Рішення № 102528749, 12.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8050/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі ГУ ДПС у Луганській області або позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_2 або відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг на загальну суму 414943,88 грн, основного платежу з орендної плати з фізичних осіб на користь місцевого бюджету.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідності до вимог пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України контролюючим органом було нараховано ФОП ОСОБА_1 податкове зобов`язання з орендної плати за 2018-2021 роки у загальній сумі 414943,88 грн, з основного платежу.

Податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень форми «Ф»: від 23.06.2021 за № 479/12-32-24-07-28 на суму 103735,97 грн, нарахованої за 2018 рік, від 23.06.2021 за № 480/12-32-24-07-28 на суму 103735,97 грн, нарахованої за 2019 рік, від 23.06.2021 за № 481/12-32-24-07-28 на суму 103735,97 грн, нарахованої за 2020 рік, від 08.06.2021 за № 394136-2407-1214 на суму 102735,97 грн, нарахованої за 2021 рік.

Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Проте, відповідачем, податковий обов`язок не був виконаний, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув у судове засідання.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

22.12.2021 на адресу суду повернувся конверт з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", в якому відповідачу було надіслано повістку про виклик до суду на 12.01.2022 та ухвалу про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Сєвєродонецькою міською радою, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (адреса відповідно до даних ДРФО: АДРЕСА_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області (Сєвєродонецька ДПІ), як платник податків за основним місцем обліку з 03.06.2003 (а.с.5-8).

Згідно з інформацією про наявність податкового боргу у платника, розрахунком позовних вимог, інтегрованою карткою платника податку станом на 25.11.2021 у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг на суму 414943,88 грн з орендної плати з фізичних осіб (а.с.9-11, 35).

09.01.2012 між Сєвєродонецькою міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі №44129000000070010009, відповідно до якого відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під будівлі та споруди) за адресою: АДРЕСА_3 . Договір укладено строком на 25 років. Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: з 20.12.2012 - 54684,22 грн на рік, що складає 5,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.12-15).

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2018-2021 роки згідно вищевказаного договору, нормативно - грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіціентів індексації 1093684,41 х 1,249 х 1,433 х 1,06 = 2074719,33, річна сума орендної плати за ділянку розміром 2457 кв.м. 2074719,33 грн х 5% = 103735,97 грн (а.с.16).

Контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 було нараховано податкове зобов`язання з орендної плати за 2018-2021 роки у загальній сумі 414943,88 грн, з основного платежу. Податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень форми «Ф»:

від 23.06.2021 за № 479/12-32-24-07-28 на суму 103735,97 грн, нарахованої за 2018 рік,

від 23.06.2021 за № 480/12-32-24-07-28 на суму 103735,97 грн, нарахованої за 2019 рік,

від 23.06.2021 за № 481/12-32-24-07-28 на суму 103735,97 грн, нарахованої за 2020 рік,

від 08.06.2021 за № 394136-2407-1214 на суму 102735,97 грн, нарахованої за 2021 рік.

Зазначені податкові повідомлення - рішення вважаються врученими платнику 31.07.2021 (а.с.17-21).

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом, відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України, було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 30.09.2021 № 0025959-1305-1214, яку направлено рекомендованим листом з повідомленням на податкову адресу платника податків. Згідно поштового повідомлення податкова вимога вважається врученою відповідачу 06.11.2021 (а.с.23,24).

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги суду не надано, вказана вимога відповідачем не виконана та є чинною.

Наявність податкового боргу у розмірі 414943,88 грн підтверджено інтегрованою карткою платника податку (а.с.10, 11, 35).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті14 ПК України податковий борг це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Стаття 36 ПК України передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Статтею 269 ПК України встановлено, що платниками податку є платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

У відповідності до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування".

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 285.1 статті 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно норм пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У зв`язку з несплатою відповідачем, у встановлені строки, нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 60.6 ст. 60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

У відповідності до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно до пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачено, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 189, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) податковий борг у розмірі 414943,88 (чотириста чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 88 коп) основного платежу з орендної плати з фізичних осіб на користь місцевого бюджету за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок UА108999980334199815000012499, код платежу 18010900, отримувач - ГУК у Луг.обл./МТГ м. Сєвєр./18010900, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя К.Є. Петросян