Рішення № 10252124, 24.06.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-1079/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 24 червня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

за участю: секретаря Миронюк Т.М.,

представника позивача Голярчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочена назва ПриватБанк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Позов обґрунтовано тим, що 19 грудня 2007 року між відповідачем і ПриватБанком було укладено кредитний договір № VOY0AE00006576, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 29875,90 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 грудня 2012 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 19 грудня 2007 року було укладено договір застави рухомого майна. Згідно з цим договором відповідач надав в заставу автомобіль "JЕЕР", модель "Grand Cherokee", 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. На виконання кредитного договору відповідачу 20 грудня 2007 року були перераховані кредитні кошти в сумі 29875,90 дол. США. Проте відповідач зобовязання перед банком, взяті на себе за кредитним договором, порушував, в зв'язку з чим, станом на 14 квітня 2010 року у відповідача перед банком виникла заборгованість по кредиту в сумі 16747,31 доларів США. Враховуючи, що зобовязання відповідач по кредитному договору не виконує, предмет застави в заклад банку не передає, позивач вважає, що він набуває право звернення стягнення на предмет застави та має всі підстави на звернення з позовом до суду про встановлення способу реалізації предмета застави.

Враховуючи викладене, позивач просить передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у відповідача належний йому на праві власності автомобіль "JЕЕР", модель "Grand Cherokee", 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором просить звернути стягнення на предмет застави, а саме - на вказаний автомобіль, шляхом його продажу позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача в його користь судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача Голярчук А.А. (довіреність № 6568 від 10.12.2009 року) позовні вимоги ПриватБанку підтримала повністю, просить позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд про причини неявки не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до укладеного кредитного договору № VOY0AE00006576 від 19 грудня 2007 року, відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 29875,90 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 грудня 2012 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 14 квітня 2010 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 16747,31 доларів США, яка складається з наступного: 14549,32 долар США - заборгованість за кредитом; 931,51 долар США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 184,44 долар США заборгованість по комісії за користування кредитом; 224,47 долар США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 63,09 долар США штраф (фіксована частина); 794,49 долар США штраф (процентна складова).

На даний час відповідачем борг по кредитному договору не сплачений, а тому суд визнає зобов'язання по цьому договору не виконаними. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

Як вбачається з договору застави рухомого майна від 19 грудня 2007 року, укладеного між відповідачем та ПриватБанком, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19 грудня 2007 року відповідач надав в заставу автомобіль марки "JЕЕР", модель "Grand Cherokee", 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належитьйому на праві власності.

Відповідно до п. 15.7.1. зазначеного договору застави, Заставодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Пунктами 23-26 цього ж договору застави передбачено порядок звернення стягнення і реалізація предмету застави.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Аналогічні норми та вимоги містить ст. 20 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі продажу з іншою особою покупцем.

З огляду на викладені вище обставини та вимоги чинного законодавства, вимога ПриватБанку щодо звернення стягнення заборгованості відповідача на предмет застави є повністю підставною.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з відповідних платіжних доручень від 27 травня 2010 року, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 1327,36 грн. судового збору та120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд, в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені останнім судові витрати в сумі 1447,36 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 589, 590, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 24, 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити повністю.

Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" шляхом вилучення у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) належний йому автомобіль марки "JЕЕР", модель "Grand Cherokee", 2000 року випуску, тип транспортного засобу: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOY0AE00006576 від 19 грудня 2007 року звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки "JЕЕР", модель "Grand Cherokee", 2000 року випуску, тип транспортного засобу: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати у сумі 1447 (одна тисяча чотириста сорок сім) гривень 36 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: П.Ю.Бойчук