Вирок № 102513417, 11.01.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/57/19

Провадження № 1-кп/496/255/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Галич О.П.

за участю:

секретарів - Величко Н.М., Ткаченко В.М.,

прокурорів - Прушинського В.Б., Богомолова Г.Ю., Атрощенко С.О.,

захисника - Тонкошкур І.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Березівського району, Одеської області, громадянина України, з середньою неповною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого в ФОП « Доба », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

31.10.2018 року о 00:30 годині у темний час доби водій ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи власним технічно справним автомобілем марки «Мерседес Е 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по другій смузі проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» 450 км. + 500 м., яка має три смуги для руху транспортних засобів зустрічних напрямків, з боку м. Одеса в напрямку м. Київ, що в Біляївському районі Одеської області зі швидкістю 72,2 км/год.В цей час на проїзну частину автодороги, а саме на нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України і дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра») Правил дорожнього руху України, який розташований навпроти вагового центру, вийшов пішохід ОСОБА_4 , який став перетинати проїзджу частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «Мерседес Е 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 .Під час руху по проїзній частині автодороги «Київ-Одеса» 450 км. + 500 м., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу,розташованого навпроти приміщення вагового центру, маючи реальну і об`єктивну можливість своєчасно виявити небезпеку для свого подальшого руху - пішохода ОСОБА_4 , який по нерегульованому пішохідному переходу перетинав проїзну частину вказаної вулиці зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, та маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, водій ОСОБА_2 діючи з необережності, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної, аж до зупинки автомобіля, та не надав дорогу вказаному пішоходу, проявляючи злочинну самовпевненість продовжив рух у зазначеному режимі, в результаті чого скоїв наїзд передньою частиною кузову керованого ним автомобіля марки «Мерседес Е200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 .В результаті ДТП пішоходу ОСОБА_4 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з його смертю на місці пригоди, а саме:а) відкритої черепно-лицевої травми: забійні рани, садна обличчя, перелом верхньої щелепи, переломи нижньої щелепи, перелом правої виличної кістки, перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м`які мозкові оболонки;б) закрита травма грудної клітки: садна грудей, переломи остистих відростків 4-6-го грудних хрепців, переломи 2-5-го лівих та 2-7-го правих ребер з розривом пристінкової плеври, забої легенів;в) травми кінцівок: садна, забійні рани кінцівок, синець лівої гомілки, відшарування шкіри та підшкірно-жирової клітковини на передній та бічних поверхнях правої гомілки на всьому протязі, відшарування шкіри та підшкірно- жирової клітковини на передній та внутрішній поверхнях лівої гомілки в верхній та середній третинах, відкриті переломи кісток гомілок.Всі ушкодження у своїй сукупності були небезпечними для життя і за цим критерієм згідно з п. 2.1.1. а, 2.1.3. а, 2.1.3. б, 2.1.3 г, 2.1.3. л, 2.1.3.м, 2.1.3. о, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.Смерть ОСОБА_4 перебуває в прямому причинному зв`язку з вищевказаною поєднаною травмою голови, тулуба та кінцівок у вигляді перелому верхньої щелепи, переломів нижньої щелепи, перелому правої виличної кістки, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під м`які мозкові оболонки, переломів остистих відростків грудних хрепців, переломів лівих та правих ребер з розривом пристінкової плеври, забоїв легенів, відшарування шкіри та підшкірно-жирової клітковини гомілок, відкритих переломів кісток гомілок.Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 став шок.Таким чином водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.2, 12.3, 12.9, 18.1 Правил дорожнього руху України, які вказують: п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;п.12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для - інших учасників руху об`їзду перешкоди»;п. 12.9(б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 цих Правил;п.18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».Допущенні водієм ОСОБА_2 порушення вимог п.п. 12.9 (б), 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно- небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_4 .

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Пояснив, що перебуваючи за місцем роботи вживав 150 грамів горілки, після чого подзвонила його дружина і він вимушений був сісти за кермо автомобіля марки «Мерседес Е 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Так як була темна пора доби він не побачив пішохода та здійснив наїзд на нього. Завдану шкоду потерпілому відшкодував.

Потерпілий до судового засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності та застосування до обвинуваченого не суворої міри покарання.

Також вина обвинуваченого доведена доказами дослідженими у судовому засіданні:

- протоколом огляду місця події від 31.10.2018 року і фототаблицею до нього, відповідно до якого вбачається, що автомобіль марки «Мерседес Е 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 мав механічні пошкодження та виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 107-113);

- схемою ДТП від 31.10.2018 року, відповідно до якої вказано розташування автомобіля, місце зіткнення та напрямок руху пішохода (а.с. 116);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.10.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 117)

- висновком експерта від 16.11.2018 року № 1719-3643/2018 відповідно до якого при дослідження трупа ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з його смертю на місці пригоди, а саме:а) відкритої черепно-лицевої травми: забійні рани, садна обличчя, перелом верхньої щелепи, переломи нижньої щелепи, перелом правої виличної кістки, перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м`які мозкові оболонки;б) закрита травма грудної клітки: садна грудей, переломи остистих відростків 4-6-го грудних хрепців, переломи 2-5-го лівих та 2-7-го правих ребер з розривом пристінкової плеври, забої легенів;в) травми кінцівок: садна, забійні рани кінцівок, синець лівої гомілки, відшарування шкіри та підшкірно-жирової клітковини на передній та бічних поверхнях правої гомілки на всьому протязі, відшарування шкіри та підшкірно- жирової клітковини на передній та внутрішній поверхнях лівої гомілки в верхній та середній третинах, відкриті переломи кісток гомілок.Всі ушкодження у своїй сукупності були небезпечними для життя і за цим критерієм згідно з п. 2.1.1. а, 2.1.3. а, 2.1.3. б, 2.1.3 г, 2.1.3. л,2.1.3.м, 2.1.3. о, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.Смерть ОСОБА_4 перебуває в прямому причинному зв`язку з вищевказаною поєднаною травмою голови, тулуба та кінцівок у вигляді перелому верхньої щелепи, переломів нижньої щелепи, перелому правої виличної кістки, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під м`які мозкові оболонки, переломів остистих відростків грудних хрепців, переломів лівих та правих ребер з розривом пристінкової плеври, забоїв легенів, відшарування шкіри та підшкірно-жирової клітковини гомілок, відкритих переломів кісток гомілок.Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 став шок (а.с.123-129);

- висновком експерта від 12.12.2018 року № 1283-А та ілюстрованою таблицею до нього відповідно до якого рульове керування, ходова частина, гальмова система та освітлювальні прилади фар ближнього світла, лівої фари дальнього світла і електричний ланцюг дальнього світла правої фари автомобіля марки «Мерседес Е 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент виникнення події цієї пригоди, знаходилися в працездатному стані і дозволяли водію контролювати, змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі (а.с. 130-136);

- висновком експерта від 14.12.2018 року № 1351-А та ілюстрованою таблицею до нього відповідно до якого водій ОСОБА_2 у даній дорожній обстановці повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.9 б) та 18.1 ПДР України та водій мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 та в діях водія ОСОБА_2 убачаються невідповідність вимогам п. 12.9 б), 18.1 ПДР України які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникнення події цієї пригоди (а.с.137-141).

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого щире каяття, відшкодування завданого збитку.

Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно висновку досудової доповіді, зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_2 , його спосіб життя, історію правопорушень, середній ризик небезпеки для суспільства, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без застосування покарань, пов`язаних з ізоляцією від суспільства.

Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини які пом`якшують покарання: щире каяття, відшкодування завданого збитку, обставин, які обтяжують покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд не приймає до уваги характеристику з місця роботи надану захисником у судовому засіданні, так як обвинувачений спростував інформацію вказану в ній, зазначивши, що не працює водієм.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких. Обвинувачений вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, в результаті чого настали тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_4 . Окрім цього, врахуванню підлягає те, що примирення та відсутність претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілого ОСОБА_7 не є визначальним для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання у кримінальному провадженні у формі публічного обвинувачення. Таке звільнення, згідно із ст. 75 КК України, здійснюється на підставі обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, виходячи із тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи у їх сукупності.

Матеріали справи свідчать про відсутність обставин, які б могли слугувати підставою для застосування до ОСОБА_2 норм ст.75 КК України. У даному випадку такі обставини, як щире каяття, перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивна характеристика необхідно враховувати як пом`якшуючі обставини при призначенні покарання обвинуваченому у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, а не як обґрунтування застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 75,76 КК України. Обвинувачений на час вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про грубе порушення ним «Правил дорожнього руху України» та неповагу обвинуваченого до норм моралі та права.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України та про судові витрати відповідно до ст.124 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Враховуючи пом`якшуючі обставини, зазначені вище, а також наведені вище характеризуючи данні обвинуваченого суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 371-373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання строк попереднього ув`язнення, а саме знаходження під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду у період з 31.10.2018 року до 18.02.2019 року, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: автомобіль марки «Mercedes Е 200» державний номер НОМЕР_1 (р. Болгарія) - залишити власнику за належністю, диск DVD-R Verbatim з написом КП Дачне 31.10.2018 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 02.11.2018 року по справі № 520/16792/18 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати по справі у сумі 3003 грн. за проведення експертиз.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.П. Галич