Вирок № 102522926, 20.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3604/18

Провадження №1-кп/359/58/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого: судді Вознюка С.М., суддів: Муранової-Лесів І.В., Кабанячого Ю.В.,

при секретарях судового засідання Пугач Д.О., Моргушко Л.В., Петровій Я.А., Шляхетко Ю.В., Івковій А.Л., Вітківського Є.О.,

за участю прокурорів Каспрука Д.І., Баклана В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників - адвокатів Старченка В.О., Стаднюка М.С., потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , експертів ОСОБА_41., ОСОБА_42., ОСОБА_44., ОСОБА_45.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018110100000626, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борочиче Горохівського району Волинської області, офіційно не працюючого, неодруженого, утриманців не має, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 348 КК України,

в с т а н о в и в :

Так, 05.03.2018 року, приблизно о 16 год. 30 хв., більш точного часу під час судового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи біля приміщення сільської ради, яка розташована за адресою: с. Вишеньки, вул. Центральна, 79-А разом із керівником громадського формування з охорони громадського порядку «Громадська варта Вишеньки» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись при виконання своїх службових обов`язків дільничний офіцер поліції Бориспільського відділу поліції головного управління Національної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 , виявив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у стані сп`яніння, який розпивав пиво та висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих.

Підійшовши до останнього, ОСОБА_2 представився, пред`явив службове посвідчення працівника поліції та зробив зауваження з приводу вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП. Під час спілкування з ОСОБА_1 було встановлено, що будь-які документи, які посвідчують його особу у нього відсутні, у зв`язку з чим ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 направились за місцем проживанням ОСОБА_1 . По дорозі до місця проживання ОСОБА_1 останній повідомив, що він у будь-якому разі ніяких документів підписувати не буде, тому ОСОБА_2 , зустрівши мешканця с. Вишеньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запропонував останньому бути свідком про відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та пройти з ними разом до помешкання ОСОБА_1 . Прийшовши до будинку за адресою АДРЕСА_3 , та зайшовши в середину будинку, останній надав паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перебуваючи в одній з кімнат у будинку в присутності всіх зазначених осіб, а також співмешканки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_4 , дільничний інспектор поліції сектору превенції Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2., відповідно до вимог законодавства, почав складати протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час складання зазначеного протоколу між ОСОБА_1 , який на той момент перебував в стані алкогольного сп`яніння, та працівником поліції ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5 виник словесних конфлікт, пов`язаний з побутовими сварками із співмешканкою обвинуваченого - ОСОБА_3 , та самим ОСОБА_1 . В ході даної сварки, ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_2 , являється працівником правоохоронного органу та вчиняє дії у вигляді складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього, вийшов з вказаної кімнати на кухню та, небажаючи продовження дій, пов`язаних з виконанням працівником поліції своїх обов`язків, та завершувати всі необхідні у цьому зв`язку дії, взяв на кухні два кухонні ножі і зачинив за собою двері. В цей час ОСОБА_2 разом із свідком ОСОБА_5 намагались відчинити двері і відштовхнути ОСОБА_1 , та припинити протиправну його поведінку, однак ОСОБА_1 повідомив, що може застосувати відносно них ножі, якщо ОСОБА_2 та ОСОБА_5 будуть надалі намагатись потрапити до приміщення кухні, двері до якої ОСОБА_1 утримував опершись спиною на них. Тоді дільничний офіцер поліції Бориспільського ВП ГУ НП ОСОБА_2 , після попередження ОСОБА_1 про необхідність припинення ним вчинення таких дій та здійснення попереджувального пострілу, з метою недопущення оголошених погроз застосування ОСОБА_1 ножів, здійснив декілька пострілів з пристрою для відстрілу гумовими кулями (точна кількість пострілів в ході судового розгляду не встановлена) по тілу ОСОБА_1 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження та припинив чинити опір, оскільки опинився на підлозі. Після чого до ОСОБА_1 застосовано заходи примусу та спеціальний засіб - кайданки.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились в опорі працівникові правоохоронного органу - працівникові поліції дільничному офіцеру Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 під час виконання ним своїх службових обов`язків, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 342 КК України.

З урахуванням встановлених під час судового розгляду фактичних обставин кримінального правопорушення, пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України, а саме: умисні дії, які виразились у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, - не знайшло свого підтвердження.

Так, згідно обвинувального акту, 05.03.2018 року, приблизно о 16 год. 30 хв., більш точного часу під час судового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи біля приміщення сільської ради, яка розташована за адресою: с. Вишеньки, вул. Центральна, 79-А разом із керівником громадського формування з охорони громадського порядку «Громадська варта Вишеньки» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись при виконання своїх службових обов`язків дільничний офіцер поліції Бориспільського відділу поліції головного управління Національної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 , виявив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у п`яному вигляді, який розпивав пиво та висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих. Підійшовши до останнього, ОСОБА_2 представився, пред`явив службове посвідчення працівника поліції та зробив зауваження з приводу вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП. Під час спілкування з ОСОБА_1 було встановлено, що будь-які документи, які посвідчують його особу у нього відсутні, у зв`язку з чим останній самостійно запропонував пройти до нього додому та взяти паспорт. Шляхом до місця проживання ОСОБА_1 останній повідомив, що він у будь-якому разі ніяких документів підписувати не буде, тому ОСОБА_2 , зустрівши мешканця с. Вишеньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запропонували останньому бути свідком про відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та пройти з ними разом до помешкання ОСОБА_1 . Прийшовши до будинку за адресою АДРЕСА_3 та зайшовши в середину будинку, останній надав паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перебуваючи в одній з кімнат у будинку в присутності всіх зазначених осіб, а також співмешканки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_4 , дільничний інспектор поліції сектору превенції Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2., відповідно до вимог законодавства, почав складати протокол про вчинення ОСОБА_17 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час складання зазначеного протоколу ОСОБА_17 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вийшов з вказаної кімнати на кухню та, взявши в свої руки два кухонні ножі, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на позбавлення життя працівника правоохоронного органу, а саме дільничного офіцера поліції Бориспільського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, голосно висловлюючи намір вбити працівника поліції, тримаючи обидва ножа в обох руках, намагався ними нанести удари зверху вниз по тілу дільничного офіцера поліції Бориспільського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

В цей час ОСОБА_5 , який знаходився поруч із ОСОБА_2 та біля дверей між кімнатами, штовхнув ОСОБА_1 та спробував зачинити двері, але двері не зачинилися повністю через предмет, який знаходився на підлозі, залишивши щілину, у зв`язку з чим ОСОБА_1 продовжував намагатися реалізувати свій умисел на позбавлення життя працівника правоохоронних органів та виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але з причин, які не залежали від його волі свій злочинний умисел реалізувати не зміг, оскільки до ОСОБА_1 були застосовані поліцейські заходи примусу.

Зазначені дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікував за ст. 348 КК України, а прокурор та потерпілий підтримали таке обвинувачення в суді.

В той же час, суд за наслідками судового розгляду дійшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого на ч.2 ст. 342 КК України, з наступних підстав.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину не визнав. При цьому суду показав, що він тимчасово проживав в с. Вишеньки Бориспільського району із співмешканкою ОСОБА_3 04 березня 2018 року він разом із ОСОБА_3 вживали горілку, оскільки у ОСОБА_18 був день народження. В цей день до них приходила ОСОБА_19 з якою ОСОБА_18 також вживала спиртні напої. Після чого між ним та ОСОБА_18 почалася сімейна сварка, ініціатором якої була ОСОБА_3 . В цей день ОСОБА_18 викликала поліцію, яка приїжджала і проводила з ними бесіду. Після чого ОСОБА_18 пішла з будинку і додому не поверталася, а її донька була вдома і вранці 05 березня 2018 року поїхала на навчання. 05 березня він на роботу не поїхав, так як проспав і встав об 11:00 год. Після чого він пішов в кафе, що знаходиться в центрі села, в якому присів за стіл до ОСОБА_20 і ОСОБА_21 і з ними трохи вжив спиртних напоїв. Горілка в них закінчилася, тому він пішов придбати ще пляшку горілки. В цей момент біля вікна стояли 4-5 неповнолітніх осіб, з них йому відомі ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , які просили в нього закурити та придбати пива. Неповнолітні вели себе агресивно, але бійки з ними не було. Його тільки штовхнули і в нього була подряпина на лобі. Після чого він викликав поліцію, щоб провели з ними роз`яснення. Він відійшов у магазин, а коли приїхали працівники поліції, то неповнолітні втекли, тому поліцейські сказали розходитися і він направився додому. Працівники поліції запитували його чи буде він подавати заяву, але він відмовився. Претензій до працівників поліції в нього не було. В районі сільської ради його наздогнали ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ОСОБА_2 представився дільничним інспектором і попросив показати документи. У відповідь він їм сказав, що йде додому. Також зазначив, що ОСОБА_5 знав ОСОБА_1 . ОСОБА_2 і ОСОБА_5 наполягали показати документи, тому він запропонував піти додому і винести їм паспорт. Коли вони прийшли до подвір`я, він попросив зачекати їх поки він візьме паспорт, але вони його не послухали і пішли за ним до будинку. В цей момент ОСОБА_25 була на кухні і він їй сказав, що йому потрібен паспорт, так як йому хочуть виписати штраф. Він зайшов в кімнату і надав документи ОСОБА_2 , який стояв поруч з ним. В той момент коли ОСОБА_2 дивився документи, ОСОБА_5 наніс йому удар ззаду. Після чого, ОСОБА_5 наніс йому два удари в голову, збив його з ніг і він впав. Потім ОСОБА_5 знову почав наносити удари кулаками і ногами. Ударів кулаками було близько 20-25 разів, а ногами в спину 2-3 рази. ОСОБА_5 наносив йому удари по ниркам, печінці і ребрах, а він кричав «не бий, я все зрозумів». Він був у безпорадному стані і не міг чинити ніякого опору. Потім побачив, що ОСОБА_18 підійшла і звернувся до неї з проханням зателефонувати матері, бо його вбивають. Тоді ОСОБА_18 підійшла до ОСОБА_5 і сказала, що йому достатньо і пішла на кухню, де варила їсти. Після чого він полежав 3-4 хвилин та почав підніматися, щоб сходити випити води, бо його нудило. Вода стоїть на кухні у відрах на стільці. Він вийшов за двері, які закрилися і знову почув погрози від ОСОБА_5 , тому воду не пив, а під впливом хвилювання, він взяв в руки два ножа, які лежали в серванті, і підійшов до дверей. ОСОБА_18 була в кінці кухні біля інших дверей і крикнула: «він взяв ножі». В цей момент хтось почав штовхати двері і один з чоловіків кричати ОСОБА_1 : «викинь ножі». У відповідь він сказав, що викине ножа тільки тоді, коли вони його не будуть чіпати і підуть з будинку. Але ОСОБА_2 і ОСОБА_5 почали вести себе агресивно і висловлюватися нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_5 почали штовхати двері і ніж по інерції застромився в щілину і зламався, тому він відразу його кинув. Далі він сказав, що другим ножем переріже собі руку і почав наносити порізи, але оскільки вони штовхали двері, то в нього не було можливості зробити собі ушкодження. Він знову почув «викинь ніж», і він його кинув, але дуже уперся об двері. ОСОБА_18 в цей момент була поряд з ним. Тоді він почув тупий хлопок і побачив дуло пістолета через дверний отвір, який був 15 сантиметрів. В цей момент його ліва нога знаходилася в дверному отворі і він відчув біль в лівій нозі ззаду. Пістолет тримали прямо в притул до ноги, оскільки пістолет впирався в ногу. Відразу пістолет піднявся до руки і знову відбувся постріл. Після чого він відпустив двері. Щілина в дверях стала більшою, і знову відбулися постріли в груди і в пах. Він зробив крок назад і відчув удар по голові тупим предметом. Після чого він втратив свідомість, а прийшов до тями в кареті швидкої допомоги. В лікарні робили щось із раною, а також він здавав аналізи.

Крім того, ОСОБА_1 під час допиту уточнив, що його мати до лікарні привезла йому чистий одяг і забрала одяг, який був на ньому в крові. ОСОБА_26 він бачив не часто, який проживає разом з дружиною ОСОБА_27 в другій частині будинку. На його думку сусіди могли чути їхні крики, оскільки вікна будинку ОСОБА_28 виходять на їхнє подвір`я. Він був не сильно п`яний і все добре пам`ятає, що відбувалося. В той день ОСОБА_1 був одягнений в сині джинси, чорні ботинки, кофту помаранчевого кольору в смужку, чорну теніску і пальто, яке було розстібнуте. На пальто і светрі були пошкодження-отвори. На рукаві був наскрізний отвір ближче до кисті. На джинсах був отвір нижче коліна з боку. Наскрізні отвори також були на светрі і футболці. Кров була тільки на штанах. Він взяв ножі з метою самозахисту. Де знаходилася під час події ОСОБА_4 йому невідомо. В той момент, коли були постріли ОСОБА_18 знаходилася в кухні біля вхідних дверей, які знаходяться біля кімнати дочки, а в маленькій кімнаті нікого не було. Наполягає, що попереджувального вистрілу в стелю на кухні не було, і він отримав ушкодження, стоячи спиною до дверей, які були привідкриті. Він погроз нікому не висловлював, а під час розмови з ОСОБА_5 , можливо, голосно говорив. ОСОБА_5 і дільничний інспектор не бачили, як він різав собі руку. Також зазначив, що в нього були гематоми на тілі, спина синього кольору, синці під очима і боліла нирка. Заперечує, що дільничний інспектор падав із стільця, оскільки стільця не було, як показано на слідчому експерименті. Також, він не підтверджує покази лікаря та фельдшера в тій частині, що вони провели повний огляд, оскільки в нього була зав`язана тільки нога і руки в нього були в кайданках, як міряли тиск. Первинну обробку рани йому здійснювали в ЦРЛ.

ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 348 КК України, так як не мав наміру ні на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, ні, тим більше, на позбавлення його життя.

З цього приводу, суд надає оцінку показам обвинуваченого з урахуванням аналізу усіх доказів у даному кримінальному провадженні в їх сукупності.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що він раніше ОСОБА_1 не знав, відносин з ним не підтримував, підстав для обмовляння обвинуваченого у нього відсутні. Повідомив, що 5 березня, в кінці робочого дня, він разом з керівником громадського формування с. Вишеньки - ОСОБА_5 проводив нараду в сільській раді щодо робочих питань. Після закінчення наради він перевдягнувся і вийшов із сільської ради. В цей момент йому зателефонував працівник кафе, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та повідомив, що на території даного закладу знаходиться ОСОБА_1 , який в стані алкогольного сп`яніння вчинив бійку, та попросили відреагувати на це звернення. Він разом із ОСОБА_5 направився в бік цього закладу. ОСОБА_5 вказав на громадянина ОСОБА_1 , який йшов їм назустріч. Підійшовши до ОСОБА_1 він представився і показав посвідчення, а також просив його надати документи для встановлення особи. Оскільки документів при собі у ОСОБА_1 не було, то він почав його розпитувати, що сталося і де він проживає. У відповідь ОСОБА_1 сказав, що він проживає неподалік і згоден піти додому та показати документи. Потім він запитав у ОСОБА_1 чи самостійно він дійде додому. У відповідь останній сказав, що хоче ще випити пива та відмовся йти додому. При цьому ОСОБА_1 намагався потрапити до магазину. Тому він запропонував ОСОБА_1 підвезти його додому, а там скласти протокол згідно законодавства про знаходження в громадському місці в п`яному вигляді, а саме на вулиці. До будинку ОСОБА_1 вони поїхали на автомобілі, який він припаркував біля магазину «Романс». Вони їхали встановлювати особу громадянина, а далі був розгляд по ч.1 ст.178 КУпАП. ОСОБА_5 пішов за ОСОБА_1 на подвір`я, а він залишився біля автомобіля. Коли він зайшов на подвір`я, то побачив, що біля веранди стояв ОСОБА_5 і ОСОБА_25 , дружина ОСОБА_1 , яка знаходилася у збудженому стані і розповіла про події, які відбулися за один день до цього. Він їй сказав, що спочатку розберемося з приводу протоколу відносно її чоловіка, а потім обговоримо деталі вчорашнього дня. Потім він запитав чи можна зайти в будинок, щоб скласти протокол. ОСОБА_3 запросила їх в будинок і вони зайшли в дальню кімнату. Далі ОСОБА_3 дала йому стілець, щоб він міг присісти біля тумбочки, яка стояла в крайньому правому кутку при вході. На цій тумбочці стояв телевізор і лежали папери. До кухні він сидів правим боком. В цей момент ОСОБА_1 приніс паспорт, і він дістав документи, щоб складати матеріали. Під час складання матеріалів вони паралельно спілкувалися про події вчорашнього дня. Спочатку ОСОБА_3 розповіла про сімейну сварку, а потім ОСОБА_29 почав поводити себе агресивно. Агресивність виражалася в тому, що ОСОБА_1 перейшов на підвищений тон спілкування та почав пересуватися по кімнаті. Він декілька разів зробив зауваження ОСОБА_1 та попросив присісти його на дивані. Далі ОСОБА_1 сказав, що хоче пити і пішов на кухню. Потім він почув із-за спини від ОСОБА_18 «він схватив ножі». Після чого він піднімає голову праворуч, а ОСОБА_1 кричить: « Мєнти , я вас всіх заріжу». Побачивши ніж над головою, він впав із стільця на підлогу, а в цей час ОСОБА_5 виштовхнув ОСОБА_1 назад на кухню. Коли він піднявся, ОСОБА_5 тримав двері, які вже закрив. Однак в дверях був дерев`яний запобіжник, який не давав повністю їх закрити. Від дверей до дверної рами отвір був 25-30 сантиметрів. Він підійшов до дверей і побачив, як ОСОБА_1 , намагаючись відкрити двері, штовхав в щілину ніж, який тримав в руці. Він декілька разів крикнув ОСОБА_1 , щоб останній заспокоївся, відійшов і викинув ножі, але той не реагував чи не чув. Він не бачив, якою частиною тіла, передньою чи задньою, ОСОБА_1 стояв по відношенню до нього, але носок ноги дивився в сторону виходу ліворуч від нього, тому що коліно було зігнуте праворуч. На його думку ОСОБА_1 стояв боком до дверей. Потім він крикнув, що вимушений застосувати травматичний пістолет, якщо ОСОБА_1 не припинить свої дії. ОСОБА_1 не реагував і він прийняв рішення застосувати пристрій. Спочатку він здійснив, стоячи, попереджувальний постріл у стелю. Далі влучив ОСОБА_1 в гомілку, оскільки він не бачив ОСОБА_1 за дверима, а тільки ногу, яка була в отворі між дверима. Нога була зігнута і він хотів попасти в м`яку тканину, щоб ушкодження було мінімальне. Пістолет впритул до ноги він не приставляв. В цей момент ОСОБА_1 двері трохи відпустив, і він разом з ОСОБА_5 штовхнули двері, внаслідок чого ОСОБА_1 відлетів на підлогу. Після чого він надів на ОСОБА_1 кайданки. ОСОБА_1 перебував у свідомості. На нозі було ушкодження, інших ушкоджень не бачив. Потім він викликав швидку медичну допомогу і повідомив керівництво та чергову частину про дану подію. Як приїхала швидка медична допомогу ОСОБА_1 піднявся і разом з працівниками поліції пішов до «швидкої». Після приїзду поліції через 30-60 хвилин знайшли дві гільзи.

Також потерпілий уточнив, що на момент, коли ОСОБА_1 взяв ножі, в кімнаті перебувала ОСОБА_18 , оскільки вона немала можливості вийти з неї, бо ОСОБА_5 закрив двері. ОСОБА_18 з ОСОБА_31 сховалися в закуток. Він особисто не наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 . Між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 була розмова на підвищених тонах. Він не бачив, щоб ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_1 . У ОСОБА_1 він бачив тільки один ніж в правій руці. Він декілька разів допомагав ОСОБА_5 утримувати двері і в цей момент ОСОБА_1 штирхав ножем у двері. ОСОБА_1 був одягнений в пальто сірого кольору і светр. Зброя - це його особистий пристрій. У ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння: хитка хода, різкий запах з ротової порожнини, нечітке висловлювання, а також він не заперечував, що вживав спиртні напої. На підставі службового розслідування до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за цю подію, оскільки він знаходився без табельної зброї і не в форменному одязі. Службовим розслідуванням встановлено правомірне застосування зброї. На момент події в магазині було два патрони. Він застосував зброю з метою захисту свого життя. ОСОБА_5 немає дозволу та зброї. Він не бачив чи був зламаний ніж після цих подій. В його присутності зброї ніхто не застосовував. ОСОБА_26 він не знає, оскільки звернень від нього не надходило. Протокол відносно ОСОБА_1 був направлений засобами поштового зв`язку, який він складав на улиці після приїзду СОГ. Він не підтверджує покази ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 наносив удари.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 знає близько 3 років. 03 березня 2018 року в неї було день народження. ОСОБА_1 вдень не було вдома, а вночі він приїхав. 04 березня 2018 року він проснувся та запропонував сходити в центр купини їй подарунок, але вона відмовилася йти з ним, тому ОСОБА_1 пішов в центр без неї. Повернувшись ОСОБА_1 почав сімейну сварку. Під час якої побив посуду, а її положив на підлогу і ледь не прирізав, приставивши ніж до горла. Після чого вона втекла до сусідки. Далі, зателефонувала її донька з проханням повернутися додому. Вона попросила свою подругу ОСОБА_32 піти з нею додому, так як боялася йти сама. Коли вони прийшли в будинок, то ОСОБА_1 спав. Потім проснувся і почав за ножі хвататися, але її подруга ОСОБА_33 заховала ножі. Під час сварки ОСОБА_1 казав, що приріже її, тому вона вирішила викликала поліцію. Працівники поліції, які прибули на виклик і спілкуватися з ОСОБА_1 на вулиці, зайшли в будинок і повідомили, що ОСОБА_1 просить її пожити в неї один місця. Тоді вона сказала працівникам поліції, що боїться залишатися вдома і пішла разом з подругою до неї додому, де залишилася на ніч. Вранці 05.03.2018 року о 6.00 год. вона поїхала на роботу, а донька поїхала на навчання. Близько 14.00 год. вона поверталася з роботи та помітила, що ОСОБА_1 перебував в центрі села в стані алкогольного сп`яніння. Приїхавши додому вона займалася прибиранням в будинку і готувала їжу. Близько 16.00 год. їй зателефонував працівник бару, який розташований в центрі села, з проханням забрати чоловіка, бо він п`яний до всіх чіпляється, але вона категорично відмовилася виконати прохання працівника бару. Після чого вона разом з донькою сіла пити чай і почули, що ОСОБА_1 прийшов. Потім вона вийшла на подвір`я, де між нею та ОСОБА_1 почався конфлікт. ОСОБА_1 був п`яний і агресивний. До них підійшов ОСОБА_5 , якому вона розповіла про події вчорашнього дня. Також до них підійшов дільничний інспектор. ОСОБА_5 та дільничний інспектор запитали в неї чи можна зайти в будинок. При цьому повідомили, що прийшли складати протокол. Після чого вона дала дільничному інспектору стілець і він сів за стіл в середній кімнаті та почав складати протокол. Стіл стоїть в кімнаті справа, як заходити. По відношенню до дверей дільничний інспектор сидів справа. В цей момент вони казали ОСОБА_1 , що він не має права ображати дружину, а ОСОБА_1 у відповідь почав з ними сперечатись. Потім вона вийшла на кухню, оскільки почав википати борщ. Коли повернулася, то побачила що ОСОБА_1 взяв кухонні ножі, які лежали в шафі. В цей момент вона забігла в кімнату та закричала: «обережно він взяв ножі». Далі вона з донькою забігла в крайню кімнату. Більше вона нічого не бачила. Чула крики дільничного інспектора, який просив ОСОБА_1 викинути ножі. ОСОБА_1 кричав «мєнти я вас зараз поріжу, повбиваю». Також чула начебто два постріли. Приблизно через дві хвилини вона вийшла з крайньої кімнати та в проміжок між дверима і стіною бачила, як ОСОБА_1 замахувався ножами над дільничним інспектором, який сидів на стільці. Двері були привідкриті на 20 сантиметрів, тому вона мала змогу побачити це. ОСОБА_5 тримав двері. Дільничний інспектор в цей момент перебував біля дверей. Коли вона вийшла ОСОБА_1 лежав на полу, в якого була поранена ліва нога з боку, інших пошкоджень вона не бачила. При цьому він перебувала у свідомості, не скаржився і не сварився. Дільничний інспектор пішов брати кайданки в автомобіль. Зазначила, що будинок вона орендує. В другій половині проживають сусіди-пенсіонери. Коли сталася ця подія, то сусідів вона не бачила. Їхня частина будинку знаходилась ближче до вулиці. ОСОБА_1 ніхто удари не наносив. ОСОБА_5 є її знайомим, так як вона разом з його дружиною працювала, дружні стосунки не підтримували. ОСОБА_1 був одягнений в джинси і сіре пальто. Від порогу дверей кухні до кімнати доньки 3-4 метри. Вона не чула і не бачила, як дільничний інспектор падав зі стільця. Протокол відносно неї не складали і до адміністративної відповідальності її не притягували. 04 березня 2018 року вона спиртні напої вживала, а 05 березня 2018 року вона спиртні напої не вживала. Вона не зверталася до сусіда з проханням надати пояснення по цій справі. Коли був конфлікт між ОСОБА_1 і дільничним інспектором, то вона не виходила на крильце курити. Пістолет бачила в дільничного інспектора. Гільзи не бачила. ОСОБА_5 не погрожував обвинуваченому. Бачила, що ножі лежали і в них були зламані кінчики, оскільки ОСОБА_1 зламав їх, як штирхав ними в двері. Підтвердила, що у ОСОБА_1 був помаранчевий светр в смужку, який вона впізнала на фототаблиці, що міститься в томі 2 а.с.16. Щодо побиття ОСОБА_1 їй нічого невідомо. Вона не бачила, що ОСОБА_5 застосовував до ОСОБА_1 фізичне насилля. Під час огляду місця події вона була присутня. ОСОБА_1 дійшов самостійно до карети швидкої медичної допомоги, яка його забрала. Працівники поліції її не примушували давати покази. Вона наполягає на своїх показах, так як каже правду.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що 05 березня 2018 року близько 17:00-18:00 години вона разом з мамою пила чай. Почули шум на подвір`ї, і мама вийшла на вулицю. Після цього в будинок зайшов ОСОБА_1 , який пішов в кімнату. Потім зайшли в будинок ОСОБА_5 і дільничний інспектор, який запитав де можна присісти і пояснив, чому вони прийшли. На прохання дільничного інспектора ОСОБА_1 надав паспорт, а мама стілець. Мама розповіла ОСОБА_5 про конфлікти, які відбувалися раніше в їхній сім`ї. ОСОБА_5 і ОСОБА_1 розмовляли на підвищених тонах, ударів ніхто не наносив. Під час їхньої розмови вона чула, як ОСОБА_5 запитував у ОСОБА_1 «Чому він підіймає руку на жінку?». Допивши чай, вона зайшла до своєї кімнати. Мама на кухні варила борщ. Далі, вона пішла в маленьку кімнату, так як їй потрібно було щось там взяти. Коли йшла в маленьку кімнату через кухню і через середню кімнату, то бачила, що дільничний інспектор щось писав, ОСОБА_1 сидів на ліжку, а ОСОБА_5 був біля ОСОБА_1 . Агресивних дій в цей момент вона не бачила і обстановка була спокійна. Потім мама з кухні забігає в маленьку кімнату і каже: «він взяв ножі і ОСОБА_5 почав закривати двері». Вона була в кімнаті і бачила в двірний отвір, який становить 15-20 сантиметрів, що ОСОБА_1 рукою зверху наносить удари ножем, і щось стукало. ОСОБА_5 стояв біля дверей і тримав ручку, а дільничний інспектор стояв поруч. В цей момент ОСОБА_1 кричав: «Я вас повбиваю, мєнти». Дільничний інспектор казав ОСОБА_1 викинути ножі. Потім почула два постріли. Працівник поліції попереджав, що буде стріляти. Коли двері почали закриватися, дільничний інспектор іще сидів на стільці, а коли причинили їх, то він встав. Вона не бачила щоб дільничний інспектор падав. Дільничний інспектор сидів так, що було видно з кухні половину спини. Коли вона була в кімнаті, то не чула, щоб ОСОБА_1 просив припинити дії. Коли вона вийшла, то побачила, що ОСОБА_1 лежав у кайданках і в нього була нога в крові. Ножі лежали біля дверей біля печі з боку. В одному з ножів був відламаний кінчик. ОСОБА_1 був п`яний. 04 березня 2018 року мама ночувала у подруги, бо між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт. ОСОБА_1 приставив мамі до горла ніж і казав, що вона залишиться сиротою. Вона вийшла із-за печі і протягом 5-10 секунд стежила поки мама забігла до неї в кімнату. В цей момент вона побачила, що дільничний інспектор піднімався зі стільця, а в дверному отворі виглядав тільки ніж, який був у правій руці. Хто тримав ніж, вона не бачила, але розуміла, що це був ОСОБА_1 . Після цього вона зайшла в кімнату і не бачила, як дільничний інспектор піднявся. Також зазначила, що вона бачила і чула попереджувальний постріл. Після чого вона злякалася і повернулася в кімнату, в якій немає дверей. Її ніхто не тренував перед слідчим експериментом. Також їй нічого не відомо щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_1 не вживає спиртні напої, то він нормальна людина, а коли вживає спиртні напої, то відбуваються різні конфлікти. Вона зверталася до ОСОБА_28 із проханням надати пояснення відразу після події, але працівники поліції відмовилися взяти в нього пояснення.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він ОСОБА_1 знає рік або півтора року, так як його дружина працює з ОСОБА_3 , відносин ніяких з ним не підтримує. ОСОБА_2 знає як дільничного інспектора. 05 березня близько 16:00 чи 17:00 години вони були в сільській раді. До дільничного інспектора ОСОБА_2 зателефонували з бару і повідомили, що на території бару знаходиться ОСОБА_1 , який вчинив бійку, а тому просили прийняти міри. Тому вони поїхали до бару, а ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, вони зустріли по дорозі, біля магазину «Куліничі». Після того, як він повідомив дільничному інспектору, що це ОСОБА_1 , інспектор представився йому і пред`явив посвідчення. Після чого ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_1 , чи є в нього документи, але у відповідь останній зазначив, що при собі в нього немає документів. ОСОБА_1 в руці тримав пляшку пива «Чернігівське» об`ємом 0,5 літра. Дільничний інспектор сказав ОСОБА_1 , що не можна розпивати спиртні напої на території села в громадських місцях, а для цього є відведені місця. Водночас він сказав ОСОБА_1 , щоб він йшов додому відпочивати. У відповідь ОСОБА_1 сказав, що купить пляшку пива і піде додому. Після чого дільничний інспектор повідомив ОСОБА_1 , що складе протокол за розпивання спиртних напоїв в громадських місцях. ОСОБА_1 погодився і сів до автомобіля, яким вони приїхали до будинку, в якому проживає ОСОБА_1 та який знаходиться на відстані 200 метрів від магазину «Куліничі». Коли знаходилися біля будинку, то він побачив ОСОБА_6 , з яким привітався. Потім вони зайшли на подвір`я і він побачив, що цивільна дружина ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_18 плакала, стоячи на порозі будинку. Вона звернулась до нього з проханням підійти ближче до неї та не йти від них, бо ОСОБА_34 вчиняє сімейні сварки, а також розповіла, що останній на неї кидався з ножами. Він покликав дільничного інспектора, і вони разом зайшли до будинку. ОСОБА_2 попросив ОСОБА_1 надати паспорт. Дільничному інспектору ОСОБА_18 подала стільця, і він сів біля столику, що стоїть біля дверей, щоб написати протокол. В цей час ОСОБА_1 сидів на дивані, а ОСОБА_18 і ОСОБА_35 були недалеко від ОСОБА_1 . Він стояв за спиною ОСОБА_2 біля пічки. ОСОБА_18 розповідала про сімейні конфлікти, а ОСОБА_1 почав нервувати і все заперечувати. ОСОБА_2 зробив йому зауваження, щоб він заспокоївся. При цьому дільничний інспектор зазначив, що дописує протокол, в якому йому необхідно поставити свій підпис. В цей момент ОСОБА_1 вийшов у вбиральню, а ОСОБА_18 в іншу кімнату, де готувала страву. Після чого в кімнату забігла ОСОБА_18 і крикнула: «в нього ножі». Він розвернувся в сторону ОСОБА_1 та побачив, як останній замахнувся ножем в спину ОСОБА_2 . Тоді він відштовхнув ОСОБА_1 в груди, який від поштовху відскочив назад і закрив двері, але не повністю, оскільки залишався отвір 15-30 см. із-за кілочка. ОСОБА_1 почав махати ножами в цей дверний отвір. ОСОБА_2 зіскочив із стільця і підбіг до дверей, які допомагав тримати і казав ОСОБА_1 : «ОСОБА_1 зупинися. ОСОБА_1 заспокойся. ОСОБА_1 викинь ножі. Якщо не викинеш ножі, то я застосую зброю». Після чого ОСОБА_2 дістав травматичний пістолет і попередив, що буде стріляти. Далі дільничний інспектор зробив попереджувальний постріл у дверний отвір у вверх стелі. ОСОБА_1 на попереджувальний постріл не відреагував, продовжував махати ножами та висловлювати погрози: «Мєнти заріжу, поріжу». Він в цей час тримав двері, при цьому міняючи руки, щоб ніж не попав по ньому. Тоді він побачив, як ОСОБА_2 зробив іще один постріл вниз. Після чого ОСОБА_1 заспокоївся. Він разом з ОСОБА_2 штовхнув двері, які відкрилися і ОСОБА_1 впав. ОСОБА_2 надів на нього кайданки, зателефонував в швидку медичну допомогу і поліцію. Це все відбулося в спальні в кутку біля самого входу. В цей момент ОСОБА_3 та її донька знаходилися в кімнаті, яка розташована поблизу. Заходів фізичного впливу до ОСОБА_1 ніхто не застосовував. Йому невідомо чи дільничний інспектор падав із стільця. ОСОБА_2 періодично допомагав йому тримати дверну ручку. Стріляв ОСОБА_2 з положення стоячи, а також він руку не засовував в дверний отвір для здійснення пострілу. Від першого до другого пострілу пройшло 5-10 секунд. До приїзду швидкої медичної допомоги пройшло близько 30-60 хвилин. ОСОБА_1 повідомляв, що до бару приїжджали працівники поліції. Також зазначив, що якби він не відштовхнув ОСОБА_1 , то останній наніс би удар по дільничному інспектору. На ОСОБА_1 були джинси синього кольору і куртка. В ОСОБА_1 скарги були тільки на біль в нозі. Протягом всього часу цієї події ОСОБА_1 поводив себе агресивно.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він є членом громадського формування. ОСОБА_1 він знає, але відносин з ним не підтримує. ОСОБА_2 знає як дільничного інспектора. ОСОБА_5 працює головою громадського формування в с. Вишеньки. Очевидцем події він не був. Це був вечір, світла пора доби. Друга половина дня. В той день він йшов в центр села і бачив, що дільничний інспектор зупинив свій автомобіль біля будинку, в якому проживав ОСОБА_1 . ОСОБА_5 вийшовши з автомобіля привітався з ним і пішов разом із ОСОБА_1 в двір. В цей момент дільничний інспектор припаркував автомобіль біля магазину «Романс» та звернувся до нього з проханням бути свідком під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Інших понятих дільничний інспектор не запрошував. Після того, як вони зайшли в двір, він залишився біля вхідних дверей будинку чекати, поки його покличуть, а всі пішли в середину будинку. Чув розмову на підвищених тонах. Через деякий час він почув два постріли. Йому стало страшно, тому він відійшов від будинку та в середину будинка не заходив. Від моменту, як зайшли в двір і відбувся постріл пройшло небагато часу, але не відразу. Між двома пострілами проміжок часу був, але не в хвилинах і постріли були не підряд. До будинку ніхто не заходив і не виходив. Далі він пішов в магазин, а як повертався, то бачив, що поліція вже стояла. З працівників поліції до нього ніхто не звертався. Він не пам`ятає, чи за його участю складали протокол допиту на місці події. Дружину ОСОБА_1 знає і в цей день він її не бачив. Категорично стверджує, що дільничний інспектор приїхав на автомобілі. Тілесні ушкодження на ОСОБА_1 не міг побачити, оскільки була значна відстань.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 знає близько 2 років, підтримує з ним дружні відносини. Агресивних дій з боку ОСОБА_1 не було. Потерпілого знає як дільничного інспектора. До неї приходила ОСОБА_18 , яка розповідала, що ОСОБА_1 їй погрожує та вчиняє сімейні сварки. Після чого вона її провела додому, де бачила ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_18 викликала по лінії «102» поліцію, яка провела бесіду з ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_18 пішла до неї ночувати. Вранці вона разом з нею поїхала на роботу, а в обід вони повернулися. В цей день вона прийшла увечері до них додому на прохання ОСОБА_18 , де побачила дільничного інспектора та ОСОБА_1 , який лежав на полу, і в нього була нога в крові. Далі вона привіталася з ОСОБА_1 , який у відповідь сказав, щоб вона його не чіпала. Після чого вона пішла в іншу кімнату. Близько години йшла слідча дія. Працівникам поліції розповідала, що сталося за день до цього, а також ставила свої підписи як понята. Очевидцем події вона не була. В будинку були присутні також донька ОСОБА_36 і чоловік на ім`я ОСОБА_37 . Працівники поліції до неї та ОСОБА_18 не підходили та, наскільки їй відомо, за появу останньої в нетверезому стані в громадському місці, не затримували. Під час огляду їм показували, де лежав ніж на полу і на дверях подряпини від ножа, а також показували стелю та пояснювали, що був попереджувальний постріл. Гільз біля печі чи на кухні вона не бачила. Ніж запакували і вона поставила підпис. В її присутності медичну допомогу ОСОБА_1 не надавали. ОСОБА_1 був в кайданках і одягнений в світлі джинси і куртку чорного кольору. Після надання свідку протоколу огляду з додатками для ознайомлення, остання підтвердила, що в ньому стоять її підписи, але ілюстрацію їй не показували. Вона чула, як вилучають патрони, але вона не бачила, як їх запаковували.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що він працює поліцейським в Бориспільському ВП ГУНП в Київській області. ОСОБА_1 раніше йому невідомий, відносин з ним ніяких не підтримує. З ОСОБА_2 робочі відносини. Він разом з ОСОБА_9 приїжджав на виклик о 12:00 годині. Дату він не пам`ятає. Пора року - літо, але чітко не пам`ятає. Заявник знаходився в стані алкогольного сп`яніння та не міг повідомити про обставини його побиття. Повідомив тільки, що це були малолітні особи. Поспілкувавшись із ОСОБА_1 та оглянувши територію, вони дітей не виявили. Заявник пішов в напрямку свого будинку. В ОСОБА_1 була подряпина на голові з правої сторони, яка не кровоточила. Більш видимих пошкоджень в нього не було. Медичну допомогу пропонували, але заявник відмовився. Він не звернув увагу чи був пошкоджений в нього одяг. Сильний стан алкогольного сп`яніння проявлявся в хиткій ході, нечіткій мові та сильному запаху з ротової порожнини. Скарг на біль від ОСОБА_1 не надходило. В заявника не було при собі документів для встановлення особи, тому протокол вони не складали. ОСОБА_1 був одягнений в спортивні штани і куртку, тому мабуть була весна. В цей день близько 19 год. 40 хв. надійшов телефонний дзвінок від чергової частини з повідомленням, що на дільничного інспектора поліції скоєно напад і вони вирушили з с. Гора в с. Вишеньки на вул. Центральна. Біля ресторану «Романс» зайшли на подвір`я. Будинок поділений на двох власників, тому відразу зайшли до сусідів, а потім разом із СОГ в іншу частину будинку, де знаходився ОСОБА_1 . ОСОБА_1 не бачив і не чув. Він стояв в коридорі і в середину будинку не заходив, тому нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що він працює інспектором групи швидкого реагування патрульної поліції. ОСОБА_1 раніше йому невідомий, відносин з ним ніяких не підтримує. З ОСОБА_2 робочі відносини. Надав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_8 з приводу обставин події, яка мала місце 05.03.2018 року. При цьому додатково зазначив, що двері будинку відкрив похилий чоловік, який сказав, що в нього нічого не сталося і при цьому нічого не коментував щодо обставин події.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що він працює лікарем медицини невідкладних станів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побачив перший раз на виклику, відносин з ними ніяких не підтримує. Після ознайомлення із карткою виклику (том 2 а.с.151-152) свідок зазначив, що 05.03.2018 року був в с. Вишеньки. Пацієнт знаходився в положенні сидячи, а навколо будинку знаходилися працівники поліції та жінка. В пацієнта була травма ноги гомілки, яка помірно кровоточила. Після його огляду була надана первинна допомога. Пацієнта допитали та зробили анамнез. Відповідно до скарг пацієнта був проведений додатковий огляд. Пацієнт знаходився в кайданках, бо зі слів працівників поліції він був агресивний. Пацієнт після огляду був госпіталізований на приймальнє відділення. Лікар на основі огляду і скарг пацієнта заповнює в карті попередній діагноз. В графі «Скарги» заповнюється інформація на підставі зібраної інформації від пацієнта під час огляду. Відомості в графу «місце ушкодження при травмі» вносяться на підставі огляду пацієнта. При повторному огляді додатково записано в діагнозі - забій нирки, оскільки пацієнт скаржився на біль в цій ділянці і закрита черепно-мозкова травма, бо пацієнт скаржився на нудоту. Він записує тільки те, на, що скаржиться пацієнт. Графа «місце ушкодження при травмі» заповнюється ним, тому там не повинно бути неточностей. Можна сказати, що інші ушкодження, які б загрожували життю пацієнта були відсутні. В його функції, як лікаря екстреної допомоги, входить визначити, що може загрожувати життю пацієнта, стабілізувати його та доставити в лікарню в стабільному стані. На момент приїзду даного пацієнта визначив найперше візуально ранову поверхню, яка мала загрожувати його життю. Відповідно неї була проведена робота і після того був зібраний його анамнез, тобто інформація щодо його скарг. Відносно його скарг був проведений додатковий огляд, оскільки він не має права роздягати пацієнта (не входить в його обов`язки) і оглядати кожен квадрат його шкіри і тіла. Додатково оглядається тільки те, що стосується скарги, тому якщо є незначні ушкодження, які не загрожують його життю, то вони можуть бути не оглянуті. Наприклад, подряпина під лопаткою, а пацієнт одягнений, то ця подряпина може бути не описана у скарзі. Рана, яка кровоточила підлягала огляду й обробці. Потім, гематома в ділянці обличчя підлягала неврологічному огляду. Травма в ділянці попереку потребувала додаткового огляду, яка була у пацієнта, оскільки ділянка попереку близько була до грудної клітини, тому був проведений відповідний огляд клітини. Вказаного достатньо для огляду. Пацієнт не скаржився на біль чи дискомфорт, дихав він нормально, болі не виникали і біль не посилювався, то це означає, що грудна клітина була інтактна. Тобто, життєзабезпечуючі органи знаходилися в нормі. Крім ноги активних кровоточуючих ран не було. Сліди крові могли бути на руках. Бульбуляторна компресія проводиться на середині грудної клітини, а потім де хребет спереду і ззаду. В кареті швидкої допомоги ніяких маніпуляцій не проводилося. Не було вказівок керівництва чи прохань працівники поліції щодо зазначення в картці неповної інформації щодо ушкодження, які він бачив. Картка це його юридична відповідальність, тому він не пише її під чиїсь вказівки, а пише те, що бачить. Пацієнту також був оглянутий живіт, але не може згадати, чи це було на місці, чи це було в кареті. Якщо пацієнт лежить в лежачому положенні, то піднімається одяг до рівня підребер`я і пальпується (натискання на черевну порожнину). Живіт був спокійний, слідів крові не було. Чи знімалися кайданки він не пам`ятає. Пацієнт скаржився на головний біль, але причин пацієнт не пояснює. Він бачив у пацієнта звичайні гематоми, і внаслідок завданих травм в нього був головний біль. Живіт оглядав з власної ініціативи. Пацієнт говорив, що травми були отримані в ході сутички з працівниками поліції. Пацієнт знаходився в стані алкогольного сп`яніння, так як був наявний запах від пацієнта. Свідомість була ясна, відповідь надавав чітко. На момент госпіталізації на місці заповнюється супровідна карточка, яка передається лікарям в приймальні. Картка, яка є в матеріалах справи, заповнюється на станції, оскільки біля хворих немає можливості її заповнювати. Відомості в карті виклику заповнюються з пам`яті, але проходить невеликий проміжок часу, щоб забути скарги пацієнта. Тиск могли міряти в кайданках, але це не проблема, оскільки манжета розміщується повністю на руці. Кисть знаходиться нижче ніж манжет, яким вимірюють тиск, тому наявність кайданок на кисті не впливає на показники тиску. Йому здається, що одну руку звільняли з кайданків, але були й інші пацієнти в кайданках, тому точно сказати не може.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що він працює фельдшером виїзної бригади Бориспільської філії медичної допомоги. ОСОБА_1 раніше йому невідомий, відносин з ним ніяких не підтримує. Потерпілого ОСОБА_2 він не знає. Після ознайомлення із карткою виклику (том 2 а.с.151-152) свідок зазначив, що був виклик на вогнепальне поранення в с. Вишеньки. По приїзду вони виявили пацієнта з вогнепальним пораненням кінцівки, гомілки лівої ноги. Пацієнт був в алкогольному сп`янінні, що проявлялося в різкому запаху з ротової порожнини та хиткій ході. На руках в пацієнтах були кайданки, які не знімали, бо зі слів працівників поліції останній був агресивний. В пацієнта були скарги на біль в гомілці і нирці. Він виконував призначення лікаря, а саме: проводив обробку рани і наклав пов`язку. Картку виїзду заповнює старший бригади - лікар. На момент огляду пацієнта інших ушкоджень не було, окрім тих, що зазначені в картці. Картка заповнюється після госпіталізації пацієнта.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що вона знає ОСОБА_1 , відносин з ним ніяких не підтримує. ОСОБА_2 знає як дільничного інспектора, відносин з ним не підтримує. В лютому чи в березні 2018 року в неї був робочий день і ОСОБА_1 прийшов в бар о 13:00 годині, який знаходиться в АДРЕСА_5 . Потім ОСОБА_1 разом із односельцями випив 50-100 гр. горілки і можливо пляшку пива. Далі ОСОБА_1 вийшов на вулицю, де в нього з двома неповнолітніми особами почалася словесна суперечка. ОСОБА_1 хтось із неповнолітніх осіб штовхнув один раз. Через деякий час приїжджав наряд поліції, який викликав ОСОБА_1 . Працівники поліції сказали ОСОБА_1 йти додому. Однак, ОСОБА_1 їх не послухав, тому вона зателефонувала його співмешканці ОСОБА_18 , щоб вона його забрала. Після приїзду поліції ОСОБА_1 пішов додому через 20 хвилин. При ній ніхто нікого не бив і не було слідів побиття. Покази давала без примусу і тиску на досудовому слідстві.

Також в судовому засіданні 04.12.2018 року допитана свідок захисту ОСОБА_14 , яка повідомила, що працює продавцем в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 вона знає, відносин з ним ніяких не підтримує. ОСОБА_2 знає як дільничного інспектора, відносин з ним не підтримує. В той день вона працювала в магазині і до неї в магазин зайшов тверезий ОСОБА_1 , який їхав на роботу. Він у неї попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати матері. Після телефонного дзвінка він пішов із магазину і повернувся через 30 хвилин. Зайшовши в магазин, він розповів, що ходив в бар, де до нього чіплялися неповнолітні особи, тому він викликав поліцію і попросив в магазині постояти до їх приїзду. Через вікно вона побачила, як йшов дільничний інспектор та під`їхав поліцейський автомобіль, до якого пішов ОСОБА_1 , а вона в цей час поїхала на обідню перерву. Коли їхала з обідньої перерви, то бачила, що поліція вже стояла біля будинку, де проживає ОСОБА_1 . Від магазину, де вона працює і до будинку, в якому проживає ОСОБА_1 відстань складає 500 метрів. Коли чекав ОСОБА_1 на приїзд працівників поліції, то тілесних ушкоджень на ньому не було. Також зазначила, що ОСОБА_1 знає з позитивної сторони.

Також в судовому засіданні 04.12.2018 року був допитаний свідок захисту ОСОБА_15 , який показав, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Будинок поділений на два окремі входи. В одній половині проживає він з дружиною, а в іншій половині проживає ОСОБА_3 , її донька та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 знає, підтримує з ним сусідські відносини. ОСОБА_2 не знає. Був березень місяць. Пора доби вечір. Відбувалася сімейна сварка. Крики, шум. В них перегородка - суха штукатурка 10-15 см., тому все чутно. Бійка була в іншій частині будинку, стіни тремтіли, об стіни билися, а в їхньому будинку впало дзеркало і як гупало об стіну, то падали риболовні снасті. Він бачив, як ОСОБА_3 курила на крильці, так як у них вікно виходить на їхню сторону. Від вікна його спальні до порогу будинку ОСОБА_3 3-4 метри. Він зайшов у будинок і знову чув, що відбувається бійка. Він знову вийшов і побачив як ОСОБА_3 знову курить. Потім приїхала поліція і прийшла помилково до нього в будинок. Прибігала ОСОБА_4 з проханням прийти до них, бо ОСОБА_1 напав на дільничного інспектора і дільничний інспектор прострілив йому ногу. Він їй сказав, що очевидцем події він не був, тому свідком не буде і підписувати також нічого не буде. Постріли він не чув, бо дивився телевізор в іншій кімнаті. Через вікно в спальні бачив, як двоє чоловіків вели ОСОБА_1 , а він кульгав.

Також в судовому засіданні 04.12.2018 року був допитаний свідок захисту ОСОБА_16 , яка показала, що вона ОСОБА_2 раніше не бачила, спілкувалася з ним в телефонному режимі. ОСОБА_1 є її сином. Жінка з магазину на ім`я ОСОБА_38 дала їй номер телефону ОСОБА_5 , який повідомив, що ОСОБА_39 в СІЗО. Після чого вона в кабінеті слідчого переодягала ОСОБА_1 і бачила в нього на руці та внизу живота червоні дірки, які слизили, а також забинтовану ногу і синю спину. На голові в нього була «гуля», синє ліве око і з правої частини вище грудної клітини було наявне ушкодження. Внизу живота ушкодження було круглої форми 3-4 сантиметри. Одяг, який був на ОСОБА_1 в день події вона забрала і залишила в ОСОБА_40 . Також зазначила, що речі ОСОБА_1 вона не роздивлювалася, але бачила, що кров була тільки на штанах.

Також в судовому засіданні 04.12.2018 року був допитаний свідок захисту ОСОБА_12 , яка показала, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 . ОСОБА_2 вона не знає. 07 березня вона забрала тітку ОСОБА_16 з Бориспільського району. 08 березня тітка була у слідчого, де переодягла ОСОБА_39 , а речі в кульку привезла до неї додому. Речі ОСОБА_1 розгорнули в присутності адвоката, а до цього вони лежали за шафою. Речі термічній обробці не піддавалися і доступу до цих речей ніхто не мав. Як вилучали речі з адвокатом, то вона бачила, що на речах є чотири отвори, які знаходилися в тих місцях, де зі слів тітки був поранений ОСОБА_1 . Отвір був на нозі в штанах, нижче коліна. Інші три отвори були внизу светра в районі паха, біля плеча і в рукаві. В присутності двох свідків робили вилучення і запакування речей, які поставили свої підписи. На штанах була кров. Светр був жовто-помаранчевого-коричневого кольору, трикотажний. Штани світлого кольору. Футболка темного кольору з короткими рукавами. На светрі і на футболці отвори були круглої форми розміром 1-1,5 см., а на штанах отвір за розмірами був більший ніж на светрі.

Будучи допитаним за клопотанням захисту експерт ОСОБА_41 , в порядку ст. 356 КПК України, для роз`яснення наданих ним висновків, останній показав, що він підтримує висновок в повному обсязі. Експертиза відповідає в межах поставлених запитань. Експертиза №41 проводилася шляхом огляду експертом підекспертного і фіксувалися ушкодження. При цьому було визначено тільки характер тілесних ушкоджень і дія була написана від тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. При проведенні комісійної судово-медичної експертизи проводилася криміналістичне дослідження одягу. Експерт криміналіст надав, що дані тілесні ушкодження були спричинені від травматичної дії вогнепальних гумових куль пристроєм для відстрілу. Це було уточнення, оскільки це не просто обмежено-травмуючої дії, а гумові кулі. На підставі дослідження одягу був зроблений висновок про вогнепальну зброю. Він не виключає заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок інших предметів без врахування одягу. Питання не ставилося чи утворилися ушкодження раніше чи пізніше події. Експерт пише у підсумках, що при дослідженні штанів у кримінальній справі виявлено одне пошкодження, яке за своїми морфологічними властивостями форма, стан країв, наявність дефекту тканини та результатами додаткових методів дослідження є вхідним вогнепальним. Тобто, морфологічні властивості це - форма, стан країв, які вказують, що це була дія пробивної дії кулі. При ударі об одяг утворюється дефект. Це є вхідними вогнепальними снаряду (кулі) до складу якого входять сполуки свинцю. У висновку по светру виявлено три пошкодження, які за своїми морфологічними властивостями (форма, стан країв, наявність дефекту трикотажу) є вхідним вогнепальним. Тобто, всі три пошкодження мають однакове підтвердження, що вони спричинені від дії вогнепального снаряду (кулі). Раньового каналу ушкодження у виді садна і рани немає. Механізм утворення ушкодження був визначений на підставі надання одягу. Для надання відповідей на запитання експерти проводять згідно інструкції додаткові дослідження. В даному випадку проводилося криміналістичне дослідження одягу. В експертизі №41 в дослідницькій частині зазначено, що при огляді виявлено 4 пошкодження. В експертизі вказано, що три рубці залишилися від рани. 25 липня вони оглядали ОСОБА_1 , написали локалізацію рубців і їх морфологічні властивості, а також написана локалізація із співставленням локалізації тілесних ушкоджень, вказаних у висновку №41, який робився відразу після травми. Рубці вони виявили при додатковому огляді, які є наслідком загоєння.

Будучи допитаним за клопотанням захисту експерт ОСОБА_42 , в порядку ст. 356 КПК України, для роз`яснення наданих ним висновків, останній показав, що він складав на запит адвоката висновок спеціаліста. Висновок зроблений на підставі матеріалів справи та відеоматеріалів слідчих експериментів за участю дільничного, статиста і ОСОБА_1 . Роз`яснення викладені у висновку він підтверджує. Висновок спеціаліста складався щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Речові докази він не досліджував. Висновки Бориспільського СМЕ він до уваги не брав, але з ним ознайомлювався. Медичну документацію ОСОБА_1 він не досліджував, бо вона мало, що давала. Зробив висновки, що утворення тілесних ушкоджень у вигляді рани лівої гомілки в середині третини по зовнішній бічній поверхні при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_5 виключається на підставі положення тіла і обставин за яких мали бути спричинені тілесні ушкодження. Враховуючи покази ОСОБА_3 вони зробили висновок, що остання не мала можливості з того положення, де вона знаходилася бачити хід події, яка відбувалася. Є вузький дверний отвір, людина стоїть обличчям до дверей, ліва нога схована за дверима, які трохи привідчинені і щоб туди залізти потрібно стріляти лівою рукою і загнути її на довжину близько двох метрів, щоб потрапити в зовнішню бічну поверхню лівої гомілки. Нога зліва ушкоджена, а відкрита тільки права нога. Його висновки ґрунтуються на тому, як свідки розташовані і як це зафіксовано на відеозаписі. Якби ОСОБА_1 стояв до них спиною, то ліва нога була б відкрита. Він бачив дослідження предметів одягу ОСОБА_1 із слідами дії несмертельної зброї. Ці дослідження він не використовував. Перед ним стояли питання щодо обставин, які відображені на відеозаписах. Куля потрапила в бічну сторону і трохи ззаду. Якщо стояти обличчям навіть при розвернутій гомілці не можливо було потрапити у ліву гомілку, бо вона схована за дверима.

Будучи допитаним за клопотанням захисту експерт ОСОБА_44 , в порядку ст. 356 КПК України, для роз`яснення наданих ним висновків, останній показав, що він висновок підтверджує в повному обсязі. Відповідно до наказу №6 від 1995 року він був головою комісії, як начальник бюро. Він впершу чергу виконував організаційну і контролюючу роль, а саме: приймав матеріали експертизи, розписував експертизу на виконавця ОСОБА_41 і склад комісії, вивчав чи є в наявності матеріали, які необхідні для виконання експертизи. Після того, як експертиза була підготовлена в цілому, то експерти йому доповідали, обговорили висновки, оформили експертизу і відправили в суд. Були надані матеріали кримінальної справи і пакет з речовими доказами - одяг ОСОБА_1 . Одяг ОСОБА_1 був вивчений у відділі судово-медичної криміналістики - експертом ОСОБА_45 . Вони в протокол включили тільки основні, необхідні для складання висновків інформаційної частини, тобто мотивувальна частина і підсумки. Ці експертні дослідження були проведені в рамках проведення цієї комісійної судової експертизи і їх копії зберігаються в архіві відділу судової експертної криміналістики. Також була надана медична документація і кожен експерт вивчав свою частину медичної документації по своїй спеціалізації. 25.07.2019 року був оглянутий експертами підекспертний та описано у висновках. Локалізація пошкоджень на одязі і тілі співпадають. В напрямку лівого передпліччя та лівої гомілки не могли визначити постріл, бо це дуже рухливі частини тіла і там дуже багато варіантів при яких при різних пошкодженнях цих частин тіла в тих місцях можуть утворитися схожі пошкодження. Все, що вони виявили і було викладено в експертизі. На його думку вони об`єктивно дослідили матеріали, обстежили ОСОБА_1 , передивилися всі відеозаписи і покази по яких ставилися запитання.

Будучи допитаним експерт ОСОБА_45 , в порядку ст. 356 КПК України, для роз`яснення наданих ним висновків, останній показав, що проводилася комісійна експертиза. Була надано три предмета одягу і він проводив їх дослідження. Досліджувався светр, футболка і джинсові штани. На светрі було виявлено три пошкодження. Зокрема одне пошкодження було на передній поверхні грудної клітини у верхній третині, одне на передній поверхні грудної клітини нижньої третини і одне пошкодження на лівому рукаві поблизу манжета. На футболці було виявлено два пошкодження. Футболка з короткими рукавами, тому не могло бути пошкодження на лівому рукаві светра. Іще одне пошкодження було виявлено на штанях на лівій половинці штанів в нижній третині. Загалом було виявлено 4 вогнепальних поранень. По пошкодженням на одязі не можливо встановити час їх виникнення. Пошкодження живих людей і трупів не є його компетенцією. Інформація про тілесне ушкодження надавалося, тому що він приймав участь в складі комісії, яка проводила комісійну експертизу. Він вивчав матеріали, а також проводив фотофіксацію пошкоджень на ОСОБА_1 . Він особисто не перевіряв обставини заподіяння тілесних ушкоджень, бо це питання вивчали детально безпосередньо у відділі судово-медичних експертиз. При проведенні дослідження предметів огляду, які були надані, додаткових факторів, які б вказували на близьку дистанцію пострілу виявлено не було. Якщо є додаткові фактори пострілу, то тоді можна встановити дистанцію пострілу чи близька відстань (постріл впритул). Дистанція пострілу і відстань пострілу - це дві різні речі. Відстань вимірюється в одиницях (сантиметрах, метрах), а дистанція пострілу визначається відсутністю чи наявністю додаткових факторів пострілу. Наприклад, залишки пороху, кіптяви пострілу, термічної дії порохових газів, хімічної дії порохових газів, розривна дія порохових газів. Якщо із цих ознак додаткових факторів пострілу присутні, то тоді це називається близька дистанція пострілу. Якщо вони відсутні, то це не близька дистанція пострілу. Для різних типів зброї близька дистанція пострілу може коливатися на різні відстані, інколи може бути 2-5 метрів. Якщо є зброя, то можна встановити на якій відстані зникають додаткові фактори пострілу шляхом експериментальних пострілів з різних відстаней і таким чином можна встановити, що постріл міг бути здійснений наприклад з відстані більше 1 метра чи більше 50 сантиметрів. Але точно встановити це не можливо. Для деяких видів зброї додаткові фактори зникають після 20-30 сантиметрів. Є такий фактор, що на ці всі фактори можливо впливати - наявність перешкоди, тобто якщо постріл здійснювався через перешкоду, то всі ці фактори пострілу можуть не визначатися, тому що вони залишаться на перешкоді. Так само якщо досліджувався не верхній шар одягу, то всі фактори могли залишитися на верхньому шарі одягу. Не можливо встановити ймовірну відстань по «Форт 12 Р» і патронам, тому що велике значення мають параметри. Якщо зброя та сама, а набої будуть різні (в різних набоях різні навіски пороху, різні снаряди, різні маси снарядів) і близька дистанція може коливатися в певних значеннях. Тому встановити точку відліку можна встановити тільки експериментальним шляхом з цієї зброї і такими ж самими набоями, якими було заподіяно тілесні ушкодження. При дослідженні футболки були виявлені крапчасті відкладення сполук заліза. Залізо знаходиться майже скрізь. Це може бути звичайна вода з-під крана. В даному випадку є два варіанти походження: внаслідок контакту з водою або могли виявити сліди крові, оскільки до складу гемоглобіну входять сполуки заліза, а також це могло бути залізо-гемічного походження. Тобто були виявлені дифузійні відкладення сполуки заліза. Вони не по периферії самого пошкодження були виявлені дифузно у вигляді крапчастих відкладень навколо пошкодження. Тобто, це залізо немає відношення до вогнепального снаряду. На штанях по краях пошкодження були виявлені сполуки свинцю. Тобто, вони утворені внаслідок обтирання з вогнепального снаряду. В даному випадку гумової кулі об штани під час проходження неї через товщу штанів. Сполуки свинцю входять до капсульного складу набою вогнепального і під час пострілу вже в складі кіптяви вони відкладаються на каналі ствола, а потім знімаються з каналу ствола і куля летить покрита цими сполуками свинцю і при контакті з перешкодою при обтиранні вони відкладаються по периферії пошкодження. Тобто, це контактний свинець з вогнепального снаряду. Тому, що є також свинець, який відкладається у вигляді кіптяви. На контактограммах, які були зроблені з місця пошкодження на штанях було видно топографію його відкладення і це свідчить про те, що поверхня вогнепального снаряду, бо був вкритий кіптявою. Чому на інших предметах одягу не відкладалася сполуки свинцю є декілька моментів. Джинсова тканина цупка і там сильніше тертя і взаємодія із снарядом і джинсовою тканиною ніж зі светром. Футболку не будемо розглядати, бо футболка знаходилася під светром. Під час того, як вогнепальний снаряд контактує з одягом він втягується всередину і він захищає підлягаючі шари одягу від контакту вогнепальним снарядом, тому обтирання відбувається тільки на самих верхніх шарах одягу. Інший варіант, що светр не був першим шаром одягу. Це могла бути куртка на особі, яка не була надана на дослідження. Це основні моменти, чому відкладалися сполуки свинцю на штанях і не відклалися на інших предметах одягу. Також це залежить від послідовності пострілів. Встановити чітко не можливо, але з кожним наступним пострілом буде більше відкладення кіптяви, більше забруднення каналу ствола. Якщо брати одну й ту саму зброю і один і той самий набой, то тут буде залежати від відстані, ділянки тіла, в яку здійснюється постріл, товщини та цупкості шару одягу, в яку прикрита ця ділянка тіла. Тобто не завжди будуть пошкодження однакові. Якщо два пошкодження будуть розташовані однаково на животі на відстані 2 сантиметри один від одного і пошкодження пройшло через однаковий одяг, то вони можуть бути однакові. Якщо одне пройшло через тканину, а інше через застібку типу блискавка, то перешкода на шляху пулі була різна і втрата кінетичної енергії різна і інтенсивність вираження пошкодження на тілі будуть різними. Вогнепальні пошкодження мають певну морфологію. Зокрема, при вхідних вогнепальних пошкодженнях утворюється таке явище, як дефект тканини, який також називаються мінус тканина. По друге морфологія пошкодження, стан країв, характер переривання волокон тканини, форма пошкодження. В останньому пошкодженні наявність сполук свинцю у вигляді обтирання по краю пошкодження. Декілька критеріїв, які дають змогу висловитися про те, що виявлені пошкодження є походженнями вогнепального характеру. Такого поняття «сила пострілу» немає. Дефект тканини утворюється при контакті тканини з високою кінетичною енергією. При контакті з другими травмуючим фактором, який не володіє високою кінетичною енергією, морфологія пошкодження інша. Тобто, дефекти там не утворюються. В даному випадку дефектом є важливим критерієм, який підтверджує, що пошкодження є вогнепального характеру. В даному випадку застосовувалися кулі травматичної дії, які відрізняються від звичайних куль і морфологія пошкодження відрізняється, тому вони і називаються кулі травматичної дії. Їх задача не наносити смертельні пошкодження особі, а наносити пошкодження, які супроводжуються значним болем і які утихомирюють особу. Роблять її неможливою для здійснення нею будь-яких подальших активних дій. Тому на тілі немає і не буде раньових каналів і наскрізних пошкоджень під шкіру. Інколи деякі набої можуть пробивати передню черевну стінку, але нормальні сертифіковані набої не дають раньові канали. Штатні набої створені не для того, щоб були летальні випадки, а для того, щоб наносити травматичне пошкодження. На практиці зустрічав такі пошкодження, вони дійсно здатні причиняти пошкодження одягу. При контакті з перешкодою гумова куля плющиться і пятно-контактність збільшується. Через це пошкодження зазвичай більшого розміру ніж калібр кулі. Після проходження перешкоди у вигляді одягу куля частково втрачає частину своєї кінетичної енергії і це також може зменшувати виразність пошкодження на тілі. В даному випадку є сукупність: пошкодження на одязі та пошкодження на тілі особи співпадають по формі і локалізації. По-друге є певна морфологія - ознаки цих пошкоджень оцінюється (характер цих пошкоджень). Краї цих пошкоджень свідчать про те, що це пошкодження носило вогнепальний характер. В сукупності з пошкодженнями на тілі і на одязі він не знає якихось інших факторів, які б могли спричинити ці пошкодження. Якщо крім того одягу, який було надано на дослідження знаходилось «Пальто», яке зазвичай із цупкого матеріалу виготовлено, то воно могло значно зменшувати кінетичну енергію кулі і тим самим зменшувати виразність пошкодження на тілі особи. Якщо було «Пальто», то це може пояснювати відсутність свинцю на всіх виявлених пошкодженнях на светрі, а так як «Пальто» не досліджувалося, то тут воно могло багато чого пояснити. Прання не повністю знищує додаткові фактори пострілу - кіптява, свинець, залізо і навіть порошинки, які занурені між волокнами між нитками плетення тканини досить сильно фіксуватися можуть. Після прання морфологія вогнепального пострілу може трохи видозмінитися, але вони не зникнуть. Імітацію пострілів не може зробити особа, яка не розбирається в цьому. Тобто, з імітувати чітко локалізацію і чітку форму не можливо абсолютно. Це може зробити людина, яка володіє особливими знаннями, але він в цьому сумнівається. Пошкодження на штанах можна сказати, що було здійснено не з близької дистанції, але коли починається не близька дистанція для даного пістолету і набою можна встановити виключно експериментальним шляхом. В даному випадку дві кулі взагалі не могли спричинити чотири пошкодження.

Водночас, 25.09.2020 року сторони провадження відмовились від повторного допиту експерта ОСОБА_41 , а тому підстав для його повторного допиту в ході судового розгляду не вбачається.

Зазначені покази свідків, обвинуваченого, потерпілого а також експертів, судом оцінені у відповідності до вимог КПК України щодо їх очевидності, допустимості та достатності, з урахуванням інших досліджених судом доказів сторони обвинувачення.

При ухвалені вироку суду суд бере до уваги тільки ті покази обвинуваченого, потерпілого та свідків, отримані безпосередньо в судовому засіданні, та що підтверджуються висновками експертів, що були допитані в ході судового розгляду, а також узгоджуються з іншими дослідженими доказами.

Крім того, судом вирішувались питання пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження та розглядались відповідні клопотання.

Так, ухвалою суду від 29.08.2018 року задоволено клопотання захисника Стаднюка М.С. про надання тимчасового доступу до речей та надано стороні захисту - адвокатам Стаднюку М.С. та Старченку В.О., тимчасовий доступ до речей, а саме: одягу ОСОБА_1 , в якому він був одягнутий приблизно о 17.00 год. 05.03.2018 року, в АДРЕСА_3 , і містять ознаки пошкодження від пострілів гумовими кулями та речовину бурого кольору від отриманих поранень, що знаходиться на зберіганні у гр. ОСОБА_12 , яка проживає: АДРЕСА_2 .

Під час судового провадження, ухвалою суду від 04.12.2018 року задоволено клопотання адвокатів Старченка В.О. та Стаднюка М.С. про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів кримінальної справи та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12018110100000626, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2018 року: футболку чорного кольору з короткими рукавами, яка була у використанні, на передній частині грудей та живота якої є пошкодження у вигляді дірок; светр оранжевого кольору під шию, з довгими рукавами, зі смужками на грудях, який має пошкодження у вигляді дірок на грудях, животі та лівому рукаві; штани (джинси) синього кольору, брудні на лівій штанині в області шва нижче коліна, з механічним пошкодженням у вигляді дірки та з великою кількістю слідів засохлої речовини бурого кольору, схожої на кров. Речові докази приєднано до матеріалів судового провадження №359/3604/18 та зберігаються при матеріалах зазначеного судового провадження.

Також, за ухвалою суду від 27.02.2019 року за клопотанням сторони захисту призначено судову комісійну медико-криміналістичну експертизу, висновки якої також досліджено судом.

Таким чином, судом досліджені всі зібрані органом досудового розслідування та стороною захисту докази, в тому числі і під час судового розгляду, подані на підтвердження винуватості та невинуватості обвинуваченого.

Досліджено наступні письмові докази:

- заява ОСОБА_3 , якою остання надала добровільну згоду на проведення огляду за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а.с.94);

- протокол огляду місця події від 05.03.2018 року з ілюстративними таблицями до даного протоколу слідчої дії за участю експерта ОСОБА_47 , свідка ОСОБА_3 , прокурора Каспрука Д.І. та двох понятих. В ході цієї слідчої дії було встановлено: місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_3 . Територія домоволодіння по периметру огороджена парканом. Зі сторони вулиці мається паркан з металопрофілю коричневого кольору. Вхід на територію домоволодіння здійснюється через одностворчату хвіртку, яка на момент входу відкрита. На даній території домоволодіння приблизно на відстані 10 м. від входу з права розміщено одноповерховий будинок, який виконаний з дерев`яних брусів, які вкриті зовні глиною та вапном білого кольору. Даний будинок має дві веранди з вхідними дверми. Далі вхід здійснюється до будинку через дальню веранду синього кольору через одностворчаті двері синього кольору, які на момент входу відкриті. Зайшовши до приміщення веранди, зліва під стіною бачимо тумбу з двома дверцями сірого кольору. Далі біля тумби з ліва під стіною розміщено газову плиту білого кольору. Навпроти входу в стіні маються двері, які слугують входом до кладової. Справа маються одностворчаті двері синього кольору, які слугують входом до прихожої кімнати. Зайшовши до прихожої кімнати бачимо на поверхні підлоги, яка вкрита ковриком червоного кольору, особу чоловічої статі, яка розміщена в положенні лежачи на правому боці. Дана особа назвалась на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Борочиче Горохівського району Волинської області. Особу встановлено по паспорту НОМЕР_1 виданий Горохівським РВ УМВС України у Волинській області, 14.07.1988 року. Прописаний: АДРЕСА_1 . Даний гр. ОСОБА_1 одягнений в ботинки чорного кольору, джинси синього кольору, світер в полоску, напівпальто сірого кольору. На лівій нозі гр. ОСОБА_1 на поверхні джинсів нище коліна маються сліди речовини бурого кольору. Далі огляд переноситься до кімнати. Зліва при вході під стіною розміщено шафу коричневого кольору з побутовими речами. Далі під стіною зліва мається стіл та в дальньому лівому куті холодильник білого кольору. Далі в стіні навпроти входу лівіше маються вхідні двері до спальні. Навпроти входу під стіною розміщено грубу білого кольору. В ході огляду на поверхні коврика під грубою виявлено два предмети зовні схожі на ножі. Предмет №1 має лезо довжиною 18 см. та руків`я, яке виконано з двох дерев`яних колодок коричневого кольору, які з`єднані трьома закльопками. Довжина руків`я 13,5 см. В ході обробки поверхні предмету №1 магнітним дактолоскопічним порошком було виявлено та вилучено сліди папілярних ліній за допомогою двох відрізків липкої прозорої стрічки типу «скоч», а саме з поверхні леза. Предмет №2 має лезо довжиною 20 см. та руків`я, яке виконано з двох дерев`яних накладок світло-коричневого кольору, які з`єднані трьома металевими закльопками. Довжина руків`я 13 см. В ході обробки поверхні леза предмету №2 магнітним дактолоскопічним порошком було виявлено та вилучено сліди папілярних ліній за допомогою одного відрізка липкової прозорої стрічки типу «скоч», а саме з поверхні леза. Вилучені три відрізки зі слідами папілярних ліній поміщаються до паперового конверту білого кольору з відповідними написами та підписами, який опечатується. Описані предмети №1 та №2, зовні схожі на ножі, вилучаються та поміщаються до спецпакету №4324805, який опечатується.

Далі огляд переноситься до дерев`яних дверей синього кольору, які розміщено з права та слугують входом до кімнати. Дані одностворчаті двері виконані з дерев`яних дощок, які з`єднані з верху та з низу двома дерев`яними брусами. Поверхня дверей вкрита фарбою синього кольору зі сторони прихожої кімнати, з іншої сторони фарба білого кольору. Двері закріплені на двох металевих завісах. Двері відкриваються до середини прихожої кімнати. Двері мають ширину 88 см., висоту 177,8 см. Двері мають дві ручки з обох сторін у формі скоби. При огляді дверей зі сторони прихожої було виявлено пошкодження лакофарбованого покриття у виді сколу під верхнім брусом на висоті від підлоги 147,5 см. та від краю дверей з права 5 см. Далі над верхнім брусом було виявлено пошкодження лакофарбованого покриття у виді сколу на висоті від підлоги 152 см. та від краю дверей з права 6,5 см. Верхній скол має розміри приблизно 1х0,3 см. Нижній скол має розміри приблизно 2х0,5 см. Стеля прихожої кімнати виконана з листів деревоволокнистої плити, яка вкрита фарбою синього кольору. Далі в ході огляду стелі було виявлено пошкодження лакофарбованого покриття стелі у виді сколу розмірами приблизно 0,5х0,5 см., який розміщено над вище описаними дверима на відстані 41 см. від стіни з права та 107 см. від стіни при вході.

Далі огляд переноситься до кімнати, яка знаходиться за вищеописаними дверима. Підлога в даній кімнаті вкрита палацом коричневого кольору, при вході на підлозі розміщено дорожку червоно-білого кольору в смужку. З ліва при вході під стіною розміщено частину груби. При огляді під частиною груби з ліва на поверхні підлоги на відстані приблизно 75 см. від одвірок виявлено два предмети циліндричної форми, зовні схожі на гільзи, які мають маркування зі сторони капсули «ПНД-9П 9мм». Капсули даних двох предметів мають пошкодження у виді вдавлення. Середина предметів пуста. Описані два предмети циліндричної форми вилучаються та поміщаються до паперового конверту білого кольору з відповідними написами та підписами, який опечатується.

Далі при вході з права на відстані приблизно 20 см. розміщено стілець з металевими ніжками сірого кольору. Далі при вході з права в куті розміщено стіл з тирсоплити коричневого кольору, який вкритий скатертиною. На поверхні столу розміщено телевізор марки «BRAVIS» чорного кольору та різні папірці. В куті з ліва в кінці кімнати розміщено спальне ліжко з постільною білизною. В дальньому куті з права розміщено трюмо з дзеркалом. Далі під стіною з права розміщено чотири вазони з квітами.

За частиною груби з ліва мається прохід до спальної кімнати. В даній кімнаті під стіною з ліва розміщено спальне ліжко з постільною білизною. Під стіною з права розміщено дві меблеві шафи коричневого кольору. Порядок в будинку не порушено. Під час огляду застосовані технічні засоби: цифровий фотоапарат «Canon». Огляд проводився при штучному освітленні. Протокол прочитаний, записано вірно, заяв та зауважень не надходило (том 1 а.с.95-109);

- висновок Бориспільської ЦРЛ №51 від 05.03.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_2 ознак сп`яніння не виявлено (том 1 а.с.110);

- висновок Бориспільської ЦРЛ №50 від 05.03.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_5 ознак сп`яніння не виявлено (том 1 а.с.111);

- висновок Бориспільської ЦРЛ №52 від 05.03.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (том 1 а.с.110, том 2 а.с. 167);

- клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 06.03.2018 року про надання дозволу на обшук (том 1 а.с.113-115);

- ухвала слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борця Є.О. від 13.03.2018 року про надання слідчому СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Шарикову Д.В. дозволу на проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_3 , з метою вилучення 2 ножів та 3 папілярних слідів, виявлених на лезах цих ножів (том 1 а.с.116);

- постанова слідчого третього відділення СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Чебаторьова Є.В. про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 12.03.2018 року (том 1 а.с.117-118);

- висновок судово-психіатричного експерта №199 від 14.03.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій і в даний час на будь- які психічні захворювання не страждав і не страждає. ОСОБА_1 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, а перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, який не позбавив його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_1 страждає на хронічний алкоголізм (психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності від алкоголю, в даний час утримання внаслідок перебування в умовах, що виключають можливість вживання алкоголю, F 10.21) . Він потребує лікування від цього захворювання. Протипоказань до такого лікування у нього не виявлено. Клінічних ознак наркоманії у ОСОБА_1 не виявлено. ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував (том 1 а.с.119-121);

- постанова слідчого Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Чебаторьова Є.В. про призначення комплексної судової балістичної експертизи від 12.03.2018 року (том 1 а.с.122-123);

- висновок експерта №8-5/318 від 27.03.2018 року, з якого вбачається, що надані на дослідження два предмети з маркуванням «ПНД- 9П 9 мм» є частинами (стріляними гільзами) пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А. Надані на дослідження гільзи виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження дві гільзи стріляні з самозарядного пістолету калібру 9 мм Р.А. модельного ряду «Форт 12Р» (том 1 а.с.124-127);

- постанова слідчого Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Чебаторьова Є.В. про призначення експертизи холодної зброї від 12.03.2018 року (том 1 а.с.128-129);

- висновок експерта №17-114 від 21.03.2018 року, з якого вбачається, що два ножа які надані на дослідження не відносяться до холодної зброї (том 1 а.с.130-133);

- дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.03.2018 року та відеозаписом даної слідчої дії за участю потерпілого ОСОБА_2 (том 1 а.с. 134-136);

- дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.03.2018 року та відеозаписом даної слідчої дії, за участю свідка ОСОБА_5 (том 1 а.с. 137-139);

- дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.03.2018 року та відеозаписом даної слідчої дії, за участю свідка ОСОБА_3 (том 1 а.с. 140-142);

- дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 22.03.2018 року за участю свідка ОСОБА_4 (том 1 а.с. 143-145);

- дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 29.03.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 (том 1 а.с. 146-148);

- постанова ГБ №410702 від 05.03.2018 року по справі про адміністративне правопорушення (том 1 а.с.156);

- постанова слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Чебаторьова Є.В. про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.03.2018 року, якою два предмети зовні схожі на ножі, - визнано і приєднано до кримінального провадження №12018110100000626 в якості речових доказів. Речові докази - повернути власнику, після проведення всіх необхідних слідчих дій та експертиз (том 1 а.с.160);

- розписка ОСОБА_3 від 29.03.2018 року (том 1 а.с.161);

- постанова слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Чеботарьова Є.В. від 12.03.2018 року (том 2 а.с.17);

- висновок експерта №41 від 21.04.2018 року, з якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні та в представленій медичній документації у гр. ОСОБА_1 виявлені: рана із синцем передньої поверхні грудної клітки справа, садно із синцем правої пахової ділянки, садно із синцем лівого передпліччя по задній поверхні, рана лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні. З медичної документації синець поперекової ділянки. Враховуючи морфологічні особливості виявлених ушкоджень та обставини що вказані в постанові вважаю, що рана із синцем передньої поверхні грудної клітки праворуч, могла утворитись від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею ймовірно округлої форми та могли утворитись від дії шароподібного гумового снаряду(кулі) при пострілі з пристрою для відстрілу гумовими кулями; садна та синці правої пахової ділянки та лівого передпліччя - від дії тупого(тупих) предмету(предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, індивідуальні і характерні властивості якого(яких) не відобразились, але не виключається їх утворення від дії шароподібного гумового снаряду(кулі) при пострілі з пристрою для відстрілу гумовими кулями; рана лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні могла утворитись від дії шароподібного гумового снаряду(кулі) при пострілі з пристрою для відстрілу гумовими кулями. Всі виявлені у гр. ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитись в строк, вказаний у постанові слідчого про призначення експертизи від 12.03.2018 року. Синець поперекової ділянки міг утворитись від дії тупого предмету індивідуальні морфологічні особливості якого не відобразились. Зазначений синець поперекової ділянки, в медичній документації, має ознаки легкого тілесного ушкодження. Виявлена рана із синцем передньої поверхні грудей, садна з синцями правої пахової ділянки та лівого передпліччя мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (на строк понад 6, але менш ніж 21 день).

Виявлена рана лівої гомілки, за медичною документацією зазначена як вогнепальне поранення, за ступенем тяжкості не оцінюється, оскільки при огляді відсутня морфологія її загоювання, а також за даними спеціальної медичної літератури такі ушкодження можуть загоюватись в термін до 21 дня так і більше. Для встановлення ступеню тяжкості даного тілесного ушкодження необхідно провести додаткове обстеження гр, ОСОБА_1 на 21 день, після отримання тілесних ушкоджень та надати відповідну медичну документацію.

Всі виявлені тілесні ушкодження не могли утворитись «при падінні з висоти власного зросту об тверду поверхню» (том 2 а.с.18-20);

- постанова слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Чеботарьова Є.В. від 30.03.2018 року (том 2 а.с.21);

- завірена копія картки виїзду швидкої медичної допомоги №1016 від 05.03.2018 року (том 2 а.с.150);

- завірена копія картки виклику швидкої медичної допомоги №1016 від 05.03.2018 року (том 2 а.с.151);

- довідка Бориспільської ЦРЛ №153 від 05.03.2018 року (том 2 а.с.162);

- копія журналу (том 2 а.с.163-166);

- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №52 від 06.03.2018 року (том 2 а.с.168);

- завірена копія ухвали слідчого судді Журавського В.В. від 07.03.2018 року у справі №359/1724/18, якою обрано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та утримувати його у Державній установі «Київське СІЗО» Міністерства юстиції України. Перебіг строку тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахується з моменту його затримання - з 22 години 45 хвилин 05 березня 2018 року (том 3 а.с.20-25);

- висновок експерта №45/к від 23.08.2019 року, з якого вбачається, що вивчивши та проаналізувавши надані для проведення експертизи матеріали, у відповідності до питання, що поставлене на вирішення, комісія експертів дійшла до підсумків: 1, 2, 3, 4, 5, 8. При судово-медичній експертизі ОСОБА_1 , 1976 р.н., що була виконана в Бориспільському відділенні КЗКОР «КОБСМЕ» («Висновок експерта» № 41 від 21.03- 21.04.2018 р.р., лікар судово-медичний експерт ОСОБА_48 ) за результатами безпосереднього обстеження підекспертного та вивчення наданої медичної документації на його ім`я, у нього були виявлені такі тілесні ушкодження: «рана із синцем передньої поверхні грудної клітки справа, садно із синцем правої пахової ділянки, садно із синцем лівого передпліччя по задній поверхні, рана лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні. З медичної документації синець поперекової ділянки».

При огляді ОСОБА_1 25.07.2019 року в межах виконання цієї експертизи членами комісії експертів, у нього були виявлені чотири рубця овальної форми по правій середньо- ключичній лінії (нижня межа якого проходить по верхньому краю соска), в правій пахвовій області, по задній поверхні нижньої третини лівого передпліччя та по зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки.

Морфологічні властивості вказаних рубців, їх локалізація (у співставленні з локалізацією тілесних ушкоджень, вказаних у «Висновку експерта» № 41), вказують на те, що вони є наслідком загоєння, описаних у вказаному «Висновку...», ран на передній поверхні грудної клітки справа, лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні та саден правої пахової ділянки і задньої поверхні нижньої третини лівого передпліччя (дані садна, найбільш ймовірно, загоювалися із інфікуванням своєї поверхні, що призвело до більш глибокого ушкодження шкіри та через це виникнення рубців, так як садна самі по собі загоюються без їх появи).

Також у ОСОБА_1 , окрім вищевказаних ушкоджень, згідно до запису в карті виїзду екстреної медичної допомоги № 1016 від 05.03.2018 року, мало місце тілесне ушкодження у вигляді гематоми в ділянці лоба.

Такі ушкодження, як синець і гематома, загоюються без залишення будь-яких видимих слідів на шкіряних покривах.

При дослідженні наданих для проведення цієї експертизи речових доказів (одяг ОСОБА_1 , який був на ньому під час події), були виявлені такі його пошкодження:

-светр: пошкодження № 1 на переді светра в верхній третині справа, пошкодження № 2 на переді светра в нижній третині справа, пошкодження № 3 на задній поверхні нижньої третині лівого рукава светра;

-футболка: пошкодження № 1 на переді футболки в верхній третині справа, пошкодження № 2 на переді футболки в нижній третині справа;

-штани: одне пошкодження.

Усі вищевказані пошкодження одягу за своїми морфологічними особливостями (форма, стан країв, наявність дефекту трикотажу) є вхідними вогнепальними і спричинені від дії вогнепальних снарядів (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї.

Локалізація виявлених на одязі пошкоджень співпадає з локалізацією вищеописаних рубців на тілі ОСОБА_1 , тобто з локалізацією описаних у нього тілесних ушкоджень анатомічних зонах рубців у «Висновку експерта» № 41.

Усі вищеописані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 спричинені тупими предметами з обмеженою поверхнею контакту, та могли бути спричинені в час, вказаний в Ухвалі суду та в матеріалах кримінального провадження (05.03.2018 року). Виходячи з результатів вивчення речових доказів (одяг ОСОБА_1 ) та опису наявних у нього тілесних ушкоджень у «Висновку експерта» № 41 і в медичній документації, результатів його огляду 25.07.2019 року членами комісії експертів, слід вважати, що виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді рани із синцем передньої поверхні грудної клітки справа, садна із синцем правої пахової ділянки, садна із синцем лівого передпліччя по задній поверхні та рани лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні - були спричинені внаслідок травматичної дії гумових куль при пострілах із пристрою для стрільби ними.

Гематома в ділянці лоба, синець поперекової ділянки могли бути спричинені внаслідок травматичних дій (ударів) руками, ногами або іншими подібними предметами.

Для спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень необхідно чотири травматичної дії гумовими кулями (чотири пострілу ними) та два травматичних впливу (удару) тупими предметами (предметом).

Для спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в ділянці передньої поверхні грудної клітки справа та правій паховій області постріли з пристрою для відстрілу гумовими кулями повинні були бути виконані у напрямку спереду (або спереду та дещо збоку) назад по відношенню до тіла травмованого. Встановити напрямок пострілів по відношенню до тіла травмованого, що спричинили ушкодження в ділянках лівого передпліччя та лівої гомілки - не уявляється можливим.

Виходячи з локалізації тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 та даних наданих матеріалів кримінального провадження, слід вважати, що весь комплекс виявлених у нього ушкоджень міг виникнути за обставин, вказаних безпосередньо підекспертним.

За обставин, вказаних потерпілим ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , могли виникнути тільки рана лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні та, не виключено, гематома в ділянці лоба і синець поперековій ділянці, (том 3 а.с.60-73);

- супровідний лист начальника «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» №1082 від 09.10.2020 року (том 4 а.с.1);

- висновок експертного дослідження №108-мк від 02.07.2019 року, з якого вбачається, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні штанів по кримінальній справі № 359/3604/18 виявлено одне пошкодження, яке є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), до складу якого входили сполуки свинцю, при пострілі з вогнепальної зброї. Проведеним дослідженням додаткових факторів пострілу, які б свідчили про близьку станцію пострілу, не виявлено ( том 4 а.с.3-7);

- висновок експертного дослідження №106-мк від 26.06.2019 року, з якого вбачається, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні светра по кримінальній справі № 359/3604/18 виявлено три пошкодження, з яких:

Пошкодження № 1 на переді светра в верхній третині справа за своїми морфологічними особливостями (форма, стан країв, наявність дефекту трикотажу) є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї.

Пошкодження № 2 на переді светра в нижній третині справа за своїми морфологічними особливостями (форма, стан країв, наявність дефекту трикотажу) є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї.

Пошкодження № 3 на задній поверхні нижньої третині лівого рукава светра за своїми морфологічними особливостями (форма, стан країв, наявність дефекту трикотажу) є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї.

Проведеним дослідженням додаткових факторів пострілу, які б свідчили про близьку дистанцію пострілу, не виявлено ( том 4 а.с.8-14);

- висновок експертного дослідження №107-мк від 27.06.2019 року, з якого вбачається, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні футболки по кримінальній справі № 359/3604/18 виявлено два пошкодження, з яких:

Пошкодження № 1 на переді футболки в верхній третині справа є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї.

Пошкодження № 2 на переді футболки в нижній третині справа є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї.

Проведеним дослідженням додаткових факторі в пострілу, які б свідчили про близьку дистанцію пострілу, не виявлено ( том 4 а.с.15-19);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.09.2018 року, опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 11.09.2018 року, фототаблиці на 12 аркушах, диск DVD-RV (том 2 а.с.23-39);

- копія ухвали слідчого судді Журавського В.В. від 07.03.2018 року у справі №359/1724/18 при обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том 2 а.с.215-220);

- копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 06.03.2018 року (том 2 а.с.221-223);

- ухвала слідчого судді Борця Є.О. від 02.04.2018 року у справі №359/1945/18 на 1-му аркуші (том 2 а.с.224);

- лист начальника Київського слідчого ізолятора Бунака В.П.№15/7948 від 24.04.2018 року (том 2 а.с.225);

- медична картка амбулаторного хворого №653 на ім`я ОСОБА_1 (том 2 а.с.226-228);

- компакт-диск із записом судового засідання від 07.03.2018 року (том 3 а.с.102-105);

- копія адвокатського запиту вих. №18106-9 від 18.09.2018 року з додатками на 5-ти аркушах (том 3 а.с.108-116);

- копія адвокатського запиту від 03.02.2020 року (том 3 а.с.131);

- супровідний лист Головного бюро СМЕ №304/6/14 від 14.02.2020 року (том 3 а.с.132);

- висновок спеціаліста №8-мк від 14.02.2020 року, з якого вбачається, що на основі проведеного дослідження наданих матеріалів - копій відеозаписів слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , копіями попередньо проведених судово-медичних експертиз, зроблені висновки, що: утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_1 у вигляді рани лівої гомілки в середній третині по зовнішній бічній поверхні при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_5 виключаються. Утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_1 у вигляді рани лівої гомілки в середній третині по зовнішній бічній поверхні могло відбутися при обставинах, вказаних ОСОБА_1 . Свідчення ОСОБА_49 не можуть бути об`єктивними тому, що ОСОБА_3 під час події, за її свідченнями, сховалася за виступом стіни та, в подальшому, в іншій кімнаті, таким чином бачити, хто і де стояв та в якому положенні знаходився, вона не мала можливості. З цієї причини свідчення ОСОБА_3 до уваги не приймалися (том 3 а.с.133-138).

Судом також приділялась увага щодо розгляду питань, пов`язаних з заявами ОСОБА_1 про застосування до нього фізичної сили.

Так, оцінюючи доводи обвинуваченого про те, що працівник поліції неправомірно застосовував до нього зброю та свідок ОСОБА_5 здійснив його побиття суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про національну поліцію» фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 43 закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Встановлений порядок застосування поліцейських заходів примусу передбачає, що поліцейський заздалегідь попереджає особу про застосування спеціальних засобів і надає достатньо часу для виконання законної вимоги, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим (ч. 1 ст. 43 Закону). Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення (ч. 4 ст. 43 Закону).

Слід звернути увагу на той факт, що працівник поліції ОСОБА_2 , 05.03.2018 року у будинку, розпочав процедуру складання протоколу. Тобто, розпочавши процедуру складання протоколу та прийнявши рішення про його складення ОСОБА_2 мотивував причини прийняття такого рішення. Дана обставина не заперечується обвинуваченим ОСОБА_1 .

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 чинив опір працівнику поліції при виконанні ним обов`язків з охорони громадського порядку, суд дійшов до висновку про правомірність дій поліцейського щодо застосування спеціального засобу, а саме травматичного пістолету з метою подолання опору обвинуваченого та його затримання.

До показань обвинуваченого про те, що ОСОБА_5 неправомірно застосовував до нього силу та здійснив його побиття, суд ставиться критично, оскільки версія обвинуваченого ОСОБА_1 про нанесення йому тілесних ушкодження зазначеним свідком, не підтверджена жодним доказом, окрім слів самого обвинуваченого.

Як зазначалось вище та повідомили в суді допитані учасники кримінального провадження: обвинувачений ОСОБА_1 в результаті вказаної події отримав тілесні ушкодження.

Так, з наданого висновку експерта №45/к від 23.08.2019 року та висновку експерта №41 від 21.04.2018 року вбачається, що виходячи з результатів вивчення речових доказів (одяг ОСОБА_1 ) та опису наявних у нього тілесних ушкоджень у «Висновку експерта» № 41 і в медичній документації, результатів його огляду 25.07.2019 року члени комісії експертів вважають, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді рани із синцем передньої поверхні грудної клітки справа, садна із синцем правої пахової ділянки, садна із синцем лівого передпліччя по задній поверхні та рани лівої гомілки в середній третині по зовнішній поверхні - були спричинені внаслідок травматичної дії гумових куль при пострілах із пристрою для стрільби ними. Для спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень необхідно чотири травматичної дії гумовими кулями (чотири пострілу ними) та два травматичних впливу (удару) тупими предметами (предметом).

Тобто, обставини обвинувального акту щодо переліку отриманих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень саме в результаті події, яка мала місце 05.03.2018 року не відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас даний висновок не спростовує встановлених в ході судового слідства обставин.

Так, колегія суддів приймає до уваги покази потерпілого у тій частині, що останній здійснив перший постріл у гору, а другий в ліву гомілку обвинуваченого, оскільки така обставина підтверджується свідками, які були очевидцями події та не заперечується самим обвинуваченим щодо пострілу в ліву ногу.

Покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 враховуються судом в тій частині, яка не суперечить зібраним у справі доказам, в тому числі показанням експертів та висновкам проведених у справі експертиз, в іншій частині показання цих свідків сприймаються критично як такі, що суперечать зібраним у справі доказам.

Так, суд ставить під сумнів покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також потерпілого ОСОБА_2 , щодо висловлювання обвинуваченим погроз, оскільки вони містять розбіжності у вживання термінів «мєнти, я вас всіх заріжу», «мєнти я вас зараз поріжу, повбиваю», «я вас повбиваю мєнти», «мєнти заріжу, поріжу» у показах потерпілого та свідків обумовлено лише суб`єктивним тлумаченням вживаних термінів, а також вказане пояснюється швидкістю події, особливостями пам`яті та суб`єктивним сприйняттям особою обставин вчинення злочину.

Щодо показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , то вони не були очевидцями інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, однак враховуються щодо обстановки та обставин події.

Так, свідок ОСОБА_7 була понятою при проведенні у будинку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 огляду місця події.

В силу приписів ч. 7 ст. 223 КПК України, поняті можуть бути допитані під час судового розгляду тільки як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Таким чином, суд вважає, що покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , допитаних в судовому засіданні ніякої доказової бази щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, не несуть.

У суду немає підстав сумніватися у показаннях вказаних свідків, оскільки вони дані під присягою, попереджені про кримінальну відповідальність, допитані в судовому засіданні.

Щодо пояснення ОСОБА_11 (том 2 а.с.152-156); пояснення ОСОБА_10 (том 2 а.с.158-161); копії протоколу допиту ОСОБА_1 від 06.03.2018 року (том 2 а.с.221-223); протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 (том 3 а.с.15-19) здійснених у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР №12018110100000626 від 05.03.2018 року, то суд відмічає, що такі докази не можуть бути враховані судом, так як у відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Що стосується наданого захистом висновку спеціаліста №8-мк від 14.02.2020 року, який було зроблено після відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, суд звертає увагу на наступне.

Умовою проведення експертизи за клопотанням захисту не є попереднє звернення цієї сторони до суду чи прокурора з клопотанням доручити процесуальному опоненту проведення тих чи інших слідчих дій. Закон не покладає на сторону захисту обов`язок встановлення обставин справи. У разі спростування стороною захисту певних доказів чи обставин справи, на яких ґрунтувалось обвинувачення, на сторону обвинувачення переміщується тягар доведення того, що докази, надані нею, залишаються належними і не втратили свого доказового значення.

Сторона захисту відповідним чином має на меті спростувати певні фактичні твердження сторони обвинувачення, і, таким чином, тягар доведення того, що ця зміна в обставинах справи не позначилася на загальному висновку про обґрунтованість обвинувачення, лежить на стороні обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Право сторони захисту надати суду висновок експерта прямо передбачено частиною 2 статті 101 КПК. Відповідно до частини 2 статті 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 цієї ж статті передбачає обов`язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані. Закон, передбачивши право стороні захисту надавати висновки експертів, тим самим передбачив і обов`язок суду їх розглянути в сукупності з іншими доказами. Такий підхід законодавця повністю відповідає вимогам статті 6 §1 та §3(b) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При наданні оцінці наданому доказу судом не встановлено існування обставин, передбачених ст. 87 - 88-1 КПК України. Сторони кримінального провадження не заперечували, що експертиза за клопотанням сторони захисту проводилася на підставі матеріалів кримінального провадження, які недопустимими в установленому порядку не визнавалися.

Крім того, відповідно до статті 20 та пункту 8 частини 3 статті 42 КПК обвинувачений має право збирати і подавати докази. Згідно з частиною 2 статті 42 КПК обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу. Таким чином, буквальне тлумачення положень Кодексу свідчить про те, що сторона захисту вправі збирати докази після того, як обвинувальний акт було передано до суду.

Законодавець, передбачивши у ч. 2 ст. 101 КПК України право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим установив і обов`язок суду його розглянути в сукупності з іншими доказами.

З метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін суд бере до уваги вказаний висновок, підготовлений за заявою захисника, та звертає увагу на таке.

Згідно з вимогами статті 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд вважає, що наданий стороною висновку спеціаліста №8-мк від 14.02.2020 року не спростовує в цілому інших встановлених в ході розгляду справи обставин та, з урахуванням зазначеного, не може безумовно свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу будь-якого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. ч. 1, 2 ст.17 КПК України).

Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України суд може змінити обвинувачення та перекваліфікувати дії обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи обвинуваченого за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.

При цьому суд враховує положення ст. 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, і з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підставі частини 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню серед іншого подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого та прокурора.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 18 Постанови № 5 від 29 червня 1990 року /з послідуючими змінами/ Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", при наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин, ніж той, за яким було пред`явлено обвинувачення, суду належить обґрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.

При цьому, відповідно до правової позиції сформульованої у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2017 року у справі «Ростовцев проти України» та Постанові Великої палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 756/5578/15-к, поняття «обставини», використане у частині 3 статті 349 Кримінального Процесуального Кодексу України, розповсюджується лише на фактичні обставини справи та не включає в себе їхню кримінально-правову кваліфікацію.

Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , безпосередніх свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши в порядку ст.358 КПК України документи, які надані прокурором та стороною захисту, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дослідивши в порядку ст.357 КПК України речові докази, суд з урахуванням положень ч.3 ст.337 КПК України дійшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.342 КК України.

Так, відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Згідно ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Судовий розгляд згідно зі статтею 337 КПК України проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю та змістом кваліфікація завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінальними процесуальними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Стаття 348 КК України інкримінована обвинуваченому, передбачає кримінальну відповідальність за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, авторитет цих органів, а також встановлений порядок охорони громадського порядку.

З об`єктивної сторони злочин виражається у посяганні на життя зазначених у диспозиції вказаної статті осіб. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного злочину є те, що посягання на життя потерпілого причинне обумовлене виконанням службових обов`язків потерпілого або його діяльністю щодо охорони громадського порядку.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом. При цьому зміст умислу включає усвідомлення винним специфічних ознак потерпілого та зв`язку посягання з його певною службовою чи громадською діяльністю. Замах на вбивство може бути вчинений лише з прямим умислом.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) в тому числі специфічних ознак потерпілого та його зв`язку із певною службовою діяльністю, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ст. 24 КК України).

Мотивами злочину можуть бути: 1) прагнення перешкодити потерпілому у момент посягання або в майбутньому виконувати свої службові обов`язки або здійснювати діяльність щодо охорони громадського порядку; 2) помста за виконання цих обов`язків або таку діяльність у минулому (Постанова Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»).

Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського (ч. 1 ст. 5-1 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Верховний Суд у своїй постанові від 14 листопада 2018 року (справа №753/19690/14-к, провадження №51-3425км18) зазначив, що кримінальна відповідальність за ст. 348 КК України настає за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку. Тобто, злочин, передбачений ст. 348 КК України, з об`єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв`язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку і державного кордону. Суб`єктивна сторона зазначеного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.

Як вбачається з досліджених судом доказів, ОСОБА_1 наміру вбивати працівника правоохоронного органу не мав, зробив кілька хаотичних замахів ножем, не передбачаючи при цьому настання смертельних наслідків. Після того, як останній відпустив міжкімнатні двері, будь яких дій, для завершення своїх протиправних дій, не вчиняв, при реальній можливості продовження протиправних дій, оскільки нічого не завадило б ОСОБА_1 довести злочинний намір, направлений на посягання на життя працівника правоохоронного органу, якби він у нього був, що свідчить про відсутність в ОСОБА_1 умислу на посягання на життя працівника правоохоронного органу чи навіть на вбивство потерпілого та доводить те, що останній діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю потерпілого у зв`язку з виконанням останніми своїх службових обов`язків, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично вчинені ним дії.

Відсутні в матеріалах провадження та не подані сторонами суду дані і про отримання ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень внаслідок наведених подій.

Об`єктивна сторона інкримінованого органом досудового розслідування ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.348 КК України, полягає у посяганні на життя працівника правоохоронного органу, тобто в умисному вбивстві або замаху на умисне вбивство працівника правоохоронного органу під час виконання останнім службових обов`язків.

При цьому, суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.

В той же час, кримінальна відповідальність за ч.2 ст.342 КК України настає за опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків. Постановою Пленуму ВСУ від 26.06.1992 № 8 «Про застосування законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» опір визначається як активна фізична протидія. Тобто, його ознаками є: 1) активні дії; 2) дії винного повинні бути спрямовані на організм потерпілого з застосуванням фізичної сили; 3) вони перешкоджають виконанню потерпілим своїх функцій; 4) дії вчинені в момент виконання потерпілим своїх службових обов`язків.

Критерієм розмежування складів злочинів, передбачених ст. 348 КК України та відповідною частиною ст.342 КК України, є суб`єктивна сторона, тобто ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій. У разі замаху на вбивство працівника правоохоронного органу умислом винного охоплюється позбавлення потерпілого життя, а в разі опору працівнику правоохоронного органу, має місце умисел спрямований проти дій потерпілого, необхідних для виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Згідно з частиною другою статті 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

У цьому зв`язку, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи обвинуваченого та його захисника про те, що умислу у нього на позбавлення життя працівника поліції не було. Будь-яких об`єктивних доказів, якими б спростовувалось твердження обвинуваченого про те, що він не мав наміру вбивати працівника поліції, в ході здійснення кримінального провадження та в суді не встановлено.

Аналізуючи у сукупності та взаємозв`язку представлені стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , використовуючи ножі, діяв з непрямим умислом, оскільки мав передбачати можливість заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції. Крім того, суд враховує позицію захисту та отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження, що отримані ним від пострілу гумовими кулями. Механізм утворення поранення на нозі ОСОБА_1 свідчить про його розташування спиною до потерпілого в момент самого пострілу, коли останній утримував двері до кухні. Самі ж дії працівника поліції не можуть відповідати наведеним ним обставинам та вчинення ОСОБА_1 таких дій, щоб свідчили про намагання ним вбити працівника поліції. При цьому за указаних обставин замах на умисне вбивство, на думку суду, є неможливим.

Також, суд виключає можливість кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 345 КК України, як погроза вбивством працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Так, як встановлено судом така погроза від ОСОБА_1 лунала лише у зв`язку з тим, що останній здійснював опір працівнику поліції - ОСОБА_2 та намагався таким чином зупинити дії його та іншого свідка ОСОБА_5 , пов`язані з охороною громадського порядку, припиненням протиправної поведінки ОСОБА_1 та складенням протоколу на нього протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП, на 05.03.2018 року, приблизно о 16 год. 30 хв., в АДРЕСА_3 .

З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.342 КК України, так як ОСОБА_1 чинив опір працівнику правоохоронного органу - ОСОБА_2 у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, оскільки обвинувачений, учиняючи ці дії, усвідомлював їх суспільно-небезпечний характер, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений за ч. 2 ст. 342 КК України, а саме за опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Що стосується посилання захисника обвинуваченого на недопустимість доказів, а саме протоколів проведення слідчих експериментів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння : порушення права особи на захист , отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права . Недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Слідчі експерименти проведено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства та узгоджується з показаннями учасників процесу, безпосередньо допитаних судом в судовому засіданні.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Слідчий експеримент - це пізнавальна слідча дія, сутність якої полягає у проведенні досліджень, пов`язаних із встановленням, перевіркою або оцінкою слідчих версій, про можливість або неможливість існування тих чи інших фактів, що мають значення для справи.

Доводи сторони захисту щодо визнання слідчих експериментів недопустимими та неналежними доказами сторони обвинувачення є безпідставними, оскільки слідчі експерименти проведено у відповідності до вимог ст.ст. 223, 240 КПК України, будь яких порушень під час проведення слідчого експерименту судом не встановлено.

Відмінність у часі в указаних протоколах слідчих експериментів та додатках до них не змінює сутності цих доказів, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі та у своїй сукупності не викликають сумнівів з точки зору їх достовірності, належності та допустимості. Тому, посилання сторони захисту в своєму клопотанні про неточності в процесуальних документах, не є, на думку суду, такими порушеннями, які можуть перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Також безпідставними є доводи сторони захисту з приводу не роз`яснення прав учасникам слідчої дії перед початком слідчого експерименту, оскільки в документах провадження міститься підтвердження того, що перед проведенням слідчого експерименту 22 березня 2018 року детально роз`яснено їм процесуальні права, а також потерпілого попереджено про кримінальну відповідальність, про що свідчить їх підписи. Крім того будь-яких зауважень або клопотань від учасників не надходило.

За таких обставини, суд не вбачає підстав для визнання неналежними ряд доказів, про які вказує сторона захисту, оскільки такі докази зібрані та отримані в порядку, передбаченому КПК України, будь-яких істотних порушень прав та свобод людини при цьому не виявлено.

Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на неналежне ставлення до своїх обов`язків лікаря ОСОБА_11 та фельдшера ОСОБА_10 , оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 надавалася кваліфікована перша медична допомога протягом певного проміжку часу. При цьому, суд звертає увагу на те, що стороною захисту під час судового розгляду на підтвердження зговору медичних працівників та працівників правоохоронного органу, не надано (не заявлено для дослідження) жодного доказу, а є лише припущенням.

На противагу доводам захисника колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальним процесуальним законом не встановлено такої обов`язкової ознаки житла чи іншого володіння особи, як їх належність особі на праві власності (що включає право володіння, користування і розпорядження майном) чи на праві володіння, як одного з елементів юридично забезпеченого права власності і як вид права на чужі речі (статті 317, 395 Цивільного кодексу України).

Такої самої позиції дотримується і Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях, визначаючи, зокрема, поняття «житло», тлумачить його як місце (помешкання), де особа постійно проживає, незалежно від форми чи підстави такого проживання, утримує і облаштовує його, навіть якщо це здійснено з порушенням національного законодавства (справа «Барклі проти Сполученого Королівства» 1996 року).

Отже, вищезазначена можливість огляду житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, має законодавче підґрунтя у національному праві, зокрема, закріплена у ч.1 ст.233 КПК та є достатньо передбачуваною у своєму формулюванні, аби надати особам належні вказівки щодо обставин і умов, за яких влада уповноважена застосовувати відповідні засоби, а тому відповідає принципам верховенства права.

За таких обставин, проведений органами досудового розслідування 05 березня 2018 року огляд місця події, здійснений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому згідно з ч.1 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є допустимими та можуть бути використані при ухвалені процесуальних рішень.

Сторона захисту висловила під час судового розгляду свої аргументи щодо не вилучення травматичного пістолету під час огляду місця події та не визнання даного предмету речовим доказом.

Судом встановлено, що зброя не була оглянута слідчим і не була долучена у процесуальний спосіб передбачений ч. 2 ст. 93 КПК України та ч. 3 ст. 100 КПК України до матеріалів кримінального провадження. Даний факт є недоліком, але він суттєво не змінює зафіксованих у протоколі відомостей стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого.

Травматичний пістолет є спеціальним засобом та пристроєм для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, останній не може вважатись вогнепальною зброєю.

Водночас суд встановив, що зазначений самозарядний травматичний пістолет (спеціальний засіб - пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами), «Форт 12 Р», калібру 9 мм, на який ОСОБА_2 мав відповідний дозвіл.

Також колегія суддів не погоджується з доводом захисника про те, що дільничний інспектор ОСОБА_2 незаконно затримав ОСОБА_1 , посадивши останнього до свого автомобіля з тих мотивів, що ОСОБА_1 самостійно запропонував дільничному інспектору піти до нього додому для встановлення його особи та добровільно без будь якого примусу сів до автомобіля, який належить ОСОБА_2 .

Всі інші доводи сторони захисту, зокрема щодо доведення до самогубства ОСОБА_1 , суд відхиляє як такі, що не входять до предмету доказування у даному кримінальному провадженні. Крім того, суд також звертає увагу, що доказів побиття ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5 , як і реального наміру обвинуваченого позбавити себе життя (вчинити самогубство), під час судового розгляду не встановлено.

Посилання сторони захисту на те, що обвинуваченим ОСОБА_1 не скоєно кримінального правопорушення та недійсності окремих доказів судом відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Порушення вимог КПК України, які були допущені слідчим на досудовому слідстві та на яких наголошувала сторона захисту, на думку суду, не є суттєвими, і не можуть бути підставою для визнання відповідних протоколів слідчих дій недопустимими доказами.

Тому підстав для визнання указаних вище доказів недопустимими в порядку ст. 89 КПК України судом не встановлено.

Також, суд відкидає посилання сторони обвинувачення щодо не врахування речових доказів, а саме вилученого стороною захисту одягу обвинуваченого на підставі ухвали суду, оскільки суд визнає допустимими надані захисником докази. Перелічені докази отримані із передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній формі.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, характер суспільної небезпеки ним скоєного, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що останній вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 342 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинувачених, у відповідності до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом відповідно до ст. 67 КК України, визнається вчинення кримінального правопорушення (злочину) в стані алкогольного сп`яніння. Суд, з цього приводу, не приймає до уваги доводи обвинуваченого про те, що він знаходився в легкому ступені алкогольного сп`яніння, оскільки законодавець не розмежовує ступінь сп`яніння при визначенні такої обставини, що обтяжує покарання як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

За час, що минув з моменту звільнення ОСОБА_50 з-під варти, обвинувачений процесуальних обов`язків не порушував, нових злочинів не вчинив.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, де характеризуються з позитивної сторони, неодружений, з середньою освітою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем реєстрації не перебуває, офіційно не працевлаштований.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у межах санкції визначеної ч.2 ст.342 КК України, у виді максимального строку арешту, який становить шість місяців. Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені. Також, суд не може призначити покарання у виді штрафу зважаючи на те, що ОСОБА_1 не працює офіційно, доходу у цьому зв`язку не має. Крім того, є обтяжуючі його відповідальність обставини.

Судом не встановлено підстав для призначення покарання у виді обмеження чи позбавлення волі у цьому зв`язку, зважаючи на відсутність тяжких наслідків та судимості у обвинуваченого.

При цьому, суд враховує час утримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, та вважає, що обвинувачений відбув зазначений вид покарання у виді шестимісячного терміну арешту під час попереднього ув`язнення, у зв`язку з утриманням останнього в слідчому ізоляторі в період з 05.03.2018 року по 25.10.2018 року. На підставі наведеного та відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченому у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення з 22.45 год. 05 березня 2018 року по 18.40 год. 25 жовтня 2018 року із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню арешту. При цьому максимальний строк арешту становить шість місяців.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення та час який минув з моменту його вчинення.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання, повністю враховує обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого та його поведінку після вчинення злочину.

Тому саме зазначене покарання у виді максимального терміну арешту суд вважає призначити за вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Зважаючи на встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 3 432 грн. 00 коп.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання слід залишити ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 318, 322, 342-352, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст. 9, 50-65, ч.2 ст. 342 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.342 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Вважати ОСОБА_1 таким, що відбув призначене покарання з урахуванням строку попереднього ув`язнення останнього.

До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити у вигляді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ), - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: два предмети зовні схожі на ножі, - залишити в користуванні свідка ОСОБА_3 .

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: - футболку чорного кольору з короткими рукавами, яка була у використанні, на передній частині грудей та живота якої є пошкодження у вигляді дірок; светр оранжевого кольору під шию, з довгими рукавами, зі смужками на грудях, який має пошкодження у вигляді дірок на грудях, животі та лівому рукаві; штани (джинси) синього кольору, брудні на лівій штанині в області шва нижче коліна, з механічним пошкодженням у вигляді дірки та з великою кількістю слідів засохлої речовини бурого кольору, схожої на кров, - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченому та захиснику.

Головуючий: С.М. Вознюк

Судді: І.В.Муранова-Лесів

Ю.В. Кабанячий