Рішення № 102505855, 10.01.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/3180/21

Провадження № 2/237/163/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.01.22 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" про визнання виконавчого напису таким ,що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

До Мар`їнського районного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким ,що не підлягає виконанню.

В обґрунтування зазначеної позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що із постанови Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП № 65323141 від 05.05.2021 року стало відомо про вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. виконавчого напису № 32009 від 21.12.2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 17236,36 грн., з яких 4883,28 грн. заборгованість за тілом кредиту, 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису. ОСОБА_1 ознайомилась із матеріалами виконавчого провадження ВП № 65323141 від 05.05.2021 та дізналась, що підставою для вчинення спірного виконавчого напису стала обставина нібито наявності у ОСОБА_1 заборгованості у сумі 4883,28 грн. за кредитним договором, оформленим у вигляді заяви № 26254018828284 від 21.05.2012 р. між нею і ПАТ «Альфа Банк.

Крім того, із виконавчого напису також вбачається, що ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" є правонаступником прав ПАТ «Альфа Банк» за кредитним договором, оформленим у вигляді заяви № 26254018828284 від 21.05.2012між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк».

Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, вчинення виконавчого напису відбулося після закінчення строку виконання основного зобов`язання, що в сукупності свідчить про наявність спору щодо суми, заявленої до стягнення.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач подав до суду заяву про визнання заявлених позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 31.08.2021 року було вжито заходів забезпечення позову та зупинено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В силу положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з копії кредитного договору № 26254018828284 від 21.05.2012 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 банком було надано ОСОБА_2 кредитний ліміт у розмірі 5000 гривень строком 364 дні.

21 грудня 2020 року приватним нотаріусом Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 26254018828284 від 21.05.2012року, сума заборгованості до стягнення становить 17236,36 гривень.

За положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що захист цивільних прав може бути здійснено в нотаріальному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Суд зазначає, що вчинення виконавчого напису здійснюється нотаріусом не в довільному порядку на будь-якому документі за бажанням нотаріуса, а лише виключно у нормативно встановлених випадках.

Положеннями ст.87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Водночас відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів на виконання вказаної норми права та не доведено факт надсилання вимоги про усунення порушень як і не надано документів, що підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми заборгованості.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та затвердженого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у зв`язку з чим права позивача підлягають захисту шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В силу положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути 454 гривні витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (908 гривень * 0,5 коефіцієнт) та 227 гривень витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову (454 гривень * 0,5 коефіцієнт).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ про визнання виконавчого напису таким ,що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 32009 від 21.12.2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Код ЄДРПОУ 43311346) заборгованості у розмірі 17236,36 грн.

Стягнути з ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на користь ОСОБА_1 судові витрати (позовна заява та заява про забезпечення позову) у розмірі 681 гривня.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (позовна заява та заява про забезпечення позову), а саме 681 гривня.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 10.01.22 року