Вирок № 102535848, 12.01.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/126/22Справа №447/3766/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2022 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючої - судді Друзюк М.М.,

секретар судового засідання Мазуркевич І.Є.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021141250000410 від 07.10.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дроговиж Львівської області, громадянина України, із середньо- спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15,ч.3 ст.185 КК України ,-

за участю прокурора Кручка А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 07.10.2021, близько 12.00 год маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення, через відчинені ворота, незаконно проник на територію ПрАТ «Миколаївцемент», що в м. Миколаїв по вул. Стрийське Шосе, 1, Стрийського району Львівської області, в подальшому зайшов до майнового комплексу будівлі цементних млинів №10-12 споруди галерей, будівлі редукторного та аспіраційного відділення, будівлі адмін. корпусу, інвентарний номер якого 632, та перебуваючи на підстанції живлення, зняв з кабельного каналу металевий люк розмірами 136,5 х 69.5 х 1 см, ринкова вартість якого, згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-21/18222-ТВ від 10.11.2021, станом на 07.10.2021 становила 550 гривень (п`ятсот п`ятдесят гривень 0 коп.). Даний металевий люк ОСОБА_1 виніс з приміщення підстанції живлення та прямував з ним до виходу, оскільки подальшому мав намір його викрасти, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки під час вчинення злочину був виявлений на території ПрАТ «Миколаївцемент» біля споруди галерей охоронниками, де ОСОБА_2 даний металевий люк кинув та намагався втекти.

Таким чином, ОСОБА_1 ,вчинив таємне викрадення чужого майна крадіжку, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнає повністю, зазначив, що дійсно 07.10.2021 мав намір викрасти металевий люк , однак не довів злочин до кінця, оскільки був виявлений охоронниками ПрАТ» Миколаївцемент», щиро розкаюється у вчиненому.

Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна( крадіжки) поєднаного з проникненням у приміщення , тобто вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст. 66 КК України).

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_1 згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем реєстрації та проживання характеризується посередньо, на психіатричному обліку не перебуває, на наркологічному обліку не перебуває ,суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.15 ,ч. 3 ст. 185 КК України.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачений ОСОБА_1 вчинив вперше, особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння і готовність нести кримінальну відповідальність, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції її від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 1, 3 статті 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, й призначити йому покарання

у вигляді позбавлення волі строком на 3( три ) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1( одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до частини 1, 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати понесені за проведення судової експертизи № СЕ -19/114-21/18222 - ТВ у розмірі 686,48 гривень на користь держави .

Речовий доказ - відповідно до постанови про визнання речових доказів від 08.10.2021 - металевий люк кабельного каналу, який здано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області -повернути власнику.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Друзюк М. М.