
465/7230/21
2-а/465/95/22
РІШЕННЯ
Іменем України
10.01.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Величка О.В.
при секретарі Старух Ю.М.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Пукала Івана Дмитровича (м. Львів, вул. Перфецького, 19), Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Пукала Івана Дмитровича, Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 01.09.2021 року по вул. Богдана Хмельницького, 269 у м. Львові інспектором патрульної поліції Пукалом І.Д. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. Як зазначено у даній постанові, правопорушення полягало в тому, що ОСОБА_1 01.09.2021 року о 00 год. 12 хв. у м. Львові по вул. Богдана Хмельницького, 292, керуючи автомобілем Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки правопорушень він не вчиняв, а постанова винесена бездоказово, ґрунтується на припущеннях та в порушення прав позивача. Просить позов задовольнити та скасувати постанову серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху із підстав, зазначених в ухвалі, та надано позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
16.11.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що винесення постанови є законним, оскільки повністю ґрунтується на факті вчинення порушень безпеки дорожнього руху, а саме п. 34 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Постанова винесена відповідно до ст. ст. 222, 283, 284, 278, 279 КУпАП, є законною, обґрунтованою та справедливою. Просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого.
Позивач в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, однак в поданому відзиві просить справу розглядати у її відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу. Як зазначено в оскаржуваній постанові, правопорушення полягало в тому, що позивач 01.09.2021 року о 00 год. 12 хв. у м. Львові по вул. Богдана Хмельницького, 292, керуючи автомобілем Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 34 ПДР України встановлено, що горизонтальна розмітка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України - закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на вищевикладене, а також беручи до уваги задоволення позовних вимог, суд, вирішуючи питаня розподілу судових витрат, доходить переконання про наявність підстав для стягнення з відповідача 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Пукала Івана Дмитровича (м. Львів, вул. Перфецького, 19), Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4711260 від 01.09.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Інспектор 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Пукала Івана Дмитровича (м. Львів, вул. Перфецького, 19).
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19).
Cуддя Величко О.В.
Судове рішення № 102512344, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 10.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/7230/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: