
Справа № 560/15371/21
РІШЕННЯ
іменем України
06 січня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А., позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Чорноморця В.В., Ленчика В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) , Офісу Генерального прокурора , Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №5 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1250к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області з 29.10.2021;
поновити ОСОБА_1 , на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області на умовах безстрокового трудового договору;
зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1 , весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора;
стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.11.2021 до моменту фактичного поновлення на публічній службі з розрахунку середньоденної заробітної плати;
допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі на умовах безстрокового трудового договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 14 червня 2013 року по 29 жовтня 2021 року працювала в органах прокуратури Хмельницької області, востаннє - на посаді прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області.
Позивач вказує, що П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів прийнято рішення від 13.09.2021 №5 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1250к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області на підставі п.п. 2 п. 19 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 29.10.2021.
Позивач вважає, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури про її звільнення є незаконними та підлягають скасуванню, тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
25 листопада 2021 року представником Хмельницької обласної прокуратури подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що відповідно до рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №5 ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, набрала менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
Зазначене рішення кадрової комісії 18.10.2021 надійшло до Хмельницької обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора та стало підставою для прийняття керівником обласної прокуратури оскаржуваного наказу від 21.09.2021 № 1250к.
Водночас, як зазначає представник відповідача, рішення третьої кадрової комісії від 17.11.2020 року про призначення ОСОБА_1 нового часу та дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки Офісом Генерального прокурора до Хмельницької обласної прокуратури не направлялося.
Отже, на переконання представника відповідача, у спірних правовідносинах позивач перебувала у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не могла не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження одного з етапів атестації, із правилами якої вона погодилась, подавши заяву.
Зважаючи на наведене, представник відповідача вважає, що правові підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення кадрової комісії та для визнання звільнення з посади позивача незаконними відсутні.
06 грудня 2021 року до суду від представника Офісу Генерального прокурора також надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрала 92 бали, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474, є менше затвердженого прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.
ОСОБА_1 подала до третьої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяви про повторне проходження тестування з підстав некоректної роботи комп`ютерної техніки, на якій проводилось тестування та невірного визначення інструментом "Psymetrics" результатів тестування.
Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221, не складалися.
Як стверджує представник відповідача, сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності.
Крім того, кадровою комісією не можуть бути прийняті до уваги твердження прокурора щодо невірного визначення інструментом "Psymetrics" результатів тестування, адже відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 221, тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки. Тобто визначення правильних відповідей та кількості набраних балів проводиться комп`ютерною програмою в автономному режимі, без участі кадрової комісії та членів робочої групи. Наслідки отримання на цьому етапі атестації кількості балів, які є менше за прохідний бал, прямо визначені вказаним Порядком, а не віднесені на розсуд кадрової комісії.
13 грудня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що члени П`ятнадцятої кадрової комісії розглянули (переглянули) лише одну заяву щодо неправильних відповідей у комп`ютерній програмі. При цьому, дані з протоколу свідчать про те, що фактично доводи, наведені у заяві щодо конкретних неправильних відповідей у комп`ютерній програмі, не перевірялися, хоча, як зазначає позивач, ці питання члени комісії вправі вирішувати відповідно до п. 7 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221.
Позивач також вказує, що у протоколі відсутні відомості про розгляд (перегляд) іншої заяви щодо стану здоров`я від 02.11.2020, поданої до Третьої кадрової комісії, що свідчить про те, що вказана заява залишилась нерозглянутою (переглянутою) П`ятнадцятою кадровою комісією.
Крім того, відсутні у протоколі дані щодо врахування чи причин неврахування рішення Третьої кадрової комісії від 17.11.2020 №10 про результати розгляду вказаних заяв.
На переконання позивача, викладене свідчить про формальний підхід членів П`ятнадцятої кадрової комісії до прийняття рішення без з`ясування усіх обставин та з порушенням п. 7 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, та п. 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.10.2019 №233. Вказаними Порядками також не передбачені відміна, скасування, перегляд (тощо) комісією попередніх власних чи інших комісій рішень.
Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 16 грудня 2021 року, суд ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача та заперечення представників відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх повному взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 14.06.2013 по 29.10.2021 працювала в органах прокуратури України. За весь період роботи в органах прокуратури України до будь-якого виду дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
У зв`язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури розпочалася атестація, яка проводиться у порядку, передбаченому законодавством.
За наслідками проходження ІІ етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, ОСОБА_1 набрала 92 бали при прохідному - 93.
П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів прийнято рішення від 13.09.2021 №5 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
На підставі зазначеного рішення комісії, наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1250к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області на підставі п.п. 2 п. 19 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 29.10.2021.
З вказаним наказом позивача ознайомлено 29.10.2021, того ж дня ОСОБА_1 видано трудову книжку та проведено розрахунок.
Вважаючи рішення п`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №5, наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1250к незаконними та безпідставними, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ст.4 Закону №1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону №1697-VII встановлено, що незалежність прокурора забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
До Закону України "Про прокуратуру", були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (діє з 25 вересня 2019 року).
Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно пунктів 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із п.11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису.
На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
Згідно з п. п. 1, 6 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач на виконання наведених вимог законодавства 07.10.2019 подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружних прокуратурах.
Відповідно до Графіку, затвердженого рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 15.10.2020 пройшла перший етап атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши 90 балів зі 100 можливих (прохідний бал відповідно до наказу Генпрокурора - 70).
27 жовтня 2020 року рішенням першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) затверджено Графік проходження другого етапу - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на 2 листопада 2020 року у АДРЕСА_1 , культурний центр "М82".
Складання іспиту було призначено у складі 1 групи (180 чоловік). Іспит включає 60 запитань та складається з 2 блоків: вербальний (8 хвилин) та абстрактно - логічний (20 хвилин), який проводився Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), створеною наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 № 424.
За результатами складення іспиту ОСОБА_1 системою визначено кількість балів - 92 ( прохідний - 93).
Водночас, у ході судового розгляд було встановлено, що під час складання вказаного іспиту 02.11.2020 року ОСОБА_1 погано себе почувала. При цьому, з 30.10.2020 перебувала на амбулаторному лікуванні за місцем проживання, що підтверджується листком непрацездатності №314457 від сімейного лікаря Головко Л.Л .
Суд також встановив, що після завершення тестування ОСОБА_1 звернулася до секретаря комісії, якому повідомила про погіршення стану здоров`я, тому пройшла обстеження в лікаря, який чергував на місці проведення тестування. В результаті обстеження, лікарем складено акт, в якому вказано про наявність у ОСОБА_1 підвищеної температури тіла 37,2 С, нежиті та інших симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції.
Крім цього, як вказувала позивач під час судового розгляду, що у вербальному блоці тестування було запропоновано завдання із варіантами відповідей, серед яких правильних варіантів було декілька, однак система дозволяла вибрати лише один.
Так, відповідно до протоколу №10 засідання третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 17 листопада 2020 року розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо можливості повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, інших поважних причин та вирішено: призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки вказані причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат її тестування.
В подальшому, у зв`язку із утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припинення діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2ш внесені зміни до структури і штатного розпису обласних прокуратур. Так, п.1.1.22 вказаного наказу у структурі та штатному розписі Хмельницької обласної прокуратури виключено Хмельницьку місцеву прокуратуру та посаду у якій обіймала ОСОБА_1 , натомість п. 2.22 встановлено Окружну прокуратуру міста Хмельницького.
Відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №30 з 15 березня 2021 року розпочали роботу окружні прокуратури.
Наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 16.03.2021 №307к з 16.03.2021 тимчасово визначено робоче місце ОСОБА_1 у Окружній прокуратурі міста Хмельницького Хмельницької області, де позивач працювала до 29.10.2021, очікуючи призначення дати та часу складання іспиту.
Разом із тим, Генеральним прокурором 16 липня 2021 року видано наказ № 236 "Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)", яким визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 № 424 "Про створення третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)".
Натомість, наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року №239 "Про створення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія).
П`ятнадцятою кадровою комісією з часу її створення також не було призначено ОСОБА_1 нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
При цьому, не беручи до уваги рішення Третьої кадрової комісії, зазначене у протоколі №10 від 17.11.2020, яким вирішено, що складання ОСОБА_1 іспиту 02.11.2020 року не відбулося та у порушення вимог п. 7 Порядку проходження прокурорами атестації, 13.09.2021 П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур прийнято рішення №5 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", а саме, про те, що прокурор Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
Пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.10.2019 №233, передбачено, що рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Проте, як встановлено судом, у порушення вказаних вимог, у рішенні П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №107 наявне лише посилання на результати складання ОСОБА_1 іспиту 02.11.2020. Водночас, відсутня будь-яка мотивація із зазначенням обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, враховуючи наявність протоколу Третьої кадрової комісії від 17.11.2020 №10 щодо призначення нових часу та дати складання іспиту.
Таким чином, новостворена П`ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, використала як підставу результати складання іспиту 02.11.2020, який рішенням Третьої кадрової комісії визнано таким, що не відбувся.
Слід звернути увагу й на ту обставину, що члени П`ятнадцятої кадрової комісії не були присутні під час складання іспиту ОСОБА_1 , чим також порушили п. 4 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, яким передбачено, що тестування проходить автоматизовано за присутності членів відповідної кадрової комісії.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що результати іспиту, які стали підставою для прийняття рішення П`ятнадцятою кадровою комісією від 13.09.2021 №5, не можна вважати такими, що в дійсності відображають рівень здібностей, знань і навичок з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 , оскільки через незадовільний стан здоров`я та ймовірність наявності некоректних завдань у комп`ютерній системі іспит належним чином не відбувся, що і було підтверджено рішенням Третьої кадрової комісії, оформленого протоколом №10 від 17.11.2020, яке на даний час не скасовано та не втратило чинності.
Таким чином, слід дійти висновку, що вказаним рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії порушено право ОСОБА_1 на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом України № 113-ІХ та Порядком проходження прокурорами атестації.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
Проте, як встановив суд у ході розгляду даної справи, що Офіс Генерального прокурора та створені ним кадрові комісії недотримувалися власних встановлених процедур, оскільки ще 18.11.2020 Третя кадрова комісія визнала іспит від 02.11.2020 для ОСОБА_1 таким, що не відбувся і визнала необхідність призначення нової дати його складання, а майже через рік - 13.09.2021 П`ятнадцята кадрова комісія, на підставі результатів цього ж іспиту, прийняла рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №5 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" є передчасним та таким, що підлягає скасуванню.
Оскаржуване рішення комісії П`ятнадцятої кадрової комісії надійшло до Хмельницької обласної прокуратури 19.10.2021 та на підставі цього рішення комісії наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 №1250к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області на підставі п.п. 2 п. 19 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 29.10.2021.
Таким чином, враховуючи той факт що підставою звільнення ОСОБА_1 фактично слугувало рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, тому суд вважає наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1250к пов`язаний виключно з висновками П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 , тому на переконання суду, такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з абз. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже враховуючи, що позивача протиправно звільнено із займаної посади, позивач підлягає поновленню на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді прокурора Хмельницькій місцевої прокуратури Хмельницької області.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу, суд зазначає наступне.
Згідно з довідкою Хмельницької обласної прокуратури №21-522вих-21 від 05 листопада 2021 року, середньоденна заробітна плата позивача станом складає 350,87 грн.
Позивача звільнено з 29 жовтня 2021 року. Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, в даному випадку з 01 листопада 2021 року по 06 січня 2022 року (47 робочих (календарних) днів).
Виходячи із вищевикладеного, стягненню на користь позивача з відповідача підлягає сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2021 року по 06 січня 2022 року (47 робочих (календарних) днів) в розмірі 16490,89 грн. (350,87 грн. - середньоденний заробіток х 47 робочих (календарних) днів).
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Хмельницької обласної прокуратури зарахувати ОСОБА_1 , весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора, суд зазначає, що з моменту скасування спірного наказу та поновлення позивача на публічній службі фактично перебіг стажу позивача не припиняється та з моменту поновлення враховується безпосередньо з дати звільнення, про що безальтернативно вноситься відповідний запис до трудової книжки, у зв`язку із чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає, так як виконується відповідачем відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою "Право на ефективний засіб юридичного захисту" вказує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства суд приходить до висновку про обґрунтованість та часткову доведеність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №5 від 13.09.2021 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21.10.2021 №1250к, яким 29.10.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області.
Зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді прокурора Хмельницькій місцевої прокуратури Хмельницької області.
Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2021 по 06.01.2022 в сумі 16490 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 89 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в органах прокуратури та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць звернути до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12 січня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (вул. Різницька, 13/15, Київ 11, Центральна Частина Києва, Київ, 01011 Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, Київ 1, 01001 , код ЄДРПОУ - 00034051) Хмельницька обласна прокуратура (провул. Військоматський, 3, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 02911102)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 102530362, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 06.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/15371/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: