Рішення № 102504443, 11.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28708/21

Провадження № 2/127/4793/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.01.2022 року Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що між відповідачем та ТОВ «ФК«Н.А.ГРУП», укладено Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту «Ануїтет» №3486908710-1 від 30.10.2020. Згідно Кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові на умовах зворотності, строковості та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за кожен день користування кредитом, на умовах передбачених Кредитним договором. Умовами Кредитного договору було погоджено надання кредиту у розмірі 13800,00 гривень, строком на 1094 днів, із процентами за користування кредитом у розмірі 20% у день за 1 (перший) день користування кредитом та 89% річних починаючи з 2 (другого) дня користування кредитом. Порядок надання кредиту погоджений у Кредитному договорі, згідно якого частина суми кредиту надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника або на банківську карту, реквізити яких надані позичальником кредитодавцю в порядку передбаченому Правилами. Інша частина суми кредиту за дорученням позичальника утримується кредитодавцем з метою оплати позичальником процентів за 1 (перший) день користування кредитом. Порядок та умови надання кредиту, відмови від надання та одержання кредиту, а також порядок дострокового повернення кредиту передбачені Правилами, як невід`ємною частиною цього Договору. Зазначений Кредитний договір було укладено з відповідачем в електронній формі, шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», що відповідає правилам ч. 1 ст. 205 ЦК України, згідно з якою правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало своєчасно та у повному обсязі, у тому числі шляхом перерахування суми кредиту, у розмірі встановленому Кредитним договором, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача. Натомість, відповідач не здійснює оплату згідно Графіку платежів, який передбачений Кредитним договором, на користь кредитодавця для погашення кредиту і процентів користування ним. Таким чином, у порушення умов Кредитного договору, відповідач зобов`язання за Кредитним договором не виконав. У зв`язку з викладеним, беручи у розрахунок той факт, що відповідачем не були виконані зобов`язання за Кредитним договором, з урахуванням того, що строк прострочення сплати чергових платежів перевищує 100 календарних днів утворилась наступна заборгованість: зі сплати наданого кредиту – 13800,00 гривень, зі сплати відсотків за користування кредитом – 6685,00 гривень, зі сплати штрафу - 6900 гривень.

Ухвалою суду від 08.11.2021року провадження по даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився згідно позовних вимог просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобов`язань, а саме з договору кредиту, що регулюються відповідними нормами ЦК України.

При розгляді справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.10.2020 на підставі Договору (індивідуальна оферта) №3486908710-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового «Ануїтету» відповідачу надано Кредит в сумі 13800грн.

Підписавши зазначений вище Договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений зі змістом Договору, Паспортом споживчого кредиту та Правилами про надання коштів у позику.

Згідно п. А.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові на умовах зворотності, строковості та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за кожен день користування кредитом, на умовах передбачених Кредитним договором.

Умовами п. А.2. Кредитного договору було погоджено надання кредиту у розмірі 13800 гривень, строком на 1094 днів, із процентами за користування кредитом у розмірі 20% у день за 1 (перший) день користування кредитом та 89% річних починаючи з 2 (другого) дня користування кредитом.

Пунктом А.З. Кредитного договору сторони погодили, що кредит за Кредитним договором надається позичальнику на строк кредиту та підлягає поверненню позичальникові із процентами за користування кредитом шляхом здійснення оплати чергових платежів, встановлені Графіком платежів, що наведений у Кредитному договорі.

Оплата позичальником процентів за 1 (перший) день користування кредитом, здійснюється шляхом утримання кредитодавцем частини суми кредиту у день надання кредиту. З метою оплати позичальником процентів за 1 (перший) день користування кредитом, позичальник доручає кредитодавцю утримати суму таких процентів з суми кредиту, що підлягає наданню позичальнику.

Порядок надання кредиту погоджений у п. А.4. Кредитному договору, згідно якого частина суми кредиту надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника або на банківську карту, реквізити яких надані позичальником кредитодавцю в порядку передбаченому Правилами. Інша частина суми кредиту за дорученням позичальника утримується кредитодавцем з метою оплати позичальником процентів за 1 (перший) день користування кредитом.

Як передбачено п. А.7. та п. А.8. Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «Ануїтет» кредитодавця, чинні на момент укладення Кредитного договору, розміщені на веб- сайті кредитодавця.

Порядок та умови надання кредиту, відмови від надання та одержання кредиту, а також порядок дострокового повернення кредиту передбачені Правилами, як невід`ємною частиною цього Договору.

Зазначений Кредитний договір було укладено з відповідачем в електронній формі, шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», що відповідає правилам ч. 1 ст. 205 ЦК України, згідно з якою правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Пунктом С.2. Кредитного договору сторони узгодили, що у випадку, якщо позичальником було порушено термін сплати чергового платежу та строк прострочення триває більше ніж 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 50% від суми наданого кредиту.

ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало своєчасно та у повному обсязі, у тому числі шляхом перерахування суми кредиту, у розмірі встановленому Кредитним договором та шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, що підтверджується Витягом зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб, згідно якого відповідачу виплачено кредитні кошти в сумі 11500грн згідно Кредитного договору №3486908710-1 від 30.10.2020.

Натомість, відповідач не здійснює оплату згідно Графіку платежів, який передбачений Кредитним договором, на користь кредитодавця для погашення кредиту і процентів користування ним, що підтверджується Випискою по Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту «Ануїтет» №3486908710-1 від 30.10.2020 у відповідача утворилась наступна заборгованість: зі сплати наданого кредиту - 13800 гривень, зі сплати відсотків за користування кредитом – 6685,95гривень, зі сплати штрафу – 6900,00гривень.

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинам (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом встановлено, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27385,95грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2270,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЩЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Зі змісту статей 10-13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, за змістом частини першої статті 246 ЦПК України докази у підтвердження понесених витрат учасник справи повинен надати суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву і ці докази неможливо подати з поважних причин.

Однак, до матеріалів заяви представником позивача не надано доказів, а саме договору про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а тому враховуючи правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц, задоволенню дані витрати не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 142, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 526, 612, 625, 626, 628, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд –

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» заборгованість по кредитному договору в розмірі 27 385,95гривень, з яких:

- 13800,00грн. - заборгованість з повернення наданого кредиту,

- 6685,95грн. – заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом;

- 6900,00грн. – заборгованість зі сплати штрафу за порушення строків сплати чергових платежів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» 2270,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 11.01.2022року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А. ГРУП», м. Київ, вул. Оболонська набережна, 7, окрп. 2, код ЄДРПОУ 43240883.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя: