Рішення № 102530323, 12.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10909/21

РІШЕННЯ

іменем України

12 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, допущену при винесенні рішення №188499 від 19 лютого 2021 року щодо проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 за період отримання пенсії за віком з 29 квітня 2013 року до 01 березня 2018 року, згідно якого не зараховано до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.11.2007 по 25.04.2008 за 5 місяців 25 днів в ПАТ «Славутська суконна фабрика», та не застосування при цьому перерахунку пенсії з 29.04.2013 норм законодавства, яке було чинне на час подачі заяви на призначення пенсії, а саме: пункт 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції чинній на дату подачі заяви на призначення пенсії, та відповідно даних облікової картки застрахованої особи Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України;

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 19 лютого 2021 року № 188499 про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 за період отримання пенсії за віком з 29 квітня 2013 року до 01.03.2018 незаконним, згідно якого не зараховано до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.11.2007 по 25.04.2008 за 5 місяців 25 днів в ПАТ «Славутська суконна фабрика», та не застосування при цьому перерахунку пенсії з 29.04.2013 норм законодавства, яке було чинне на час подачі заяви на призначення пенсії, а саме: пункт 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції чинній на дату подачі заяви на призначення пенсії, та відповідно даних облікової картки застрахованої особи Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 за період отримання пенсії за віком з 29 квітня 2013 року до 01.03.2018 та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 01.11.2007 по 25.04.2008 за 5 місяців 25 днів в ПАТ «Славутська суконна фабрика» згідно норм пункту 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції чинній на дату подачі заяви на призначення пенсії, та відповідно даних облікової картки застрахованої особи Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно записів трудової книжки та даних персоніфікованого обліку (форма ОК-5), позивач має стаж 37 років 3 місяці 14 днів. Відповідачем позивачу не зараховано до страхового стажу з 29 квітня 2013 року період роботи з 01.11.2007 по 25.04.2008 в ПАТ «Славутська суконна фабрика» (та зарплата за цей період), що спричинило до його заниження на 5 місяців 25 днів. Не зарахування стажу роботи та заробітку за період з 01.11.2007 по 25.04.2008 впливає на складові пенсії позивача та на розмір пенсії за віком до виплати. Не погодившись з результатами такого перерахунку пенсії проведеним розпорядженням від 19.02.2021 позивач, 11 квітня 2021 подала скаргу до Пенсійного фонду України на незаконні дії органу, що призначає пенсії. В результаті розгляду скарги відповідач 26 квітня 2021 року прийняв рішення №968230188499 та страховий стаж, що був напрацьований до призначення пенсії за 5 місяців 25 днів, враховано при обчисленні страхового стажу з 01 березня 2018 року, що стверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.05.2021 №2200-0304-8/27419 в якому вказано, що з 01.03.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з врахуванням періоду роботи в ЗАТ «Славутська суконна фабрика» з 01.11.2007 по 30.04.2008 відповідно до сплати страхових внесків. Страховий стаж після перерахунку становить 37 років 3 місяці 14 днів. Листом від 11.06.2021 №2200-0304-8/30010 відповідачем підтверджено дату винесення розпорядження на перерахунок пенсії з 01.03.2018. З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки її стаж за 5 місяців 25 днів за період роботи в ПАТ «Славутська суконна фабрика» залишається не зарахованим до страхового стажу в період призначення пенсії з 29 квітня 2013 року до 01 березня 2018 року, відповідно до норм законодавства чинного на дату подачі заяви на призначення пенсії. Тому, 08 липня 2021 року позивач подала до пенсійного органу заяву про приведення перерахунку її пенсії, здійсненого розпорядженням від 19.02.2021 з 29 квітня 2013 року, відповідно до норм законодавства, яке було чинне на дату подачі заяви на призначення пенсії, з проханням застосувати при перерахунку пенсії з 29.04.2013 норми пункту 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, в редакції на час подачі заяви на призначення пенсії. Відповідач листом від 21 липня 2021 року №6265-5487/111-03/8-2200/21 відмовив у перерахунку пенсії з 29.04.2013. Позивач з таким висновком відповідача не погоджується, вважає його не обґрунтованим, не законним, таким що не ґрунтується на нормах законодавства та не відповідає матеріалам пенсійної справи, і є таким що порушує право позивача на належне обчислення пенсії за віком, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою від 02.09.2021 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Від відповідача 01.10.2021 надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Надаючи правову оцінку клопотанню відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 21.07.2021 за №6265-5487/Ш-03/8-2200/21 повідомило позивача про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи 01.11.2007 по 25.04.2008 в ПАТ «Славутська суконна фабрика» та у перерахунку пенсії.

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 28.08.2021, тобто в межах шестимісячного строку.

Отже клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

З 29.04.2013 позивачці призначено пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.02.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області згідно розпорядження № 188499 від 19.02.2021 проведено перерахунок пенсії позивача за віком, згідно якого ОСОБА_1 з 29.04.2013 не включено до розрахунку страхового стажу та заробітної плати період її роботи у ПАТ «Славутська суконна фабрика» з листопада 2007 року по квітень 2008 року.

08.07.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила врахувати до страхового стажу період роботи з 01.11.2007 по 25.04.2008 з дати призначення пенсії.

Листом від 21.07.2021 №6265-5487/Ш-03/8-2200/21 відповідач повідомив позивача, про те, що з 29.04.2013 позивачу призначено пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу 36 років 9 місяців 19 днів (зараховано по 02.08.2011, коефіцієнт страхового стажу - 0,36750). Згідно копії трудової книжки від 30.10.1975 НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 30.10.1975 по 02.06.2008 працювала в ЗАТ «Славутська суконна фабрика» (в минулому - Славутська суконна фабрика). На дату призначення пенсії (29.04.2013) в індивідуальних відомостях про заробітну плату (довідка ОК-5 від 29.04.2013) відображена інформація про суми нарахованої заробітної плати по вказаному товариству з січня 2000 по квітень 2008 та інформація про сплату страхових внесків за період з січня 2004 року по жовтень 2007 року включно. Враховуючи відсутність сплати страхових внесків при призначенні пенсії позивачу не включено до розрахунку страхового стажу та заробітної плати період роботи з листопада 2007 року по квітень 2008 року. Також, позивача додатково повідомлено, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.09.2014 порушено провадження у справі №924/1291/14 про визнання банкрутом ЗАТ «Славутська суконна фабрика». 18.02.2015 підприємство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016 затверджено ліквідаційний баланс боржника, провадження у справі припинено, ЗАТ «Славутська суконна фабрика» місто Славута Хмельницької області, яке значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України під кодом 00307081, ліквідовано. Період для зарахування страхового стажу застрахованим особам, які перебували у трудових відносинах в ЗАТ «Славутська суконна фабрика», становить з січня 2004 року по червень 2008 року та з жовтня 2009 року по грудень 2010 року включно. У зв`язку з відсутністю сплати не зараховується до страхового стажу застрахованим особам, які перебували у трудових відносинах з ЗАТ «Славутська суконна фабрика», період з липня 2008 року по вересень 2009 року включно. Таким чином, згідно судових рішень ЗАТ «Славутська суконна фабрика» ліквідована у зв`язку з банкрутством та інформація про сплату страхових внесків внесена до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державною соціальною страхування в результаті списання кредиторської заборгованості вказаного товариства вже після дати призначення пенсії ОСОБА_2 .. Враховуючи зазначене, підстави застосувати пункт 39 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 в редакції, чинній на дату призначення пенсії (2013 рік) та провести перерахунок пенсії з 29.04.2013 підстав немає, оскільки страхові внески товариством не сплачені, а інформацію про сплату відображено за результатом списання кредиторської заборгованості. Додатково відповідач зазначив, що оскільки при перерахунку пенсії позивача згідно його заяви від 19.02.2018 управлінням Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута інформація про сплату страхових внесків з листопада 2007 року по квітень 2008 року по ЗАТ «Славутська суконна фабрика» не уточнювалась, тому в квітні 2021 року головним управлінням переглянуто з 01.03.2018 правильність обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сплати страхових внесків ПАТ «Славутська суконна фабрика» за період з 01.11.2007 по 25.04.2008. В результаті перерахунку тривалість страхового стажу склала 37 років 3 місяці 14 днів (зараховано по 27.04.2013), коефіцієнт страхового стажу - 0,37250. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, врахованої за періоди роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 (згідно довідки про заробітну плату від 27.11.2017 №01-34/1629, виданої Славутським районним трудовим архівом), та з 01.07.2000 по 25.04.2008, з 01.06.2008 по 27.04.2013 (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу), становить 1,09159.

Не погодившись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 162 від 20.06.1974р., у тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається в трудову книжку, заповнюється і ведеться адміністрацією підприємства за місцем роботи працівника у такому самому порядку, що і трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки від 30.10.1945 серії НОМЕР_1 , позивачка в період з 01.11.2007 по 25.04.2008 працювала в ПАТ «Славутська суконна фабрика».

Вказаний запис виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, який завірений підписом та печаткою роботодавця.

Отже, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою позивача підтверджено спірний період роботи, який зазначений вище.

Доказів, що в спірний період на ПАТ «Славутська суконна фабрика» позивач не працював, відповідачем не надано, тому відповідач зобов`язаний зарахувати до стажу вказаний період.

Належних доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даного періоду роботи відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу при призначені пенсії не включено до розрахунку страхового стажу та заробітної плати період роботи на ПАТ «Славутська суконна фабрика» з листопада 2007 року по квітень 2008 року.

Згідно індивідуальних відомостей про заробітну плату (довідка ОК-5 від 29.04.2013) відображена інформація про суми нарахованої заробітної плати по ПАТ «Славутська суконна фабрика» з січня 2000 року по квітень 2008 року та інформація про сплату страхових внесків за період з січня 2004 року по жовтень 2007 року включно.

Відмова у зарахуванні вказаного періоду до розрахунку страхового стажу та заробітної плати при призначенні пенсії позивачу обумовлена відсутньою сплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати страхувальником.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Обов`язок сплати страхових внесків по Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов`язок сплати єдиного внеску по Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.

Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - заявника (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, враховуючи наявні записи у трудовій книжці, що підтверджують зайнятість позивача у період з 01.11.2007 по 25.04.2008, наявність відомостей про нараховану заробітну плату, суд дійшов висновку, про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача зазначеного вище періоду, з дати призначення йому пенсії, та про наявність підстав для врахування вказаного періоду роботи до страхового стажу ОСОБА_1 з дати призначення її пенсії - з 29.04.2013.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 188499 від 19.02.2021 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення, з врахуванням виплачених сум.

Стосовно позовних вимог, в частині застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 пункту 39 Порядку №22-1 в редакції, чинній на дату призначення пенсії (2013 рік), суд зазначає, що останні задоволенню не підлягають, оскільки при призначенні пенсії позивачу 29.04.2013 відповідачем дотримано вимоги п. 39 Порядку №22-1 в редакції, чинній на дату призначення пенсії.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суд від 02.09.2021 позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо врахування ОСОБА_1 до її страхового стажу періоду роботи з 01.11.2007 по 25.04.2008 в ПАТ «Славутська суконна фабрика», з дати призначення пенсії за віком - 29.04.2013.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 188499 від 19.02.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу період роботи з 01.11.2007 по 25.04.2008 в ПАТ «Славутська суконна фабрика», з дати призначення пенсії за віком - 29.04.2013, та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з моменту її призначення, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький