Ухвала суду № 102529543, 12.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/2939/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/2939/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а саме: замінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі 440/2939/21 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат на стягнення заборгованості у розмірі 119500,92 грн відповідно до розрахунку ГУ ПФУ в Полтавській області/а.с.82-86/.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що на виконання рішення суду боржником проведено перерахунок пенсії та нараховано до виплати пенсію у розмірі 119500,92 грн, проте не здійснено її виплату, відтак, рішення суду в повному обсязі не виконано, незважаючи на всі заходи, що вживалися державним виконавцем з метою належного виконання рішення суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року вказану заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 січня 2022 року.

Від ГУ ПФУ в Полтавській області до суду надійшли заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду /а.с. 113-114/, в яких представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду залишити без задоволення, посилаючись на те, що на виконання рішення суду боржником здійснено перерахунок пенсії стягувачу, проте не здійснено виплату донарахованої суми через відсутність бюджетного фінансування, а також на те, що фактично заявник просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, змінити рішення суду по суті та змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права.

В судове засідання з розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду учасники справи та їх представники не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду заяви /а.с.109-110/.

Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на положення наведеної норми, суд визнав за можливе розглядати заяву про заміну зміну способу і порядку виконання рішення суду за відсутності учасників справи та їх представників у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

В рішенні від 26 червня 2013 року Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №440/2939/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

07 червня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 440/2939/21 видано виконавчий лист /а.с.89-90/ про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.

08 липня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федьком Є.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№66031729 /а.с. 91-92/, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/2939/21, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 07 червня 2021 року про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №440/2939/21 виконано боржником в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, що підтверджено протоколом перерахунку пенсії від червня 2021 року /а.с. 95/ та розрахунком на доплату пенсії ОСОБА_1 від 02 червня 2021 року на суму 119500,92 грн /а.с. 96/.

Проте, на час розгляду цієї заяви рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №440/2939/21 залишається невиконаним в частині виплати перерахованої пенсії (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/186/фп57993 від 19 січня 2021 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із частиною третьою вказаної статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а, від 16 травня 2018 року у справі №556/2609/14-а, від 12 квітня 2018 року у справі №759/1928/13-а.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У заяві про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №440/2939/21 заявник просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на його користь заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 119500,92 грн.

Проте, рішення суду на користь позивача має зобов`язальний характер, зміна способу його виконання запропонованим заявником чином щодо стягнення конкретної суми коштів потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №755/7078/16-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а (К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Крім того, статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, виконання рішення суду у цій справі залежить від отримання Пенсійним фондом України коштів з Державного бюджету України, за рахунок яких забезпечується виплата пенсій згідно статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та відповідно отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що виконання рішення суду першої інстанції у повному обсязі наразі нездійснене через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Також суд враховує, що в позовній заяві позивачем було заявлено позовну вимогу зобов`язального характеру, а саме: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, яка є похідною до основної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до скорегованої довідки, та відповідно до заявлених позовних вимог позивачем було сплачено судовий збір за одну немайнову вимогу у розмірі та порядку, передбаченими Законом України «Про судовий збір», тоді як позовна вимога про стягнення пенсії в сумі 119500,92 грн позивачем не заявлялась та судовий збір за подання цієї вимоги майнового характеру у розмірі, визначеному вказаним Законом, позивачем не сплачувався.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/2939/21 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/2939/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.І. Слободянюк