Ухвала суду № 102543985, 13.01.2022, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1398/20

Номер провадження 1-кп/292/16/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року смт. Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В.Ф.

при секретарі судового засідання Саламатовій О.М.

з участю: прокурора Тимощука О.О.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Мухи М.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Кравець Л.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні Червоноармійського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12019060300000044 від 17.02.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та проживаючого по

АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не працюючого, має на утриманні одну малолітню дитину, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Червоноармійського районного суду Житомирської області 04 листопада 2020 року із Новоград-Волинської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт із відповідними додатками у кримінальному провадженні №12019060300000044 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (надалі КК).

У підготовчому судовому засіданні захисник заявила клопотання про закриття кримінального провадження. Клопотання мотивоване тим, що оскільки про підозру ОСОБА_2 повідомлено лише 15.10.2020, а строк досудового розслідування не був продовжений, тому з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і до дня повідомлення особі про підозру пройшли строки досудового розслідування. В порушення норм кримінального процесуального закону поза межами строку досудового слідства органом досудового розслідування були вчинені процесуальні дії, зокрема - повідомлення підозрюваному про підозру, завершення досудового розслідування та відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження і складання обвинувального акту та вручення його копії. Повідомлення про підозру датовано 17.08.2020, при тому, що ОСОБА_2 ознайомлено з даною підозрою 15.10.2020. Від 17.08.2020 до 17.10.2020 (в межах двох місяців) з обвинувальним актом до суду звернення слідства не могло відбутись, оскільки тільки 16.10.2020 ОСОБА_2 та захиснику було надано протокол про надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування, однак відсутність опису матеріалів унеможливлювало ознайомлення з ними, про що було зазначено в протоколі. До 28.10.2020 матеріали знаходились в Пулинському ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області, однак досудове розслідування не було закінчене, так як в межах двох місяців після оголошення підозри звернення до суду з обвинувальним актом не відбулося. Вважає, що викладене є підставою для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 . У разі відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, просила задоволити інше клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такого що не відповідає вимогам ст.291 КПК України (надалі КПК).

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив закрити кримінальне провадження стосовно нього.

Прокурор заперечував про задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акту, оскільки строки досудового розслідування не порушені. Висловив думку про призначення на підставі обвинувального акту судового розгляду. Зазначив, що повідомлення про підозру від 17.08.2020 направлено ОСОБА_2 поштою, що підтверджує дотримання визначених Законом строків досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Також зауважив, що обвинувальний акт спрямований до суду в межах строків передбачених Законом, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинялось, а тому обвинувальний акт до суду переданий у двомісячний строк з моменту повідомлення особі про підозру.

Потерпіла та її представник заперечували щодо задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору і просили на підставі обвинувального акту призначити судовий розгляд.

Ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, а також з іншими наданими сторонами матеріалами, вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

На підставі п.10 ч.2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Відповідно до ч.1 ст.1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, а за ч.1 ст.5 цього ж Кодексу, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно зі статтею 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно п.2 ч.2 ст. 219 КПК строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину становить вісімнадцять місяців.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч.5 ст.219 КПК).

Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

У ч.5 ст.115 КПК визначено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Відповідно до ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 4 ст. 22 КПК повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором.

Загальні положення, що регулюють процедуру повідомлення про підозру, містяться в главі 22 КПК, згідно з якими письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором (ч. 1 ст. 277 КПК).

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.2 ст.278 КПК).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні. В подальшому згідно ст. 337 цього Кодексу судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Системне тлумачення процесуальних норм, передбачених статтями 3, 22, 36, 276 - 278, КПК дає підстави до висновку, що здійснення повідомлення про підозру врегульовано імперативними нормами, які вичерпно, точно і однозначно визначають як форму встановленої для цього правової процедури (порядку), так і її зміст.

Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.

Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 17 лютого 2019 року начальником СВ Пулинського ВП Туровцем С.П. до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі письмової заяви ОСОБА_1 внесені відомості за №12019060300000044 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК.

З урахуванням положень ст.12 КК, злочин, передбачений ч. 4 ст.185 КК є тяжким, а тому строк досудового розслідування відповідно до ст.219 КПК з часу внесення 17.02.2019 відомостей до ЄРДР до повідомлення особи про підозру складає вісімнадцять місяців.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні після внесення відомостей до ЄРДР не продовжувався, а тому строк розслідування спливав 18.08.2020.

17 серпня 2020 року щодо ОСОБА_2 слідчим складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК, яка погоджена прокурором Тимощуком О.О.

Відповідно до ст.278 КПК повідомлення про підозру ОСОБА_2 мало бути вручене у день його складання, тобто 17.08.2020, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.

У той же час, згідно дослідженого в суді повідомлення про підозру від 17.08.2020, ОСОБА_2 з вказаним рішенням ознайомлено 15.10.2020, що є порушенням вимог ст.278 КПК. Крім того, в порушення вказаної норми закону, повідомлення про підозру ОСОБА_2 15.10.2020 так і не було вручено, про що свідчить відповідний запис останнього зроблений на вказаному документі про те, що з підозрою ознайомлений, копію не отримав.

У підготовчому судовому засіданні двічі 11.10.2021 та 03.11.2021 оголошувалась перерва за клопотанням прокурора, у зв`язку із відсутністю в останнього в судовому засіданні матеріалів досудового розслідування та не можливості у зв`язку з цим подати докази про дотримання строків досудового розслідування і необхідністю підготовки письмового заперечення на клопотання захисника про закриття кримінального провадження.

Однак, у подальшому прокурором у судовому засіданні так і не наведено будь-яких даних, як і не надано жодних доказів про те, з яких причин неможливо було повідомити ОСОБА_2 про підозру у день її складання, а саме 17.08.2020.

У той же час, прокурором на підтвердження дотримання стороною обвинувачення ст.278 КПК, щодо порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 , надано квитанцію без номера, на якій зазначено про направлення 17.08.2020 із відділення Укрпошти в смт.Хорошів рекомендованого листа на ім`я ОСОБА_2 .

Сторона захисту заперечила щодо допуску відомостей, що містяться у наданій прокурором квитанції, зазначивши, що такий документ був відсутній у матеріалах кримінального провадження на час ознайомлення її та підозрюваним і їм не відкривався.

Відповідно ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, якщо порушено право особи на захист.

Згідно ч.12 ст.290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

У ч. 9 ст. 290 КПК визначено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

У досліджених судом протоколах про надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування від 16.10.2020 та 28.10.2020 відсутні дані про кількість томів та аркушів у матеріалах, які надавались на ознайомлення підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику, як і відсутні дані про зазначення найменування матеріалів з якими вони ознайомились.

Крім того, в судовому засідання прокурор повідомив про відсутність у нього опису матеріалів кримінального провадження, у зв`язку з чим надати їх для дослідження в суді на підтвердження наявності запису у них про квитанцію надану суду, не може. Однак, згідно протоколу про надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування від 28.10.2020 опис матеріалів був, оскільки з даного приводу захисником зроблено зауваження про дописування опису від руки.

У той же час, із реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження також не вбачається, що підозра ОСОБА_2 повідомлена відповідно до ст.278 КПК у порядку передбаченому для вручення повідомлень, оскільки такий запис відсутній, хоча це є процесуальною дією (ч.1 ст.111 КПК) та повинно бути зазначено у реєстрі (п.1 ч.2 ст.109 КПК).

Викладене з урахуванням повідомлення 15.10.2020 про підозру ОСОБА_2 датовану 17.08.2020 викликає обґрунтовані сумніви у направленні такого повідомлення про підозру поштою 17.08.2020.

Таким чином, оскільки прокурор не довів те, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_2 17.08.2020 відповідно до вимог закону про вручення повідомлень, а квитанція про направлення 17.08.2020 поштового відправлення ОСОБА_2 , відкривалась стороні захисту, чим порушено право на захист особи, а тому суд на підставі п.2 ч.2 ст.87 та ч.12 ст.290 КПК визнає вказаний доказ - квитанцію не допустимим та не бере до уваги відомості, що містяться в ньому.

Суд також зауважує, що навіть при відкритті стороні захисту вищевказаної квитанції, відповідно до ст.85 КПК вказаний документ не може бути належним доказом дотримання порядку вручення повідомлення про підозру, оскільки в ньому не зазначено даних про те, що в листі на ім`я ОСОБА_2 , направленого поштою 17.08.2020, знаходився такий документ, як повідомлення про підозру.

У судовому засіданні, прокурором на підтвердження вищевказаних доводів інших документів не надано. Хоча таким документом, відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 та Порядку пересилання поштових відправлень затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211, міг бути опис вкладення завірений працівником зв`язку, в якому було б зазначено про знаходження у відправленні повідомлення про підозру.

Також, у самій квитанції наданій прокурором, у порушення пунктів 3.1.2.2, 3.3.1.10 вищевказаного Порядку пересилання поштових відправлень, не зазначено порядковий номер розрахункової квитанції та номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), а тому такий документ, на думку суду, не може бути належним доказом на підтвердження факту надання відповідних послуг.

Таким чином, встановлення судом порушення строків досудового розслідування та встановленого порядку повідомлення про підозру ОСОБА_2 призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Правовим наслідком порушення строків досудового розслідування та повідомлення про підозру ОСОБА_2 , є не притягнення його до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто, ОСОБА_2 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та він не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності у визначений законом строк. Тому, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, поза межами яких особу повідомлено про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 , а отже і здійснення на підставі такого обвинувального акту судового розгляду в цьому проваджені. Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призведе до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливить внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків.

Відповідно ж до змісту частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.

Здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження, відповідно до п.1 ч.2 ст.412 КПК, становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.

За викладених обставин, враховуючи, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 не було вручено протягом вісімнадцяти місяців з моменту внесення відомостей про тяжкий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підлягає застосуванню п.10 ч.1 ст.284 КПК, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю.

Вищевикладене узгоджується з позицією висвітленою у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 264/7347/20, від 25 листопада 2020 року у справі №627/927/19 та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к щодо застосування норм права, які стосуються вручення підозри

Враховуючи прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження, клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору та цивільний позов потерпілої мають бути залишені без розгляду.

Викладеним у клопотанні захисника доводам про те, що обвинувальний акт направлений до суду поза межами строків досудового розслідування та подані на їх підтвердження документи (адвокатський запит з відповіддю, ухвала суду від 13.10.2020), а також наданим прокурором документам на підтвердження доводів про дотримання строків передачі до суду обвинувального акту (постанови про зупинення досудового розслідування та його відновлення) суд не надає оцінку, оскільки вони не впливають на прийняте рішення, а підлягали б оцінці, як окрема підстава для прийняття рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із порушенням строків досудового розслідування після повідомлення особи про підозру.

Враховуючи те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про прийняті під час досудового рослідування рішення про визнання речових доказів та не має даних про заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування і відповідних документів прокурором не надано, суд рішення щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження не приймає.

Керуючись ст.ст.314, 369, 371, 372, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника задовільнити, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060300000044 від 17.02.2019 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п.10 ч.2 ст.284 КПК України.

Клопотання захисника Кравець Л.Ю. про повернення обвинувального акта прокурору та цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення, а учасниками провадження, які не були присутніми під час проголошення повного тексту ухвали, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Ф.Лотуга