Ухвала суду № 102542395, 13.01.2022, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.01.2022

ЄУН № 337/5499/21

Провадження № 2-ві/337/1/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гнатик Г.Є. подану в межах розгляду цивільної справи ЄУН №337/5499/21, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води).

22 листопада 2021 року суддею Гнатик Г.Є. у справі ухвалено заочне рішення.

13 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення.

11 січня 2022 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подано письмову заяву про відвід судді Гнатик Г.Є., з посиланням на існування в нього сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді у зв`язку з тим, що на думку заявника, у даній справі судом безпідставно задовольняються клопотання іншої сторони, щодо розгляд справи в порядку заочного провадження. Також скаржився на неотримання ним ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик до суду. Розгляд справи 22 листопада 2021 року суддею, вважає виконанням вимог позивача, з яким у відповідача наявні спірні взаємні претензії.

11 січня 2022 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя заяву представника позивача про відвід головуючого судді Гнатик Г.Є. передано для визначення судді, в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України, для її розгляду.

Цього ж дня, за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями, вказана заява передана на розгляд судді Бредуна Д.С.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подану заяву про відвід судді Гнатик Г.Є., суд відмовляє у задоволенні відводу судді з наступних підстав.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід. баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст. 36 ЦПК України).

За умовами ч.3, ч.4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, щодо передбаченого п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України випадку.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

При цьому, законодавець визначив у ч.4 ст. 36 ЦПК України, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підставами для відводу судді заявником у заяві визначено те, що суддя Гнатик Г.Є. задовольнила клопотання представника позивача, і розглянула справу за правилами Глави 11 ЦПК України без участі відповідача в порядку заочного провадження, що, на думку заявника, викликає сумнів в об`єктивності та упередженості судді при можливому повторному розгляді справи по суті.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Крім того, як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 року №8, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Також і частиною 1 статті 284 ЦПК України прямо визначено склад суду, що повинен переглядати заочне рішення - суд, що його ухвалив.

Отже, з огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про її необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України, крім того підстави заявленого відводу стосуються процесуальних дій судді при розгляді справи, порядок оскарження яких передбачений у інший спосіб, а інших даних, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Гнатик Г.Є. в заяві не наведено.

Доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді при розгляді справи, а заявником не надано доказів існування критеріїв суб`єктивної чи об`єктивної безсторонності судді, а відтак, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гнатик Г.Є. подану в межах розгляду цивільної справи ЄУН №337/5499/21.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Д.С. Бредун