Рішення № 102510331, 22.11.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1907/21

2/330/529/2021

"22" листопада 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі - Корнієнко М.М.,

за участю представника позивача - прокурора Дущак Д.В.,

за участю представника відповідача - адвоката Сосніної Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Якимівка Запорізької області цивільну справу за позовною заявою керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органів, які уповноважені від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку зворотної вимоги (регресу), -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органів, які уповноважені від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах звернувся до суду з позовною заявою - Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку зворотної вимоги (регресу) мотивуючи тим, що Мелітопольською окружною прокуратурою Запорізької області опрацьовано Єдиний державний реєстр судових рішень та встановлено наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі за № 280/6109/20 задоволено позов ОСОБА_2 до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі - Якимівська селищна рада) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 06.07.2020р. №175-к, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, поновлено ОСОБА_2 на посаді та стягнуто з Якимівської селищної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаний із незаконним звільненням у сумі 75 411, 48 грн.. На виконання вищевказаного рішення суду, Якимівською селищною радою здійснені відповідні відрахування, що підтверджуються наступними документами: платіжне доручення від 24.12.2020 № 1058 на суму 1 131,18 грн. зі сплати військового збору з ОСОБА_2 ; платіжне доручення від 24.12.2020 № 1059 на суму 13 574,08 грн. зі сплати податку з доходу ОСОБА_2 ; платіжне доручення від 24.12.2020 № 1062 зі сплати заробітної плати на користь ОСОБА_2 .. Всього здійснено виплат на суму 75 41 1, 48 грн.. Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі за № 280/6109/20 визнано незаконним розпорядження Якимівського селищної ради «Про скасування розпоряджень», а саме: про скасування розпорядження секретаря Якимівської селищної ради Забари М.С. «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови» від 11.03.2020 № 53-к, скасовано розпорядження Якимівського селищного голови «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови» від 23.06.2020 № 165-к, розпорядження Якимівського селищного голови «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови» від 01.07.2020 № 171-к (далі - Відповідач). Встановлено, що 29.10.2018 відбулися вибори в об`єднаній територіальній громаді, ОСОБА_2 обрано на посаду Якимівського селищного голови Якимівського району Запорізької області. Згідно із рішенням № 2 першої сесії сьомого скликання Якимівської селищної ради від 05.12.2017 «Про початок повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » після складання присяги, розпочалися її повноваження. У подальшому, 26.12.2018 шляхом таємного голосування прийняте рішення «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » № 30. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 до Запорізького окружного адміністративного подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської селищної ради «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » № 30 від 26.12.2018 та поновлення на посаді Якимівського селищного голови. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/16/19 від 12.08.2019 відмовлено у задоволенні позову. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року скасовано та повністю задоволене позов, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської

селищної ради № 30 від 26.12.2018 «Про дострокове припинення повноважень

Якимівського селищного голови ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2

на посаді Якимівського селищного голови, стягнуто з Якимівської селищної

ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі

266 120 гривень 12 копійок. 11.03.2020 Якимівською селищною радою підписано розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к у відповідності до вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 та ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», в якому дослівно вказано, що відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 280/16/19 Я, ОСОБА_2 , приступила до виконання повноважень Якимівського селищного голови 11 березня 2020 року. Однак, 01 липня 2020 року ОСОБА_1 ознайомив ОСОБА_2 з наказом Міністерства юстиції України № 2238/5 «Про задоволення скарги про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 11.03.2020 № 10981070018000258 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами до установчих документів», яким скасовано реєстрацію ОСОБА_2 як керівника Якимівської селищної ради. Крім того, 06.07.2020 ОСОБА_1 видав розпорядження № 175-к від 06.07.2020 про скасування розпорядження Якимівського селищного голови від 11.03.2020 №53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського

селищного голови», розпорядження Якимівськйго селищного голови від

23.06.2020 № 165-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 01.07.2020 №. 171-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови». На підставі вищевказаних розпоряджень, керівником відділу організаційно кадрової роботи та документування внесено до трудової книжки ОСОБА_2 відомості про її звільнення. 06.07.2020 ОСОБА_1 у трудову книжку ОСОБА_2 внесений запис № 33 про скасування записів № 31 та 32, про поновлення її на посаді та визнання запису № 28 недійсним на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 280/16/19. Таким чином, ОСОБА_1 , 06.07.2020 приймаючи розпорядження за №Л75-к від 06.07.2020 про скасування розпорядження Якимівського селищного голови від 11.03.2020 №53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 23.06.2020 № 165-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови, розпорядження Якимівського селищного голови від 01.07.2020 № 171-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», фактично звільнив ОСОБА_2 з посади Якимівського селищного голови, без рішення відповідної ради, що суперечить ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначене призвело до необхідності Якимівської селищної ради вживати заходів до реального виконання рішення суду в частині сплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі - 75 411, 48 грн.. Відповідна сума грошових коштів підлягає стягненню з Відповідача на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі - Позивач-2) у зв`язку з наступним. Кошти у розмірі 75411, 48 грн. за вимушений прогул ОСОБА_2 переведено з рахунку Якимівської селищної ради, а тому підлягають поверненню саме до цього органу. За таких обставин, Мелітопольська окружна прокуратура діє в інтересах Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідач своїм неправомірним рішенням завдав матеріальної шкоди Якимівській селищній раді на суму 75411, 48 грн., чим порушив її права та законні інтереси. Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗІІП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Отже, відповідальність щодо відшкодування шкоди, заподіяної місцевому бюджету, у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 грошових коштів за час вимушеного прогулу, внаслідок незаконного звільнення останньої, покладається на ОСОБА_1 , яким за час перебування на посаді секретаря Якимівської селищної ради прийнято рішення про незаконне звільнення працівника. На підставі викладеного прокурор просить стягнути з відповідача на користь Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області матеріальну шкоду, завдану виплатою із Якимівського районного бюджету ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 75411, 48 гривень та кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2270 гривень. Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави та необхідність захисту інтересів держави, Мелітопольська окружна прокуратура зазначила наступне. Згідно із статтею 131-1 Конституції України одним з основних завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Сам факт не звернення до суду Якимівської селищної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальних громад, сіл, селищ Якимівського району (Якимівської ОТГ Мелітопольського району) свідчить про те, що позивач неналежне виконує свої повноваження щодо повернення до районного бюджету грошових коштів у розмірі 75 411, 48 грн., у зв`язку із чим у Мелітопольської окружної прокуратури виникають обґрунтовані підстави для захисту спільних інтересів значної кількості громадян - членів територіальних громад сіл та селищ Якимівського району та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, вмотивований тим, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві не визнаються повністю з наступних підстав. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Будь-яких пояснень неможливості (або небажання) звернення до суду з відповідним позовом селищна рада, а також прокурор не пояснюють. Перекладення селищною радою своїх повноважень на прокурора здійснено, скоріш, з метою більш вагомого представництва в суді, що ставить сторони в нерівне правове становище, про що зазначив, як недопустиме, ЄСПЛ . Тому вважає, що прокурор не довів, що селищна рада не здійснює захист інтересів держави чи здійснює його неналежне, а отже не довів підстав свого представництва. Матеріальною шкодою в даній справі визначена сума, сплачена позивачці на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 280/6109/20 (в подальшому - рішення суду). Про наявність вказаного рішення йому стало відомо тільки під час отримання вищезазначеної позовної заяви. Відповідачами у справі №280/6109/20 був секретар Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області. Йому не відомо, чи надходила копія рішення суду до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Він не мав змоги приймати участь у розгляді справи через те, що 16 грудня 2020 року вже не займав посаду секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Його повноваження на цій посаді були припинені 12.11.2020 на першій сесії восьмого скликання Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, на якій було прийняте рішення № 2 «Про визнання повноважень Якимівського селищного голови Мелітопольського району Запорізької області». У зв`язку з викладеним він не мав можливості на апеляційне оскарження рішення суду, хоча вважає його винесеним з порушенням норм матеріального права. Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області безпідставно не використала свого права на апеляційне оскарження рішення суду, через що понесла витрати місцевого бюджету - змушена була перерахувати ОСОБА_2 75411 гривень 48 копійок на виконання рішення суду. Посилання позивача в обгрунтування позивних вимог на пункт 8 частини другої статті 16, частину першу статті 1191 Цивільного кодексу України, пункт 8 частини першої статті 134, статтю 237 Кодексу законів про працю України є безпідставними у зв`язку з наступним. Відповідно до частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Право зворотної вимоги органів місцевого самоврядування визначене частиною четвертою статті 1191 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди). Кодекс законів про працю України, відповідно до статті 1 цього Кодексу, регулює трудові відносини працівників. Відповідно пункт 8 частини першої статті 134, стаття 237 Кодексу законів про працю України регулюють правовідносини між власником або уповноваженим ним органом та працівниками. Стаття 237 Кодексу законів про працю України встановлює покладення матеріальної відповідальності саме на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника, якою він станом на теперішній час не є. Отже, посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на норми законодавства про працю є недоречними, оскільки Кодекс законів про працю України регулює питання трудових відносин, які у нього на сьогоднішній день з позивачем відсутні. Крім того пояснює наступне. Дійсно, 26 грудня 2018 року рішенням Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 30 були достроково припинені повноваження Якимівського селищного голови Громихної В.М., яке останньою було оскаржене до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 ОСОБА_2 було відмовлено у задоволені позову, яке вона оскаржила. 10 березня 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 280/16/19 виніс постанову про скасування рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 30 від 26.12.2018 «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » і поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови. Відповідачем у цій справі, який повинен виконати рішення суду і поновити порушені ним права ОСОБА_2 , є Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області. Станом на 11.03.2020 вищезазначена постанова від Третього апеляційного адміністративного суду до відповідача - Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області офіційно не надійшла (відповідна інформація міститься у журналі реєстрації вхідної кореспонденції позивача). Проте, 11 березня 2020 року ОСОБА_2 безпідставно, з перевищенням повноважень видала розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови» (в подальшому -- розпорядження 53-к), назва якого не відповідає змісту, тому що розпорядча частина дослівно містить наступне: «Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020року у справі 280/16/19 Я, ОСОБА_2 , приступила до виконання повноважень Якимівського селищного голови 11 березня 2020 року». Разом з тим стаття 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить жодної норми, що дає голові селищної ради повноваження поновлювати себе на посаді. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі щодо органів місцевого самоврядування як юридичних осіб містяться відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.03.2020 на підставі рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 державним реєстратором були внесені зміни про юридичну особу, не пов`язані зі змінами до установчих документів. Наказом Міністерства юстиції України від 30.06.2020 № 2238/5и «Про задоволення скарги», який розміщений на сайті Міністерства юстиції України, зазначена реєстраційна дія скасована. У висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2020, на підставі якого виданий наказ, зокрема, у пункті 7 Мотивів рішення у розгорнутому вигляді, зазначено, що Колегією встановлено, що станом на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії сесією Якимівської селищної ради не приймалися рішення щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 280/16/19. А відповідно до пункту 6 висновку Колегії судове рішення про поновлення особи на посаді є обов`язковим до виконання органом, який відповідно до закону наділений повноваженнями про призначення та звільнення працівника. Зазначене кореспондується з частиною другою статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Боржником у справі № 280/16/19 є Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, а не ОСОБА_2 , яка є у цій справі стягувачем. Також неможливо вважати його керівником, який несе відповідальність за нормами трудового законодавства, тому що його правове становище та його відносини з Якимівською селищною радою регулюються іншими нормами законодавства - Законами України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», оскільки він не є найманим працівником селищної ради, а особою, яка була обрана до складу органу місцевого самоврядування як депутат в результаті місцевих виборів відповідно до норм Конституції України та Закону України «Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 року № 595-УПІ, що був чинним на час його обрання. Відповідно до ст.ст.10, 26, 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради. Секретар ради у випадку, передбаченому ч.2 ст.42 цього Закону, здійснює повноваження голови ради. Отже, секретар є тільки посадовою особою, підконтрольною селищній раді і є його виконавчим органом, а не керівним.

Щодо безпідставності виплат, відповідно до статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Беручи до уваги викладене, він, перебуваючи на посаді секретаря Якимівської селищної ради, у межах наданих повноважень привів ситуацію, що склалася у селищній раді, у відповідність до чинного законодавства розпорядженням від 06.07.2020 № 175-к «Про скасування розпорядження Якимівського селищного голови від 11.03.2020 року № 53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 23.06.2020 року № 165-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови», розпорядження Якимівського селищного голови від 01.07.2020 року № 171-к «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови». Жодного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з посади селищного голови він не видавав. Також звертаю увагу суду на те, що виплата коштів на користь ОСОБА_2 відбулась за рішенням суду, яке не набуло законної сили, що є порушенням норми ст. ст. 18 та 273 ЦПК України. Нормою ч.1 ст.18 ЦПК встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об`єднаннями на всій території України. Відповідно до ст.273 ЦПК рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Строк на апеляційне оскарження -- 30 днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354 ЦПК). Таке застереження міститься і в самому рішенні суду. Тобто рішення суду у справі № 280/6109/20 було постановлене 16 грудня 2020 року, а набрало законної сили тільки 15 січня 2021р. Виплата ж була здійснена 26.12.2020р. Частиною 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» встановлено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Порядком також визначено, що виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження". Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів, до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) п.3 Порядку. В пп.2) п.9 Порядку вказано, що Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку. Зазначаю, що рішення суду, що виконане передчасно, не має застереження про негайне його виконання, що допускається у справах про стягнення заробітної плати. Виконавчий документ - виконавчий лист - не видавався і не міг бути виданий до набрання законної сили рішенням суду. А без виконавчого документу орган казначейства не міг виконати рішення суду. Тому у виникненні витрат на виплату заробітної плати стягувачу винними є посадові особи Якимівської селищної ради, що здійснили виплату за судовим рішенням, що не набрало законної сили, тобто всупереч нормам законодавчих актів, і не спромоглися оскаржити рішення суду першої інстанції. Саме їх незаконними діями спричинені збитки територіальній громаді. Щодо норм права, на які посилається прокурор у позові зазначив. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилається на норми ч.І ст.1191 ЦК України, яка встановлює загальний порядок відшкодування шкоди. Але відповідач вважає, що прокурор не звернув уваги на ч.4 цієї статті, яка носить особливий характер і застосовується у випадку відшкодування шкоди, спричиненої територіальній громаді посадовою або службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень. Таке відшкодування відбувається у розмірі виплаченого відшкодування - крім відшкодування виплат, пов`язаних з трудовими відносинами. Що стосується посилання на норми ст.ст.134,137, 237 КЗпП України, то вони визначають порядок відповідальності службових осіб, винних у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (п.3 ст.134). Але відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників, а служба в органах місцевого самоврядування не є трудовими відносинами. Частиною 2 ст.24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001р. №2493-111 встановлено: Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України. Розділом VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №2493-111 визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. Саме ст.ст.80-82 Закону України «Про державну службу» встановлені особливості процедури притягнення до матеріальної відповідальності посадової особи органів місцевого самоврядування, як державного службовця. Категорію працівників як «посадові особи» визначено в статті 2 Закону України «Про державну службу», в статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевогосамоврядування»: Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, мас відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах (голова ради); виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою (секретар ради). Отже, не було дотримано встановленого законодавством порядку покладення на нього обов`язку по відшкодуванню матеріальної шкоди, в тому числі в позові не вказано, а який порядок встановлено статутом Якимівської територіальної громади. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 05.10.2020р. надав роз`яснення щодо захисту прав державних службовців, в якому зазначив, зокрема, таке: Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби відповідно до частин другої статті 5 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) регулюються цим Законом, крім випадків, коли врегулювання таких питань передбачено спеціальними законами. Таким чином, необхідно враховувати норми спеціальних законів, які визначають діяльність окремих державних органів, як, наприклад: «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про дипломатичну службу», «Про Національну поліцію», «Про службу в органах місцевого самоврядування» тощо. Варто зазначити, що згідно з частиною третьою статті 5 Закону у частині відносин, не врегульованих цим Законом, на державних службовців поширюється дія норм законодавства про працю. До законодавства про працю належать Кодекс законів про працю України, Закон України «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та інші. Звертаємо увагу, що у разі, коли нормами Закону окреслено порядок реалізації відповідних правовідносин, будь-яке додаткове, подвійне або застосування норм законодавства про працю за аналогією не допускається. Так, якщо види дисциплінарних стягнень, які застосовуються до державних службовців визначено у статті 66 Закону, то норми статті 147 Кодексу законів про працю України щодо стягнень до працівників за порушення трудової дисципліни не можуть бути застосовані. Отже, оскільки відповідними законами врегульоване питання відповідальності як державних службовців, так і посадових осіб органів місцевого самоврядування, то вбачається, що в позові прокурор для обгрунтування вимог неправильно застосував норми матеріального права. Зважаючи на викладене, вважаючи, що матеріальна шкода спричинена діями інших посадових осіб, тому що його вина не була остаточно вирішена на час спірних виплат, вважаючи позовні вимоги необгрунтованими належними нормами матеріального права, керуючись частиною четвертою статті 1191 Цивільного кодексу України, Законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні»,просить суд у задоволенні позовних вимог керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах Якимівській селищній раді Мелітопольського району Запорізької області відмовити повністю.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Сосніна Л.І. заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на відзив на позовну заяву, наданий відповідачем.

У судове засідання представник Якимівської селищної ради не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі та просив розглянути справу у відповідності до вимог діючого законодавства.

У судовому засіданні були вивчені письмові докази, додані позивачем до позовної заяви, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ; рішення Якимівського селищної ради від 05.01.2018 № 31; розпорядження секретаря Якимівської селищної ради від 06.07.2020 № 175-к; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 280/6109/20; розпорядження голови Якимівської селищної ради від 23.12.2020 № 365-к; платіжне доручення № 1058 від 24.12.2020; платіжне доручення № 1062 від 24.12.2020; платіжне доручення № 1059 від 24.12.2020; лист Мелітопольської окружної прокуратури від 16.07.2021; лист Якимівської селищної ради від 21.07.2021 №03.1-12/2580; лист Мелітопольської окружної прокуратури від 11.08.2021 року.

Суд заслухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.10.2018 року відбулися вибори в об`єднаній територіальній громаді, ОСОБА_2 обрано на посаду Якимівського селищного голови Якимівського району Запорізької області.

У подальшому, 26.12.2018 року шляхом таємного голосування прийняте рішення «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » № 30, яке ОСОБА_2 було оскаржене до суду.

Відповідно до позовної заяви, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 ОСОБА_2 було відмовлено у задоволені позову, яке вона оскаржила. 10 березня 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 280/16/19 виніс постанову про скасування рішення 20-ї сесії VII скликання Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 30 від 26.12.2018 «Про дострокове припинення повноважень Якимівського селищного голови ОСОБА_2 » і поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови. Відповідачем у цій справі, який повинен виконати рішення суду і поновити порушені ним права ОСОБА_2 , є Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області. Але належним чином завірені копії цих рішень, в якості письмових доказів суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що станом на 11.03.2020 вище зазначена постанова від Третього апеляційного адміністративного суду до відповідача - Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області офіційно не надійшла (відповідна інформація міститься у журналі реєстрації вхідної кореспонденції позивача).

11 березня 2020 року ОСОБА_2 видала розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови» (в подальшому - розпорядження 53-к), розпорядча частина дослівно містить наступне: «Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020року у справі 280/16/19 Я, ОСОБА_2 , приступила до виконання повноважень Якимівського селищного голови 11 березня 2020 року». Разом з тим стаття 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить жодної норми, що дає голові селищної ради повноваження поновлювати себе на посаді. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.03.2020 на підставі рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 державним реєстратором були внесені зміни про юридичну особу, не пов`язані зі змінами до установчих документів. Наказом Міністерства юстиції України від 30.06.2020 № 2238/5и «Про задоволення скарги», який розміщений на сайті Міністерства юстиції України, зазначена реєстраційна дія скасована. У висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2020, на підставі якого виданий наказ, зокрема, у пункті 7 Мотивів рішення у розгорнутому вигляді, зазначено, що Колегією встановлено, що станом на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії сесією Якимівської селищної ради не приймалися рішення щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 280/16/19. А відповідно до пункту 6 висновку Колегії судове рішення про поновлення особи на посаді є обов`язковим до виконання органом, який відповідно до закону наділений повноваженнями про призначення та звільнення працівника.

Перебуваючи на посаді секретаря Якимівської селищної ради, у межах наданих повноважень, у відповідність до чинного законодавства, відповідач ОСОБА_1 , розпорядженням № 175-к від 06.07.2020 «Про скасування розпорядження Якимівського селищного голови» скасував: розпорядження Якимівського селищного голови № 53-к від 11.03.2020 року «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді Якимівського селищного голови»; розпорядження Якимівського селищного голови № 165-к від 23.06.2020 року «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови»; розпорядження Якимівського селищного голови № 171-к від 01.07.2020 року «Про продовження виконання повноважень Якимівського селищного голови». Жодного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з посади селищного голови відповідач не видавав.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/6109/20 було постановлене 16 грудня 2020 року, а набрало законної сили 16 січня 2021року. Виплата ОСОБА_2 була здійснена 24.12.2020 року. Тобто виплата коштів на користь ОСОБА_2 відбулась за рішенням суду, яке не набрало законної сили, що є порушенням норми ст. ст. 18 та 273 ЦПК України. Частиною 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) п.3 Порядку. В пп.2) п.9 Порядку вказано, що Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку. В резолютивній частині Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/6109/20, яке було постановлене 16 грудня 2020 року, а набрало законної сили 16 січня 2021року, відсутнє застереження про негайне його виконання, що допускається у справах про стягнення заробітної плати.

Повноваження ОСОБА_1 на посаді секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області були припинені 12.11.2020 року на першій сесії восьмого скликання Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, на якій було прийняте рішення № 2 «Про визнання повноважень Якимівського селищного голови Мелітопольського району Запорізької області».

Відповідно до ч.3 ст. 17 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Відповідно до ч.4 ст. 1191 ЦК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників,усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст.24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001р. №2493-111 встановлено: Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Розділом VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №2493-111 визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст.80-82 Закону України «Про державну службу» встановлені особливості процедури притягнення до матеріальної відповідальності посадової особи органів місцевого самоврядування, як державного службовця. Категорію працівників як «посадові особи» визначено в статті 2 Закону України «Про державну службу», в статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевогосамоврядування»: Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах (голова ради); виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою (секретар ради).

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Прокурором в судовому засіданні не доведено, що відповідач ОСОБА_1 , будучи на посаді секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, повноваження якого були припинені 12.11.2020 року, є винним у незаконному звільненні з посади Якимівського селищного голови ОСОБА_2 та будучи на посаді секретаря Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області видав розпорядження про здійснення Якимівською селищною радою відповідних відрахувань на користь ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ст.ст. 3, 134, 136, 237 Кодексу України про працю, ст.ст.2, 16, 1191 ЦК України, ст.ст. 5 ЗУ «Про державну службу», ст.ст. 3, 24 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.ст. 10, 26, 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 4, 10, 11, 81-83, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органів, які уповноважені від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку зворотної вимоги (регресу)- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Якимівський районний суд Запорізької області.

Суддя: Тетяна НЕСТЕРЕНКО