
Номер справи 220/1966/19
Номер провадження 1-кс/220/30/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року смт Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А.
за участю секретаря Демішева А.О., захисника Чердаклі С.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Новосілка Донецької області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішиної О.М. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, -
в с т а н о в и в:
11.01.2022 р. до Великоновосілківського районного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішиної О.М. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України. В обґрунтування заяви заявник посилається на можливу упередженість судді Якішиної О.М. під час розгляду кримінального провадження щодо нього, а також на те, що голова суду Дурач О.А. буде прямо чи опосередковано впливати на судове слідство підлеглого судді. Просить направити справу до суду вищої інстанції для вирішення питання про її направлення до Мар`їнського районного суду Донецької області. Суддю Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішину О.М. та інших учасників справи повідомлено про дату, час і місце розгляду заяви про відвід у вказаній справі. Зважаючи на наведене, а також на положення ст. 81 КПК України, згідно яких явку зазначених осіб не визнано обов`язковою під час вирішення питання про відвід, суд вважає можливим проводити розгляд заяви про відвід судді за відсутністю вказаних осіб,
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним в ній, зазначив, що у нього немає сумнівів у компетенції та судді Якішиної О.М., але голова суду Дурач О.А. має всі можливості впливати на неї, а також зазначив, що він подав скаргу до ВРП щодо судді Дурач О.А. та до ДБР. У судовому засіданні захисник Чердаклі С.Г. підтримав подану заяву, вказавши, що дійсно голова суду Дурач О.А. може впливати на суддю Якішину О.М.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви, оглянувши за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_1 оригінал ухвали Донецького апеляційного суду від 15.11.2021 р., суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді. Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Для того, щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку скаржника, яка при цьому не повинна мати вирішального значення.
Надаючи оцінку доводам заяви про відвід, суд зазначає наступне. Як визначено ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом. Положеннями ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження голови суду. Аналізуючи вказані правові норми, зазначаю, що у голови суду відсутні будь-які важелі впливу на суддю. Суддя не є підлеглим голови суду. Інші доводи ОСОБА_1 суд знаходить необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід. Інших підстав для відводу судді, передбачених у ст.ст. 75, 76 КПК України ОСОБА_1 не навів, не обґрунтував та не мотивував належним чином.
Оскільки судом не встановлені підстави для відводу судді Якішиної О.М. у зазначеному кримінальному провадженні, заява про відвід, подана ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,-
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішиної О.М. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.А. Дурач
Судове рішення № 102504829, Великоновосілківський районний суд Донецької області було прийнято 11.01.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 220/1966/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: