Рішення № 102539563, 12.01.2022, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6488/21

Провадження № 2/740/242/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпусь І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач 16.11.2021 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з нього заборгованості в сумі 25 662,90 грн.

Позов аргументує тим, що 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис, яким з нього на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» стягнуто 25 662,90 коп. заборгованості за кредитним договором № 614785961HPLS від 11 листопада 2016 року.

Зазначає, що він не був належним чином повідомленим про заміну первісного кредитора та не обізнаний про відступлення права вимоги від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» та в подальшому до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

У виконавчому написі вказано, що кредитний договір має номер № 614785961HPLS, хоча в анкеті-заяві жодної інформації стосовно будь-якого номеру кредитного договору не зазначено, що підтверджує спірність виконавчого напису. Крім того, він не погоджується із сумою заборгованості.

Вважає, що вказаний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., є таким, що не підлягає виконанню, оскільки винесений без підтвердження безспірності вимог стягувача до боржника та без нотаріального посвідчення кредитного договору.

Зазначає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, оскільки поданий нотаріусу кредитний договір не був нотаріально посвідчений.

Ухвалою від 17 листопада 2021 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення з ОСОБА_1 , що здійснюється на підставі оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

10 січня 2022 року від представника відповідача - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву, яке суд задовольняє і бере до уваги поданий відповідачем відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з урахуванням того, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стагувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Разом з тим, законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованосоті. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У поданому 10.01.2022 до суду клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач просить відмовити позивачу у стягненні таких витрат.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокта Цокало Т.М. в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла до суду заява про розгляд справи за їх відсутності, підтримку позову та вимог про стягнення з відповідача понесених судових витрат в сумі 908 грн і 454 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн, а всього 13 862,00 грн.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подали.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за період з 21 грудня 2020 року по 12 травня 2021 року за кредитним договором від 11 листопада 2016 року № 614785961HPLS в сумі 25 012 грн 90 коп., яка складається з: 15 101 грн 28 коп. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 2 105 грн 97 коп. - строкової заборгованості за комісією; 7 805 грн 65 коп. - строкової заборгованості за штрафами і пенями; 650 грн - за вчинення виконавчого напису нотаріусом, а всього 25 662 грн 90 коп. (а.с. 24).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 вказаного Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 викладено позицію, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для захисту свого порушеного права та представництва інтересів у суді позивачем укладено договір №321/30-08-2021 про надання правової допомоги з адвокатом Цокало Т.М. від 30.08.2021 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2424 від 23.10.2018 (а.с.13-15).

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Так, згідно акта приймання - передачі наданої правничої допомоги №1 до договору №321/30-08-2021 про надання правничої допомоги від 30.08.2021 вбачається, що адвокат надав, а позивач прийняв послуги за вказаними договором за наступним описом: 1) надання усної консультації - 1 000 грн, 2) підготовка та написання адвокатського запиту від 30.08.2021 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. - 500 грн, 3) підготовка та написання позовної заяви - 8 000 грн, 4) підготовка та написання заяви про забезпечення позову - 1 500 грн, 5) підготовка заяв і клопотань, підготовка та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні - 1 500 грн. Станом на 12.11.2021 надано правничу допомогу на суму 12 500 грн 00 коп. (а.с.33).

10 січня 2022 року представником відповідача - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» подано до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При цьому, зазначив, що із врахуванням середньої заробітної плати в регіоні, в якому працює адвокат, витрати мають становити 317 грн 00 коп. Крім того, до позовної заяви не додано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів про перерахунок коштів адвокату в сумі 12 500 грн.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що до позовної заяви не було додано документів, які підтверджують перерахунок коштів позивачем адвокату в сумі 12 500 грн, оскільки в матеріалах справи міститься квитанція №321 від 12 листопада 2021 року про сплату ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 12 500 грн.

Керуючись одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, з урахуванням наведеного, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг та перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, заявлене клопотання про зменшення витрат позивача, виходячи з критерію розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в справі в розмірі 7 000 грн. з огляду на те, що предметом спору є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, кількість підготовлених по справі адвокатом документів (адвокатський запит, позов, заява про забезпечення позову, заява про розгляд справи без участі позивача і представника). При цьому суд вбачає такими, що не відповідають критеріям розумності і співмірності визначена вартість в розмірі 1500 грн послуги з підготовки клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, що включено до позовної заяви, як і вартість в розмірі 8000 грн послуги за підготовку позовної заяви у даній справі незначної складності, спір у якій виник з правовідносин щодо яких існує усталена судова практика.

Відповідно до статті 141 ЦПК України сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 908 грн 00 коп. та судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.15, 16, 18, 253, 256, 258, 267 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований у реєстрі за № 53736, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіл, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованості за договором № 614785961HPLS від 11 листопада 2016 року в сумі 25 662 (двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 90 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 17 листопада 2021 року у виді зупинення стягнення виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 24 травня 2021 року за № 53736, скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. та судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. і всього стягнути 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Карпусь