Ухвала суду № 102510876, 12.01.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6625/21

Провадження № 2/629/1751/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судовим засіданням – судді Жмуд Н.М., за участі секретаря судових засідань Торенко Ю.П., представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" - Хом"яка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про неправомірні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди та об`єднання його з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з газопостачання у розмірі у розмірі 4851,01 грн., 3 % річних у розмірі 197,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 410,12 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

26 листопада 2021 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про неправомірні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що вимоги позивач щодо стягнення з неї заборгованості є необґрунтованими та безпідставними. Позивачем до позовної заяви не додано ліцензію на постачання природного газу. Крім того, в позовній заяві рахунок на який необхідно сплатити заборгованість відрізняється від рахунку, зазначеного в реквізитах ТОВ «Харківгаз збут»; Постанови КМУ, а саме №758 від 01.10.2015, №187 від 22.03.2017, №867 від 19.10.2018 року, на які посилається позивач нечинні. Зазначила, що вона є пенсіонером за віком, сплачує за житлово-комунальні послуги 20% доходу щомісяця, хоча повинна сплачувати 15%. Також вказала, що у грудні 2020 року, без попередження та зазначення причин позивачем, в період карантину було відключено її квартиру від газопостачання, проте позивач просить стягнути заборгованість по 31.03.2021 року. Вказала, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що у неї з ним договірні відносини, так як вона не підписувала та не направляла заяву-приєднання до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачем, а також не надавала свої персоніфіковані дані. Крім того, вказала, так як позивач не надав їй всі додатки, які анонсував у своїй позовній заяві, вона змушена була знайомитися з матеріалами справи, на що витратила свій час як для ознайомлення з позовом так і для проїзду до суду, а також витрати на проїзд маршруткою у дві сторони. Для написання відповіді на відзив, зустрічної позовної заяви, консультації та допомозі адвоката також було витрачено значний час та матеріальні витрати. Тобто фактично витрачено її часу двадцять годин, які вона оцінює у 20000 гривень. Крім того, в зв`язку з незаконними рішеннями позивача, вона змушена була купувати електроплиту та електрочайник, що не входило в її плани. Також вказала, що їй була завдана моральна шкода, яка виразилася в порушенні права споживача на доброякісну послугу, що призвело до необхідності застосування додаткових зусиль для організації свого побуту та душевних страждань, у зв`язку протиправним рішенням ТОВ «Харківгаз збут» щодо неї, яку вона оцінює у 20000 гривень. На підставі викладено просить визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» неправомірними у порушенні її права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних, збиранні, зберіганні, використанні та поширенні конфіденційної інформації про неї без її згоди; визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» неправомірними у порушенні її права на достатній життєвий рівень для неї та її сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» на її користь моральну шкоду у розмірі 20000 гривень та матеріальну шкоду у розмірі 20852 гривні, а також суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 8000 гривень.

Відповідач за первинним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні прохала прийняти зустрічну позовну заяву та об`єднати її з первісним позовом на піставах, які вньому викладені, вказавши, що не бажає більше бути постійним боржником у реєстрі божників із-за неправомірних дій відповідача. Так, як її не повідомляли про відключення від газу. А прислали повідмлення про це, лише після спливу 6 місяців після відключення. На даний час, вона хоче розібратися, чому постійно підвищують тарифи на газ?. Чому не враховують матеріальний стан людей, які користуються їх послугами з газопостачання і не звертають уваги, що у людей, дохід менший чим прожитковий мінімув, визначений законом. І що вона, особисто, не може сплачувати всі ті суми, які вказуються у платіжних квитанціях, так як її єдиний дохід, це лише пенсія. А її члени сім"ї, які з нею проживають, отримують допомогу з держави у вигляді або субсидії, або перебувають на обліку в цетрі зайтятості.

Представник позивача ТОВ «Харківгаз збут» в судовому засіданні заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви та об`єднання її з первісним позовом, так як ТОВ «Харківгаз збут» не може бути відповідачем за зустрічним позом позивача з тих вимог, які в ньому заявлено. Крім того, відсутні правові підстави, для прийняття зустрічного позову і об"єднання його з перевісним позовом.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Пунктом 3 частини 2 статті 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені ЦПК України.

Відповідно до положень статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, виходячи з принципів рівноправності, диспозитивності та змагальності сторін, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Разом з тим, суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. При чому, взаємний зв`язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом - необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету позову, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів - залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ЦПК. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред`явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Так, з первісного позову вбачається, що ТОВ «Харківгаз збут» звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання. В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати дії ТОВ «Харківгаз збут» неправомірними у порушенні її права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних, збиранні, зберіганні, використанні та поширенні конфіденційної інформації про неї без її згоди; у порушенні її права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, а також стягнення з позивача на її користь моральної та матеріальної шкоди. Отже, пред`явлений первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними за своїм предметом, регулюються різними нормами права, при цьому задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об`єднання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а отже у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити.

При цьому суд роз`яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.

Відповідно до ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу - ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст.174,175,193, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про неправомірні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ЖМУД