Ухвала суду № 102523889, 12.01.2022, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2116/17

номер провадження 1-кп/695/69/22

У Х В А Л А

12 січня 2022 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря - Андрейко Т.О. та

сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення: прокурора - Лук`ященка Ю.І.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

сторони захисту: захисника - адвоката Пилипенка Р.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші кримінальне провадженню за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщана Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, освіта: середня спеціальна; не одруженого, не працюючого, на утриманні дітей та інших непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12017250160000524 від 24.07.2017 року, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 09 липня 2017 року близько 02.00 год., перебуваючи неподалік Будинку культури що в с. Сушки Канівського району Черкаської області, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в обличчя зліва, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливом обличчя зліва, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 02-01/1337 від 28.07.2017 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні захисник Пилипенко Р.Б. та обвинувачений ОСОБА_2 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні стосовно клопотання сторони захисту не заперечував, оскільки обвинувачений від слідства та суду не ухилявся, а строки давності притягнення його до відповідальності сплинули.

Потерпілий ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, так як обвинувачений свою вину не визнає та збитки не відшкодував.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Нормами ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, в редакції, чинній станом на день ухвалення судового рішення, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке є кримінальним проступком. Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що відбулося 09 липня 2017 року, від явки до органів слідства, прокурора та суду в даному кримінальному провадженні не ухилявся, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення не зупинявся та не переривався, тобто відсутні обставини, що переривають чи зупиняють перебіг строків давності, які встановлені ч.,ч. 2-4 ст. 49 КК України.

Отже, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності закінчився.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності: 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового кримінального правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі №598/1781/17 від 17 червня 2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою (Постанова ВС від 19.11.2019 року в справі № 345/2618/16-к).

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (Постанова ВС ККС від 26.03.2020 справа № 730/67/16-к).

У зв`язку з цим суд вважає клопотання захисника та обвинуваченого обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення і приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього.

Що стосується заявленого у даному кримінальному провадженні цивільного позову, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Верховний Суд у своїй Постанові від 24.05.2018 року (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

З огляду на вищевказане, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні слід залишити без розгляду та роз`яснити потерпілому (цивільному позивачу) право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.,ст. 284, 285-286, 288, 372, ст. 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження відносно нього, внесене ЄРДР за № 12017250160000524 від 24.07.2017 року за ч. 2 ст. 125 КК України, закрити на підставі ст. 49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Речові докази: відсутні.

Судові витрати відсутні.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Середа Л.В.