Рішення № 102508459, 10.01.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3571/21

провадження 2/175/1066/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.

з секретарем Кульпіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Затишок сервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

Свої вимоги мотивувало тим, що між ТОВ «Затишок сервіс» був виконавцем житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 по вказаній адресі. Позивач надавав Відповідачу послуги починаючи з 08.11.2018 року по 31.07.2020 року включно. З 01.08.2020 року позивач припинив надання послуг, оскільки в багатоквартирному будинку було створено ОСББ і подальше утримання будинку здійснюється силами ОСББ «Дніпровська Брама». На момент припинення надання послуг у Відповідача існувала прострочена заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 6 506,62 коп. грн. Відповідач здійснив часткову оплату за отримані житлово-комунальні послуги з 08.11.2018 року (з моменту набуття права власності на квартиру) до моменту подання позовної заяви в розмірі 20 997, 89 грн. У зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду для захисту свого порушеного права, а саме: стягнути з відповідача прострочену суму заборгованості та штрафні санкції.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, відзиву на позов не надала, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та на підставі положень ст. 280-283 ЦПК України розглядається в заочному порядку.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України встановлено тягар утримання майна - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2189-VІІІ: індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено: обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі - своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Пунктом 5 тієї ж статі встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами тощо.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у певному обсязі (Постанова ВСУ від 30.10.2013 року по справі №6-59цс13).

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20.04.2016 року по справі №6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Затишок сервіс» не було укладено Договір про надання житлово-експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, проте позивач фактично був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались в повному обсягу у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 на підставі укладання між позивачем та майже всіма співвласниками (споживачами) індивідуальних договорів про надання житлово-експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, відсутність з боку ОСОБА_1 та інших співвласників будинку складених Актів-претензій. Також, позивач зазначає, що відповідачем частково сплачувалось за отримані від позивача послуги, що підтверджується наданими розрахунками (а.с. 11-12) та надає копії договорів про укладання в інтересах співвласників будинку з субпідрядними підприємствами на виконання окремих робіт з утримання будинку та прибудинкової території.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 будучи власником квартири АДРЕСА_3 в період з 08.11.2018 року та по 31.07.2020 (включно) здійснювала часткову оплату за отримані житлово-комунальні послуги в розмірі 20 997,89 грн.

З 01.08.2020 року позивач припинив надання послуг в вищезазначеному будинку, оскільки в багатоквартирному будинку було створено ОСББ і подальше його утримання здійснюється силами ОСББ, що підтверджується листом ОСББ «Дніпровська Брама» вих. №17 від 31.07.2020 року.

Проте, станом на 31.07.2020 у відповідача існує прострочена заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 6 506,62 грн., в тому числі інфляційні втрати - 680,23 та 3% річних -187,01 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючі до уваги вищезазначене, та враховуючи, що відповідачу позивачем надавалися певні послуги за які ОСОБА_2 частково сплачувала, а тому дійсно відповідач у встановлений законом строк не виконав перед позивачем своїх зобов`язань за спожиті житлово-комунальні послуги, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані послуги на момент подачі позову у розмірі 7 373,86 грн., з них 6 506,62 грн. - сума боргу за надання житлово-експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 187,01 грн. - сума 3% річних, 680,23 грн. - інфляційні збитки.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 267, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 76, 89, 141, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40869660, місцезнаходження: 49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Високовольтна, буд. 14К, к. 116, банківський рахунок НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 7 373 грн. 86 коп., з них 6 506 грн. 62 коп. - сума боргу за надання житлово-експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території; 187 грн. 01 коп. - сума 3% річних, 680 грн. 23 коп. - інфляційні збитки.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40869660, місцезнаходження: 49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Високовольтна, буд. 14К, к. 116, банківський рахунок НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя О.Г. Васюченко