Постанова № 102509, 29.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р.

Справа № 6/185-06-4843

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Федорові В.А.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Тіхонова Г.І. (довіреність № 466 від 16.11.2005 року);

Аверін Б.О. (довіреність № 286 від 22.05.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року

по справі № 6/185-06-4843

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп”, м. Одеса

до Одеської залізниці

про стягнення 747,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

26.05.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці (далі по тексту – відповідач) 747 грн. –збитків, пов'язаних з нестачею вантажу при його перевезенні залізницею. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, згідно із договором ,купівлі-продажу від 30.06.2005р., укладеним між ТОВ „Украгрокомп” та ПП „Неофіт-Д”, що не є стороною у справі, на адресу позивача відправлено Одеською залізницею вантаж, але при перевірці та видачі встановлено його нестачу, відшкодування збитків від якої відповідачем не здійснено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” задоволені частково з посиланням на те, що при розрахунку суми позовної заяви позивачем не прийнято до уваги передбачені норми природної втрати і граничного розходження визначення маси у розмірі 1 % від загальної маси вантажу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 740,03 грн. збитків, пов'язаних з нестачею вантажу, витрати по сплаті державного мита в сумі 100,98 грн. та 116,82 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Одеська залізниця звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати частково та прийняти нове з урахуванням природної втрати вантажу. Доводи скаржника ґрунтуються на тому, що суд при прийняті оскаржуваного рішення не з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно зробив оцінку доказів та розрахунку природної втрати вантажу під час перевезення та не врахував положення Статуту залізниць, Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав та його представник в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2005 року між ПП „Неофіт-Д” (Покупець) та ТОВ „Украгрокомп” укладено договір № 300605/Ну-05 купівлі-продажу вугілля.

30.11.2005 року вантажовідправником ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” відправлено зі станції відправлення „Карахаш” Донецької залізниці на адресу ТОВ „Украгрокомп” (станція „Ізмаїл” Одеської залізниці ) вантаж вугілля марки АМ у кількості 69 000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52665522 (вагон № 67185645).

При прибутті вагону № 67185645 із вантажем (вугіллям) на станцію „Знаменка” Одеської залізниці, працівниками станції було виявлено сліди нестачі вантажу, на підставі чого було складено комерційний акт серії БК 041208 838/301 від 04.12.2005 року, із якого вбачається наступне: фактично навантаження навалом нижче 250 мм, на поверхні вантажу мається поглиблення над першим, другим та третім люками ліворуч за рухом потягу довжиною 4 500 мм, шириною 1 500 мм, глибиною 200 мм, над п’ятим люком довжиною 1 500 мм, шириною 1 500 мм, глибиною 200 мм. Течі вантажу немає. Двері та люки закриті щільно. Каток не застосовувався. Захисне маркування мається, в місцях поглиблень маркування відсутнє. Контрольне переважування, яке проводилось двічі на перевірених 150 т вагах станції „Знаменка” Одеської залізниці (госповерка 18.07.2005 року) показало:

- по документах значиться: брутто 905000 кг, тара 21 500 кг, нетто 69 000 кг;

- після переважування: брутто 88 200 кг, тара 21 500 кг, нетто 66 700 кг;

- нестача склала: 2 300 кг на загальну суму 747,50 грн. (ціна 1 тони вугілля марки АМ складає 325 грн.).

31.03.2006 року позивач направив на адресу Одеської залізниці претензію № 10 про стягнення вартості недостачі вугілля на суму 747,50 грн.

У відповідь на зазначену вище претензію. відповідач 03.05.2006 року направив на адресу ТОВ „Украгрокомп” повідомлення № 39, яким визнав претензію позивача частково –на суму 523,25 грн., посилаючись на природну втрату вантажу і граничне розходження у визначені маси нетто 1 %.

05.05.2006 року ТОВ „Украгрокомп” направило на адресу Одеської залізниці лист № 69, із якого вбачається що позивач не погоджується з розрахунком відповідача та просить останнього сплатити заборгованість в розмірі 747,50 грн.

В зв'язку з тим, що Одеська залізниця з позивачем не розрахувалась, останній звернувся до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Судова колегія погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, та вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю –у розмірі оголошеної вартості, якщо залізниці доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження –у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу.

У зв'язку із неналежним виконанням Одеською залізницею зобов'язань по перевезенню вантажу, а саме його збереженням та цілісністю, остання підлягає притягненню до відповідальності у вигляді сплати суми збитків за нестачу вантажу вугілля.

Між тим, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки при проведенні розрахунку повинно було застосовувати норми природної втрати і граничного розходження визначення маси у розмірі 1 % від загальної маси вантажу.

Так, згідно із статтею 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

- від маси брутто –для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

- від маси нетто –для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Таким чином, маса природної втрати вантажу вугілля обчислюється з маси нетто, із чого випливає, що природна втрата вантажу і граничне розходження у визначені маси нетто 1 % складає 690 кг, а тому розрахунок розміру збитків повинен виглядати:

2 300 кг (фактична маса нестачі) –690 кг (природна втрата) х 0,325 (вартість 1 кг вугілля) = 523,25 грн. (розмір збитків), що і підлягають стягненню з Одеської залізниці на користь ТОВ „Украгрокомп”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року зміні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року по справі № 6/185-06-4843 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р № 26038200003 в Одеській філії АБ „ЕКСПРЕС-БАНКА”, код ЄДРПОУ 01071315, МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” (65012, м. Одеса, вул. Морська,5, р/р № 26007311158 в АБ „Південний” в м. Одесі, код ЄДРПОУ 23991045, МФО 328209) збитки, пов'язані з нестачею вантажу у розмірі 523,25 грн., 71,40 грн. державного мита та 82,60 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” (65012, м. Одеса, вул. Морська,5, р/р № 26007311158 в АБ „Південний” в м. Одесі, код ЄДРПОУ 23991045, МФО 328209) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р № 26038200003 в Одеській філії АБ „ЕКСПРЕС-БАНКА”, код ЄДРПОУ 01071315, МФО 328801) 51 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров