Рішення № 102542064, 12.01.2022, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8700/21

2/310/565/22

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2022 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Бевз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позову посилається на те, що він з 09.04.2009р. по 09.07.2010р. перебував у трудових відносинах з ВП "Шахта "Вінницька-2". Дана обставина підтверджується судовим рішенням, копію якого додає до заяви. В порушення вимог закону роботодавець не провів із ним остаточний розрахунок у день його звільнення. Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 серпня 2011р., яке набрало законної сили, його позовні вимоги задоволені. Вказане рішення суду на даний час ще не виконане.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2013р., яке набрало законної сили, у цивільній справі №249/2271/13-ц, було стягнуто з державного підприємства "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду" на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 05.08.2011р. по 07.06.2013р. в сумі 148 497грн.45коп. Вказане рішення суду на даний час ще не виконане.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2013р., яке набрало законної сили, у цивільній справі № 249/4887/ 13-ц, було стягнуто з державного підприємства "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду" на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 07.06.2013р. по 27.09.2013р. в сумі 17652грн. Вказане рішення суду на даний час ще не виконане.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2013р., яке набрало законної сили, у цивільній справі № 249/6747/ 13-ц, було стягнуто з державного підприємства "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду" на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 27.09.2013р. по 19.12.2013р. в сумі 13 359грн.65коп. Вказане рішення суду на даний час ще не виконане.

Вказує на те, що згідно п.4 ст. 82 ЦПК України при розгляді цієї справи не потребують доказування обставини, встановлені вище вказаним судовим рішенням, а саме: наявності між ним та державним підприємством "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду" трудових правовідносин та його звільнення 09.07.2010р.; наявності у роботодавця заборгованості переді ним по остаточному розрахунку при звільненні; не здійснення роботодавцем з ним остаточного розрахунку в день звільнення; розміру його середньоденного заробітку 220грн. 65коп., обчисленого за два місяці згідно Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р.; стягнення на його користь з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.07.2010р. по 04.08.2011р.

Інформація щодо стану заборгованості з заробітної плати, а також те, що вказана заборгованість на даний час ще не була йому виплачена підтверджується листом (копію додаю) від 23.04.2019р. Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області та листом (копію додаю) від 07.06.2021р. Державної казначейської служби України.

Оскільки на даний час роботодавець не здійснив із ним остаточний розрахунок при звільненні, він просить ухвалити рішення, яким стягнути з ДП "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду" на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з «19» грудня 2013р. по 05 вересня 2021р. в сумі 424 971грн. 90 коп.

Відповідач ДП "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду" своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Міністерство енергетики України.

Представник третьої особи - Міністерства енергетики України надав суду пояснення щодо позову, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що Положення «Про Міністерство енергетики України», яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (надалі - Положення) визначає, що Міністерство енергетики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення Міненерго відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави.

Відповідно до абзацу п`ятого частини шостої статті 73 ГК України особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Пунктом 1 наказу Міненерго від 01.11.2021 № 273 «Про затвердження Переліків державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави, господарських структур, контроль за діяльністю яких здійснює Міністерство енергетики України, та господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави та є органом управління державним майном, відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 833-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» затверджено станом на 22.10.2021 перелік державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України.

Згідно з Додатком 1 наказу Міненерго від 01.11.2021 № 273 ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» належить до сфери управління Міненерго та розташовано на території, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Міністерство не може втручатися в оперативно- господарську діяльність підприємства та відповідно не несе відповідальності за зобов`язаннями ДП «ДРШФ».

Відповідно до наказу Міненерговугілля від 13.07.2012 № 513 «Про реорганізацію Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» зазначене підприємство знаходиться на стадії припинення своєї діяльності шляхом реорганізації та приєднання його до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (далі - ДП «Шахтарськантрацит») - місцезнаходження якого: вул. Крупської, 20, місто Шахтарськ, Донецька область, 86211.

Відповідно до вищезазначеного наказу ОСОБА_2 було призначено головою комісії з припинення діяльності ДП «ДРШФ», який згідно статуту підприємства має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо.

Відповідно до підпункту 3.5.1. пункту 3 зазначеного наказу, замовником та виконавцем робіт з ліквідації ДП «ДРШФ» є Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «ДРШФ» (ідентифікаційний код 36061246, юридична адреса: 86200, Донецька область, місто Шахтарськ, вул. Капустіна, 100) перебуває в стані припинення з 26.07.2012.

На виконання Указу Президента України від 14.11.2014 № 875 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що є додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р - було видано наказ Міненерговугілля від 25.11.2014 № 841 «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях».

Пунктом 1, 2 наказу Міненерговугілля від 25.11.2014 № 841, зобов`язано керівників підприємств, у тому числі і ДП «ДРШФ», з 28 листопада 2014 року припинити виробничу та фінансово-господарську діяльність державних підприємств, установ, організацій та об`єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, які знаходяться у зоні здійснення антитерористичної операції та надати пропозиції щодо переміщення підприємств з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; евакуації працівників (за їх згодою); евакуації майна та документів у разі можливості.

Станом на сьогоднішній день ДП «ДРШФ», ДП «Шахтарськантрацит» та ДП «Донвуглереструктуризація» не виконали накази Міненерговугілля від 13.07.2012 № 513 та від 25.11.2014 № 841, реорганізація підприємства не завершена, переміщення не здійснено через галузеві особливості гірничої промисловості. Фінансова (бухгалтерська) звітність підприємств до Міненерго не надходить.

Вважають, що підстави для стягнення з ДП «ДРШФ» на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відсутні.

Дослідивши надані позивачем і третьою особою письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які вони посилалася, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.4, ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так позивач в якості підтвердження наявності заборгованості Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» перед ним по заробітній платі надав суду копію рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04.08.2011 року у справі №2-1426/11 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Вінницька-2» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. За цим рішенням з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Вінницька-2» стягнуто на користь ОСОБА_1 : заборгованість по заробітній платі - 4823,35 грн.; компенсацію за втрату частини заробітку - 489,80 грн.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені - 60016,80 грн. (а.с.8).

За клопотанням позивача з Єдиного державного реєстру судових рішень були витребувані рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про стягнення на користь позивача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, а саме:

-рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07.06.2013 року у справі №249/2271/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Вінницька-2» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. За цим рішенням з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Вінницька-2» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 05.08.2011р. по 07.06.2013р. в сумі 148497,45 грн. (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР - 31797721);

- рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27.09.2013 року у справі №249/4887/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. За цим рішенням з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 08.06.2013р. по 27.09.2013р. в сумі 17652,00 грн. (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР - 33786670);

- рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2013 року у справі №249/6747/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. За цим рішенням з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 27.09.2013р. по 19.12.2013р. в сумі 13459,65 грн. (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР - 36592660).

З листа Державної казначейської служби України №5-11-11/11551 від 07.06.2021 (а.с.11) вбачається, що у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» знаходяться на виконанні виконавчі листи по справам №2-1426/11, №249/2271/13-ц, №249/4887/13-ц, №249/6747/13-ц про стягнення коштів з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь ОСОБА_1 , які віднесено до другої черги погашення заборгованості.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ДП «ДРШФ» (ідентифікаційний код 36061246, юридична адреса: 86200, Донецька область, місто Шахтарськ, вул. Капустіна, 100) перебуває в стані припинення з 26.07.2012.

З пояснень третьої особи Міністерства енергетики встановлено, що відповідно до наказу Міненерговугілля від 13.07.2012 № 513 «Про реорганізацію Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» зазначене підприємство знаходиться на стадії припинення своєї діяльності шляхом реорганізації та приєднання його Державного підприємства «Шахтарськантрацит» - місцезнаходження якого: вул. Крупської, 20, місто Шахтарськ, Донецька область, 86211.

Відповідно до підпункту 3.5.1. пункту 3 зазначеного наказу, замовником та виконавцем робіт з ліквідації ДП «ДРШФ» є Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

Пунктом 1, 2 наказу Міненерговугілля від 25.11.2014 № 841, зобов`язано керівників підприємств, у тому числі і ДП «ДРШФ», з 28 листопада 2014 року припинити виробничу та фінансово-господарську діяльність державних підприємств, установ, організацій та об`єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, які знаходяться у зоні здійснення антитерористичної операції та надати пропозиції щодо переміщення підприємств з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; евакуації працівників (за їх згодою); евакуації майна та документів у разі можливості.

Станом на сьогоднішній день ДП «ДРШФ», ДП «Шахтарськантрацит» та ДП «Донвуглереструктуризація» не виконали накази Міненерговугілля від 13.07.2012 № 513 та від 25.11.2014 № 841, реорганізація підприємства не завершена, переміщення не здійснено через галузеві особливості гірничої промисловості.

Фінансова (бухгалтерська) звітність підприємств до Міненерго не надходить.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» місто Шахтарськ, в якому розташовані ДП «ДРШФ» і ДП «Шахтарськантрацит» та місто Макіївка, в якому розташоване ДП «Донвуглереструктуризація» внесені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що унеможливлює отримання будь-якої інформації від голови ліквідаційної комісії та керівників зазначених підприємств.

Постановою Правління Національного банку України «Про призупинення здійснення фінансових операції» від 06.08.2014 № 466, було призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів на тимчасово окупованій території України.

Разом з цим суд зауважує на тому, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно по п. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підставою відповідальності власника (підприємства), відповідно до статті 117 КЗпП України, є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст.116 КЗпП) та вина власника. При цьому вина власника не виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо. Водночас, не можна вважати, що вину власника виключає лише непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія. Усяке явище, яке перешкоджає власникові належно виконати свої обов`язки перед працівником, якщо власник проявляв належну дбайливість щодо цього, виключає вину власника.

Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні хоча і не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця, але розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця має бути дотриманий.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справа № 761/9584/15-ц зазначила про наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Цивільного кодексу України положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

З огляду на наведені у цій постанові мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Велика Палата Верховного Суду відступаючи від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- Розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

- Період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- Ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом у вересні 2021 року, тобто зі спливом більш ніж 11 років після звільнення з ВП «Шахта «Вінницька-2», яке мало місце 09 липня 2010 року.

Судом також встановлено, що за рішеннями Шахтарського міськрайонного суду Донецької області на користь позивача неодноразово стягувалася компенсація за затримку розрахунку при звільненні, а саме:

-за рішенням від 04.08.2011 року у справі №2-1426/11 стягнуто заборгованість по заробітній платі - 4823,35 грн.; компенсацію за втрату частини заробітку - 489,80 грн.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені - 60016,80 грн:

-за рішенням від 07.06.2013 року у справі №249/2271/13-ц стягнуто 148497,45 грн. (за період з 05.08.2011р. по 07.06.2013р.);

-за рішенням від 27.09.2013 року у справі №249/4887/13-ц стягнуто 17652,00 грн.( за період з 08.06.2013р. по 27.09.2013р.);

-за рішенням від 19.12.2013 року у справі №249/6747/13-ц стягнуто 13459,65 грн. (за період з 27.09.2013р. по 19.12.2013р.).

Загальна сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні, яка вже була стягнута на користь позивача, становить 239625,90 грн., що майже у 50 разів перевищує невиплачену позивачу заборгованість по заробітній платі (4823,35 грн), що на думку суду є достатнім розміром компенсації, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Крім того, судом встановлено, що виконавчі листи по справам №2-1426/11, №249/2271/13-ц, №249/4887/13-ц, №249/6747/13-ц про стягнення коштів з ДП «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь ОСОБА_1 , у тому числі і стягнення заборгованості по заробітній платі, перебувають на виконанні у Державній казначейській службі України (лист №5-11-11/11551 від 07.06.2021 - а.с.11). Виконання цих судових рішень здійснюється казначейством за бюджетною програмою КПКВК «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».

Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» з квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція.

Активна фаза антитерористичної операції з липня 2014 року проходить у місті Шахтарськ. З моменту проведення цієї операції територія міста Шахтарськ є тимчасово непідконтрольною українській владі.

Відповідач у справі ДП « Дирекція з реструктуризації шахтного фонду», як юридична особа, через галузеві особливості гірничої промисловості, залишився на території міста Шахтарськ, яка до цього часу не підконтрольна Україні, підприємство фактично не здійснює свою діяльність (знаходиться в стані припинення).

З таких підстав, суд приходить до висновку, що у даному конкретному випадку відсутня вина відповідача у тривалій невиплаті позивачу заборгованості по заробітній платі, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 12,13, 141, 258-273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області І. П. Прінь