Ухвала суду № 102537394, 11.01.2022, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/3139/21

Провадження № 1-в/654/12/2022

У Х В А Л А

11 січня 2022 року

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Третьякової І.В.

за участю секретаря Ярошинської О.М.

прокурора Шишенко Д.О.

представника ДУ«ГВК (№7)» Сорокопуда І.О.,

засудженого ОСОБА_1

захисника Шевченка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосвітлівка, Веселинівського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, до арешту непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

1.03.11.1999р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. 206 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, штраф 250 грн.

2.13.01.2003р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 3 роки.

3.17.12.2003р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. 307 ч.2, ст. 317 ч.2, ст. 70, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 24.07.2009 р. по відбуттю строку покарання.

Засудженого 20.04.2015р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. 307 ч.3, ст. 309 ч.2, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28.01.2016 зараховано строк тримання під вартою в місцях попереднього ув`язнення в строк відбування покарання відповідно до ст. 72 КК України з 16.09.2014 по 26.10.2015 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку 16.09.2014р. Кінець строку 06.08.2022р.

В С Т А Н О В И В:

27.10.2021р. засуджений ОСОБА_1 звернувся до Голопристанського районного суду з клопотанням, в якому просив звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково, згідно положень ст. 81 КК України.

Приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 своє клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Захисник засудженого адвокат Шевченко І.Ю. також просив звільнити ОСОБА_1 умовно-достроково, оскільки вважає, що останній довів своє виправлення.

Представник ДУ «Голопристанська виправна колонія №7» в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 характеризується посередньо та при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого заперечував та просив відмовити в ньому, оскільки вважає, що засуджений взагалі не довів своє виправлення, а тому не підлягає достроковому звільненню.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З характеристики на засудженого вбачається, що ОСОБА_1 за період відбування покарання мав шість стягнень та три заохочення, на профілактичному обліку не перебуває, у ставленні до представників адміністрації та медичного персоналу тактовний. Засуджений не працевлаштований в зв`язку з хворобою. До майна установи та предметів якими користується ставиться дбайливо. За характером цілеспрямований, скритний, серед засуджених уживчивий, дружні відносини підтримує з засудженими різної спрямованості. Має позов на суму 4124,80 грн., однак виконавчий лист до установи не надходив. Соціальні зв`язки поза межами місць позбавлення волі не втратив.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року N 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким", умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови N 2 від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким", зазначає, що умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, даних про його попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків. При цьому головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки; свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

З представлених до суду матеріалів вбачається, що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі з 22.09.2014 року та на теперішній час відбув понад 3/4 частини призначеного строку покарання. За понад сім років відбування покарання мав лише три заохочення, останнє з яких було отримано в липні 2019р. За зберігання заборонених предметів на засудженого шість разів накладалися стягнення, останнє з яких було після звернення ОСОБА_1 до суду з даним клопотанням (04.11.2020). Тобто, порушуючи питання про своє дострокове звільнення, як особа, яка начебто довела своє виправлення, засуджений свідомо та умисно порушив режим відбування покарання, що вказує на несумлінність його поведінки.

Як вбачається з характеристики, засуджений не працевлаштований в зв`язку з хворобою, однак матеріали справи не містять даних про бажання останнього виконувати будь-яку нетяжку та не постійну роботу, його прагнення та ініціативність в цьому напрямку аби довести своїм ставленням до праці своє виправлення.

Суд також звертає свою увагу на те, що комісією ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)» 06.05.2020р. ОСОБА_1 було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як особі, що не довела свого виправлення. Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2020р. відмовлено в умовно-достроковому звільненні.

Крім цього, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 на теперішній час відбуває покарання зокрема за вчинення особливо тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, звільнявся від відбування покарання з іспитовим строком, після чого знову порушував закон про кримінальну відповідальність, що свідчить про схильність засудженого до криміногенної поведінки не бажання робити висновки.

Таким чином, аналізуючи в сукупності вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 не довів своє виправлення, оскільки його поведінка під час відбування покарання не була сумлінною, а прагнення до праці - відсутнє.

Відтак, суд погоджується з доводами прокурора та вважає, що підстав для звільнення ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання умовно-достроково не вбачається, а тому відмовляє в задоволенні клопотання засудженого.

Керуючись ст. 537 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання - відмовити.

На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до Херсонського апеляційного суду через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Суддя І. В. Третьякова