Ухвала суду № 102526723, 11.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 січня 2022 року Справа № 160/22718/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Сафронова Г.О., представника відповідача - Чередниченко Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2021 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому позивач просить:

- стягнути з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 року по 22.10.2021 року у розмірі 1 383 811,46 грн.

23.11.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

14.12.2021 року від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що на думку відповідача даний спір, який стосується стягнення шкоди з держави у зв`язку із прийняттям неконституційного акту, пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби в органах прокуратури, а тому повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду передбачений частиною 5 статті 122 КАС України та який слід обраховувати з 26.03.2020 року. З огляду на вказане позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даною позовною заявою, у зв`язку з чим відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду.

11.01.2022 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечував щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні просив задовольнити клопотання про залишення позову без розгляду, при цьому посилаючись на доводи наведені у вказаному клопотанні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи сторін та вирішуючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом із цим, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З позовної заяви вбачається, що, позивач просить суд стягнути матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020.

Так, предметом спору є стягнення шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу у 2015-2021 роках, коли позивач перебував на публічній службі, при цьому, правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої йому шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020, яке оприлюднене на офіційному веб-сайті Конституційного Суду, а також опубліковане у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України, зокрема 24.04.2020 року - в «Офіційному віснику України», у зв`язку з чим відповідач зазначив, що саме з цього дня розпочався перебіг процесуального строку звернення до суду.

При цьому, суд зазначає, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом з тим, частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Позовні вимоги позивача стосуються стягнення належної йому заробітної плати, які, відповідно до статті 233 КЗпП України, не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19 та від 28.10.2021 року у справі №580/1489/21.

При цьому, безпідставними є посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №686/23445/17, оскільки в цій справі вирішувалося лише питання предметної юрисдикції розглядуваного спору та не робилося жодного висновку з приводу строків звернення до суду з таким позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 12.01.2022 року.

Суддя М.В. Дєєв