Ухвала суду № 102515601, 12.01.2022, Шумський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

Справа № 609/596/21

1-кп/609/8/2022

12 січня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді – Катерняк О.М.,

при секретарі с/з – Семенюк О.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петрука С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Боднарчука Т.Д.

потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої – адвоката Редзеля М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шумськ клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Петрука С.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210200000136 від 24 серпня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, із застави на тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210200000136 від 24 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, надійшов до суду 01 червня 2021 року.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року було призначено судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Клопотання прокурора Петрука С.О. про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання строком на 2 місяці - задоволено. Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання строком на 2 місяці до 22.09.2021 включно, за адресою: АДРЕСА_1 , із обмеженнями, визначеними ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Василюка А.А. про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було задоволено, змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на (60) шістдесят днів, тобто до 00 години 00 хвилин 19 жовтня 2021 року. Також визначено ОСОБА_1 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_1 певних зобов`язань, а разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 . Обвинуваченого ОСОБА_1 попереджено, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

25 серпня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з під варти у зв`язку з внесенням на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області застави в розмірі 47580 грн.

10 січня 2022 року прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Петруком С.О. через канцелярію суду було внесене письмове клопотання у даному кримінальному провадженні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 здійснює вплив на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Так, 21 грудня 2021 року до ВП №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_4 , яка є представником неповнолітнього свідка ОСОБА_3 щодо здійснення зі сторони ОСОБА_1 впливу на ОСОБА_3 , а саме здійснення погроз, спроб фізичної розправи. Вказане звернення перебуває на розгляді.

Крім того, 29 грудня 2021 року до Кременецької окружної прокуратури надійшло звернення свідка по даному кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , який вказав, що ОСОБА_1 13 грудня 2021 року при ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також 18 грудня 2021 року при ОСОБА_7 погрожував йому фізичною розправою з метою зміни або відмови від дачі показів ОСОБА_3 по кримінальному провадженні.

Метою зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , згідно з вимогами пунктів 1,3,4,5 частини 1 статті 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчиняти інше кримінальне правопорушення. Підставою зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу з застави на тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні трьох нетяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом), ч.1 ст.286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та ч.1 ст.135 (Залишення в небезпеці) КК України, зокрема за ч.1 ст.289 КК України законом передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків, а саме те, що підозрюваний перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив три нетяжких злочини, крім цього допустивши наїзд на пішохода ОСОБА_2 , негайно не зупинився, і не залишався на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції, а втік з місця пригоди. Після втечі з місця ДТП обвинувачений ОСОБА_1 , самостійно не з`явився до працівників поліції із зізнанням у скоєному, а замовчував свою причетність до вчиненої дорожньо-транспортної пригоди практично протягом року з моменту вчинення ДТП. Обвинувачений ОСОБА_1 , документований біометричним паспортом для виїзду за кордон. Також встановлено, що ОСОБА_1 , має навички керування легковими автомобілями, хоча не користується посвідченням водія, що доведено в ході розслідування кримінального провадження. Вказані обставини, в умовах дії договору України з країнами Європейського союзу про безвізовий режим, за наявності у обвинуваченого ОСОБА_1 , біометричного паспорту для виїзду за кордон дозволяють останньому безперешкодно виїхати за межі України, і таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою, зазначив, що є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме змогу і надалі вчиняти спроби впливу на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. А також зауважив, що оскільки обвинуваченому вже було обрано запобіжний захід заставу, то при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не слід визначати розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що впливу на свідка ОСОБА_3 не здійснював. 13 та 18 грудня 2021 року ввечері виганяв ОСОБА_3 з бару, який належить його бабі та в якому остання доручила йому дивитись за порядком, так як вважав, що неповнолітній ОСОБА_3 разом зі своми друзями потайки вживає алкоголь, принесений з собою. При цьому ніяких погроз ОСОБА_3 не висловлював та не біг за ним, коли той покинув приміщення бару.

Захисник обвинуваченого, адвокат Боднарчук Т.Д. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою, вважає клопотання прокурора не доведеним, оскільки не доведені ризики, які наведені в ньому, а також не доведені порушення обвинуваченим обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, вказав, що обов`язки, покладені на обвинуваченого ухвалою Шумського районного суду від 20 серпня 2021 року скасовані у зв`язку із закінчення двохмісячного строку, на який вони покладались на обвинуваченого, відповідно до вимог ч.7 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_3 , в присутності близького родича, рідного дядька ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 та головного спеціаліста Служби у справах дітей Шумської міської ради, повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 систематично погрожує йому словесно, як свідку по даній кримінальні справі. Зокрема 13 грудня 2021 року, під час перебування в барі с.Бриків, де ОСОБА_1 святкував іменини та випивав спиртні напої, ОСОБА_1 підійшов до нього та сказав, щоб він вийшов з бару, на що він взяв куртку та вийшов, а коли підійшов до повороту вулиці, оглянувся, то побачив, що за ним біжить та наздоганяє ОСОБА_1 , почав втікати. ОСОБА_1 його не наздогнав, але сильно налякав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , жителька с.Бриків, Кременецького району, підтвердила, що під час перебування в барі «Наталі» с.Бриків, чула, як ОСОБА_1 13 грудня 2021 року погрожував ОСОБА_3 фізичною розправою.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_7 , житель с.Бриків, Кременецького району, в присутності своєї повнолітньої близької родички, рідної сестри ОСОБА_5 , підтвердив, що ОСОБА_1 під час перебування в барі «Наталі» с.Бриків 13 грудня 2021 року погрожував ОСОБА_3 фізичною розправою та вимагав вийти з бару, в подальшому, коли ОСОБА_3 вийшов з бару, ОСОБА_10 побіг за ним, але не наздогнав. 18 грудня 2021 року також під час перебування в барі «Наталі» с.Бриків, чув, як ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_3 та виганяв його з бару.

Свідок ОСОБА_6 , жителька с.Бриків, Кременецького району, в судовому засіданні повідомила, що 13 грудня 2021 року під час перебування її в барі «Наталі» с.Бриків, бачила як ОСОБА_1 побіг за ОСОБА_3 , коли той вийшов з бару.

Свідок ОСОБА_11 , житель с.Бриків, Кременецького району, в судовому засіданні повідомив, що 13 грудня 2021 року перебував у в барі «Наталі» с.Бриків разом з ОСОБА_1 та не чув, щоб ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_3 , а також не бачив, щоб він біг за ним.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено йому цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1 терміном на 2 (два) місяці. Даною ухвалою зобов`язано підозрюваного ОСОБА_1 : прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та в суд; не залишати цілодобово своє житло за адресою в АДРЕСА_1 ; в разі зміни постійного місця проживання або місця роботи повідомити про це негайно слідчого, прокурора чи суд; утриматись від спілкування із свідком ОСОБА_3 ; здати до відповідного органу Державної-міграційної служби України на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк дії застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання строком на 2 місяці до 22.09.2021 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 , із обмеженнями, визначеними ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Василюка А.А. про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було задоволено, змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на (60) шістдесят днів, тобто до 00 години 00 хвилин 19 жовтня 2021 року. Також визначено ОСОБА_1 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_1 певних зобов`язань, в разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 . Обвинуваченого ОСОБА_1 попереджено, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Згідно ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 30.12.2016 № 9-3167/0/4-16 звертав увагу суддів, зокрема, на необмежений строк застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, таких як застава, особиста порука. За ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки передбачені частиною 5 цієї статті можуть бути покладені судом на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У той же час, не продовження обов`язків не тягне за собою припинення чи скасування запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Отже, законодавець наділяє прокурора заявляти клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу.

Застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідком покладання ряду процесуальних обов`язків на підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обов`язковими умовами за ч. 2 ст. 200 КПК України є обґрунтування прокурором обставин, які є передумовою звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу, оскільки виконання завдань кримінального провадження через їх наявність може бути утруднена.

У даному випадку прокурор, звертаючись до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 посилається на те, що обвинуваченим було здійснено спробу вплинути на свідка.

Так, відповідно до письмової заяви н/л ОСОБА_3 від 29 грудня 2021 року, адресованої керівнику Кременецької окружної прокуратури Н.Штурмі та письмового пояснення н/л ОСОБА_3 від 21.12.2021 року слідує, що останній 13 грудня 2021 року та 18 грудня 2021 року перебував в барі «Наталі» з друзями. До нього підійшов ОСОБА_1 і вимагав, щоб той вийшов з бару. Коли ОСОБА_3 вийшов з приміщення бару, то змушений був втікати, оскільки за ним почав бігти ОСОБА_1 . Просив вжити заходів щодо свого захисту, оскільки боїться, що ОСОБА_1 застосує до нього силу, вб`є чи покалічить. Просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на більш суворий.

Згідно із письмовою заявою ОСОБА_4 від 21.12.2021р., адресованою начальнику ВП № 1 (м.Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області вбачається, що остання просить прийняти усі міри щоб захистити свого внука ОСОБА_3 та притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , оскільки останній постійно погрожує та робить спроби фізичної розправи над її внуком ОСОБА_3 .

Вказані ризики суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд погоджується з доводами прокурора, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме змогу і надалі вчиняти спроби впливу на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Згідно з п. 3 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід тримання під вартою щодо обвинуваченого суд враховує не лише наявність у кримінальному провадженні вагомих доказів обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а також те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може ухилятися від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність цих ризиків підтверджується тими обставинами, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, вчинив незаконний вплив на свідка .

Прокурором доведено обставини, які дають достатні підстави вважати, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави не забезпечує встановлених в ухвалі Шумського районного суду Тернопільської області від 20.08.2021 ризиків, зокрема, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

До того ж, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд поряд з цим також враховує особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, те, що він ніде не працює, неодружений, не має на утриманні дітей, осіб похилого віку чи інвалідів.

В ході розгляду клопотання прокурором доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

На думку суду, залишення до обвинуваченого чинного запобіжного заходу у вигляді застави, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, судом не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до переконливого висновку, що клопотання прокурора є підставним та таким , що підлягає до задоволення.

Однак при цьому, суд вважає, за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_1 як альтернативу, розмір застави, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України.

Тобто, не визначити розмір застави є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд приходить до висновку про визначення обвинуваченому ОСОБА_1 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 .

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку суду, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочинів, що інкримінуються обвинуваченому, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку обвинуваченого під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання обвинуваченим обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст.176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Петрука С.О. про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні дітей, осіб похилого віку чи інвалідів не має, з середньою-спеціальною освітою, безробітного, раніше не судимого, депутатом будь-якої ради не являється, строком на (60) шістдесят днів, тобто до 00 години 00 хвилин 12 березня 2022 року включно.

Взяти обвинуваченого ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Державній установі «Чортківська установа виконання покарань № 26».

Визначити ОСОБА_1 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620,00 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області,

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 : прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_3 та іншими свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Кременецьку окружну прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Кременецькому РВП ГУНП в Тернопільській області.

Копію ухвали негайно надати обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику Боднарчуку Т.Д., прокурору Петруку С.О. та копію ухвали направити для відома та виконання начальнику ДУ «Чортківська УВП № 26».

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Шумському районному суді Тернопільської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено о 9.30 годин 12.01.2022.

Суддя: О. М. Катерняк