Ухвала суду № 102531314, 06.01.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1/22

Провадження № 1-кс/234/279/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорський міський суд Донецької області Лебединець Г.С., секретар судового засідання Давіденко А.В., за участю прокурора Чапланової С.Ю., слідчого Симоняна Р.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Лозового І.О., Горбатенкова В.Г., Ковальова Є.О. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську Симоняна Р.С., яке погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Донецької обласної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 62021050010000237 від 28.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року до Краматорського міського суду Донецької області звернувся старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у м.Краматорську Симонян Р.С., з погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Донецької обласної прокуратури Чаплановою С.Б. клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у проханні надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Зазначене кримінальне правопорушення є тяжким кримінальним правопорушенням, за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Поряд з цим слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому за твердженням слідчого застосування іншого, більш м`якого запобіжного засобу неможливе, оскільки існують достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на свідків, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, знищення та спотворення документів, а також неправомірного впливу на стан досудового розслідування.

Крім того, слідчим в клопотанні зазначено, що відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин, являється працівником правоохоронного органу, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, та безкарності у Національній поліції України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільну ситуацію у державі, слідчий вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому визначити необхідність виконання ним відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 з викладених у ньому підстав, зазначили, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зумовлене наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому, зазначили, що враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно у разі постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити йому заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання.

В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Ковальов Є.О. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що в діянні, інкримінованому ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України; матеріали справи містять відомості про провокацію злочину; зазначені у клопотанні ризики є припущеннями оскільки про існування даного кримінального провадження підозрюваному було відомо з червня 2021 року; підозра є необґрунтованою. Разом із тим зазначив, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Лозовий І.О. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що зазначені у клопотанні ризики є припущеннями оскільки про існування даного кримінального провадження підозрюваному було відомо з вересня 2021 року; підозра є необґрунтованою. Зазначив, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, зазначив, що в разі обрання судом запобіжного заходу у вигляді застави - її розмір просив визначити 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Горбатенков В.Г. заперечував проти задоволення клопотання та підтримав доводи інших захисників.

Вивчив клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухав позицію учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Слідчий у клопотанні зазначив, що першим СВ ТУ ДБР, розташоване у м. Краматорську проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021050010000237 від 28.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів клопотання кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУ НП в Донецькій області № 291 о/с від 20.05.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області.

Згідно з Приміткою до статті 364 Кримінального кодексу України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до п. 2 Примітки до статті 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, останній є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до змісту положень статті 19 Конституції України при здійсненні своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 , зобов`язаний у своїй роботі керуватися лише Конституцією України, Законами України та покладеними на нього функціональними обов`язками.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст.ст. 2, 23 Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень З акону ОСОБА_1 , під час виконання своїх завдань повинен забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України і сприяти їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Відповідно Присяги працівника Національної поліції України, передбаченої ст. 64 Закону особа, яка вступає на службу, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно вимог ст. 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до ст. 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Крім того, ОСОБА_1 , є суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Окрім того, відповідно до посадової інструкції т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 від 11.06.2021, останній окрім іншого, контролює роботу по лінії превентивної діяльності Краматорського районного управління поліції, спрямованої на запобігання вчинення правопорушень; здійснює контроль за організацію роботи у сфері порядку здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення Краматорського районного управління поліції та підпорядкованих йому відділів і відділень поліції.

Нехтуючи вищезазначеними нормами чинного законодавства, а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою із заступником начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , підозрюються у вчиненні злочину за наступних обставин.

Так, з 2015 року, ОСОБА_3 , зареєстрований в Краматорському ДПІ Краматорського управління ГУ ДФС у Донецькій області як фізична особа підприємець та здійснює роздрібну торгівлю продовольчими товарами на території Краматорського району Донецької області.

24.05.2021 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , подзвонив заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , та наголосив на необхідності особистої зустрічі та обговоренні умов подальшої підприємницької діяльності.

Приблизно об 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 , під`їхав до зупинки громадського транспорту «Новий світ», що по вул. Олекси Тихого, м. Краматорськ, Донецької області, де до нього підійшов т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , та заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 .

У ході розмови, т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , та заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , зловживаючи своїми службовим становищем всупереч своїх посадових обов`язків, будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом направленим на незаконне збагачення, висловили ОСОБА_3 прохання надання грошових коштів за непритягнення до кримінальної відповідальності за продаж неліцензованої алкогольної продукції, а також тютюнових виробів військовослужбовцям та неповнолітнім. Після чого, почали розпитувати про відкриття ним кафе (заклад громадського харчування і відпочинку) у м. Краматорську Донецької області.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , почав розповідати про те, що планує на початку червня 2021 року відкрити кафе (заклад громадського харчування і відпочинку) у м. Краматорську Донецької області та займатися продажем продуктів харчування а також, реалізацією алкогольної продукції, та тютюнових виробів, на що т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із заступником начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , повідомили останньому, що для того щоб вони не втручались в його підприємницьку діяльність та не складали адміністративних протоколів за порушення ведення ним підприємницької діяльності, останній повинен буде сплачувати їм щомісячно неправомірну вигоду у розмірі 6000 гривень, з яких 3000 гривень за роботу кафе, 2 000 гривень за роботу продуктового магазину, та 1000 гривень за роботу кіоску, інакше все підлягає перевірці, і він вимушено закриється.

У свою чергу, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що у разі не погодження з висловленим протиправним проханням надати неправомірну вигоду т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 та заступника начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , для нього як до фізичної особи - підприємця можуть настати негативні наслідки, не бажаючи їх настання, будучі позбавлений можливості для захисту своїх законних прав та інтересів, та поставленим у безвихідну ситуацію, змушений був погодитися на їх протиправні вимоги щодо передачі неправомірної вигоди у зазначеній сумі.

Окрім того, т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , наголосив, щоб неправомірну вигоду фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , передавав через заступника начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , кожного п`ятнадцятого числа місяця.

Так, 10.06.2021 об 10 год. 40 хв., заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , зустрівся з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , на території парку культури та відпочину імені О.С. Пушкіна, розташованого по вул. Дружби м. Краматорськ Донецької області з метою обговорення деталей щодо суми та передачі грошових коштів на їх протиправну вимогу. Під час розмови ОСОБА_2 , запевнив фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 , про передачу йому грошових коштів, які він повинен віднести т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 .

Далі, того ж дня 10.06.2021 об 20 год. 00 хв., заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області відділу превенції ОСОБА_2 , знову зустрівся з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , в літньому кафе (заклад громадського харчування і відпочинку), який розташований біля залізничного вокзалу АДРЕСА_1 , з метою обговорення деталей щодо суми та передачі грошових коштів на їх вимогу.

Під час розмови ОСОБА_2 , запевнив фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 , про передачу йому грошових коштів, які йому необхідно віднести т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1

19.06.2021 об 14 год. 42 хв., з метою обговорення деталей щодо суми та передачі грошових коштів, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , зустрівся із т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , біля входу на територію бази відпочинку «Привольє», розташованого по вул. Курортна, буд. 1, м. Краматорськ Донецької області.

Під час розмови т.в.о. заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із заступником начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , повідомив останньому, про передачу грошових коштів у розмірі 5000 гривень, з яких 3000 гривень за безперешкодну роботу кафе та 2000 гривень за роботу кіоску, які йому необхідно передати заступнику начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 , кожного п`ятнадцятого числа місяця.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , та дізнавшись про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , діє під контролем працівників правоохоронного органу, з метою викриття злочинної діяльності останніх, відмовилися зустрічатися з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , та перервали будь-яке спілкування.

Таким чином, за версією слідства, ОСОБА_1 , підозрюється в проханні надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочині, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

05.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: заявою ОСОБА_3 , про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_3 , із застосуванням ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Стосовно тверджень сторони захисту з приводу провокації злочину слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК, у кримінальному провадженні №62021050010000237 від 28.05.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України), у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення покарання, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів, оскільки підозрюваний є діючим співробітником правоохоронного органу.

Стороною обвинувачення вказано, що існують, також, наступні ризики: знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Однак доказів на підтвердження можливості здійснення таких дій ОСОБА_1 слідчому судді стороною обвинувачення не надано.

Інших доводів на підтвердження наявності вказаних ризиків стороною обвинувачення не наведено, а тому вказані твердження не можуть бути визнаними достатніми для доведення існування зазначених ризиків.

Так, наразі прокурор та слідчий не переконали слідчого суддю в тому, що вказані ризики існують, не довів існування жодного із вищезазначених ризиків, окрім як можливість переховуватися від органів досудового розслідування/суду, що вимірюється суворістю можливого покарання та обставинами даного кримінального провадження та можливість впливу на свідків.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт;

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

В клопотанні слідчий просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж у виді тримання під вартою, на підставі ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Вирішуючи, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, питання про обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука та застава не зможуть в повній мірі запобігти вказаному ризику, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України).

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, як то: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по справі з приводу обставин даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , враховуючи обґрунтовану наявність ризиків, передбаченого п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить вимогам ст. 178, ч.1, 2 ст. 181 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги на строк 60 діб, а саме з 06.01.2022 року до 06.03.2022 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками по справі з приводу обставин даного кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити для виконання до Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 10.01.2022 року о 15-30 год.

Слідчий суддяГ. С. Лебединець