Рішення № 102507031, 11.01.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14168/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Козак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шпуганич Василь Петрович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шпуганич В.П., звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 04.12.2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинив виконавчий напис за № 5797, яким пропонував стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в сумі 1223552,32 грн., витрати за вчинення напису в сумі 300 грн. Строк за яким проводиться стягнення становить з 26.08.2020 року до 19.10.2020 року.

Вказує, що про існування оскаржуваного виконавчого напису представник позивача довідався 28.09.2021 року шляхом моніторингу в автоматизованій системі виконавчого провадження та єдиному реєстрі боржників.

На підставі адвокатського запиту від 29.09.2021 року приватний виконавець 01.10.2021 року надав копію виконавчого напису та копію кредитного договору, заяву стягувача.

Позивач та представник позивача вважаю виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Зауважує, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 і станом на день виникнення спірних правовідносин передбачав стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для чого нотаріусу подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, як зазначає представник позивача, вчиняючи 04.12.2020 року виконавчий напис № 5797 приватний нотаріус Личук Т.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17. Зазначене дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Представник позивача наголошує, що на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало такого способу захисту прав кредитора, як вчинення нотаріусом на стягнення боргу виконавчого напису на не посвідченій нотаріально кредитній угоді, якою є кредитний договір № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року. А тому, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, представник позивача вказує, що ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. При цьому як вбачається з умов кредитного договору кінцевий термін повернення позики 27.02.2015 року.

Представник позивача із безспірністю заборгованості, яка наведена у виконавчому написі нотаріуса, не погоджується, виходячи з того, що за умовами кредитного договору предметом позики були 27028 доларів США.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 19.07.2012 року у справі № 2-5259/11 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КБ Банк «Надра» заборгованість в сумі 186007,19 грн.

Таким чином, кредитор реалізувавши право на дострокове отримання коштів за кредитним договором змінив строк виконання грошового зобов`язання та не мав правових підстав для нарахування відсотків на загальну суму 689222,07 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.02.2021 року заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну стягувача виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково, замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». В іншій частині вимог (видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.08.2021 року провадження у справі за заявою ТОВ «ФК» «Еліт Фінанс» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку набранням законної сили рішення суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вказує, що нарахування після звернення з позовом до суду у 2011 році та ухвалення судового рішення, а також закінчення дії договору позбавляє кредитора право на отримання відсотків у розмірі, який зазначено ним як безспірно у виконавчому написі.

Щодо приватного нотаріуса Личук Т.В. представник позивача звертає увагу, що наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2021 року № 1358/5, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 2 від 05.05.2021 року та на підставі підпунктів «е» та «з» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 13.08.2012 року за № 8832 на ім`я ОСОБА_3 .. За наведених обставин нотаріус не залучається до участі у розгляді справи.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 04.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. у реєстрі нотаріальних дій за № 5797, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року у сумі 1223552,32 грн., та витрати за вчинення напису в сумі 300 грн. Крім того, представник позивача просить вирішити питання про судові витрати у справі відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

11.11.2021 року від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до суду надійшов відзив на позов, згідно з яким просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що 29.02.2008 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 136-08/02-2008.

04.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». 20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп». 26.08.2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Представник відповідача наголошує, що станом на дату написання відзиву заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за договором є непогашеною, зобов`язання щодо виплати кредитних коштів не виконані та не виконуються.

Звертає увагу, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право на захист порушених цивільних прав шляхом звернення до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. за вчиненням виконавчого напису на договорі.

Вказує, що було відкрито виконавче провадження № 65597228 від 27.05.2021 року за постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., який здійснює примусове виконання виконавчого напису № 5797, вчиненого 04.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ЦПК України, новий кредитор реалізував право на стягнення заборгованості.

Представник відповідача зазначає, що разом із заявою на вчинення виконавчого напису, яку було направлено приватному нотаріусу Личуку Т.В., ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було надано приватному нотаріусу документи, які підтверджують безспірність заборгованості згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а саме: оригінал договору № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, копію договору факторингу, згідно з яким до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги за договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, розрахунок заборгованості за договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, засвідчений стягувачем. Таким чином, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було порушено вимог чинного законодавства.

Зазначає, що твердження позивача, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки нотаріусом не було перевірено безспірності заборгованості, є припущенням і не має під собою належного правового обґрунтування. Нормами чинного законодавства України, зокрема, не передбачено обов`язку нотаріусу із повідомлення боржника про намір здійснення виконавчого напису на договорі.

Щодо витрат на правничу (правову допомогу) представник відповідача зазначає, що у суду відсутні правові підстави зі стягнення з відповідача витрат на професійну правову (правничу) допомогу, оскільки позивачем не надано належних доказів щодо підтвердження здійснення ним цих витрат. Позивач не надав підтвердження вартості цих послуг та обґрунтованого розрахунку розподілу судових витрат та інших документів, що є підтвердженням витрат на ці послуги. Відтак, у позивача наявні позовні вимоги лише в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частини першої, другої, восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому його представник - адвокат Шпуганич В.П. подав до суду заяву, згідно з якою просить розгляд справи проводити у відсутності позивача та його представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Зауважив, що доводи, викладені у відзиві, не спростовують правомірності дії відповідача та нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Відповідач не довів, що зазначена у виконавчому написі сумі боргу є безспірною. Також відповідач у відзиві залишив поза увагою ту обставину, що нотаріус не вправі вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, який не посвідчено нотаріально. При розгляді справи просить врахувати, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Що стосується заперечень в частині витрат на правничу допомогу, вважає такі передчасними, оскільки розрахунок витрат на правничу допомогу орієнтовний.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду рекомендованим поштовим відправленням, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить розгляд справи провести без його участі, щодо предмету позовних вимог, то дане питання залишає на розгляд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04.12.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., на підставі статті 262 ЦК України, статей 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5 та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 5797, яким запропоновано стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість, що виникла за кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (правонаступник: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Комерційний банк «Надра» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.08.2020 року. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 26 серпня 2020 року до 19 жовтня 2020 року. Сума заборгованості складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 534030,25 грн.; суми заборгованості за відсотками - 689222,07 грн.; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300 грн. Загальна сума заборгованості становить 1223552,32 грн.

Зазначений виконавчий напис пред`явлено ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. від 27.05.2021 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису (ВП № 65597228).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. від 08.06.2021 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом четвертим статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно пункту 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально.

Пункт 2 Переліку, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис на договорі кредиту, що не є нотаріально посвідченим, втратив свою силу згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15.

Разом з тим, стаття 88 Закону України «Про нотаріат» містить імперативну норму про те, що виконавчий напис нотаріуса видається лише якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у відносинах під юридичними особами - не більше року, або ж законом встановлений більший строк давності для певної конкретної вимоги.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.

Судом встановлено, що підставою для вчинення виконавчого напису є договір «Автопакет» № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, укладений між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1

04.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A_3, згідно з яким право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, згідно з яким право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».

26.08.2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № б/н, згідно з яким право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Крім того, матеріалами справи встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2012 року у справі № 2-5259/11 було задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь КБ Банк «Надра» 186007,19 грн. боргу згідно з договором «Автопакет» № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.02.2021 року у справі № 2-5259/11 було частково задоволено заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну стягувача виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Постановлено замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17).

Заборгованість за кредитним договором в оскаржуваному виконавчому написі відповідач просить стягнути за період з 26 серпня 2020 року до 19 жовтня 2020 року.

Кредитний договір укладено 29.02.2008 року, при цьому строк, на який позичальнику надано кредит - до 27.02.2015 року.

Отже, з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років та кредитор, реалізувавши своє право на дострокове повернення коштів за кредитним договором, про що звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2012 року у справі № 2-5259/11 було задоволено, змінив строк виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 711/6227/14-ц.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Внаслідок звернення банку до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, яка рішенням суду у справі у справі № 2-5259/11 була задоволена та стягнута достроково, у кредитодавця не було підстав для подальшого нарахування процентів та комісії за кредитним договором.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, нараховування передбачених кредитним договором процентів за кредитом припинилося після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування та пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів безспірності заборгованості.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».

Разом з тим, суд зазначає, що приватний нотаріус вчиняючи виконавчий напис від 04.12.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 5997, керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Личук Т.В. 04.12.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Матеріалами справи не встановлено та в порушення вимог статті 81 ЦПК України відповідачем не підтверджено, що укладений між банком та ОСОБА_1 кредитний договір № 136-08/02-2008 від 29.02.2008 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем визначених документів.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного цивільного осуду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), яка є обов`язковою для застосування в силу приписів частини четвертої статті 263 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат у справі, суд виходить з наступного.

У позовній заяві представником позивача зазначено, що стосується орієнтовного розрахунку судових витрат, то позивач планує понести судові витрати в сумі 1500 грн., які складаються з судового збору та 25000 грн. за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору у загальному розмірі 1362 грн., з яких: за подання позовної заяви в сумі 908 грн., за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Представником позивача до суду, крім договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.05.2020 року та розрахунку вартості робіт (послуг) від 25.10.2021 року, не надано жодних документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо).

Отже, з огляду на відсутність доказів документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, відповідні витрати на правничу допомогу у даній справі до стягнення не підлягають.

Керуючись статтями 13, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шпуганич Василь Петрович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 5797, згідно з яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 136-08/02-2008 від 29 лютого 2008 року у розмірі 1223252,32 грн., та витрати за вчинення напису в сумі 300 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, що знаходиться за адресою: пл. Солом`янська, 2, м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталій Ласлович, що знаходиться за адресою: вул. Садова, 25-А, оф. 7, м. Мукачево, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 11 січня 2022 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай