Рішення № 102526610, 10.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Справа № 160/19514/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор", в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор" (код ЄДРПОУ 41063491) у сумі 2508795,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що станом на дату подання цієї позовної заяви до суду в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор" обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 2508795,00 грн., який виник внаслідок неповної сплати відповідачем у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов`язань з цього податку, визначених у декларації з податку на додану вартість №9168371967 від 01.08.2019р. у загальній сумі 2522616,00грн. з терміном сплати 01.08.2019р., а, отже, узгоджених грошових зобов`язань, при цьому, залишок несплаченої частини вказаних грошових зобов`язань становить 2508795,00грн. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу про сплату боргу від 12.09.2019р. №10105-10, яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Станом на час звернення до суду з позовом означений податковий борг відповідачем не погашений і не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1954/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 25.11.2021 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду, зокрема, було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор" докази сплати до бюджету податкового боргу у сумі 2508795,00 грн.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейстор» засобами поштового зв`язку, проте, 07.12.2021 року на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, станом на 10 січня 2022 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року докази, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України, а також з урахуванням того, що з 20.12.2021р. по 06.01.2022р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейстор» (код ЄДРПОУ 41063491) є юридичною особою, зареєстрованою 30.12.2016р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис номер 10711020000037139.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наявними матеріалами справи, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейстор» з податку на додану вартість на загальну суму 2508795,00грн. виник у зв`язку із неповною сплатою відповідачем у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов`язань з цього податку, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість №9168371963 від 01.08.2019р. за 2019 рік по терміну сплати: до 01.08.2019р. у загальні сумі 2522616,00грн.

З огляду на приписи п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України вищеозначені самостійно задекларовані відповідачем грошові зобов`язання з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість (звітна за 2019 рік – 12 місяців) №9168371963 від 01.08.2019р. у загальні сумі 2522616,00грн., та, в тому числі і у сумі залишку несплачених самостійно визначених зобов`язань – 2508795,00грн. є узгодженими.

Проте, у встановлені законом строки ці узгоджені грошові зобов`язання відповідачем сплачені не були, внаслідок чого вони набули статусу податкового боргу.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що вищевказана сума податкових зобов`язань відповідача у розмірі 2508795,00грн. є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у відповідача станом на час розгляду справи судом податкового боргу, що підлягає стягненню, саме у розмірі 2508795,00 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми “Ю” №10105-10 від 12.09.2019р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 2508795,00грн.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми “Ю” №10105-10 від 12.09.2019р. податковий борг останнього погашено не було, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

Вказана податкова вимога форми “Ю” №10105-10 від 12.09.2019р. направлена на податкову адресу відповідача, однак, поштове відправлення, яким вона надсилалася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор", було повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку від 02.11.19р. про неможливість вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога вважається врученою саме 02.11.2019р.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми “Ю” №10105-10 від 12.09.2019р. ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.

До суду також не надано будь-яких доказів повної або часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейстор" вищевказаного податкового боргу.

Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем – суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов`язанням за рахунок коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейстор", натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу по узгодженим грошовим зобов`язанням у встановлені законодавством строки, а також докази оскарження податкової вимоги про його сплату.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу – суб`єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор" (ЄДРПОУ 41063491, місцезнаходження: вул. Нижньогородська, буд. 17, м. Дніпро, 49130) про стягнення податкового боргу – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейстор" (ЄДРПОУ 41063491, місцезнаходження: вул. Нижньогородська, буд. 17, м. Дніпро, 49130) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2508795,00 грн. (два мільйони п`ятсот вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 10 січня 2022 року.

Суддя: О.М. Турова