Рішення № 102511336, 29.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2708/20

Провадження № 2/444/172/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

29 грудня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 а звернулася до суду з позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до Зіболківської сільської ради про включення її до числа осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) на території Зіболківської сільської ради, як працівник соціальної сфери, а саме в цеху по побутовому обслуговуванню населення в с. Зіболки. Їй Зіболківською сільською радою відмовлено у включенні до списку пайовиків, які мають право на отримання середньої земельної частки паю та видано довідку про те, що вона на території Зіболківської сільської ради земельного паю не одержувала. Зазначає, що вона з 10.09.1981 року по 10.01.1997 року працювала в трикотажному цеху по побутовому обслуговуванню населення в с.Зіболки. Факт роботи на вказаній вище роботі підтверджено копією трудової книжки. Таким чином, позивач вважає, що має право на отримання середньої земельної частки (паю), як член колективного сільськогосподарського підприємства. Враховуючи наведене, просить визнати за нею право на середню земельну частку (пай), яка знаходиться на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (території колишньої Зіболківської сільської ради) площею 1.15 умовних кадастрових гектарів без визначення меж земельної ділянки внатурі.Просить позов задоволити.

Позивач у судове засідання не прибула, однак подала письмову заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить суд справу розглядати у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.

Клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших не подано.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 6 ЗК України в редакції від 13.03.1992 року при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

З копії довідки з № 164 від 30.06.2020 року виданої Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області (а.с.10) вбачається, що середня земельна частка (пай) на території Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області встановлена побригадно. В бригаді № 1 куди віднесено с. Зіболки і с. Гори Жовківського району Львівської області становить 1,15 га умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 7-9) ОСОБА_1 дійсно з 10 вересня 1981 року по 10 січня 1997 рік працювала в трикотажному цеху по побутовому обслуговуванню населення в с. Зіболки.

Село Зіболки розміщене на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (територія колишньої Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області).

Жовківська міська рада Львівського району Львівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 зверталась до Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області про виділення належного їй земельного паю, у чому їй було відмовлено.

Зокрема, у листі Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 163 від 30.06.2020 року (а.с. 11) зазначено, що Зіболківська сільська рада не заперечує щодо включення ОСОБА_1 , як працівника соціальної сфери, в списки пайовиків Зіболківської сільської ради на отримання середньої земельної частки (паю). Однак, відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17.11.2009 року № 1559-6, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Судом неодноразово витребовувались у Жовківської міської ради Львівського району Львівської області наступні докази:

- копія проекту роздержавлення і приватизації земель спілки власників селянських господарств СГ ТзОВ "Підлісне";

- копія акту колективної власності на землю КСП СГ ТзОВ "Підлісне",

однак ухвали Жовківського районного суду Львівської області відповідачем виконано не було, доказів на виконання ухвал суду надіслано не було.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»,основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 ухвали № 351 від 08.12.1993 року «Про затвердження положень і статутів до Програми приватизації майна і землі агропромисловому комплексі Львівської області» списки осіб, які мають право на отримання земельного паю, складає приватизаційна комісія і затверджує сільська рада (селищна, міська) Рада народних депутатів. До цих списків заносяться: особи, зайняті у соціальній сфері на селі (працівники освіти, охорони здоров`я, культури, побутового обслуговування населення зв`язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів), пенсіонери з числа осіб, що проживають у даній місцевості.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. № 7 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦКУ, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифіката право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720\95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі тощо.

Оскільки, позивач на час розпаювання земель працювала в трикотажному цеху по побутовому обслуговуванню населення в с. Зіболки, то при розпаюванні земель їй повинна бути надана середня земельна частка (пай).

Разом з тим, слід зауважити, що на території Львівської області паювання мало особливості, пов`язані із дією регіональної Програми приватизації майна та землі в агропромисловому комплексі Львівської області прийнятої ХІ сесією Львівської обласної ради народних депутатів від 01.02.1993 року №277 та Положення про паювання і приватизацію землі в агропромисловому комплексі Львівської області, затверджене ухвалою ХIV сесії Львівської облради від 08.12.1993 №351. Регіональною програмою було визначено механізм роздержавлення землі та передачі її у приватну власність, яка не передбачала передачі землі у колективну власність сільськогосподарським підприємствам.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право на середню земельну частку (пай), яка знаходиться на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (територія колишньої Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області) площею 1,15 га умовних кадастрових гектарів без визначення меж земельної ділянки в натурі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду .

Повне рішення складено 06.01.2022 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.