Рішення № 102513270, 10.01.2022, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1131/21

Провадження № 2/486/82/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Савіна О.І.

при секретарі Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

без участі сторін,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2021 року позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна") звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.07.2019 року. В обґрунтування позову зазначає, що 24.09.2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір страхування транспортних засобів № АМ.7707715, предметом якого є страхування автомобіля «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За умовами Договору (поліс ЦВ) ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

08.07.2019 р. у м. Миколаєві на перехресті вул. Космонавтів та просп. Миру трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тоуоtа Саmrу», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого автомобіля «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.10.2019 р. у справі №486/1172/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На виконання умов договору страхування цивільно-правової відповідальності від 24.09.2018 року, за заявою потерпілого, ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування розміром 88 000.00 грн.. У зв`язку з виконанням своїх зобов`язань по виплаті страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як особи, відповідальної за заподіяні збитки, в порядку зворотної вимоги (регресу), на свою користь витрати зі сплати страхового відшкодування в сумі 88 000.00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270.00грн..

Сторони в судове засідання не з`явились, направили суду письмові заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі, позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги, відповідач ОСОБА_1 вказав, що визнає позов у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/7707715, укладеного24.09.2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 був забезпечений транспортний засіб марки «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 (а.с. 44).

У відповідності до п.2) ч.1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

08.07.2019 у м. Миколаєві на перехресті вул. Космонавтів та просп. Миру сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тоуоtа Саmrу», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого автомобіля «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 52-53, 54-55).

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.10.2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, пов`язаного з порушенням 08.07.2019 року в м. Миколаєві правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу та автомобіля «Тоуоtа Саmrу», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Провадження у справі було закрито на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Вартість понесених потерпілою стороною витрат внаслідок настання страхового випадку підтверджується звітом про оцінку вартості збитків, заподіяних транспортному засобу «Тоуоtа Саmrу», належного ОСОБА_4 , ремонтною калькуляцією, протоколом технічного огляду КТЗ (а.с. 61-66, 67-73, 74-83).

29.07.2019 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» був складений страховий акт № UA2019071000055/L01/01 від 29.07.2019 року та відповідно до вказаного акту вчинено розрахунок страхового відшкодування, розмір якого встановлено в сумі 88 000.00 грн. (а.с. 93, 94).

Сума страхового відшкодування розміром 88 000.00 грн. виплачена потерпілій стороні, згідно платіжного доручення № 33392 від 31.07.2019 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 95).

27.08.2019 року та 12.09.2019 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу (а.с. 96. 97), однак, як зазначає позивач, вимога ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», не виконана.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, виконавши свої обов`язки по виплаті страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» набула право вимоги з відповідача ОСОБА_1 за понесені нею витрати, як з особи, відповідальної за заподіяні збитки, в порядку зворотної вимоги (регресу).

Відповідно до cm. 993 ЦК України, cт. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно ч.1 cт. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.в) п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р., керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або передача управління транспортним засобом такій особі, що є підставою для регресної вимоги, може бути підтверджено вироком суду, постановою про накладення адміністративного стягнення або іншими доказами, які з достовірністю встановлюють таку обставину, а при передачі транспортного засобу особі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про такий стан має бути відомо особі, яка передає транспортний засіб.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 08.07.2019 року о 19.00 год. в м. Миколаєві на перехресті вул. Космонавтів та просп. Миру, керував транспортним засобом «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. У зв`язку з цим ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 58-60).

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Положення ч.6 ст. 82 ЦПК України, фактично позбавляють особу, вину якої встановлено вироком у кримінальному провадженні або постановою у справі про адміністративне правопорушення, можливості спростувати наявність такої вини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_1 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керувала автомобілем «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП, внаслідок чого позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» поніс значні матеріальні збитки.

Встановлено, що автомобіль «Реugeot Вірреr», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , був застрахований ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.09.2018 року № АМ.7707715.

ДТП було визнано страховою подією, з настанням якої виник обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування на користь потерпілої сторони - водія автомобіля «Тоуоtа Саmrу», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч.3 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», згідно страхового акту № UA2019071000055/L01/01 від 29.07.2019 року (а.с. 93) та заяв потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 91. 92), було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 88 000.00 грн. (а.с. 95).

У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування та витрати зі сплати судового збору.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплатило потерпілій стороні від ДТП страхове відшкодування в загальному розмірі 88 000.00 грн., суд вважає, що позивачем, належними та допустимими доказами підтверджено своє право на відшкодування в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 , понесених витрат.

З огляду на викладене суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач поніс документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270.00 грн., які, у зв`язку із задоволенням позову, підлягають стягненню з відповідача на його користь (а.с. 100).

Керуючись ст.ст. 14, 512, 514, 978, 980, 988, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України; ст.ст. 4, 11-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 264-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 88 000.00 (вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270.00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лишевступну та резолютивнучастини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ровного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін