Рішення № 102527233, 10.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/14799/21

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 11.06.2021року №00058720701, №00058710701 та №00058700701.

Ухвалою суду від 19.07.2021року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовчі судові засідання у справі, призначені на 06.08.2021року та на 01.09.2021року, не відбулися по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача та представником Відповідача.

Ухвалою суду від 21.09.2021року в підготовчому судовому засіданні була оголошена перерва за клопотанням представника Позивача.

Ухвалою суду від 30.09.2021року задоволено клопотання представника Позивача про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.10.2021року закрито підготовче засідання у справі і її призначено до судового розгляду по суті.

Судове засідання у справі, призначене на 10.11.2021року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача та представником Відповідача.

Ухвалою суду від 24.11.2021року в судовому засіданні оголошена перерва по причині необхідності виклику та допиту свідків.

В судовому засіданні представник Позивача, Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів", позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідачем була проведена документальна планова перевірка підприємства з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017року по 31.12.2020року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про заниження підприємством своїх податкових зобов`язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств, так як на підтвердження дій підприємства є всі наявні первинні документи.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу ДПС, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова перевірка підприємства з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017року по 31.12.2020року, про що складено акт перевірки від 24.05.2021року. В ході такої перевірки, на думку представника Відповідача, правомірно було встановлено відсутність первинних документів бухгалтерського обліку та цілий ряд порушень при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, що призвело до завищення від`ємного його значення та заниження зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств.

Було встановлено також цілий ряд порушень при визначенні платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість, що правомірно стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 08.12.2021року в судовому засіданні оголошена перерва за клопотанням представників сторін для підготовки до виступу в дебатах.

В судове засідання у справі, призначене на 15.12.2021року представники сторін не прибули, подали до суду клопотання про подальший розгляд справи без їх участі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, застосування відповідних фінансових санкцій за їх порушення регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено, що в період з 22.04.2021року по 17.05.2021року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова перевірка підприємства з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017року по 31.12.2020року, про що складено акт перевірки від 24.05.2021року.

За результатами такої перевірки, окрім іншого, 11.06.2021року було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- №00058700701 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017рік на 446850,00грн. та за 2020рік на 1029272,00грн.;

- №00058710701 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на 484471,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 48447,00грн.;

- №00058720701 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 26359,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 2636,00грн.

Доказів оскарження платником результатів перевірки та оскарження в адміністративному порядку вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях №00058700701 та №00058710701 від 11.06.2021року, підставою для їх винесення стали порушення Позивачем вимог пунктів 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1 та п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 24.05.2021року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень про завищення Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" об`єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств стало:

- завищення підприємством фінансових витрат за 2017рік та за 2020рік в результаті включення до них витрат по нарахованому резерву калькуляції земель без надання підтверджуючих розрахунків та документів на загальну суму 796801,00грн.;

- не відображення в податкових різницях, які збільшують фінансовий результат, суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойки на загальну суму 807930,00грн.;

- завищення підприємством собівартості реалізованої продукції за рахунок витрат на послуги по ремонту техніки (дробарки) та придбання запасних частин, отриманих від контрагентів, які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку;

- завищення підприємством собівартості реалізованої продукції за рахунок витрат на придбання конвеєрної стрічки у ФОП ОСОБА_1 , які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку;

- завищення підприємством собівартості реалізованої продукції за рахунок витрат на послуги по ремонту електродвигунів, отриманих від ФОП ОСОБА_2 , які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку;

- завищення підприємством собівартості реалізованої продукції за рахунок витрат на послуги по перевезенню вантажу, отриманих від ФОП ОСОБА_3 , які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку;

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на слідуюче.

Суд погоджується з доводами Позивача, що протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 26.12.2019року платнику зменшено оцінку корисних копалин, які має право видобувати платник, і зменшено розмір земельної ділянки на якій розміщені такі корисні копалини (а.с.83-91 т.1).

Безспірно, таке зменшення оцінки корисних копалин призводить до зменшення нарахованого резерву на відновлення (рекультивацію) земельних ділянок, що проводиться за рахунок собівартості виробленої продукції.

Як зазначено в позові, та відповідно до пояснень представника Позивача в судовому засіданні, платником дійсно до своїх фінансових витрат за 2019рік було включено витрати по нарахованому резерву калькуляції земель в сумі 575459,00грн., за 2020рік - в сумі 221342,00грн., а всього на загальну суму 796801,00грн., але таке включення, на думку Позивача, не впливає на фінансовий результат оподаткування підприємства.

Такі доводи Позивача не відповідають вимогам податкового законодавства.

По-перше, Позивач не врахував, що з 20.12.2019 набрала чинності частина змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897. Причому зміни у формі додатка РІ до декларації набрали чинності з 01.01.2020. Йдеться про зміни, затверджені наказом Мінфіну від 14.11.2019 р. № 481.

Додаток РІ складають для роз`яснення рядка 03 РІ Декларації "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" і він (додаток) складається з однієї величезної таблиці, яка має 2 головні колонки (різниці, на які збільшується фінансовий результат, і різниці, на які він зменшується), в тому числі різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів).

Крім того, відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Тобто, відповідно до вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України" та Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99року N 318, витрати по нарахованому резерву калькуляції земель безпосередньо впливають на визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

По-друге, Позивачем на підтвердження визначення розміру витрат по нарахованому резерву калькуляції земель в сумі 575459,00грн. за 2019рік, за 2020рік - в сумі 221342,00грн., а всього на загальну суму 796801,00грн. не надано ні під час проведення перевірки ні суду жодних належних документів бухгалтерського обліку.

В судовому засідання знайшли своє підтвердження також доводи податкового органу щодо не відображення в податкових різницях, які збільшують фінансовий результат, суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойки на загальну суму 807930,00грн.

Позивач не врахував, що у відповідності до вимог пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Жодних доводів на спростування вказаного висновку податкового органу платником суду не надано.

Підприємством також завищено собівартість реалізованої продукції за рахунок витрат на послуги по ремонту техніки (дробарки СМД-118) в сумі 470067,00грн., зумовлених проведеним ремонтом на придбаних для цього запасних частин у ТОВ "Будтехком", ТОВ "Полікарснаб" та ФОП ОСОБА_4 , які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку.

При вирішенні даних спірних відносин суд враховує, що встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання лише за умови, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Суд погоджується з доводами податкового органу, що вказані витрати не підлягають врахуванню, так як не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, з огляду на таке.

По-перше, згідно пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Всупереч вказаним вимогам Позивачем при проведенні перевірки не було надано на підтвердження вказаних витрат ні актів про списання запасних частин ні актів (відомостей) про наявність дефектів обладнання.

По-друге, при дослідженні в судовому засіданні наданих платником документів бухгалтерського обліку на підтвердження вказаних витрат встановлено наявні розбіжності, що включають їх достовірність.

Так згідно наданої та дослідженої судом дефектної відомості дефекти в роботі дробарки СМД-118 були виявлені лише 31.05.2018року, тобто після придбання та списання закуплених запасних частин (а.с.111т.1).

Згідно наданого та дослідженого судом акту списання запасних частин від 31.05.2018року на проведення ремонту дробарки вже були списані запасні частини, які у ФОП ОСОБА_4 були придбані лише 14.06.2018року, тобто в майбутньому.

Підприємством також завищено на 530026,00грн., в тому числі за 2017рік на 446850,00грн. і за 2018рік - 83176,00грн., собівартість реалізованої продукції за рахунок витрат на послуги по ремонту електродвигунів, отриманих від ФОП ОСОБА_2 , які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з доводами податкового органу, що вказані витрати не підлягають врахуванню, так як не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, з огляду на таке.

По-перше, згідно пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Всупереч вказаним вимогам Позивачем при проведенні перевірки не було надано на підтвердження вказаних витрат первинних документів бухгалтерського обліку.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у відповіді на відзив, та представника Позивача в судовому засіданні, що уповноважені представники податкового органу протягом всього періоду перевірки мали можливість самостійно ознайомитися з такими документами.

Суд наголошує, що відповідно до вимог пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України надання в повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, є обов`язком безпосередньо платника, Позивача у справі.

По-друге, на підтвердження правомірності таких витрат Позивачем суду надано копії дефектних відомостей в роботі механізмів, рахунки та акти здачі-прийняття робіт, при дослідженні в судовому засіданні наданих платником документів встановлено наявні розбіжності, що включають їх достовірність.

Так, згідно доводів Позивача, спірні господарські відносини з ФОП ОСОБА_2 зумовлені договором про надання послуг від 01.02.2017року.

Як зазначено в даному договорі, вказаний договір від імені підприємства укладений та підписаний його керівником Вербицьким В.П. (а.с.137-138т.1).

Разом з тим, згідно наказу №110-к від 01.04.2017року ОСОБА_5 на посаду керівника підприємства був призначений лише з 01.04.2017року. До 01.04.2017року керівником підприємства був ОСОБА_6 (а.с.25т.1).

Таким чином, договір про надання послуг від 01.02.2017року укладений не уповноваженою особою, а тому є нікчемний і не може породжувати жодних правових наслідків.

Аналогічно підприємством завищено на 246000,00грн. собівартість реалізованої продукції за рахунок витрат на придбання конвеєрної стрічки у ФОП ОСОБА_1 , які не підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку

Суд погоджується з доводами податкового органу, що вказані витрати не підлягають врахуванню, так як не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, з огляду на таке.

По-перше, згідно пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Всупереч вказаним вимогам Позивачем при проведенні перевірки не було надано на підтвердження вказаних витрат первинних документів бухгалтерського обліку.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у відповіді на відзив, та представника Позивача в судовому засіданні, що уповноважені представники податкового органу протягом всього періоду перевірки мали можливість самостійно ознайомитися з такими документами.

Суд повторно наголошує, що відповідно до вимог пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України надання в повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, є обов`язком безпосередньо платника, Позивача у справі.

По-друге, при дослідженні в судовому засіданні наданих платником документів бухгалтерського обліку на підтвердження вказаних витрат встановлено наявні розбіжності, що включають їх достовірність.

Так, загальновідомо, що конвеєрна стрічка - деталь конвеєра, що виконує функцію транспортування вантажу, а також функцію тягового приводу. Розрізняють декілька типів конвеєрних стрічок: гумовотканинні, гумовотросові, полімерні, модульні, термостійкі, полівінілхлоридні, сталеві і т.п. В залежності від виробника, типу, розмірів такі конвеєрні стрічки мають певні найменування. Вимоги до стрічки визначені міждержавним стандартом ГОСТ 20-85[3], державними стандартами України ДСТУ ISO 251:2009[4], ДСТУ 7306:2013[5], ДСТУ ISO 21183-1:2010[6], ДСТУ ISO 21183-2:2010[7] і галузевим стандартом ГСТУ 12.00185790.001-99[8] та повинна підтверджуватися відповідними сертифікатами.

Разом з тим, ні в договорі на поставку від 06.05.2019року, ні в додатку до нього, ні у видатковій накладній до нього не зазначено найменування конвеєрної стрічки (вид, тип) та не долучено відповідного сертифіката на неї (а.с.182-185.1).

Аналогічно, в актах списання не зазначено найменування конвеєрної стрічки та не відображено її відповідність конвеєру (а.с.186-187т.1).

Більш того, суд погоджується з доводами представників податкового органу, що вказаний товар (конвеєрна стрічка) враховуючи її обсяг (246 метрів квадратних) не могла бути транспортована з м.Кривий Ріг легковим транспортним автомобілем згідно дослідженого судом подорожнього листа службового легкового автомобіля (а.с.188т.1).

Аналогічно підприємством завищено собівартість реалізованої продукції на 869952,00грн. за рахунок витрат на послуги по перевезенню вантажу, отриманих від ФОП ОСОБА_3 , які не підтвердженні жодними первинними документами бухгалтерського обліку.

По-перше, згідно пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Всупереч вказаним вимогам Позивачем при проведенні перевірки не було надано на підтвердження вказаних витрат первинних документів бухгалтерського обліку.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у відповіді на відзив, та представника Позивача в судовому засіданні, що уповноважені представники податкового органу протягом всього періоду перевірки мали можливість самостійно ознайомитися з такими документами.

Суд повторно наголошує, що відповідно до вимог пункту 85.2 статі 85 Податкового кодексу України надання в повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, є обов`язком безпосередньо платника, Позивача у справі.

В підтвердження правомірності віднесення платником до собівартості виробленої продукції витрат на 869952,00грн. за рахунок витрат на послуги по перевезенню вантажу, отриманих від ФОП ОСОБА_3 , надано лише копії актів довільної форми та копії товарно-транспортних накладних. Документів бухгалтерського обліку на підтвердження таких витрат суду не надано.

Більш того, за платником рахується кредиторська заборгованість за такі послуги на 579952,20грн.

По-друге, за приписами п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 (надалі - Правила N 363), в редакції на час спірних відносин, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Всупереч вказаним вимогам Правил N 363 надані Позивачем та досліджені судом товарно-транспортні накладні на підтвердження наданих транспортних послуг ФОП ОСОБА_3 містять численні недоліки, що включають їх достовірність.

Так, жодна із наданих та досліджених судом товарно-транспортна накладна не містить номерів, а окремі - дат їх видачі. Не містять інформації про місце їх складання, адрес пунктів навантаження та пунктів розвантаження

В судовому засіданні ні представник Позивача ні допитаний в якості свідка ОСОБА_7 не змогли пояснити суду, на підставі яких документів бухгалтерського обліку підприємством до собівартості реалізованої продукції віднесено 869952,00грн. у вигляді витрат на послуги по перевезенню вантажу, отриманих від ФОП ОСОБА_3 .

Таким чином, численні порушення Позивачем вимог пунктів 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1 та п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток призвели до завищення від`ємного його значення за 2017рік на 446850,00грн. і за 2020рік на 1029272,00грн. та заниження зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на 484471,00грн.

Відповідно до вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зазначене свідчить про правомірність оскаржуваних рішень Відповідача про зменшення Приватному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017рік на 446850,00грн. та за 2020рік на 1029272,00грн. і про збільшення цьому підприємству податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на 484471,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 48447,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №00058720701 від 11.06.2021року, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог пунктів 198.1.1, п.198.2 , 198,3 і п.198,6 ст.198 Податкового кодексу України

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 24.05.2021року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для збільшення Приватному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 26359,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 2636,00грн. стало безпідставне віднесення платником до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість:

- за листопад 2018року в розмірі 24667,00грн. у взаємовідносинах з ТОВ "БУДТЕХКОМ";

- за лютий 2019року в сумі 1692,00грн. у взаємовідносинах з ТОВ "Донскомпані".

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на слідуюче.

Як зазначено в позові та відповідно до пояснень представника Позивача в судовому засіданні, підприємством до свого податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2018 року віднесено 24666,67грн. ПДВ, сплаченого у вартості товару придбаного у ТОВ "БУДТЕХКОМ", на підставі податкової накладної №1 від 01.11.2018року.

У підтвердження своїх доводів Позивачем надано суду копію вказаної податкової накладної, копію видаткової накладної від 01.11.2018року та товарно-транспортної накладної щодо придбання у ТОВ "БУДТЕХКОМ" товару на загальну суму148000,00грн., в тому числі 24666,67грн. податку на додану вартість.

Суд враховує, що за приписами вимог пунктів 198.1 та 198.2 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до вимог пункту198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту лише суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Всупереч вказаними вимогам пункту198.6 ст.198 Податкового кодексу України Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних вказаної податкової накладної №1 від 01.11.2018року.

ТОВ "БУДТЕХКОМ" у своїй податковій звітності за листопад 2018року не відобразило податкові зобов`язання по даній господарській операції.

В підтвердження своїх доводів із незрозумілих судом причин Позивачем долучено до позову копію квитанції від 20.11.2018року про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 06.11.2018року, яка не має жодного відношення до спірних відносин (а.с.115т.2).

Таким чином, у Позивача в розумінні вимог ст.198 Податкового кодексу України відсутні жодні підстави для включення до свого податкового кредиту за листопад 2018року 24666,67грн. ПДВ, сплаченого у вартості товару придбаного у ТОВ "БУДТЕХКОМ", на підставі податкової накладної №1 від 01.11.2018року.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено та визнається сторонами наявність господарських відносин Позивача з ТОВ "Донскомпані" щодо поставки товарів в лютому 2019року.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ "Донскомпані" (ТОВ "ГРАН-СТОУН") за лютий 2019року в установленому законом порядку скорегувало свої податкові зобов`язання з податку на додану вартість, які зумовлені господарськими відносинами з Позивачем, зменшивши їх на 1692,00грн.

Таке коригування в розумінні вимог ст.198 Податкового кодексу України виключає підстави для віднесення Позивачем до свого податкового кредиту з податку на додану вартість 1692,00грн.

Жодних доказів, в тому числі документів податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2019року, та жодних доводів на спростування висновків податкового органу Позивачем суду не надано.

Таким чином, завищення Позивачем свого податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 26359,00грн. призвели до заниження зобов`язань з цього податку на 26359,00грн.

Відповідно до вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зазначене свідчить про правомірність оскаржуваного рішення Відповідача про збільшення Приватному акціонерному товариству "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 26359,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 2636,00грн.

На підставі викладеного суд робить висновок, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк