Ухвала суду № 102545151, 17.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44316/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Корнєва К.В.

слідчого - Козаченко А.О.

захисника - Шаповала І.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Козаченка Артема Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42021111360000041, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 у провадження слідчого судді Ільєвої Т.Г. надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Козаченка Артема Олександровича, за погодженням з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42021111360000041, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021111360000041 від 30.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.

03 червня 2019 року т.в.о. командира військової частини А0543 солдата ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом терміном на три роки та того ж дня, відповідно до наказу т.в.о. командира військової частини А0543 (по стройовій частині) № 14-РС, його призначено на посаду водія-слюсаря третього ремонтного відділення першого ремонтного взводу ремонтної роти ремонтного батальйону цієї ж військової частини з дислокацією в с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області.

23 березня 2021 року, відповідно до наказу командування Сил підтримки Збройних Сил України № 10-РС, його призначено на посаду майстра відділення технічної діагностики та регламентних робіт ремонтного взводу ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини А0543 з дислокацією в с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області.

Так, слідчий зазначає, що під час проходження військової служби солдат ОСОБА_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.

Наказом командира військової частини А0543 від 07 травня 2021 року № 39 солдату ОСОБА_1 надано відпустку з 12.05.2021 по 13.06.2021 з якої він повинен був о 08:00 14 червня 2021 року з`явитися на службу до військової частини А0543 в с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області.

Разом з тим, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу на вказаній посаді і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентували проходження ним служби, солдат ОСОБА_1 , бажаючи тимчасово ухилитись від обов`язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 08:00 14 червня 2021 року, в умовах особливого періоду, не з`явився вчасно без поважних причин на службу з відпустки до військової частини А0543, дислокованої в с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, та до 10:00 16 серпня 2021 року проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

За таких обставин, у діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення віднесено до категорії тяжких кримінальних правопорушень.

Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши солдата ОСОБА_1 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час досудового розслідування, у тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_1 , одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладення на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв`язку з тим, що проходить службу у Збройних Силах України, тобто являться військовослужбовцем, перебуває у задовільному стані здоров`я, обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, неодноразово ігнорував встановлені законодавством України вимоги щодо порядку несення військової служби, військової честі та військової дисципліни.

Крім того, вказане підтверджується характеристикою ОСОБА_1 за місцем служби.

ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення у зв`язку з тим що, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді майстра відділення технічної діагностики та регламентних робіт ремонтного взводу ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини А0543 проживатиме у військовій частині А0543 та згідно вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України цілодобово мешкає у спальному приміщенні разом із свідками у цьому ж кримінальному провадженні, при цьому знаходячись з ними на одній території, яку останні не можуть покинути в силу своїх службових обов`язків, перебуває у задовільному стані здоров`я, володіє озброєнням, свою вину не визнає та з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість та може впливати на свідків, схиляти їх до дачі неправдивих показань, а також з цією метою вчинити щодо них інше кримінальне правопорушення.

Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, знаючи про чисельність вчинених ним інших кримінальних правопорушень, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, існує висока вірогідність ризику вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, а саме не з`явлення на службу, в умовах особливого періоду.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних діянь ОСОБА_1 строна обвинувачення вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

Прокурор та слідчий в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що даний запобіжний захід є занадто суворим, ризики нічим не підтвердженні та необгрунтовані.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що 16 серпня 2021 року, о 10:00, солдата ОСОБА_1 затримано біля будинку № 26 по б-р Лесі України у м. Києві слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Козаченком А.О., де щодо солдата ОСОБА_1 складено протокол затримання підозрюваного у порядку ст. 208 КПК України.

16 серпня 2021 року солдату ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати солдата ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, у тому числі:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- повідомленням військової частини А0543 про вчинення солдатом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, від 24 червня 2021 року № 1327;

- рапортом командира ремонтної роти військової частини А0543 старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 14 червня 2021 року;

- наказом командира військової частини А0543 від 03 червня 2019 року № 14-РС про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду водія-слюсаря ремонтного відділення ремонтного взводу ремонтної роти ремонтного батальйону військової частини А0543;

- наказом командира військової частини А0543 від 23 березня 2021 року № 10-РС про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду майстра відділення технічної діагностики та регламентних робіт ремонтного взводу ремонтної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини А0543;

- наказом командира військової частини А0543 від 07 травня 2021 року № 39 про надання відпустки солдату ОСОБА_1

- наказом командира військової частини А0543 від 14 червня 2021 року № 65 про зняття солдата ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення у зв`язку з неприбуттям на службу;

- доповіддю про неприбуття з відпустки солдата ОСОБА_1 від 15 червня 2021 року № 1200;

- наказом командира військової частини А0543 від 14 червня 2021 року № 357 про призначення службового розслідування за фактом нез`явлення на службу солдата ОСОБА_1 ;

- актом службового розслідування за фактом нез`явлення на службу солдата ОСОБА_1 ;

- наказом командира військової частини А0543 від 23 червня 2021 року № 387 про результати проведеного службового розслідування стосовно нез`явлення солдата ОСОБА_1 на службу;

- копією окремих сторінок книги обліку тимчасово відсутнього та тимчасово прибулого до частини особового складу;

- витягом із послужного списку солдата ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення;

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та захисника з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували вказані ризики.

Варто зазначити, що за встановлених обставин під час судового розгляду встановлено, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає в сумі 47 580,00 грн, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській обл.), строком до 14.10.2021 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021111360000041.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у сумі становить 47 580, 00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до слідчому/прокурору, який здійснює досудове розлідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.10.2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва