Ухвала суду № 102525842, 11.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

11 січня 2022 р. Справа № 120/1721/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 11.05.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №0205012423 від 06.01.2021 про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , в зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення з 05.03.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

28.12.2021 позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 11.05.2021 у справі за №120/1721/21-а в порядку ст.382 КАС України.

Ухвалою суду від 31.12.2021 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 11.05.2021 у справі №120/1721/21-а у судовому засіданні на 11.01.2022, без виклику сторін.

Підставою для звернення до суду із даною заявою стало те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, на переконання позивача, винесено протиправне Рішення за №0205012423 від 06.01.2021 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років, у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення з 05.03.2018.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, регламентований статтею 382 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі №826/13079/15 від 24 вересня 2020 року.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2021 у справі за №120/1721/21-а, яке набуло законної сили 11.06.2021, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення. Починаючи з жовтня 2021 року, пенсія буде виплачуватись в розмірі 7497,90 грн. Сума доплати за період 01.04.2019 по 30.06.2021 складає 32681,43 грн і кошти на виконання рішення суду було включені до Реєстру судових рішень та і які йому виплатять.

Таким чином, на переконання суду, відповідач у справі не ухиляється від виконання рішення, а діє у спосіб та межах передбачених Законодавством України.

Суд зазначає, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку та виплату його пенсії, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/916/20 від 19.02.2021.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 14, 370, 382 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 11.05.2021 у справі за №120/1721/21-а відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: