Ухвала суду № 102525881, 11.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

11 січня 2022 р. Справа № 120/17760/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення третьої особи у справі за позовом Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної екпертизи, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницький обласний центр медико - соціальної експертизи до Вінницької обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної екпертизи до Вінницької обласної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницький обласний центр медико - соціальної експертизи про визнання протиправними та скасування рішень.

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи до Вінницької обласної ради, третя, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницький обласний центр медико - соціальної експертизи про визнання протиправними та скасування рішень, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

16.12.2021 р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про заперечення проти розгляду справи в спрощеному провадженні та перехід в загальне. В своїй заяві представник посилається на положення статей 257, 264 КАС України, якими встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно- правових актів органів місцевого самоврядування та вважає, що при розгляді цієї справи саме їх слід застосовувати, адже оскаржувані рішення носять характер саме нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування. Розгляд справи за правилами статей 257, 264 КАС України є обов`язковою підставою для застосування загального провадження.

Також представник вказує, що справа має засадничо-визначальне значення для сторін, її розгляд становить значний суспільний інтерес, обсяг і характер доказів у справі є значним, обмежується не лише питаннями повноважень відповідача, але і стосується питань права комунальної власності, переходу державної установи у відання органів місцевого самоврядування.

Окремо представник посилається на те, що сторона позивача не подавала клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, і суд самостійно прийняв таке рішення.

Визначаючись щодо наявності особливостей при розгляді цієї справи, суд виходить з наступного.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначаються статтею 264 КАС України правила якої поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Так, згідно визначення, наведеного у пункті 1.4 Наказу Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Іншими словами та в контексті наведеного вище, нормативно-правовий акт державного чи іншого органу - це рішення цих органів, які породжують правові наслідки для певного кола осіб, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані. Окрім того вони є актами одноразового застосування, адже вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

В контексті наведеного аналізуючи зміст оскаржуваного рішення Вінницької обласної ради №219 від 24.09.2021 р., суд доходить висновку, що воно відноситься до актів індивідуальної дії, адже стосується безпосередньо ОСОБА_1 , якого цим рішенням призначено на посаду головного лікаря Вінницького центру медико-соціальної експертизи.

Стосовно рішення Вінницької обласної ради № 279 від 26.11.21 р., то воно також не відноситься до нормативно-правових актів, оскільки стосується конкретного суб`єкта - Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, який прийнято до сфери управління Вінницької обласної ради. Цим же рішенням затверджено Статут Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи.

Вказані рішення вичерпали свою дію фактичним їх виконанням.

Враховуючи, що оскаржувані рішення не відноситься до нормативних актів, цей спір не підлягає розгляду в порядку статей 264, 265 КАС України.

Стосовно інших аргументів сторони позивача щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то суд у своїх висновках виходить з наступного.

Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зауважує, що наведені у частині четвертій статі 257 КАС України випадки не мають місця у цьому спорі, а тому при вирішені питання про відкриття провадження у справі не стало обов`язковим призначення цієї категорії спору до розгляду за правилами загального позовного провадження. Питання щодо визначення виду провадження вирішувалось судом самостійно, що узгоджується з приписами статі 257 КАС України.

Окрім того, відповідно до положень частини першої статті 259, частин другої, четвертої 260 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Процитована норма свідчить про те, що відповідні заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження можуть подаватись виключно відповідачем та у випадку, якщо одночасно з позовом подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яке задоволено судом. Проте, такого клопотання позивач не подавав, а тому правила статті 260 КАС України ( в частині заперечень) до нього не застосовуються.

Разом з тим, слід зазначити, що при розгляді справи та після отриманих заяв по суті, суд дійшов висновку про доцільність переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, оскільки виникла низка питань та подано клопотання, з`ясування яких потребує проведення підготовчого судового засідання, з застосуванням процедури визначеною статтею 180 КАС України. Зокрема, є необхідним вирішити питання про вступ у справу інших осіб, як наслідок, отримання від них письмових пояснень; у зв`язку з поданим клопотання про залучення третьої особи виникла необхідність витребувати додаткові докази; розглянути інші питання, які можуть виникнути після отримання всіх пояснень.

Згідно частини шостої статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

За наведених обставин, суд доходить висновку про необхідність здійснювати подальший розгляд цієї справи в порядку загального провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, відповідно, заява представника позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 260,264, КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 27.01.2022 р. об 13-30 год. в залі судового засідання № 4 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адр. м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна