Ухвала суду № 102544732, 13.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/772/22

Провадження № 2/947/1465/22

УХВАЛА

13.01.2022 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2022 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, яка скерована була позивачем через засоби поштового зв`язку 04.01.2022 року, та в якій позивачем заявлено дві вимоги:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.04.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шатіловою О.В., зареєстрований в реєстрі за №373;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.04.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шатіловою О.В., зареєстрований в реєстрі за №377.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Позовна заява - документ, який пред`являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу.

Вимоги до позовної заяви закріплені статтями 175, 177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Визначаючи ставки розміру судового збору, який підлягає сплаті за цим позовом, суд визначається з характером заявлених вимог.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (частина п`ятнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10).

За наслідком викладеного, оскільки позивачем заявлено дві вимоги про визнання правочинів недійсними без пред`явлення вимог про застосування наслідків укладених правочинів, зазначені вимоги належать до вимог немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2022 році з 01 січня встановлений у розмірі 2481 гривня.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 908,00 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за наслідком чого за пред`явленим позовом підлягає сплаті судовий збір в загальній сумі 1984,80 грн. (992,40 * 2 = 1984,80).

Однак, позивачем до позову не надано доказів на підтвердження сплати судового збору та зроблено посилання на звільнення від сплати на підставі п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «про судовий збір».

За приписами п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, позивач звільняється від сплати судового збору лише відносно заявленої нею позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.4 ст. 22 ЦК України, на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.202 ЦК України).

Недійсність правочинів визначено у параграфі 2 глави 16 ЦК України.

Отже, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені законом тягнуть його недійсність.

Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція, яка у загальному вигляді передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Недійсний правочин може стати підставою і для інших наслідків: відшкодування збитків або моральної шкоди (ч. 2 ст. 216 ЦК України), застосування конфіскаційної санкції (ч. 3 ст. 228 ЦК України) тощо.

За наслідком викладеного, спосіб оскарження правочину, який за пред`явленим позовом заявлений, як відновлення порушеного становища, не є способом про відшкодування матеріальної шкоди особі та не є збитком в розумінні ст. 22 ЦК України.

Також, суддя зазначає, що відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст.13 ЦПК України).

Суддею встановлено, що на обгрунтування викладених в позовній заяві доводів, щодо звільнення від сплати судового збору, позивачем надано лише копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За змістом ч.ч.1, 5 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

З огляду на вище зазначене, позивачем не додано до позовної заяви копію обвинувального вироку, стосовно відповідачів , який набрав законної сили.

Отже, суддя приходить до висновку що позивачем необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, оскільки позивачем не вірно зазначені підстави звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того, документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону, суду надано не було.

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, всупереч вимог ст.95 ЦПК України позивачем надано копії документів, додані до позову, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні назва посади, ініціали, прізвище особи, яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа, документи взагалі не містять відмітки «Згідно з оригіналом»). Не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів.

Оглянувши позовну заяву суддею встановлено, що позивачем в порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, у відповідності до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, позивачем в порушення вказаних приписів ЦПК України не надано до позову копії позовної заяви з копіями додатків доданих до нього, у відповідності до кількості відповідачів по справі.

Додані позивачем докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів судом не приймаються, як належне виконання вимог ст. 177 ЦПК України, оскільки п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України розповсюджується лише у разі подання позовної заяви в електронній формі, а позивачем позовну заяву подано безпосередньо до суду через засоби поштового зв`язку.

Крім того, з поданого позивачем опису поштового вкладення не вбачається можливості встановити, які саме додатки до позову були скеровані відповідачам по справі та встановити їх автентичність доданим додаткам до позову.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст. 175, 177 ЦПК України.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить дві вимоги немайнового характеру, який підлягає до сплати в загальній сумі 1984,80 грн. (992,40 * 2 = 1984,80);

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA758999980313171206000015756 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі сплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- надання до суду копій позовної заяви, разом з копіями поданими до суду додатками, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі;

- роз`яснити позивачеві, що копії поданих до суду письмових доказів в якості додатків до позову, повинні бути засвідчені належним чином, з урахуванням порядку засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55);

- роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.