Рішення № 102526580, 21.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Справа № 160/16718/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. за участі секретаря судового засіданняНосенко К.В. за участі: представника позивача: представника відповідача: Бірюч О.В. Коссович А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України за № 2189/5 від 18.07.2019 року про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України за № 2239/5 від 23.07.2019 року про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що відповідачем винесено наказ № 2189/5 від 18.07.2019 року про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і наказ № 2239/5 від 23.07.2019 року про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які прийняті за результатами проведення камеральної перевірки. В той же час про проведення такої перевірки позивач повідомлена не була.

Ухвалою від 21.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/16718/21 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.10.2021 року о 13:00.

Від представника відповідача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.10.2021 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву.

12.10.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.11.2021 об 14:00.

До суду відзив на позовну заяву від Міністерства юстиції України надійшов 18.10.2021.

Відхиляючи доводи позовної заяви, відповідач вказав, що оскільки, інформація, що міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України є відкритою і її отримання є безоплатним, у позивача як у особи, яка здійснювала діяльність державного реєстратора була реальна можливість своєчасно пересвідчитись та дізнатися про винесення наказів про проведення камеральних перевірок.

Звертаючись до п. 8 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, відповідач зазначає, що отримання пояснень державного реєстратора, відносно якого проводиться камеральна перевірка є правом, а не обов`язком комісії з перевірки, оскільки виходячи із особливостей процедури камеральної перевірки, які полягають у тому, що камеральна перевірка проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав, відомості, що містяться у Державному реєстрі прав є достатніми для проведення перевірки.

Щодо можливих порушень прав позивача в майбутньому, відповідач наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Оскільки позивач посилається на порушення її прав в майбутньому (при виході на роботу), а не на момент звернення до суду з даними позовними вимогами, то на переконання відповідача, позовні вимоги мають бути залишені без задоволення.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що посилання відповідача на наявність оспорюваних наказів Міністерства юстиції України на офіційному веб-сайті міністерства не є достатнім доказом повідомлення державного реєстратора про їх наявність, оскільки у державного реєстратора немає обов`язку здійснювати моніторинг сайту Мінюсту щодо розміщення на ньому такої інформації.

З доданих до відзиву копіях витягу з Журналу вихідної кореспонденції Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату, не зрозуміло якого змісту документи було направлено до Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради.

Щодо твердження відповідача на відсутність порушеного права позивача на момент звернення до суду, позивач посилаючись на ст. 179 КЗпП України, п. 1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», п. 4 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 №2586/5, звертає увагу на те, що перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною є її правом, а не обов`язкам, проте наявність наказу про анулювання доступу до реєстрів унеможливлює надходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, вихід із проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, вихід із відпустки, перебування на посаді державного реєстратора, виконання функції державного реєстратора, що є порушенням прав позивача забезпечені їй Конституцією та законами України, а саме право на працю та право не бути звільненим під час перебування у відпустці.

28.10.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

Щодо періодичності проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі і критерію проведення моніторингу, відповідач зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 03.01.2019 №12/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» було визначено періодичність (повторюваність) здійснення Міністерством юстиції України у 2019 році моніторингу реєстраційних дій за відповідними критеріями, а не проміжок часу, за який перевірялись реєстраційні дії позивача.

Не заслуговують на увагу міркування позивача, що не зрозуміло якого змісту документи було направлено до Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради, вихідні номери не співпадають із номерами наказів, а примітка про направлення рекомендованим повідомленням нічим не підтверджується.

У наданих до матеріалів справи витягах із Журналу Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату зазначено вихідні номери, які були присвоєні супровідним листам Міністерства юстиції України, а не наказам, як посилається позивач. У наданих списках поштових відправлень (ШКІ) містяться номери відправлень, що свідчить про направлення даної пошти рекомендованою кореспонденцією.

Окрім іншого, щодо посилання позивача на позбавлення його можливості викласти свої міркування щодо кваліфікації та факту виявлення відповідачем порушень, відповідач звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву йшла мова про те, що не будучи присутньою при проведенні камеральної перевірки, позивач має можливість викласти свої міркування щодо кваліфікації та факту виявлення відповідачем порушень, звертаючись до суду з даною позовною заявою.

01.11.2021 позивачем надані письмові пояснення на заперечення Міністерства юстиції України.

