище, регіональна філія продовжує своєчасно виконувати розрахунки з заробітної плати та з податків і зборів. За 2019 рік регіональною філією до бюджетів всіх рівнів та цільових фондів сплачено 2 411,8 млн.грн., з яких 1 176,3 млн.грн. до місцевих бюджетів, за 2020 рік - 2 300,5 млн.грн., з яких 1 125,3 млн.грн. до місцевих бюджетів, що дозволяє також вирішувати і соціальні питання мешканців регіонів, де розташовані підрозділи регіональної філії. Також в умовах зупинки пасажирських перевезень регіональною філією у березні-червні 2020 року у приміському сполученні здійснювалися безкоштовні перевезення працівників медичних, правоохоронних та інших закладів для забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури регіону. Як наслідок, за підсумками консолідованого звіту про сукупний дохід АТ "Укрзалізниця" за 2020 рік, розміщеного на офіційному веб-сайті, сукупний збиток за рік, з урахуванням податкового впливу складає 12 377 775 тис.грн. За підсумками консолідованого звіту про рух грошових коштів за 2020 рік, грошові кошти та їх еквівалентність за 2020 рік становить лише 2 497 546 тис.грн. проти 6 981 236 тис.грн., в 2019 році.

Щодо витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 662,00 грн. відповідач зазначає, що враховуючи незначну складність справи №904/8627/21, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи та недоведеністю затрат того часу, який вказав позивач, а саме: час 4 годин на підготовку та подання позовної заяви, є необґрунтованими та свідомо завищеними, а сума у розмірі 24 662,00 грн. заявлена позивачем на витрати на професійну правничу допомогу є спробою покласти на відповідача цілком неспівмірні з ціною позову витрати, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач постійно звертається з позовними заявами до відповідача та слід звернути увагу і на те, що позивач постійно користується послугами професійною правничою допомогою адвоката Міхно Марини.

До суду 26.11.2021 позивачем подана заява про зменшення позовних вимог у зв`язку з арифметичною помилкою при розрахунку 0,1% річних та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 53 244,29 грн., з яких:

- 2 570,11 грн. 0,1% річних за загальний період з 30.10.2020 по 20.10.2021;

- 50 674,18 грн. інфляційні втрат за загальний період листопад 2020 року, з січня 2021 року по вересень 2021 року.

Також позивач подав до суду відповідь на відзив в якій зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Позивач звертає увагу, що інфляційне нарахування не є штрафними санкціями, неустойкою, і полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Отже, позивач просить суд відмовити відповідачу у зменшенні штрафних санкцій.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає всім критеріям ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не є перевищеними, відповідає риночним цінам і є співмірними зі складністю справи, до того ж, не перевищує розмір позовних вимог, є повністю підтвердженими у розумінні ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та виправданими, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, до того ж законодавством вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості що сплачена, або тільки підлягає сплаті відповідною стороною (постанова ВС по справі №922/4451/19 від 03.10.2019), а не доказів обґрунтованості часу, витраченого фахівцем в галузі права (п.п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

До суду 09.12.2021 надійшли заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив якими просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі задоволення позовних вимог врахувати контррозрахунок відповідача, та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн. Відповідно до контррозрахунку відповідача загальна сума заборгованості становить 51 217,67 грн., з яких:

- 543,49 грн. 0,1% річних;

- 50 674,18 грн. інфляційні втрат.

Щодо витрати на правничу правову допомогу відповідач зазначив, що враховуючи незначну складність справи №904/8627/21, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи, сума правничої допомоги у розмірі 24 662,00 грн., заявлена позивачем у якості гонорару адвоката є спробою покласти на відповідача необґрунтовано завищені витрати. Відповідач повідомляє, що ТОВ "Охорона "Респект" постійно звертається з ідентичними позовними заявами до Залізниці про стягнення заборгованості та штрафних санкцій і отримують професійну правничу допомогу від адвоката Марини Міхно, а тому 23 години в загальній сумі для складання процесуальних документів є очевидно завищеними та не відображає насправді витрачений адвокатом час. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що витрати позивача на правничу допомогу підлягають зменшенню до 2 000 грн.

До суду 14.12.2021 позивачем подана відповідь на заперечення відповідача на відповідь на відзив в якій зазначає, що погоджується з відповідачем щодо виявлених помилок у розрахунках та просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 51 217,67 грн., з яких:

- 543,49 грн. 0,1% річних за загальний період з 30.10.2020 по 20.10.2021;

- 50 674,18 грн. інфляційні втрат за загальний період листопад 2020 року, з січня 2021 року по вересень 2021 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати по сплату судового збору у сумі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 662,00 грн.

Позивач просить суд відмовити відповідачу у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн. посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів та будь-яких обґрунтувань цього розрахунку, чому саме 2 000,00 грн., а не інша менша або більша сума розміру адвокатських витрат до того ж, саме така сума, зазначена відповідачем досить не виправдана та аж ніяк не відповідає риночним критеріям надання правничої допомоги професіоналом в Україні, крім того, виправдання відповідача стосовно того, що позивач звертається до одного і того ж адвоката не містить логіки та не заборонена законодавством України, отже, не заслуговує на увагу.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №904/2107/21, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 залишено без змін, встановлено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (далі - позивач, виконавець) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, замовник) укладено 29.05.2020 договір № ПР/Т-20386/НЮ (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язався за плату надати послуги з охорони території та приміщень спеціальними організаціями у структурному підрозділі "Синельниківське локомотивне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".

Пунктом 3.1. договору встановлено, що за результатами надання послуг виконавець не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 3.2. договору надання послуг здійснюється тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що замовник протягом п`яти робочих днів з дня одержання акту прийому-передачі наданих послуг зобов`язаний його підписати і направити виконавцю, або представити мотивовану відмову в прийманні послуг. У випадку мотивованої відмови замовником складається акт із переліком недоліків і термінів їх усунення.

Відповідно до пункту 4.1.1. договору, вартість однієї людино-години роботи працівника виконавця розраховується виконавцем і підтверджується "Калькуляцією витрат за одну чол/год. " (додаток №2 до договору).

Згідно з п. 4.1.2. договору замовник перераховує виконавцю кошти за надані послуги протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг та після виставлення рахунку-фактури але не раніше реєстрації податкової накладної.

Пунктом 5.12 договору встановлено, що сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Даний договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2020 (п. 9.1. договору).

Додатком №1 до договору є розрахунок вартості охоронних послуг, відповідно до якого сторони погодили, що загальна вартість послуг з охорони території та приміщень спеціальними організаціями складає 2 152 350,00 грн. (разом з ПДВ). Вказаний додаток підписано повноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками.

На виконання вимог пункту 3.2. договору, замовник надав письмову рознарядку (додаток 2), яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг. На зазначених підставах позивач розпочав надавати відповідачу послуги охорони.

03.10.2020 позивач отримав від відповідача лист №НЗБ/НВЕ-5-3/266 від 01.10.2020, в якому відповідач просив у строк, передбачений п. 3.6 договору, надати відповідь та згоду на укладання додаткової угоди на припинення договору, та зазначив, що у разі відсутності письмової відповіді у встановлені умовами договору термінами, відповідач буде вважати це як погодження з боку товариства на припинення договору.

08.10.2020 позивач направив відповідачу лист №160, в якому позивач висловив незгоду з достроковим розірванням договору. Цей лист отриманий відповідачем 05.11.2020, трек №4908901059280.

Листом від 04.11.2020 №НЗБ/НЗЕ-5-3/300 відповідач повторно повідомив позивача про припинення послуг з охорони території та приміщень з 18.11.2020 у зв`язку з подальшою недоцільністю та про те, що з 18.11.2020 особовий склад позивача не буде допускатись до об`єктів залізниці. Зі своєї сторони позивач продовжив надання відповідачу послуг охорони відповідно до умов договору.

На виконання п. 3.1. договору виконавець надсилав на адресу замовника наступні акти надання послуг:

- акт надання послуг № 118 від 30.11.2020 на адресу Синельниківського локомотивного депо Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул. Гоголя, 27) та на адресу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, буд. 108) 03.12.2020;

- акт надання послуг № 122 від 21.12.2020 на адресу: 49038, м.Дніпро, пр-т Д.Яворницького, буд. 108 - 24.12.2020.

Вищезазначені акти було отримано Регіональною філією "Придніпровська залізниця" та її структурними підрозділами відповідно:

- акт №118 отримано відповідальною особою відповідача 08.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (додаток 6), та відповідальною особою структурного підрозділу "Синельниківське локомотивне депо" 24.12.2020;

- акт №122 отримано відповідальною особою відповідача 02.01.2021.

Листом від 20.01.2021 за вих. №008 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою виконати свої зобов`язання за договорами в повному обсязі та при цьому направив відповідачу відповідні акти наданих послуг по низці об`єктів, де надавались послуги охорони, у тому числі акт №118 від 30.11.2020 та акт №122 від 21.2020, та відповідні податкові накладні.

Також позивач направив на адресу відповідача вимоги №018 від 08.02.2021 та №024 від 08.02.2021, які залишились без відповіді та задоволення з боку відповідача.

Акти надання послуг № 118 від 30.11.2020 та 122 від 21.12.2020 направлені відповідачу листом з описом кладення 03.12.2020 та 24.12.2020 відповідно, що підтверджено наявними у матеріалах справи описами вкладень у цінний лист та накладними на пересилання, та отримані останнім 08.12.2020 та 02.01.2021, що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення та роздруківкою з сайта Укрпошти.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів мотивованої відмови від підписання актів прийняття послуг.

Відповідно до пункту 4.1.2. Договору, Замовник перераховує Виконавцю кошти за надані послуги протягом 30 банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі наданих послуг та після виставлення рахунку-фактури але не раніше реєстрації податкової накладної. Виконавець разом з актами направляв на адресу Замовника відповідні рахунки-фактури, що підтверджується описом вкладення у цінні листи.

Так, виходячи з вище визначеного, грошові зобов`язання з оплати за надані послуги, відповідно до пункту 4.1.2 Договору повинні були виконані Відповідачем у наступні строки:

За Актом 118 - до 05 лютого 2021 року (вартість наданих послуг в листопаді 2020 року становить 393 722,56 грн.);

За Актом 122 - до 13 лютого 2021 року (вартість наданих послуг в грудні 2020 року становить 259 356,92 грн.).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №94/2104/21 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" суму боргу у розмірі 653 079,48 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 796,19 грн. та на професійну правову допомогу у розмірі 20 200,00 грн.

Також на виконання умов договору № ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 позивачем надані послуги у вересні 2020 року за актом №73 від 30.09.2020 на суму 393 722,56 грн., який підписано представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Відповідачем сплачено за надані позивачем послуги за листопад 2020 року та за грудень 2020 року - 20.10.2021 платіжним дорученням №4163534 на суму 683 075,67 грн., на підставі рішення суду по справі №904/2107/21, яким Акти виконаних робіт №118 від 30.11.2020 та №122 від 21.12.2020 визнані підписаними, а послуги охорони за цей період наданими та такими, що підлягають оплаті.

Також відповідачем сплачені послуги надані у вересні 2020 за Актом надання послуг №73 від 30.09.2020, що підтверджується платіжним дорученням №3233699 від 27.11.2020 на суму 393 722,56 грн.

З наведеного вбачається, що відповідач сплатив вартість послуг, наданих згідно актів надання послуг з охорони об`єкту №73 від 30.09.2020, №118 від 30.11.2020, №122 від 21.12.2020 із порушення строків оплати, визначених договором, що є причиною виникнення спору.

Внаслідок порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 543,49 грн. 0,1% річних за загальний період з 30.10.2020 по 20.10.2021 та 50 674,18 грн. інфляційні втрат за загальний період листопад 2020 року, з січня 2021 року по вересень 2021 року.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 0,1% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є правильним.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовна вимога позивача про стягнення 543,49 грн. 0,1% річних за загальний період з 30.10.2020 по 20.10.2021 та 50 674,18 грн. інфляційних втрат за загальний період листопад 2020 року, з січня 2021 року по вересень 2021 року підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру 50 674,18 грн. інфляційних втрат до 50% суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а тому не можуть бути зменшені в порядку ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

Щодо зменшення 543,49 грн. 0,1% річних до 50% суд зазначає наступне.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/1.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі №902/417/18 дійшла висновку про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір неустойки, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19.

Виходячи з матеріалів справи, враховуючи те, що виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати з порушення строків, враховуючи інтереси обох сторін, досліджуючи обґрунтованість доводів відповідача, суд не вбачає підстав для зменшення розміру 0,1% річних у сумі 543,49 грн. до 50%.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.

Позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 662,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.

На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено копії договору №01 про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2021, додаткової угоди №7 від 25.10.2021, додаткової угоди №9 від 26.11.2021, акту наданих послуг від 26.11.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ№1054785 від 25.10.2021, попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, остаточний розрахунок судових витрат.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (далі – клієнт) та адвокатом Міхно М.В. (далі – адвокат) укладений договір про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.01.2021.

Відповідно до пункту 1.1.1 договору про надання професійної правничої допомоги предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафних за договорами №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020, №ПР/Т-20387/НЮ від 01.06.2020, №ПР/Т-20498/НЮ від 13.08.2020, №ПР/НО-20209/НЮ від 15.04.2020, №ПР/НО-20210/НЮ від 15.04.2020, №ПР/НО-20211/НЮ від 15.04.2020.

Відповідно до пункту 3.2 договору про надання професійної правничої допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, розрахунок яких зазначений у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно пункту 3.3 договору про надання професійної правничої допомоги строки та умови оплати гонорару детальний розрахунок попередніх та фактичних витрат адвоката на надання послуг з професійної правничої допомоги, порядок приймання – передачі послуг визначаються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.4 договору про надання професійної правничої допомоги визначено, що розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" та адвокат Міхно М.В. підписали додаткову угоду №9 від 26.11.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.01.2021.

Вказаною додатковою угодою адвокат та клієнт визначили порядок оплати послуг професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" за договором №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020.

Вказаною додатковою угодою сторони визначили, що вартість наданих послуг складає 24 662,00 грн.

До складу послуг сторони включили:

- правовий аналіз ситуації, кваліфікація правовідносин сторін - 2 год., вартістю - 1800,00 грн.;

- вивчення матеріалів судової практики у подібних справах - 1 год., вартістю - 900,00 грн.;

- аудит і аналіз договорів та додатків до нього, перевірка актів виконаних робіт у порядку їх зустрічного зарахування - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

- підготовка документів до судового розгляду (копіювання, складання, прошивання справи) - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

- складання позовної заяви - 4 год., вартістю - 3 600,00 грн.;

- детальне вивчення правової позиції відповідача по справі - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

- складання відповіді на заперечення відповідача, відповіді на відзив - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

- відправка копії відповіді на відзив відповідачу цінним листом з описом вкладення вартістю - 200,00 грн.;

- складення попереднього розрахунку судових витрат - 2 год., вартістю 1 800,00 грн.;

- складення договору на професійну правничу допомогу та додатків до нього - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

- складення розрахунку штрафних санкцій до договорів - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

- усні та письмові консультації клієнта з питань захисту прав та законних інтересів у справі - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн.;

Загальна вартість 23 год. - 20 900,00 грн., крім того, податок з фізичних осіб 18% - 3 762,00 грн. Загальна сума вартості наданих послуг професійної правничої допомоги разом з ПДФО 18% становить суму в розмірі 24 662,00 грн.

Додатковою угодою №9 від 26.11.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.01.2021 сторони визначили, що оплата послуг з надання професійної правничої допомоги адвокатом у суді першої інстанції здійснюється протягом 3 днів з дня винесення рішення судом першої інстанції (п.20 додаткової угоди).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" та адвокатом Міхно М.В. підписаний акт наданих послуг від 26.11.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 01.01.2021 на суму 24 662,00 грн.

Відповідач проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу заперечує, вважає заявлену суму завищеною.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Здійснивши аналіз ціни позову предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що складності у розгляді справи не виникло.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений у заяві про стягнення судових витрат та встановлено, що вартість послуг адвоката, пов`язаних із складанням договору на професійну правничу допомогу на суму - 1 800,00 грн. та складення попереднього розрахунку судових витрат на суму - 1 800,00 грн. не є витратами, які є неминучими та необхідними, оскільки факт укладення договору з адвокатом для надання ним правничої допомоги та складення попереднього розрахунку судових витрат ще не є його послугами щодо захисту інтересів позивача, тому суд виключив їх із суми до розподілення судових витрат.

За своєю категорією, враховуючи позицію позивача у справі, ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Однак адвокатом розрахунки були виконані з помилками, що також вказано останнім у відповіді на заперечення.

Також, дана справа не може бути визнана складною, як така, що аналогічна вже розглянутим Господарським судом Дніпропетровської області справам №904/3115/21, №904/2602/21.

Крім того, аудит і аналіз договорів та додатків до нього перевірка актів виконаних робіт у порядку їх зустрічного зарахування - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн., є завищеними оскільки причиною виникнення спору у справі №904/8627/21 є неналежне виконання відповідачем лише одного договору.

Також підготовка документів до судового розгляду (копіювання, складання, прошивання справи) - 2 год., вартістю - 1 800,00 грн. є явно завищеним.

Крім того, послуги з правового аналізу ситуації, кваліфікація правовідносин сторін, вивчення матеріалів судової практики у подібних справах, аудит і аналіз договорів та додатків до нього, перевірка актів виконаних робіт у порядку їх зустрічного зарахування можна об`єднати з послугами усні та письмові консультації клієнта з питань захисту прав та законних інтересів у справі. Зважаючи на невелику кількість документів (1 договір, 3 акта), справа є не складною. Слід зазначити, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику, спори про стягнення річних та інфляційних втрат не є складними, за цією категорією спорів склалася усталена судова практика.

Представлені суду докази в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг, пов`язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі (24 662,00 грн.), адже розмір відповідних витрат має, крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З вищевикладеного, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу у даній справі явно не відповідає критеріям співмірності із складністю справи, та не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

За таких обставин, враховуючи вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 543,49 грн. 0,1% річних, 50 674,18 грн. інфляційних втрат задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35, ідентифікаційний код 38981412) 543,49 грн. 0,1% річних, 50 674,18 грн. інфляційних втрат, судовий збір у сумі 2 270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.,

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв