Ухвала суду № 102539815, 05.01.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/3807/2021

Справа № 355/1739/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року м.Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» до ОСОБА_1 , малолітньої ОСОБА_2 законний представник – ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи : Баришівська селищна рада, Служба у справах дітей та сім`ї виконав комітету Бориспільської міської ради Київської області про визнання недійсним наказів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

встановив :

28.12.2021 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з Баришівського районного суду Київської області за підсудністю надійшла вище зазначена цивільна справа.

Так, з матеріалів цивільної справи встановлено, що 18.11.2021 ТОВ «Сегмент-Агро» звернулось до Баришівського районного суду Київської області з вище зазначеним позовом, з проханням: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 12.08.2016 № 10-16731/15-16-СГ; визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 12.08.2016 №е 10-16730/15- 16-СГ; скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 3220281700:04:049:0105, що розташована на території Волошинської сільської ради Баришівського району Київської області, проведену за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на підставі рішення державного реєстратора – приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Позднякової Надії Миколаївною № 31339006 від 12.09.2016 з одночасним припиненням речових прав гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 16335634); скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки, площею 2,0 га, кадастровий номер 3220281700:04:047:0052, що розташована на території Волошинської сільської ради Баришівського району Київської області, проведену за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Ковальової М.С. № 52575522 від 09.06.2020 з одночасним припиненням речових прав гр. ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 36806051). Стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 9080 грн. з відповідачів.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 23.11.2021 передано справу за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку про помилковість надіслання справи, оскільки даний позов не підсудний Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Так, ухвала Баришівського районного суду Київської області від 23.11.2021 обґрунтована тим,що між сторонами виник спір з приводу процедури офіційного визнання та підтвердження набуття права власності на земельну ділянку відповідачами, а не вчиненого правочину відносно земельних ділянок, що знаходяться на території Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області. З цих підстав суд вважав, даний позов повинен розглядатися за загальними правилами підсудності в силу ст. 27 ЦПК України, за місцем знаходження відповідача, тобто підсудний Бориспільському міськрайонному суду Київської області, і не підсудний територіально Баришівському районному суду Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Так, за змістом ст. ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать в тому числі земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» правила виключної підсудності діють також у разі пред`явлення кількох позовних вимог, пов`язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Крім того Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до цивільних справ з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. А також зазначено, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Детальним вивченням позовної заяви встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються права власності та підстав його набуття на нерухоме майна, а саме : земельних ділянок площею 2.0 га, кадастровий номер 3220281700:04:049:0105, що розташована на території Волошинської сільської ради Баришівського району Київської області та площею 2,0 га, кадастровий номер 3220281700:04:047:0052, що розташована на території Волошинської сільської ради Баришівського району Київської області.

З урахуванням наведеного, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є саме Баришівський районний суд Київської області, оскільки для даної позовної заяви визначено виключну підсудність.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Згідно положення п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду,якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, слід дійти висновку про необхідність повернення матеріалів вказаної справи для розгляду до Баришівського районного суду Київської області, як помилково надісланої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 260, 261, 353, ч.1 ст. 378 ЦПК України, суддя

ухвалив :

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент-Агро» до ОСОБА_1 , малолітньої ОСОБА_2 законний представник – ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи : Баришівська селищна рада. Служба у справах дітей та сім`ї виконав комітету Бориспільської міської ради Київської області про визнання недійсним наказів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - повернути на розгляд до Баришівського районного суду Київської області, який є належним судом за правилам виключно підсудності.

На ухвалу суду може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений у день її підписання, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Муранова-Лесів