Позивач, зокрема, звертає увагу на те, що зазначаючи про присвоєння вихідних номерів супровідним листам, а не наказам, відповідач не надає на підтвердження своїх слів копій самих супровідних листів.

На думку позивача до довідок про проведення камеральних перевірок не прикріплено жодних доказів вчинення державним реєстратором помилок, що свідчить про порушення Комісією вимог п. 9 Порядку №990, відповідно до якого у довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мінюсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлення порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Відповідач 11.11.2021 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заперечення проти письмових пояснень позивача, в яких вказує, що наведені у поясненнях позивача міркування щодо причин порушення не спростовують висновків комісії з перевірки, так як зазначені обставини зводяться до власного трактування позивачем норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

11.11.2021 Міністерство юстиції України подало заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обґрунтована посиланням на те, що позивачем порушено строк звернення з цим позовом до суду, визначений ст. 122 КАС України.

Відповідач звертає увагу на те, що у 2019 році на адресу Іларіонівської селищної ради надійшли листи Міністерства юстиції України від 23.07.2019 №6156/19.3.2/7-19 і від 23.07.2019 №6156/19.3.2/7-19, які стосувалися інформації про доступ позивача до реєстру.

Оскільки, позивач як посадова особа місцевого самоврядування та як державний реєстратор зобов`язана дотримуватись норм Порядку №990 та оскільки даним Порядком передбачено опублікування відповідної інформації про камеральні перевірки на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, то позивач мала реальну практичну можливість дізнатися про оскаржувані накази Міністерства юстиції України ще до початку 2021 року.

11.11.2021 судом на місці ухвалено збільшити термін підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому провадженні до 23.11.2021 об 13:30.

Позивачем 23.11.2021 подані заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

ОСОБА_1 вважає, що відповідачем не доведено факт пропуску позивачем строку звернення із позовною заявою до суду. Підставою для звернення до Міністерства юстиції України із адвокатським запитом для отримання довідок, що стали підставою для винесення відповідних наказів була інформація розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, про яку позивачу стало відомо 01.09.2021.

Посилання відповідача на наявність оспорюваних наказів Міністерства юстиції України на офіційному веб-сайті Міністерства не є достатнім доказом повідомлення державного реєстратора про їх наявність.

Суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п. 8).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами частин 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи у зв`язку з декретною відпусткою державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Скороход Олени Олександрівни, селищний голова листом №1575/01-23 від 18.10.2018 звернувся до Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи» про закриття з 23.10.2018 ідентифікатори доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв`язку із закінченням декретної відпустки та відпустки для догляду за дитиною, маючи намір вийти на роботу та у зв`язку з необхідністю у відновленні доступу до реєстрів, наприкінці серпня 2021 позивач звернулася до Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи». Позивача в телефонному режимі було повідомлено, про необхідність спочатку через сайт Міністерства юстиції України переконатися чи не було анульовано доступ до реєстрів.

01.09.2021 позивач з інформації розміщеної на офіційному сайті Міністерства юстиції України дізнався про анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Накази Міністерства юстиції України №2652/7 від 11.07.2019 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни», №2648/7 від 11.07.2019 «Про проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни», №2189/5 від 18.07.2019 «Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», №2239/5 від 23.07.2019 «Про анулювання доступу державному реєстратору Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , не були направлені на адресу позивача.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність оспорюваних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки їх наявність на сайті не свідчить про належне повідомлення про них державного реєстратора, а сам державний реєстратор, який до того ж знаходиться у відпустці для догляду за дитиною не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України.

Чинним законодавством України не передбачено також обов`язку виконавчого комітету селищної ради повідомляти державного реєстратора у період відпустки для догляду за дитиною про надходження документів від Міністерства юстиції України.

23.11.2021 суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду на 07.12.2021 об 10:00.

30.11.2021 через електронну пошту представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з участю представника 06.12.2021 у Вищому антикорупційному суді м. Києва, призначеного раніше.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача задоволено. Забезпечено участь позивача в судовому засіданні у справі, призначеному на 07.12.2021 о 10:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.12.2021 позивач подав до суду вступне слово, в якому підтвердив свою правову позицію.

В судовому засіданні 07.12.2021 судом оголошено перерву до 21.12.2021 об 13:30.

Ухвалою суду від 16.12.2021 за клопотання представника позивача забезпечено його участь в судовому засіданні, призначеному на 21.12.2021 о 13:30 в режимі відеоконференції.

21.12.2021 в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, вислухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до розпорядження В.о. голови Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 28.02.2018 №24-к ОСОБА_1 призначено на посаду Державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради з 01.03.2018.

Розпорядженням голови Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 23.10.2018 №69-рв ОСОБА_1 надано відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами терміном на 126 днів з 23.11.2018 по 25.02.2019 включно.

Розпорядженням В.о. голови Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 29.03.2019 №23-рв надано ОСОБА_1 -державному реєстратору Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.03.2019 по 05.01.2022 року включно.

01.09.2021 позивачу стало відомо, що наказом Міністерства юстиції України №2189/5 від 18.07.2019 йому як державному реєстратору Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі довідки від 17.07.2019 за результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі наказу Міністерства юстиції України від 11.07.2019 №2648/7.

Наказом Міністерства юстиції України №2239/5 від 23.07.2019 державному реєстратору Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О.О. анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі довідки від 18.07.2019 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі наказу Міністерства юстиції від 11.07.2019 №2652/7.

02.09.2021 представником позивача, адвокатом Бірюч О.В. до Міністерства юстиції України направлено запит про надання копій наказів та довідок, на підставі яких анульовано ОСОБА_1 доступ до державних реєстрів.

На запит адвоката листом №75864/91344-33-21/19.2.1 від 07.09.2021 Міністерство юстиції України надало запитувані документи.

З довідок від 17.07.2019 і від 18.07.2019, які стали підставою для прийняття спірних наказів, вбачається, що вони складені за результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни.

Вищезазначені накази Міністерства юстиції України позивач вважає протиправними, такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим і звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (із змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 37-1 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі, якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав (п. 2).

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 37-1 Закону).

Процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №990 від 21.12.2016 (із змінами, Порядок №990).

За визначенням в п. 1 Порядку № 990 (в редакції від 04.01.2018 -на час прийняття спірних наказів) моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Згідно пунктів 4-7 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акту моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 9-10 Порядку №990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що до проведення камеральної перевірки Міністерство юстиції зобов`язано повідомити державного реєстратора про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення. В свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду в постановах від 17.07.2019 року по справі № 420/5711/18, від 15.08.2019 року по справі № 826/12480/17.

На підтвердження направлення копії наказу №2648/7 від 11.07.2019 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О.О. , Міністерство юстиції України надало:

- витяг з журналу Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату про передачу документів, з якого вбачається, що на адресу Державного реєстратора рекомендованим повідомленням був направлений документ за вих №5707/19.3.2/33-19 від 11.07.2021;

-копію списку №16772 відправлень рекомендованих листів Мінюсту і фіскальний чек відділення поштового зв`язку від 18.07.2019.

На підтвердження направлення копії наказу №2652/7 від 11.07.2019 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О.О. , Міністерство юстиції України надало:

- витяг з журналу Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату про передачу документів, з якого вбачається, що на адресу Державного реєстратора рекомендованим повідомленням був направлений документ за вих №5768/19.3.1/7-19 від 15.07.2021;

-копію списку №16772 відправлень рекомендованих листів Мінюсту і фіскальний чек відділення поштового зв`язку від 18.07.2019.

Водночас надані відповідачем документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в підтвердження обставин повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки.

Зі списків відправлень не вбачається які саме документи були направлені на адресу державного реєстратора.

Відповідач стверджує, що зазначені в журналі реєстрації вихідні номери документів є номерами супровідних листів до наказів, натомість не надає на підтвердження таку супровідні листи.

Не можливо переконатися і про направлення документів державному реєстратору із вказаних штрихових індикаторів рекомендованих повідомлень, оскільки на даний час за даними штриховими індикаторами за строком давності не здійснюється пошук на сайті «Укрпошти».

Відповідач також не надав копій самих рекомендованих повідомлень, які в будь-якому разі повертаються відділенням поштового зв`язку відправнику і у разі отримання поштової кореспонденції і у разі її недоставки.

Крім того, накази були направлені з порушенням встановленого Порядком №990 триденного строку.

Не приймає до уваги суд і доводи відповідача щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки факт повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки та надсилання копії наказу про її проведення є обов`язком відповідача, відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а отже позивач не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту Мін`юсту щодо розміщення на ньому такої інформації, тим більше, що позивач знаходилась у декретній відпустці

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові по справі №814/2229/17 від 14.11.2018 року.

Пунктом 8 Порядку №990 передбачено, що. під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що під час проведення камеральної перевірки відповідачем були досліджені лише документи, на підставі яких проводилися реєстраційні дії, та здійснені відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства. Комісія для проведення перевірки не скористалась наданим їй правом щодо витребування документів та пояснень від державного реєстратора.

Невикористання відповідачем всіх наявних у нього повноважень для встановлення дійсних обставин щодо перевірки правильності реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Скороход О.О., вплинуло на висновки Комісії, оскільки за відсутності пояснень позивача, Мінюст було позбавлено можливості надати повну оцінку причинам допущених порушень.

Наведені обставини свідчать про те, що Міністерством юстиції України не вчинено всіх заходів з метою всебічного встановлення обставин наявності порушень чинного законодавства чи їх відсутності з боку позивача, що також свідчить про порушення Міністерством юстиції свого обов`язку щодо прийняття вмотивованого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 816/1542/17.

Крім того, суд враховує, що спірні накази про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були прийняті під час перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 №2586/5 встановлено, що доступ до реєстрів надається користувачу виключно за умови відсутності щодо такого користувача діючих рішень про тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також у випадках, передбачених законодавством, за умови успішного проходження ним спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи успішного проходження тестування на знання законодавства у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Результати спеціальної перевірки та тестування доводяться до адміністратора реєстрів Міністерством юстиції України із зазначенням відомостей, що дозволяють однозначно ідентифікувати особу, яка пройшла спеціальну перевірку або тестування, у тому числі з використанням системи електронного документообігу.

Наявність наказів про анулювання доступу до реєстрів під час відпустки позивача, унеможливлює її проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, перебування позивача на посаді державного реєстратора і виконання його функцій після виходу з відпустки по догляду за дитиною, що є порушенням конституційного права позивача на працю та права не бути звільненою під час перебування у відпустці.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та наведені норми права, якими врегульовані спірні відносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача та задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1816,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2267632877.1 від 16.09.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1816,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В позовній заяві позивач у разі задоволення позову також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

07.12.2021 позивачем подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про долучення документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути з відповідача 10811,00 грн.

21.12.2021 відповідачем подані заперечення проти клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відповідач вважає розмір заявлених витрат безпідставним і завищеним, витрати повинні бути зменшені у повному обсязі.

На переконання відповідача заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заява про участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції відносяться до заяв з процесуальних питань. Пунктом 2 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 30.08.2021 не передбачено, що до дій із надання правової допомоги, визначених у п. 1 Додаткової угоди відносяться заяви з процесуальних питань (як це зазначено відносно заяв по суті справи), а отже стосовно зазначених документів сума до стягнення заявлятись не може.

Відповідач звертає увагу, що виходячи з ч. 9 ст. 120 КАС України допускається подача позовної заяви засобами поштового зв`язку, отже витрати адвоката на поїздку з м. Києва до м. Дніпра для подання позовної заяви безпосередньо до суду можливо було оминути, що вказує на безпідставність заявленої до стягнення суми.

Безпідставними вважає відповідач і витрати понесені адвокатом 10.11.2021 на поїздку з Києва до Дніпра для участі в судовому засіданні 11.11.2021, оскільки з акта від 05.12.2021 вбачається, що адвокат використовував такий спосіб участі у судовому засіданні як відеоконференція.

Крім того, відповідач зазначає, що позовна заява у даній справі не є складною з правової точки зору, її предмет не потребує значного досвіду і не ускладнює надання правничої допомоги адвокатом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За вимогами ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом досліджені надані позивачем документи.

30.08.2021 між ОСОБА_1 (Клієнт) і адвокатом Бірюч Оленою Володимирівною (Адвокат) укладений договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 3.1. договору за надану правову допомогу Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) за домовленістю, відповідно до Додатку 1 та Додатку 2, тощо.

16.09.2021 клієнтом і адвокатом була укладена до договору додаткова угода №1. Пунктом 1 додаткової угоди встановлено, що на виконання умов договору, закріплених п. 2.1.7. (права адвоката), а також розділом 3 договору виплата гонорару (винагороди) та додаткових витрат, пов`язаних з наданням правової (юридичної) допомоги сторони прийшли до згоди, що гонорар за надану адвокатом правову допомогу в частині захисту та поновлення прав клієнта щодо доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становитиме 10000 (десять тисяч) гривень за участь адвоката у Дніпропетровському окружному адміністративному суді як суді першої інстанції з розгляду позовної заяви про визнання протиправними та скасувати наказів Міністерства юстиції України за №2189/5 від 18.07.2019 та №2239/5 від 23.07.2019 про анулювання вищевказаних доступів до реєстрів.

Сторони домовилися, що визначена п. 1 додаткової угоди сума гонорару буде сплачена клієнтом після завершення розгляду справи судом першої інстанції у безготівковій формі або готівкою (за додатковою згодою сторін щодо форми оплати) (п. 3 додаткової угоди).

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що транспортні витрати адвоката, понесені в ході надання правової допомоги, сплачуються окремо за умови надання підтверджуючих документів щодо таких витрат (квитків, квитанцій тощо).

05.12.2021 клієнтом і адвокатом підписано акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за договором, відповідно до якого адвокатом були надані наступні послуги , складені документи та витрачений час :

-адвокатський запит до Міністерства юстиції України про надання копій наказів за №2189/5 від 18.07.2019 та за №2239/5 від 23.07.2019 та довідок, на підставі яких такі накази винесені; направлення адвокатського запиту адресату -1 год.;

-позовна заява про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України за №2189/5 від 18.07.2019 та за №2239/5 від 23.07.2019 -5 год.;

-подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду -0,5 год.;

-участь у судовому засіданні у Дніпропетровському окружному адміністративному суді з розгляду справи №160/16718/21 -1год.;

-відповідь на відзив Міністерства юстиції України по справі №160/16718/21 -2 год.-2 год.;

-письмові пояснення на заперечення Міністерства юстиції України від 25.10.2021 на відповідь на відзив по справі №160/16718/21-1,5 год.;

-участь у судовому засіданні у Дніпропетровському окружному адміністративному суді з розгляду справи №160/16718/21-1 год.;

-заперечення на клопотання Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду -2 год.;

-участь у судовому засіданні у Дніпропетровському окружному адміністративному суді з розглядом справи №160/16718/21 -1 год;

-заява про участь представника позивача у судовому засіданні у справі №160/16718/21 у режимі відеоконференції -0,5 год.;

вступне слово позивача по справі №160/16718/21 -1,5 год.

Транспортні витрати, понесені адвокатом при виконанні договору:

-поїздка з м. Києва (за основним місцем здійснення адвокатської діяльності) до м.Дніпра для подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Посадочний документ 122-Т1-1888254-1309 на суму 419,55 грн.;

-поїздка з м. Києва (за основним місцем здійснення адвокатської діяльності) до м. Дніпра для участі у судовому засіданні, призначеному на 11.11.2021. Посадочний документ 785-Т1-3353448-3010-на суму 391,77 грн.

Дослідивши подані позивачем докази суд погоджується з відповідачем, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що позивачем не доведена необхідність (доцільність) понесення транспортних витрат на поїздку з м. Києва до м. Дніпра 15.09.2021 для подання позовної заяви, оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України не зобов`язують подання позовної заяви до суду нарочно, безпосередньо стороною.

Недоцільним визнається судом і складання позивачем у письмовій формі вступного слова по справі. Відповідно до ч. 2 ст.209 КАС України у вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них.

Неспівмірним є витрачений час 5 год. на складання позовної заяви, яка складається з 5 аркушів і 0,5 год. на підготовку заяви про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, справа хоча і розглянута в порядку загального провадження, натомість не є особливо складною, такою що потребує дослідження великої кількості документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу шляхом присудження на користь позивача 7811,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України за № 2189/5 від 18.07.2019 року про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Ілларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України за № 2239/5 від 23.07.2019 року про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7811 грн. (сім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10.01.2022.

Суддя О.В. Врона