Ухвала суду № 102535627, 10.01.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/10020/21

Провадження № 2/442/372/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2022 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Крамар О.В., розглянувши заяву Керівника Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Керівника Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про витребування майна та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, знаходиться цивільна справа, в якій позивач просить: визнати поважними причини пропущення позовної давності та відкрити провадження у справі; витребувати з приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення літерою «74», загальною площею 180,5 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_2 до комунальної власності територіальної громади м.Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради (код ЄДРПОУ 04055972, м.Дрогобич, площа Ринок, 1); скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення літерою «74» загальною площею 180,5 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 1395446646106) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 та закриття розділу в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 40842236); судовий збір стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури.

Одночасно з позовною заявою подано, заяву про забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення літерою «74», загальною площею 180,5 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 1395446646106), яку мотивує тим, що спірне приміщення може бути відчужено на користь третіх осіб, що може зробити неможливим, або значно утруднить виконання рішення суду. Підставою для таких тверджень є те, що під час розгляду справи № 914/461/20 господарським судом Львівської області, Західним апеляційним господарським судом за позовом окружної прокуратури в інтересах держави до Дрогобицької міської ради, виконавчого комітету ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, про включення вказаного приміщення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення – приміщення неодноразово відчужувалось на користь третіх осіб.

Заява розглядається у відсутності та без виклику сторін, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України «Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи».

Враховуючи мету та призначення інституту забезпечення позову, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України «Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із керівних роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п. 4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову* суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачки, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Мотиви забезпечення позову, зазначені у заяві та матеріалах справи, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення даного спору по суті, враховуючи підстави позовних вимог, може призводити до послідуючих порушень прав позивача, а також унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260, 261 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006р., суд –

п о с т а н о в и в :

Заяву Керівника Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області про забезпечення позову - задоволити.

До вирішення спору по суті накласти арешт на нежитлове приміщення літерою «74», загальною площею 180,5 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 1395446646106).

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з моменту її проголошення.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4 ст.157 ЦПК України).

Згідно ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Крамар