Вирок № 102540554, 12.01.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2832/21

Провадження № 1-кп/191/171/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Твердохліб А.В.,

за участю секретаря Лобової Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041390000461

від 18.08.2021року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Роздори, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за участю сторони обвинувачення - прокурора Нікіфорова Ю.Ю.,

потерпілої - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України

В С Т А Н О В И В :

09 серпня 2021 року приблизно о 17 годині 45 хвилю ОСОБА_1 перебував в дворі домоволодіння АДРЕСА_3 де також перебувала ОСОБА_2 . В ході раптової сварки з ОСОБА_2 ) у ОСОБА_1 раптово виник умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 усвідомлюючи можливості настання наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, своєю правою рукою схопив ОСОБА_2 за ліву руку, в ділянці кисті та зап`ястя, силовим рухом скоїв позамежне прокручуванні передпліччя потерпілої ОСОБА_2 по всій кінцівці назовні.

В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому променевої кістки зі зміщенням уламків, яке за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознакам кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав частково, зазначив, що 09.08.2021 року, приблизно о 14.00 годині він прийшов з роботи та його співмешканка повідомила, що ОСОБА_3 , яка орендує його будинок, не дає покази лічильника. Він одразу зателефонував потерпілій, яка є матір`ю ОСОБА_3 , яка орендує його будинок, але ОСОБА_2 його образила. Він одразу поїхав на подвір`я свого будинку, але ОСОБА_2 не пустила його в будинок і він дуже розсердився і штовхнув останню зі всієї сили в плече в наслідок чого потерпіла впала. Коли вийшов з будинку потерпіла сказала, що він зламав їй руку. Дочка потерпілої одразу викликала швидку допомогу та поліцію і він залишився їх очікувати. В цей день він спирті напої не вживав і був дуже сердитий.

Потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що 09.08.2021 року, зателефонувала ОСОБА_6 , яка є співмешканкою обвинуваченого і попросила, щоб донька віддала гроші за комунальні послуги за будинок, який орендує донька потерпілої. Вона була на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_3 , коли прийшов обвинувачений і забіг до хати дочки, а потім вискочив з хати і схватив її за руку і одразу викрутив долонь руку, так, що щось хруснуло і потім дочка визвала швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що вона є рідною дочкою потерпілої та у обвинуваченого вона винаймала будинок, де проживала зі своєю родиною. У серпні 2021 року, їй зателефонувала ОСОБА_2 (співмешканка обвинуваченого) та повідомила, що приходили контрольори, а її не було вдома, щоб вона повідомила покази лічильника. Вона сповістила, що зараз знаходиться у матері і не має можливості сказати покази лічильника. Потім вихватив телефон обвинувачений і почав лаятися та висловлюватися нецензурно, у зв`язку з тим, що вона відсутня за місцем проживання. Вона прийшла до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , через деякий час прийшла до неї мати - ОСОБА_2 і через 1 хвилину прибіг обвинувачений і заскочив у будинок, де заліз на крісло взутий та дивився лічильник. Коли обвинувачений вийшов з хати, він стояв біля її матері, обличчям до обличчя, і вони сперечалися і розмахували руками. ОСОБА_1 схватив ОСОБА_2 за ліву руку за зап`ястя, та викрутив її, і мати одразу впала на землю на спину, і почала плакати. Вона одразу викликала швидку та поліцію.

Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю на підставі досліджених судом доказів.

Обставин, які відповідно до ст. 87 КПК України могли свідчити про недопустимість досліджених судом доказів, судом встановлено не було.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні.

Так вина обвинуваченого підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події від 09.08.2021 року, згідно якої 09.08.2021 року о 16.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 ( т. 2 а.с. 10);

-протоколом огляду місця події від 30.08.2021 року та фото таблицею до нього, яким підтверджено, що об`єктом огляду була територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ( т.2 а.с. 57-58);

- висновком експерта №240 від 19.08.2021 року, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 у вигляді: закритого осколкового перелому променевої кістки зі зміщенням уламків, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 доба) (т.2 а.с.18-19);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 від 19.08.2021 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_2 добровільно в присутності експерта ОСОБА_8 та понятих, розповіла обставини вчиненого чоловіком на ім`я ОСОБА_9 відносно неї злочину та зазначила механізм спричинення тілесних ушкоджень (т.2 а.с.20-22);

- висновком експерта №246 від 20.08.2021 року згідно якого представлені на експертизу результати рентгенологічного дослідження лівого передпліччя ОСОБА_2 , про характер та локалізацію встановленого у неї тілесного ушкодження (Осколковий перелом дистального метаепіфізу променевої кістки зі зміщенням дистального фрагменту радіально тильно та незначною ротацією по вісі на 2/3 товщини кістки), не виключають ймовірності його заподіяння, при механізмі, представленому самою потерпілою ОСОБА_10 під час проведення слідчого експерименту від 19.08.2021 року ( т.2 а.с. 24-25);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2021 року під час якого потерпіла ОСОБА_2 на фотознімку на фото № 1 впізнала чоловіка на ім`я ОСОБА_9 , який 09.08.2021 року спричинив їй тілесне ушкодження лівої руки, а саме перелом передпліччя та знаходився за адресою: АДРЕСА_3 .( т.2 а.с. 26);

- довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.08.2021 року з якої вбачається, що фото № 1 зображений ОСОБА_1 ( т.2 а.с. 27);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 від 19.08.2021 року, в ході якого свідок ОСОБА_3 добровільно в присутності експерта ОСОБА_8 та понятих, розповіла обставини вчиненого чоловіком на ім`я ОСОБА_9 відносно ОСОБА_2 злочину та зазначила механізм спричинення тілесних ушкоджень (т.2 а.с.31-32);

-висновком експерта №245 від 20.08.2021 року згідно якого представлені на експертизу результати рентгенологічного дослідження лівого передпліччя ОСОБА_2 , про характер та локалізацію встановленого у неї тілесного ушкодження (Осколковий перелом дистального метаепіфізу променевої кістки зі зміщенням дистального фрагменту радіально тильно та незначною ротацією по вісі на 2/3 товщини кістки), не виключають ймовірності його заподіяння, при механізмі, представленому свідком ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 19.08.2021 року ( т.2 а.с. 34-35);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2021 року під час якого свідок ОСОБА_3 на фотознімку на фото № 3 впізнала чоловіка на ім`я ОСОБА_9 , який 09.08.2021 року спричинив тілесне ушкодження її матері ОСОБА_2 ( т.2 а.с. 37);

- довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.08.2021 року з якої вбачається, що фото № 3 зображений ОСОБА_1 ( т.2 а.с. 38).

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Суд засвоїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні. Він діяв з прямим умислом. Обвинувачений є суб`єктом цього злочину, оскільки є осудним та повнолітньою особою. Кваліфікуючою ознакою пред`явленого в обвинуваченні злочину є умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Суд не приймає до уваги в якості доказу протокол слідчого експерименту від 30.08.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , під час якого останній в присутності понятих зазначив обставини вчинення злочину та вказав механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 . Оскільки згідно висновку експерта № 271 від 31.08.2021 року представлені на експертизу результати рентгенологічного дослідження лівого передпліччя ОСОБА_2 , про характер та локалізацію встановленого у неї тілесного ушкодження (Осколковий перелом дистального метаепіфізу променевої кістки зі зміщенням дистального фрагменту радіально тильно та незначною ротацією по вісі на 2/3 товщини кістки), не відповідають механізму їх заподіяння, представленому підозрюваним ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту від 30.08.2021 року.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 2004 року народження, матеріальний збиток потерпілій не відшкодував.

Суд також враховує позицію потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді реального позбавлення волі, але вона не є вирішальною для суду, оскільки суд враховує ще інші обставини вчинення злочину, передбачені ст. 65 КК України.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання судом також не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, позицію потерпілої, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні. Необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 122 КК України, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків згідно ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А. В. Твердохліб