Рішення № 102527021, 12.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 року Справа№200/13796/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неправильного перерахунку та неповної виплати позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18.02.2020 у відповідності з суддівською винагородою визначеною у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» від 02.02.2020 №04-303 та від 03.03.2021 №04-910-21;

- зобов`язати відповідача здійснити з 18.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди з урахування раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/4306/21, яким зобов`язав Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (адреса: вул. Поштова, 5, м. Краматоськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності з суддівською винагородою, визначеною у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» від 02.03.2020 №04-303 та від 03.03.2021 №04-910-21, починаючи з 18.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду в справі №200/4306/21 управління здійснило перерахунок її довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому безпідставно зменшило його розмір з 80% до 50% суддівської винагороди.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволені позову. В обґрунтування відзиву наголошує на відсутність правових підстав для виплати позивачці довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди судді, яка працює на відповідній посаді, оскільки такий розмір був передбачений Законом України від 07.07.2010 № 2453 «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453), який в частині регулювання щомісячного грошового утримання втратив чинність.

Доводить, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402), згідно з якою, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.

Ухвалою суду від 21.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.11.2021.

03.11.2021 розгляд справи відкладено на 30.11.2021.

30.11.2021 розгляд справи відкладено на 15.12.2021.

Ухвалою суду від 15.12.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 05.01.2022.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), є громадянкою України та відповідно до ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки./а.с.3-4/

Позивач є суддею у відставці Краматорського міського суду Донецької області, що підтверджується посвідченням судді у відставці №00593./а.с.5/

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 в адміністративній справі №200/4306/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (адреса: вул. Поштова, 5, м. Краматоськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) про протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області від 18.03.2021 №138/04-16 «Про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді згідно Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (адреса: вул. Поштова, 5, м. Краматоськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності з суддівською винагородою, визначеною у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» від 02.03.2020 №04-303 та від 03.03.2021 №04-910-21, починаючи з 18.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 в адміністративній справі №200/4306/21 здійснило з 18.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» від 02.03.2020 №04-303 та від 03.03.2021 №04-910-21. При цьому відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зменшений з 80% до 50% суддівської винагороди працюючого судді./а.с.17-18/

У відповідь на звернення позивачки листом від 05.10.2021 № 14401-13527/В-15/8-0500/21 відповідач повідомив про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду у справі № 200/4306/21./а.с.7/

Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягали у зменшенні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% суддівської винагороди, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402).

За приписами ч. 1 ст. 142 Закону № 1402 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 2 ст. 142 Закону № 1402).

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 зазначив, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016.

Так, в абз. 2 п. 3 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Частинами 4-5 ст. 142 Закону № 1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402 базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 були передбачені особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Пунктом 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453 «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453).

Згідно з пунктом 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453.

Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, виключено пункти 22, 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402.

Відповідно до п. 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 встановлений розмір посадового окладу судді, який з 1 січня 2020 року становить: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, визнано таким, що не відповідає Конституції України.

В пунктах 16, 17 рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абз. 4 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абз. 5, 6, пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013).

Також Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч. 1 ст. 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Щодо доводів, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання регулюється ч. 3 ст. 142 Закону № 1402 та що для застосування розміру 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, немає ніякої підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом № 2453, але з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020, Закон України № 2453 в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність, суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 окреслено, що Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Таким чином, перерахунок, який просила здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених її прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.

Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 135 та пп. 4 п. 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Аналогічний правовий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20, в якому суд зазначив, що з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Колегія суддів зазначила, що у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді саме з 19.02.2020, на наступний день після ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 2-р/2020.

Суд зазначає, що позивач при зверненні до відповідача з відповідною заявою та у своєму позові просив здійснити перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі ч. 4 ст. 142 Закону № 1402.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, ч. 3 ст. 142 Закону №1402 передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Ця норма неконституційною не визнавалась.

Суд зауважує, що вказаною нормою визначений іншій підхід до обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, ніж ті з яких виходила позивач.

З урахуванням права позивача на перерахунок грошового утримання та відповідного її волевиявлення щодо перерахунку на підставі ст. 142 Закону №1402, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону №1402, а не вибірково з різних законів (Закону №1402 та Закону №2453).

Крім того, встановлення рівня суддівської винагороди має бути обумовлене єдиним статусом суддів. Наведений висновок підтверджується також позиціями Конституційного Суду України щодо розуміння суддівської винагороди (утримання) як гарантії незалежності суддів, що викладені у рішеннях від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 18.02.2020 №2-р/2020.

Отже, перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453.

Таким чином, ураховуючи принцип застосування однакових підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, відповідач діяв правомірно, застосовуючи під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 з 19.02.2020 норми ч. 3 ст. 142 Закону № 1402.

Перевіривши дії відповідача на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно і розсудливо.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 12 січня 2022 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв