Рішення № 102530274, 12.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/8094/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2.

Позовні вимоги мотивує тим, що 28.02.2018 р. між ТОВ "Строй Мир" та HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD укладено контракт № СН-UA-18/02/28. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів продавець - HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD здійснив на адресу покупця - ТОВ "Строй Мир" поставку товарів: гідробокси, піддони, частини для душбоксів. Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 21464,36 дол. США. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 29.11.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA508040/2021/000266/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів, внаслідок чого позивач змушений був додатково сплатити за товар 41945,72 грн. мита та 92740,37 грн. ПДВ. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Строй Мир" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 15.12.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

24.12.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що 29.11.2021 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № UA508040/2021/009293. Товар ввезено на умовах поставки "CIF-UA ODESSA" на виконання умов договору № CH-UA-18/02/28. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - "За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)". За результатами аналізу рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ЄАІС Держмитслужби, виявлено невідповідність заявленого рівня митної вартості товарів до інформації, яка є в розпорядженні митниці. Перевіркою документів встановлено, що у наданому до митного оформлення інвойсі від 21.09.2021 р. № SW201119SA2 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товару здійснюється на умовах поставки СІF, згідно яких продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправника; 4) висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів Декларантом не було надано документів, які містяться у вимозі митного органу, внаслідок чого було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.02.2018 р. між ТОВ "Строй Мир" (Покупець) та HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD укладено контракт № СН-UА-18/02/28 на поставку товару - сантехнічні вироби та запчастини до них в номенклатурі, кількості і цінам, згідно супровідних документів. Умови поставки - FOB SHANGHAI, China відповідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.

13.04.2020 р. між сторонами укладено додаткову угоду до контракту від 28.02.2018 р. № СН-UА-18/02/28, якою змінено умови поставки на CIF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI.

На виконання умов контракту HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD поставлено ТОВ "Строй Мир" товари, а саме: № 1 - вироби побутового призначення, для санітарно-технічних цілей - гідробокси (душові кабіни); № 2 - вироби побутового призначення, для санітарно-технічних цілей - піддон; № 3 - частини до душбоксів з пластмас - екрани; № 4 - частини до бушбоксів - алюмінієві профілі; № 5 - частини до душбоксів - кріплення до ніжок; № 6 - частини до душбоксів - панелі управління.

29.11.2021 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № UА508040/2021/009293. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 21464,36 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 21.09.2021 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 21.09.2021 р. № SW201119SA2; коносамент від 29.09.2021 р. № ХМ21091153; автотранспортну накладну від 28.11.2021 р. № 100710; декларацію про походження товару від 21.09.2021 р. № SW201119SA2; зовнішньоекономічний договір від 28.02.2018 р. CH-UA-18/02/28, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.09.2021 р. № 44; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.03.2018 р. б/н.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.01.2019 р. б/н.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.04.2020 р. б/н.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.07.2020 р. б/н.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.02.2021 р. б/н.; акт зважування від 28.11.2021 р. № 405520.

За результатами перевірки МД № UА508040/2021/009293 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 29.11.2021 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Строй Мир" надати додаткові документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що аідтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення.

29.11.2021 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист, комерційну пропозицію. Також, повідомив про відсутність будь-яких інших документів.

29.11.2021 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000266/2, відповідно до якого визначено вартість товарів: № 1 - 1,9199 доларів США/кг, № 2 - 2,8199 доларів США/кг, № 3 - 2,8199 доларів США/кг, № 4 - 2,77 доларів США/кг, № 5 - 4,09 доларів США/кг, № 6 - 7,6249 доларів США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "інвойс № SW201119SA2 від 21.09.2021 р. не містить посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки СIF ODESSA, відповідно до Інкотермс 2010. Згідно з ч.2 ст.53 МКУ документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки СIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте платіжні документи декларантом не надано. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товарів, поданий до митного оформлення, значно нижчий від рівня митної вартості аналогічних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: страхові документи; банківські платіжні документи; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, - по товару № 1 - МД від 10.11.2021 р. № UА500020/2021/219303, а саме: 1,9199 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 132360 * 1,9199 дол. США/кг = 36911,42 дол. США); по товару № 2 - МД від 10.11.2021 р. № UА500020/2021/219303, а саме: 2,8199 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 9,9 * 2.8199 дол. США/кг = 27,92 дол. США); по товару № 3 - МД від 10.11.2021 р. № UА500020/2021/219372, а саме: 2,8199 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 5,4 * 2,899 дол. США/кг = 15,23 дол. США); по товару № 4 - МД від 21.10.2021 р. № UА500020/2021/217125, а саме: 2,77 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 18 * 2,77 дол. США/кг = 49,86 дол. США); по товару № 5 - МД від 13.11.2021 р. № UА500110/2021/212193, а саме: 4,09 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 0,1 * 4,09 дол. США/кг = 0,409 дол. США); по товару № 6 - МД від 15.09.2021 р. № UА500490/2021/2203949, а саме: 7,6249 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2,7 * 7,6249 дол. США/кг = 20,59 дол. США).

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності, а саме:

- у інвойсі від 21.09.2021 р. № SW201119SA2 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця;

- додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців;

- декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи; бухгалтерські платіжні документи; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у інвойсі від 21.09.2021 р. № SW201119SA2 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківських реквізитів продавця, суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.

Отже, враховуючи, що інвойс від 21.09.2021 р. № SW201119SA2 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд приходить до висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить.

При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі відомостей про контракт, на виконання якого виданий інвойс, а також банківських реквізитів продавця, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в численних постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду, зокрема, від 16.06.2021 р. у справі № 540/425/21, від 11.06.2021 р. у справі № 540/295/21, від 16.02.2021 р. у справі № 540/3135/20, від 11.02.2021 р. у справі № 540/1362/20, від 11.02.2021 р. у справі № 540/1688/20, від 04.02.2021 р. у справі № 540/2336/20, від 04.02.2021 р. у справі № 540/2810/20, від 03.02.2021 р. у справі № 540/2379/20, від 03.02.2021 р. у справі № 540/1900/20.

В той же час суд зауважує, що позивачем разом з іншими документами було подано митному органу специфікацію від 28.11.2021 р. № 14, в якій зазначено посилання на контракт від 28.02.2018 р. № СН-UA-18/02/28, а контракті від 28.02.2018 р. № СН-UA-18/02/28 та в додатках до зовнішньоекономічного контракту відображено банківські реквізити продавця - компанії HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD.

Посилання контролюючого органу на відсутність страхових документів, а також документів, що підтверджують вартість страхування, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованих товарів, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Поставка позивачу товару згідно контракту від 28.02.2018 р. № СН-UA-18/02/28 з урахуванням додаткової угоди від 13.04.2020 р. здійснювалась на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI за правилами Інкотермс 2010 (п.3.1 контракту).

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 р. Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ "Строй Мир" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA.

Крім того, п.6.3 контракту від 28.02.2018 р. № СН-UA-18/02/28 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали і 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товарів, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 21.09.2021 р. № SW201119SA2, коносаменті від 29.09.2021 р. № ХМ21091153, прайс-листі продавця вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 р. по справі № 821/410/18.

Стосовно ненадання позивачем банківських платіжних документів, суд також вказує, що контрактом від 28.02.2018 р. № СН-UA-18/02/28 з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2019 р. не визначено спеціальні умови оплати за товар, а саме щодо необхідності здійснення попередньої оплати за кожну партію товару, що поставляється. Згідно п.5.5 контракту з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2019 р. умови оплати: 100 % оплата на протязі 30 днів після отримання товару на склад. Тобто, на день митного оформлення товарів у ТОВ "Строй Мир" не настали обставини здійснення оплати імпортованих товарів. Крім того, умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. у справі № 160/1329/19.

Щодо посилань відповідача на те, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, то суд зазначає, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товарів.

Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копії митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.

Окремо суд зауважує, що посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2 на положення ст.VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі є безпідставними, так як відповідачем не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару № 1, 2 - МД від 10.11.2021 р. № UA500020/2021/219303, № 3 - МД від 10.11.2021 р. № UA500020/2021/219372, № 4 - МД від 21.10.2021 р. № UA500020/2021/217125, № 5 - МД від 13.11.2021 р. № UA500110/2021/212193, № 6 - МД від 15.09.2021 р. № UA500490/2021/2203949.

В той же час дослідженням даних митних декларацій встановлено, що ними визначено інша фірма та характеристики товарів, інші умови поставки (у позивача - CIF, а по вказаних МД - СFR), а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товарів, поставлених позивачу за вищезазначеними митними деклараціями.

Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2, а тому позовні вимоги ТОВ "Строй Мир" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Строй Мир", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 2500 грн., суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно положень ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2021 р. по справі № 320/5284/19 (адміністративне провадження № К/9901/33957/21).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, Суд виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 1СМ від 04.01.2021 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" та Адвокатським бюро "Євгена Малюка" розмір гонорару, який сплачується бюро клієнтом за надану в межах договору правову допомогу складається з таких послуг:

Складання позовної заяви - 2500 грн. ...

На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надав акт від 03.12.2021 р. наданих послуг, згідно з яким клієнту надано послугу - підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000266/2 від 29.11.2021 р. вартістю 2500 грн.

При цьому суд враховує, що відповідно до пп.4.7 п.4 договору про надання правової допомоги № 1СМ від 04.01.2021 р. клієнт оплачує БЮРО гонорар в сумі та строки, визначені відповідним актом прийомки-передачі наданих послуг.

В свою чергу пп.4.8 п.4 договору про надання правової допомоги № 1СМ від 04.01.2021 р. передбачає, що гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок БЮРО, або іншим шляхом, не забороненим законодавством.

У акті від 03.11.2021 р. наданих послуг визначено, що вартість отриманих послуг має бути сплачена клієнтом на користь Бюро в строк не пізніше 90 календарних днів, після прийняття рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів оплати витрат на правову допомогу.

Однак суд дійшов висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05.03.2021 р. у справі № 200/10801/19-а.

Щодо тверджень відповідача про відсутності детального опису робіт на виконання положень ч.4 ст.134 КАС України, то суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах даної справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19.

З огляду на викладені обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 2500 грн. є співмірним до здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43946385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 р. № UA508040/2021/000266/2.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43946385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43946385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) витрати на правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108020200