Ухвала суду № 102514835, 10.01.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3831/21

2-др/583/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Котляревського Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Котляревський С.О. звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат за надання правової допомоги на загальну суму 4200,00 грн. Вимоги вмотивовані тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. При ухваленні вказаного рішення суду від 06.12.2021 питання стягнення судових витрат у вигляді правничої допомоги не вирішено, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.12.2021 у справі №583/3831/21, провадження № 2/583/918/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн (а.с. 42-43).

Встановлено, що при ухваленні рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом.

Так представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Котляревським С.О. на підтвердження понесення витрат, разом із позовною заявою до суду подано ордер на надання правничої правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, звіт № 24 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, згідно якого на підставі договору про правничу допомогу від 16.08.2021 № 24 ним надано послуги ОСОБА_1 , загальна вартість яких склала 4200,00 грн, зокрема, за проведення юридичної консультації клієнту стосовно звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про зняття з реєстрації, підготовку до написання позову шляхом збору інформації та аналізу відповідного законодавства, судової практики, написання та подання позову до суду, а також квитанцію від 16.08.2021 на суму 4200,00 грн щодо оплати ОСОБА_1 за правове супроводження адвокатом Котляревським С.О. цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття з реєстрації (а.с. 21-22).

Згідно вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. З, 4 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20). При цьому зазначено «якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Надання адвокатом Котляревським С.О. позивачці адвокатських послуг підтверджується, зокрема, ордером про надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 24 від 16.08.2021, однак сам договір відсутній в матеріалах справи, у зв`язку з чим суд не має можливості встановити, що саме є предметом даного договору, за виконання яких юридичних дій замовник оплачує винагороду (гонорар), час та умови виконання такої роботи та її оплата.

Окрім того представником позивачки подано до суду звіт № 24 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, однак визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у самому договорі розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни усіх послуг, що надаються адвокатом, суд має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги представника позивачки до відповідача про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою задоволенню не підлягають .

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Котляревського Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа – Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, юридична адреса: вул.Незалежності, 2, м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 36467402.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко