Ухвала суду № 102542045, 13.01.2022, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2068/18

Пр. 1-кп/310/172/22

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13 січня 2022 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянську клопотання прокурора Бердянської окружної прокуратури Кривцун О.А. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами об`єднаного кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080130000055 від 05.01.2018, №12021082130000420 від 30.03.2021, що надійшло до суду на підставі обвинувальних актів, складених відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, який отримав професійно-технічну освіту, до затримання не працевлаштованого, не одруженого, на утримані малолітніх дітей та інших утриманців не має, зареєстрований та проживає (до затримання) за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

09 серпня 1994 року Івано-Франківським міським судом за ч.1 ст.229-6 КК України до 1 року позбавлення волі;

11 жовтня 1995 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.229-6, ст.45 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

18 жовтня 1996 року Бердянським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.17, ч.2 ст.140, ч.2 ст.229-6, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі, призначено додаткові заходи відповідно до вимог ст.14 КК України - лікування від наркоманії;

27 травня 1998 року Бердянським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.2 229-6, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі, призначено додаткові заходи відповідно до вимог ст.14 КК України - лікування від наркоманії. 28 лютого 2001 року звільнений за відбуттям покарання;

17 травня 2002 року Бердянським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.309, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі. 29 січня 2005 року звільнений за відбуттям покарання;

03 листопада 2005 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.309 КК України, до 3 років позбавлення волі, 11 вересня 2007 року умовно-достроково звільнений з невідбутим строком 9 місяців 12 днів;

17 липня 2008 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.309, ст.69 КК України до штрафу в сумі 1020 гривень;

09 грудня 2008 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. 16 жовтня 2009 року звільнений за відбуттям покарання;

29 квітня 2010 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.ст.75,76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

12 вересня 2011 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.309, ч.2 ст.190 , ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі;

21 грудня 2011 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ст.70, ч.4 ст.70, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 20 червня 2014 року з невідбутним строком 1 рік 9 місяців 14 днів на підставі ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014;

21 квітня 2015 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. 15 листопада 2016 року звільнений за відбуттям покарання;

21 серпня 2017 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора Кривцун О.А., з боку захисту: захисника обвинуваченого адвоката Казімірчука Є.В.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.307 КК України.

05.01.2022 прокурор Бердянської окружної прокуратури Кривцун О.А. скерувала до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , термін дії якого закінчується 16 січня 2022 року, за змістом якого стверджує, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зберігають свою актуальність. Прокурор також наголошує на необхідності дотримання вимог ч.3 ст.331 КПК України.

Згідно з клопотанням адвоката Хіжнякова І.В., вх.№757/22-вх. від 12.01.2022, він просить відкласти розгляд матеріалів на іншу дату, адже хворіє та перебуває на лікарняному. Відповідно до роздруківки електронного листка непрацездатності №2287674-2004548145-1, він відкритий з 11.01.2022, дата закриття - 14.01.2022. Інші надані до клопотання ЛН засвідчують сукупний період лікарняного з 29.12.2021 по 31.12.2021 та з 04.01.2022 до теперішнього часу.

Ухвалою суду від 12.01.2022 доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях призначити захисника для здійснення захисту обвинуваченого, під час проведення окремої процесуальної дії, а саме, для розгляду судом клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді питання про призначення захисника судом враховано, що адвокат Хіжняков І.В. перебуває на лікарняному до 14.01.2022, проте, наголошує на невідкладності розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 16.01.2022.

Судом взято до уваги, що згідно з п.п.3 п.10 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого Постановою КМУ від 17.04.2019 №328, запис про тимчасову непрацездатність містить, зокрема, період тимчасової непрацездатності, тобто, період звільнення від роботи (з/по).

Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12.01.2022 №028-0000181 на окрему процесуальну дію по вказаній справі призначено адвоката Казімірчука Є.В.

В судовому засіданні 12.01.2022 прокурор Бердянської окружної прокуратури Кривцун О.А. підтримала своє клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, у виді тримання під вартою, оскільки строк спливає 16.01.2022, а ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України є наявними та не зменшились. Своє клопотання сторона обвинувачення мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисних тяжких злочинів, не має стійких соціальних зв`язків, вже відбував покарання у виді позбавлення волі, після чого, звільнившись з місць позбавлення волі, зі спливом нетривалого часу знову скоїв тяжкий злочин, та, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні (матір та співмешканку), при цьому, їх показання мають доказове значення, на даний час вони не допитані судом. Крім того, прокурор наголосила на врахуванні процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи яку, більш м`який запобіжний захід, не здатен забезпечити дотримання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти розгляду клопотання за відсутності його захисника Хіжнякова І.В., котрий перебуває на лікарняному.

В подальшому ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.330 КПК України за неодноразове порушення порядку судового засідання та розпоряджень головуючого судді був видалений із зали судового засідання тимчасово - на час проведення даної окремої процесуальної дії.

При цьому, як встановлено судом, відповідно до повідомлення Ізолятору тимчасового тримання №4 ГУНП в Запорізькій області №13/55/01-2022 від 11.01.2022, ОСОБА_1 відмовився від отримання копії клопотання прокурора Кривцун О.А. про продовження строку дії запобіжного заходу (скеровано для вручення судом).

На повторне запитання суду під час судового засідання 12.01.2022 (до розгляду питання про призначення захисника) обвинувачений також відмовився від отримання копії клопотання за відсутності захисника.

Захисник в судовому засіданні підтвердив, що ознайомився із змістом клопотання прокурора, мав можливість конфіденційної бесіди із підзахисним перед початком розгляду клопотання, втім, ОСОБА_1 від неї відмовився.

Крім того, адвокат Казімірчук Є.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати інший, більш м`який запобіжний захід, що є менш суворим, ніж обраний, а саме, домашній арешт. Захисник пояснив, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, не доведені, ґрунтуються на припущеннях.

Потерпіла ОСОБА_2 11.01.2022 скерувала до суду заяву, просить провести судове засідання за її відсутності у зв`язку з зайнятістю на роботі.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення, у зв`язку із таким.

Ухвалою слідчого судді Дубровської Н.М. від 02.04.2021 р. обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 28.05.2021.

Востаннє обвинуваченому продовжено строк дії обраного запобіжного заходу включно до 16.01.2022 ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.11.2021.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання певним ризикам.

Суд наголошує, що під час судового розгляду і вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що обвинуваченому висунуте обвинувачення і суд лише за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Таким чином, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною. Тому на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу. Питання обґрунтованості висунутого обвинувачення може бути вирішено, як про це вже зазначав суд, виключно при ухваленні судом першої інстанції відповідного процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Зокрема, згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності ряд обставин, наведених у переліку даної норми.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

За результатами розгляду клопотання суд дійшов висновку про збереження на даний час суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст.197 КПК України, з дати розгляду питання про продовження строку його дії.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, зокрема, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, та з урахуванням тієї обставини, що обвинувачений раніше неодноразово засуджений, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, втім, знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів (ч.2 ст.121, ч.2 ст.307 КК України), що вказує на схильність останнього до протиправної поведінки. Відтак, це свідчить й про схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень, що мають підвищену соціальну небезпеку.

Суд враховує, що обвинувачений неодноразово виявляв агресію в словесній формі відносно потерпілої під час провадження справи в суді. Також, розгляд даного кримінального провадження по суті триває (стадія дослідження письмових доказів). Свідки й потерпіла, обвинувачений наразі не допитані. При цьому, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Тому суд доходить висновку, що, перебуваючи на волі, обвинувачений з метою викривлення фактичних обставин справи, може вдатися до дій задля впливу на свідків, потерпілої, чиї покази мають істотне значення для встановлення істини у справі, однак судом ще не отримані.

Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, опинившись наволі, потенційно може ухилитися від суду шляхом переховування з метою у никнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, перешкоджає ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що за станом здоров`я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).

Тримання під вартою є виправданим, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy, Заява №26772/95, від 06 квітня 2000 року).

У п.51 справи «Летелье проти Франції» (Letellier v. France, Заява №12369/86, від 26 червня 1991 року) Європейський суд з прав людини зазначив: суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.

Відтак, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, суд вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого ОСОБА_1 перебувати на волі, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є реальними та зберігають свою актуальність.

На переконання суду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зберігає свою актуальність й те, що продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить можливість особистої участі обвинуваченого під час судового провадження. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Оскільки обставини по справі з часу останнього продовження строку дії запобіжного заходу не змінились, допит свідків та потерпілої не розпочато, докази під час розгляду кримінального провадження в силу вимог ст.23 КПК України мають бути досліджені безпосередньо, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, не тільки не зменшились, а, з урахуванням поведінки обвинуваченого, яка мала місце під час судового розгляду, - збільшилися, зазначене унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на підставі чого суд доходить висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 днів з дати проголошення ухвали.

Керуючись ст. 23, 177, 183, 197, 199, 201, 205, 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів - з 13 січня 2022 року до 13 березня 2022 року включно.

Визначити строк дії ухвали до 13 березня 2022 року включно.

Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до ч.4 ст.331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя Л.А. Вайнраух