Вирок № 102506483, 11.01.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/6247/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. А. Надопта

секретар судового засідання С.С.Онисько

за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Я.Я.Бігорі, обвинуваченого та його захисника адвоката С.В.Цопко, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021071080000461 від 25.11.2021р. по обвинуваченню-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , освіта середня, не одружений, непрацюючий, раніше не судимий, запобіжний захід не застосовувався,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведенним, що обвинувачений ОСОБА_2 29.08.2021р., близько о 04.00 години, за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, знаходячись між населеними пунктами м.Виноградів - с.Теково, Берегівського району, діючи як співвиконавці, з метою скоєння крадіжки чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправні дії, з особистих корисливих спонукань, діючи умисно, шляхом вільного доступу викрали з шосейного моста між населеними пунктами м.Виноградів - с.Теково, Берегівського району, кабель типу КСПП - 1x4x0.9 загальною довжиною 210 метрів, вартість якого становить 14 гривень 50 копійок за 1 метр, загальною вартістю 3045 гривень та кабель типу МКСАШПб-7х4х1,2 загальною довжиною 190 метрів, вартість якого становить 330 гривень за 1 метр, загальною вартістю 62700 гривень, що підтверджується висновком експерта від 20 вересня 2021 року та знаходиться на балансі Закарпатської філії AT «Укртелеком», і з викраденим зникли, спричинивши Закарпатській філії AT «Укртелеком», матеріальної шкоди на загальну суму 65745 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

В даній справі 27.11.2021р. під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021071080000461 від 25.11.2021р. між прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Я.Я.Бігорі, якому, на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2 , за участі захисника С.В.Цопко, на підставі ст.ст.468-470,472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк, який визначить суд та відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 даної статті.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст.476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, він 29.08.2021р., близько о 04.00 години, викрали з шосейного моста між населеними пунктами м.Виноградів - с.Теково, Берегівського району, кабель загальною довжиною 210 метрів, та кабель загальною довжиною 190 метрів.

У скоєному - щиро розкаявся та вибачався перед потерпілим. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заяви клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Прокурор Я.Я.Бігорі в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст.470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, потерпіла сторона надала письмову згоду на укладення ними угоди, у зв`язку з чим просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник С.В.Цопко також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Представник АТ «Укртелеком» О.І.Меренич в підготовче судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, не заперечувала проти затвердження даної угоди, підтвердивши добровільність своєї позиції та зазначила, що майнових претензій до обвинуваченого вона не має.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов обґрунтованого висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним з його боку, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 27.11.2021р. між прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Я.Я.Бігорі, якому, на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2 , за участі його захисника С.В.Цопко відповідає вимогам ст.ст.469,472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Окрім того, судом з`ясовано, що потерпіла сторона розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, надавши письмову згоду на її укладення та не заперечувала проти її затвердження, її позиція є добровільною.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених у ст.65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, неодружений, раніше не судимий, амбулаторну обліку у лікаря-психіатра, нарколога та фтізіатра не перебуває, а також з врахуванням:

- обставин, які, відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого - щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини та активного сприяння розкриттю злочину, що виражається у поведінці обвинуваченого, який як під час досудового розслідування даного кримінального провадження, так і під час розгляду справи в суді надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його провину, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, зобов`язавшись надалі такого не вчиняти та відсутності обставин, які відповідно до ст.67 КК України, його обтяжують.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п.61 від 03.10.2002р.) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України та з урахуванням належної процесуальної поведінки останнього - запобіжний захід не застосовується.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою стороною не пред`явлений.

Відповідно до ст.ст.100,122, ч.2 ст.124 КПК України судових витрат на залучення експертів та речових доказів- не має.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,474,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 27.11.2021р. між прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Я.Я.Бігорі та підозрюваним ОСОБА_2 , за участі його захисника адвоката С.В.Цопко у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071080000461 від 25.11.2021р. відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілій стороні в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

ГоловуючийА. А. Надопта