
Справа №478/1275/21 пров. №2/478/13/2022
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
11 січня 2022 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості кредитором спадкодавця,
В с т а н о в и в:
27 жовтня 2021 року позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості кредитором спадкодавця.
Позовна заява обґрунтована тим, що 07 квітня 2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк», назву якого замінено на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював щомісячного погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, на дату його смерті заборгованість за кредитним договором від 07.04.2014 року становить 8102 грн 42 коп., з яких: 8102 грн 42 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
15 липня 2020 року позивач звернувся до Казанківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора. Листом нотаріальної контори від 22.09.2020 року за вих.№140/01-16, який отриманий 29.09.2020 року Банком, повідомлено, що для перевірки нотаріальною конторою даних зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність спадкової справи та заведення спадкової справи Банку необхідно сплатити 51 грн державного мита.
Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 , як спадкоємець, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8102 грн 42 коп., з яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту, та судові витрати в розмірі 2270 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у Казанківської державної нотаріальної контори Миколаївської області належним чином завірену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк», детальний розрахунок заборгованості за договором №б/н від 07 квітня 2014 року та у компетентних органів, відповідні доказів щодо складу спадкового майна та наявних інших спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 09 грудня 2021 року постановлено про перехід до розгляду цивільної справи за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості кредитором спадкодавця, за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, дату і місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 07 квітня 2014 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який 27 березня 2016 року збільшено до 5000 грн, а з 25 вересня 2018 року зменшено до 0,00 грн (а.с.19-20).
Протягом дії договору позичальником було отримано кредитні картки - № НОМЕР_1 терміном дії до жовтня 2017 року, № НОМЕР_2 терміном дії до грудня 2019 року, № НОМЕР_3 терміном дії до жовтня 2021 року (а.с.52).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23 серпня 2018 року (а.с.55).
Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 03 серпня 2021 року заборгованість перед Банком за кредитним договором від 07 квітня 2014 року становить 8102 грн 42 коп., що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту (а.с.7-12).
17 серпня 2020 року Банк направив претензію кредитора до Казанківської державної нотаріальної контори, в якій просив повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті померлого боржника – ОСОБА_2 , включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком, а також надіслати на адресу Банку інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину (а.с.56-57).
22 вересня 2020 року завідувач Березнегуватської державної нотаріальної контори, яка вчиняє нотаріальні дії в порядку заміщення державного нотаріуса Казанківської державної нотаріальної контори повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про те, що для перевірки нотаріальною конторою даних зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність спадкової справи та заведення спадкової справи банку необхідно сплатити 51 грн державного мита (а.с.58).
25 травня 2021 року Банк направив ОСОБА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_2 , лист-претензію з вимогою погасити борг, однак її не було виконано (а.с.59). Доказів отримання вказаного листа-претензії матеріали справи не містять. Як вбачається з реєстру згрупованих поштових відправлень, поштове відправлення на ім`я відповідача ОСОБА_1 відслідкувати не можливо, оскільки в ньому вказаний некоректний (недійсний) трекінгномер (49317088762220) (а.с.60-62).
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Частиною 1 ст.611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1, 2 ст.1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 цього Кодексу).
Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст.1281 і 1282 ЦК України.
Згідно з ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку визначеному ст.1282 ЦК України.
Відповідно до ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом шести місяців від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Встановлені ст.1281 ЦК України строки є преклюзивними, а тому їх недотримання, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: коло спадкоємців, які прийняли спадщину; чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою ст.1281 ЦК України; при дотриманні кредитором строків, визначених ст.1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої ст.1282 ЦК України.
У постанові від 11 березня 2020 року у справі №360/2312/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що саме реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про «автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини».
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 . Відповідач на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області ради від 01.11.2021 року №02-15/1020/2021 та від 26.11.2021 року №02-15/1072/2021 (а.с.78, 89), а тому в силу ст.1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину.
ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталася, що підтверджується листом Казанківської державної нотаріальної контори від 30.11.2021 року №174/01-16 (а.с.100).
Посилання позивача на те, що претензія кредитора Банком була направлена до Казанківської державної нотаріальної контори у строки, встановлені ст.1281 ЦК України не заслуговують на увагу, оскільки претензія не була прийнята та була повернута, а Банку запропоновано сплатити державне мито для перевірки нотаріальною конторою даних зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність спадкової справи та заведення спадкової справи. Крім того, належних доказів на підтвердження коли саме Банк дізнався про смерть позичальника ОСОБА_2 та прийняття спадщини його жінкою ОСОБА_1 , а також розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини позивачем не надано, що є його процесуальним обов`язком.
Аналізуючи викладене суд вважає, що встановлені обставини свідчать про те, що Банк починаючи з 2018 року пропустив, встановлений статтею 1281 ЦК України строк для пред`явлення вимог до спадкоємця.
Що стосується дійсного розміру вимог кредитора, то слід врахувати наступне.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 8102 грн 42 коп. нарахована станом на 03 серпня 2021 року. При цьому, згідно цього розрахунку, за кредитним договором Банком нараховувались відсотки та пеня, на погашення яких банком перераховувалися кошти, що сплачувались позичальником.
Разом с тим, нараховуючи відсотки та пеню позивач посилався на те, що їх розмір передбачений Умовами та Правилами надання банківських послуг, про що зазначено в анкеті-заяві про приєднання до вказаних Умов та правил.
Однак, надані позивачем Умови та Правила особисто не підписані позичальником - ОСОБА_2 , а відтак відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами,а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, а тому нарахування позивачем коштів та перерахування їх за відсотками та пенею, як таких, що передбаченні умовами кредитного договору, є безпідставними.
За такого, банк мав можливість вимагати лише фактично отриману та не повернуту суму кредиту, що відповідає вимогам ч.2 ст.530 ЦК України.
З виписки з особового рахунку ОСОБА_2 вбачається, що протягом дії договору позичальник використав 11374 грн 13 коп. кредитних коштів, а на виконання зобов`язань за кредитним договором здійснив повернення кредиту на суму 18239 грн 32 коп. (а.с.13-18).
Проаналізувавши викладене та, з огляду на фактично отриману та повернуту суму кредиту позичальником, на думку суду, відсутні підстави вважати наявним розмір заявлених в позові вимог банку за кредитним договором від 07 квітня 2014 року.
До того ж, як встановлено судом спадкова справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.109).
Крім того, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №288662173 від 06.12.2021 року та листа Казанківського бюро технічної інвентаризації Миколаївської області від 17.12.2021 року №217 вбачається, що за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яке нерухоме майно не зареєстроване та у його володінні не перебуває (а.с.98, 111).
З інформації РЦС ГСЦ МВС в Миколаївській області від 29.11.2021 року №31/14-3778 та ТЦС МВС №4845 від 30.11.2021 року №31/866-14-5-2021, наданої на запис суду, слідує, що за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані транспортні засоби не значиться (а.с.95, 101).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.
Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
У х в а л и в:
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості кредитором спадкодавця, - відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 11.01.2022 року.
Суддя І.П. Сябренко
Судове рішення № 102522281, Казанківський районний суд Миколаївської області було прийнято 11.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 478/1275/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: