Ухвала суду № 102509944, 11.01.2022, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/838/19

Провадження 1-кп/329/12/2022

УХВАЛА

11 січня 2022р. смт Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі – Синяк Л.П.,

за участі прокурора – Васильчука Б.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – Харламова Д.І.,

представника потерпілого – Ковтун Ю.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Чернігівка Запорізької області клопотання захисника про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12020080000000239 від 18.06.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході проведення підготовчого судового засідання захисником заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокуророві як логічно неузгодженого, що позбавляє обрати позицію захисту та врешті-решт порушує саме право на захист. Так, прокурором зазначається, що обвинувачений є фізичною особою-підприємцем, але в абз 3 стор. 3 обвинувального акту зазначено, що обвинувачений є інженером з технічного нагляду; обвинувачений надавав послуги чи виконував роботи з технічного нагляду, і як взаємопов`язане те, що обвинувачений уклав договір як ФОП, але надалі зазначений в обвинувальному акті як інженер технічного нагляду.

Уточнювати обвинувачення або його доповнювати прокурор в ході судового розгляду не може, позаяк воно повинно бути чітким і конкретним з метою недопущення порушення права на захист.

Прокурор вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, позаяк обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підстави для його повернення відсутні, а з`ясувати ті обставини, на які посилається захист у своїх доводах, можливо після дослідження доказів у матеріалах справи у їх сукупності, зокрема, договору, укладеного між ОСОБА_1 та відділом освіти, молоді та спорту Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області після виграшу тендеру, що на стадії підготовчого розгляду не можливо.

Представник потерпілого підтримує прокурора.

Суд, вислухавши учасників процесу, встановив наступне.

Згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Будь-яких інших підстав для повернення обвинувального акту прокурору законом не передбачено.

Вимоги до обвинувального акту встановлені ст. 291 КПК України та даний перелік є вичерпним.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України державне обвинувачення це процесуальна діяльність прокурора, яка полягає у доведені перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Як визначає ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності,

Стаття 7 КПК України встановлює, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність і диспозитивність.

З огляду на ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Дослідження змісту обвинувального акту свідчить проте, що в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тобто вказано, що саме встановлено досудовим розслідуванням, що відповідає положенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а тому відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт не відповідає зазначеній вимозі КПК України.

Суд зазначає, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі (певні конкретні фактичні обставини) дійсно мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

У разі повернення ж обвинувального акту за неконкретністю обвинувачення, з підстав логічної неузгодженості, що, як зазначає захисник, змушує обирати не одну, а більше ліній захисту, звідки випливає ця неконкретність, то вона врешті-решт є оціночною категорією та може бути перевірена лише в ході судового розгляду справи, адже на стадії підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

При цьому, з метою недопущення порушення права особи на захист через неконкретність обвинувачення та можливого скасування рішення суду першої інстанції з підстав незабезпечення гарантій на справедливий суд, прокурор відповідно до положень ст. 337 КПК України в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення тощо.

Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв`язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні не викликає сумнівів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314-316, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.О. Покопцева